Приговор № 140821145, 22.10.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

22.10.2026

Справа № 337/1703/24

Провадження № 1кп/337/57/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22024080000000203 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Грозьове Старосамбірського району Львівської області, офіційно не працевлаштованого, одруженого, має малолітню дитину зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 Російською Федерацією.

За загальновідомим фактом, в порушення норм міжнародного права, приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року підрозділи збройних сил та інших збройних формувань РФ на виконання наказів вищого військового та політичного керівництва РФ щодо розв`язання агресивної війни та воєнного конфлікту проти України, із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, вторглись на територію суверенної України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частин території суверенної України, у тому числі смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області.

З метою відсічі військовій агресії РФ 24.02.2022 Указами Президента України у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною радою України, зокрема Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб затвердженого Законом України від 06.02.2024.

Починаючи з 28.02.2022 Михайлівська селищна територіальна громада Василівського району Запорізької області тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора Російської Федерації, що у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022) є незаконним і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Після остаточної військової окупації частини смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, представниками збройних формувань Російської Федерації узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади.

Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військових шляхом територіях Василівського району Запорізької області, представники збройних формувань РФ, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення із числа діючих та колишніх співробітників правоохоронних органів України, створили на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконний правоохоронний орган - «Михайловский районный отдел полиции внутренних дел», а у подальшому - відділ поліції № 3 (дислокація смт. Михайлівка) Управління внутрішніх справ по м. Василівка та Василівському району Головного управління МВС по Запорізькій області (мовою оригіналу - «Отдел полиции № 3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» та розташовується за адресою: Запорізька область, Василівський район, смт. Михайлівка, вул. Святопокровська, буд. 8), на захопленій матеріально-технічній базі колишнього відділення банку ПАТ «Ощадбанк», наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями, необхідними для здійснення поліцейського контролю місцевого населення.

Приблизно в червні 2022 року, знаходячись на території окупованого державою-агресором РФ смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, громадянин України ОСОБА_6 , діючи умисно, із власних корисливих та ідеологічних мотивів, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями Російської Федерації, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи всупереч вимог діючого законодавства України, прийняв пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб із числа представників окупаційної влади смт. Михайлівка та добровільно зайняв посаду дільничного уповноваженого поліції відділу дільничних уповноважених поліції і по справах неповнолітніх у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, який має назву «Отдел полиции № 3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» та розташовується за адресою: Запорізька область, Василівський район, смт. Михайлівка, вул. Святопокровська, буд. 8.

