Решение № 140824546, 13.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1368/23

2/405/619/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді Драного В.В.

за участі секретаря Дятел О.В.,

представника позивача Кузнецова О.В.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Кіровоградської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних від суми грошового зобов`язання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Кіровоградської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення 3% річних від суми грошового зобов`язання в розмірі 2401,90 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16.02.2023 року становить 87834,12 грн. за період з 08.10.2018 по 07.10.2021 року та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. В обґрунтування позовних вимог вказано, що 19.12.2006 між ВАТ «Украгазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 05-10170506-Ф, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 20 000,00 доларів США строком з 19.12.2006 по 18.12.2009 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 14,0% річних. У зв`язку з невиконанням позичальником договірних зобов`язань за кредитним договором у 2009 році банк звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.08.2009 року, що набрало законної сили, стягнуто солідарно з відповідача та поручителя заборгованість за вказаним кредитом у розмірі 26737,78 доларів США та 3148,61 грн. Рішення суду виконано, 06.10.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про закриття виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням рішення.

Таким чином, за невиконання відповідачем рішення суду протягом 12 років, що порушує майнові права та інтереси позивача, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних за період з 08.10.2018 по 07.10.2021 рік у розмірі 2401,90 доларів США, та судові витрати по справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.07.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.11.2023 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280) 3% річних в сумі 2401,90 доларів США, за період з 08.10.2018 по 07.10.2021 року за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором № 05-10170506-Ф від 19.12.2006 року, а також судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Ухвалою суду від 26.03.2024 року поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, рішення скасоване, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У задоволенні вимоги заяви про закриття провадження у справі відмовлено.

25.07.2024 року за вх. № 19946 представник відповідача адвокат Березовська І.А. подала до суду заяву, в якій просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позов поданий за межами строку позовної давності.

25.07.2024 року за вх. № 19947 представник відповідача адвокат Березовська І.А. подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що нарахування 3% річних від суми грошового зобов`язання в розмірі 2401,90 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16.02.2023 року становить 87834,12 грн. за період з 08.10.2018 по 07.10.2021 року не є правомірним, оскільки по-перше, норми ст. 625 ЦК України не застосовується у період з 12.03.2020 до 07.10.2021 року в силу дії п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, по-друге, 3% річних, згідно практики Верховного Суду нараховуються лише на тіло кредиту, однак позивачем нараховано 3% річних на загальну суму заборгованості, яка складає проценти за користування кредитом та інші нарахування. Просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

15.10.2024 року за вх. № 27114 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача вказав, що з огляду на встановлений карантин з 12.03.2020 року, а також введення воєнного стану з 24.02.2022 року кредитор вправі стягувати платежі згідно ст. 625 ЦК України за період з 12.03.2017 по 23.02.2022 року, враховуючи повне погашення заборгованості 07.10.2021 року, банком були нараховані 3% річних за період з 18.10.2018 по 07.10.2021 року.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, пославшись на викладене у позовній заяві та додаткових пояснення, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, заперечила проти доводів позивача.

У судове засідання 13.04.2026 року за вх. № 12218 представник позивача Кузнєцов О.В. подав заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 13.04.2026 року не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог ст. ст. 128-131 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу 13.04.2026 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.12.2006 між ВАТ АБ «Украгазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 05-10170506-Ф, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 20 000,00 доларів США на строк з 19.12.2006 по 18.12.2009 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 14.0% річних.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по кредитному договору банк звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, яка рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.08.2009 року (справа №2-2000/09) задоволена у повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 05-10170506-Ф від 19.12.2006 року станом на 09.02.2009 рік у розмірі 26737,78 доларів США та 3148,61 грн. та судові витрати по справі. Рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 14.01.2022 року виконавче провадження № 65400301 на виконання вищевказаного рішення суду, боржник ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання; АДРЕСА_2 , завершено.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст. 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У постанові від 16.01.2019 року у справі № 14-446цс18 Велика Палата Верховного суду зробила висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

При обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України. 3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, 3% річних становить 2401,90 доларів США, за період з 08.10.2018 по 07.10.2021 року (а.с. 7).

При цьому, суд зауважує, пунктом 15 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Вимоги банку про застосування ст. 625 ЦК України заявлені за період, який охоплює період дії в країні карантину з 12.03.2020 року.

Таким чином, період нарахування 3% річних від суми грошового зобов`язання становить за період з 08.10.2018 по 12.03.2020 року.

Крім того, позивач просить стягнути 3% річних від суми грошового зобов`язання - 26 987,78 грн., до складу якого, окрім заборгованості за кредитом входить заборгованість за відсотками та інші нарахування.

З рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.08.2009 року вбачається, що сума основного зобов`язання за тілом кредиту становить 19 520,36 доларів США.

Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у справі № 924/532/19 від 14.01.2020 року сформував правову позицію, що враховуючи положення статей 3, 509, 625 ЦК України, за змістом яких передбачається правомірне нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу.

Враховуючи вищевказану правову позицію 3% річних має бути нараховано на суму 19520,36 доларів США, за період з 08.10.2018 по 12.03.2020 року, та становить (19520,36 ? 0,03 ? 521 день : 365) 836,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16.02.2023 року становить 30 573,54 грн.

У заперечення позовних вимог стороною відповідача заявлено про застосування строку позовної давності, у зв`язку з чим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 встановлено карантинні обмеження по території всієї України з 12.03.2020, під час дії яких строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк дії карантину.

Крім того, згідно п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Чумака В.М. від 06.10.2021 року, виконавче провадження № 65400301 на виконання рішення суду від 14.09.2009 року про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 05-10170506-Ф від 19.12.2006 року у розмірі 26737,78 доларів США та 3148,61 грн. завершено.

Позов поданий 27.02.2023 року, тобто в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, виходячи із зазначеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошових зобов`язань зі сплати кредиту за кредитним договором № 05-10170506-Ф від 19.12.2006 року, відповідно до ст. 625 ЦК України, у звязку з чим з відповідча підлягає стагнення в сумі 836,06 доларів США, за період з 08.10.2018 по 12.03.2020 року від суми основного боргу 19520,36 доларів США, без перерахунку суми, що підлягає сплаті у гривнях за офіційним курсом долара США на день платежу, на користь позивача, у звязку з чим позов задоволено частково.

Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому оскільки позов задоволено частково на 34,80 % (836,06 грн. х 100 : 2401,90 грн.), то судовий збір, що підлягає відшкодуванню позивачу становитиме 934,03 грн. (2684,00 грн. х 34,80 %).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Кіровоградської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_4 про стягнення трьох відсотків річних від суми грошового зобов`язання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280) 3% річних в сумі 836,06 доларів США, за період з 08.10.2018 по 12.03.2020 року за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором № 05-10170506-Ф від 19.12.2006 року, а також судовий збір в сумі 934,03 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького В.В. Драний