Обіймаючи зазначену посаду приблизно з червня 2022 року, ОСОБА_6 здійснював протиправну діяльність в інтересах держави-агресора та з метою підтримання окупаційної влади на території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, окрім іншого, здійснював разом із іншим особовим складом незаконного правоохоронного органу патрулювання території смт. Михайлівка з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень, приймав участь у проведенні незаконних обшуків за місцями проживання проукраїнські налаштованих мешканців смт. Михайлівка, та забезпечував охорону ввіреної йому дільниці під час проведення незаконного референдуму щодо виходу Запорізької області із складу України та входження Запорізької області до складу Російської Федерації на правах суб`єкта РФ за адресою Запорізька область, Василівський район, с. Тимошівка, вул. Чарівна, буд. 39.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину не визнав, суду пояснив, що на початку 2022 року він працював охоронцем на Запорізькому залізорудному комбінаті і 24.02.2022 року на четверту добу зайшли російські окупанти. Він через месенджери повідомляв Українські служби про пересування військ окупантів. На шахту прийшло нове керівництво і він відмовився з ними працювати і звільнився у березні 2022 року. Два місяці до червня сидів вдома. Одного дня, приблизно 15 червня, коли вони з тестем поверталися з СТО то були зупинені на блокпості і у них перевіряли паспорти і мобільні телефони. Військовий перевірив його телефон і повів до якоїсь хати, де підключили телефон до інтернету і у телефоні знайшли дзвінки про пересування їх військ, а у фейсбуці його публікації про вихваляння ЗСУ. Його посадили до підвалу, потім посадили у «бус» і повезли до комендатури, поставили до стінки. Підбіг якийсь чоловік вдарив його у ніс, та повели у кімнату допитів, де почали фізично знущатися, били по ребрах, вимагали розповісти кого він хотів здавати, приставляли пістолет до голови, погрожували відрізати пальці. Потім відвели у камеру, де був один, згодом приходили ще люди і били. Три дні після цього йому дали воду. Сім днів знущалися, заставляли мити гуртожиток, туалети, збирати недопалки. На сьому добу прийшов військовий у масці і казав про два варіанти: або він їде до СІЗО і вони щось зроблять з дружиною і дитиною, або він іде у міліцію працювати. Він сказав, що подумає і так як погрози стосувались дружини і дитини, через три доби зламався і погодився на співпрацю. Повідомити про це Українська сторону боявся. Приблизно на початку липня пішов до міліції і написав рапорт і був прийнятий на роботу. Міліція розташовувалась в смт Михайлівка у будівлі колишнього військкомату. Підписав у липні 2022 року контракт з начальником міліції ОСОБА_7 і його поставили дільничним у с. Тимошівка. За роботу платили заробітну плату 60 тисяч рублів готівкою. Форми не було, дали кийок, кайданки, газовий балончик. У сільраді у нього був кабінет, дільничним працював один. Один раз на два тижні необхідно було приїжджати і доповідати. Був номер телефону начальника. Його ставили у наряди у райвідділі після трьох місяців роботи виїжджав на виклики, складав документи. Приймав участь у забезпеченні порядку при проведенні референдуму у с. Тимошівка. Отримав паспорт РФ для пересування повз блокпости. Бувало, що по заяві доставляв громадян до райвідділу для оформлення пояснень. Працював півроку, писав 3-4 рапорти на звільнення, але їх не задовольняли. При проходженні поліграфа, той показав його проукраїнську позицію і йому сказали написати рапорт на звільнення. Звільнився взимку у грудні 2022 року, а влітку 2023 року їздив на море у Кирилівку, також з дружиною їздив до Криму. Після цього сидів вдома, займався господарством, було п`ять корів і кролі. Раз у півроку приїжджали з перевірками, а потім стали приїжджати частіше. На той час, на кінець 2023 року почали зникати фермери. Порадившись з дружиною вирішили, що він повинен виїхати до України на підконтрольну територію. Виїжджав через Росію і Сумську область у листопаді 2023 року. Його повезли на фільтраційний пункт і проводили перевірку. Працівникам СБУ розповідав де знаходились російські війська і штаби. Його відпустили і поїхав до батьків, потім до м. Львів працювати, винаймав квартиру, не переховувався. Він боявся повідомляти все СБУ так як боявся за дружину з якою спілкувався раз на два дні. Не казав, що співпрацював так як не хотів створювати собі проблеми. Про заходи впливу на себе не повідомляв.

Також пояснив, що раніше служив в ЗСУ, завжди підтримував Україну, у нього позитивне ставлення. Не виїжджав з окупованої території так як вважав, що скоро все закінчиться і ЗСУ звільнять територію. Дружина у нього інвалід і дитина малолітня і не було можливості виїхати так як було страшно за сім`ю, колони обстрілювали.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_9 з червня 2022 року працював на РФ поліцейським у с. Тимошівка Михайлівського району. Обвинуваченого знає з 2020 року. Після російського вторгнення свідок обвинуваченого не бачив місяць так як його забрали росіяни за проукраїнську позицію. Через тиждень і того забрали. У селі казали, що у обвинуваченого у телефоні знайшли якусь переписку. Як і свідка, обвинуваченого тримали у райвідділі КПЗ. Такого щоб катували того не було, однак били. Коли приходити співробітники ФСБ, то вони не били. Потім бачив обвинуваченого в центрі села у чорній формі, той ходив розпитував про дрова, хто їх рубає, наркотики, хто виробляє самогон. Влітку 2022 року два рази обвинувачений приїжджав до нього зранку додому і пропонував співпрацю з новою поліцією де працював. Обвинувачений казав, що його батьки не дізнаються про його працю в поліції і треба гроші для прожиття. Зазначав, що якщо свідок не бажає працювати у поліції, то він і не зможе ніде працювати. На третій раз приїхав забрати свідка до комендатури, але той був у сусідів. Обвинувачений був у чорній формі у «балаклаві» з кийком і кайданками. Свідок бачив, що у поліцейській машині ще сидів чоловік у кайданках з мішком на голові. Мати свідка яка вийшла до обвинуваченого втратила свідомість, і свідок після цього виїхав на підконтрольну територію. 01.09.2022 року свідок був у м. Запоріжжя, коли виїжджав з окупації, обвинувачений працював у поліції. Свідок вважає, що обвинувачений добровільно працював у поліції окупантів, мав можливість покинути окуповану територію.

Також свідок пояснив, що обвинувачений почав працювати приблизно через тиждень після виходу з КПЗ. В тих умовах можливо було відмовитися від співпраці з окупантами без ризику для себе. Спочатку обвинувачений спілкувався українською мовою, а потім коли став працювати у поліції почав розмовляти російською.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що на початку війни вона знаходилась у с. Тимошівка, працювала завгоспом у школі. Влітку 2022 року до школи прийшла нова директорка і свідок відмовилась у подальшому працювати в школі. Директорка сказала, що та пошкодує і приблизно 10 - 15 жовтня написала на свідка заяву в російську окупаційну поліцію смт. Михайлівка. До неї приїхали ОСОБА_9 і ОСОБА_11 показали заяву і свої посвідчення і сказали, що вона повинна проїхати з ним до відділу поліції. На них була якась синя форма з російськими відзнаками на рукаві. ОСОБА_9 розмовляв російською мовою. Приїжджали на автомобілі тестя ОСОБА_6 . Привезли до поліції і виявилось, що свідок не взяла телефон і ОСОБА_6 з ще однією людиною направили до неї додому для обшуку і огляду телефону і комп`ютера. До вечора свідка допитували погрожували що при відмові у співпраці будуть наслідки і також для дочки. Згодом випустили. ОСОБА_6 всі знали як чоловіка ОСОБА_12 . Вважає, що ОСОБА_9 діяв без примусу, ще приходив для підписання актів допиту, вилучення шкільного принтеру, і свідок повинна до нього приходити кожен раз коли виїжджає з села ставити до відома, отримувати дозвіл, так як була оформлена у поліції підписка про невиїзд з с. Тимошівка. У обвинуваченого у сільраді, як у дільничного, був кабінет з табличкою надрукованою на аркуші паперу.

Також пояснила, що сім`я дружини ОСОБА_6 проросійськи налаштована, раділи приходу росіян. ОСОБА_9 приїжджав з дружиною і дочкою до села перед війною у гості до батьків, а жили мабуть у м. Запоріжжі, а почали жити під час окупації. У дружини - ОСОБА_13 були проблеми зі спиною. У селі розповідали, що обвинуваченого з тестем зупиняли на блокпості, тоді усіх зупиняли.

Вважає, що ОСОБА_9 добровільно співпрацював з окупантами, добре себе почував на посаді, був наче «голова села». Думає, що на співпрацю спонукали гроші. Спочатку в поліції дуже добре платили і йшли усі хто захоче, нікого насильно не тягнули. На той час можливо було виїхати з окупації. Чула що ОСОБА_14 не пройшов детектор. Свідок виїхала у травні 2023 року.

У судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту допитані свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

Свідок захисту ОСОБА_15 пояснила, що до війни проживала у АДРЕСА_2 . ОСОБА_6 знає з 2021 року, він казав, що сам з Львівської області, спілкувався українською мовою. З родиною його дружини підтримували дружні стосунки, часто спілкувалися. Він казав, що був на строковій службі і троє друзів при вторгненні пішли служити в ЗСУ і двоє загинуло, висловлював жаль. Обвинувачений допомагав вести господарство родині дружини, потім працював охоронцем на залізорудному комбінаті, звідки після вторгнення звільнився. Його дружини мала інвалідність і проблеми з хребтом, батьки теж мали інвалідність проблеми з суглобами. У обвинуваченого була донька якій на початок війни букв вже рік. На початок війни обвинувачений з дружиною і донькою був у с. Тимошівка яке окупували приблизно 03.03.2022 року. Свідок виїхала з окупації у серпні 2022 року. Одного дня при зустрічі з ріднею обвинуваченого сказали, що у ОСОБА_14 на блокпості перевіряли паспорти, змусили зняти футболку, перевіряли наявність відмітки полку «ІНФОРМАЦІЯ_11», а потім відпустили. На наступний раз крім паспорта перевірили телефон і знайшли відео яке не сподобалось. Свідку від чоловіка відомо, що обвинуваченого у липні взяли «на підвал», згодом це підтвердили у родині дружини ОСОБА_14 . У Михайлівці у будівлі поліції була комендатура і там обвинувачений був 10 днів. Йому дозволяли побачення з дружиною, передавати їжу. Обставини при яких обвинуваченого випустили свідку невідомі. Одного разу влітку приїхала матір дружини обвинуваченого, сказала що того випустили і запросила на вечерю. З чоловіком прийшли привітали ОСОБА_14 , спілкувалися, вечеряли. Обвинувачений був пригнічений і мало часу проводив з ними за столом. Запитань йому не задавали, розмовляли на загальні теми. Обвинувачений казав, що нікому не побажає туди попасти. Казав, що питали про батька, виводили на допити та він хвилювався за доньку і дружину. На ньому візуальних слідів побоїв свідок не помітила. Синців і подряпин не було, пересувався самостійно без допомоги. Чоловік згодом сказав, що ОСОБА_14 йому розповів, що його били, натягували футболку на голову. З липня до серпня, вересня 2022 року було можливо виїхати безпечно із с. Тимошівка. Пропонували обвинуваченому виїхати, але він сказав, що його сім`я тут і не виїхав, не залишив дружину і доньку. Після виїзду свідка з окупації, у вересні 2022 року чоловік їй повідомив, що обвинувачений працює у поліції окупаційної влади і сказав, що зламали «пацана», бачив обвинуваченого на виборчій дільниці. Наступна інформація від чоловіка була такою, що обвинувачений не пройшов опитування на поліграфі, це напевно було у 2022 році. Всі відомості відомі від чоловіка який працює у м. Дніпрорудне електриком на залізорудному комбінаті. Чоловік інформував, що після звільнення з поліції обвинувачений продовжив допомагати вести хазяйство і часто окупаційні спецслужби приходили до нього з обшуками, і що обвинувачений виїхав самостійно з окупації.

Свідок захисту ОСОБА_16 пояснила, що обвинувачений являється чоловіком її двоюрідної сестри з яким познайомилась в 2019 році. Вважає його патріотом своєї країни. Влітку 2022 року, в кінці червня на початку серпня, свідок була у м. Запоріжжі і бабуся їй повідомила, що обвинувачений пропав і просила зв`язатися з його дружиною для з`ясування. За допомогою соціальних мереж в кінці липня зв`язалась з сестрою дружини обвинуваченого і та повідомила, що ОСОБА_14 випустили. Також повідомила що обвинуваченого з батьком дружити їхали з СТО, їх зупинили росіяни на блокпосту і після перевірки документів затримали обвинуваченого за проукраїнське відео. Обвинуваченого не було більше тижня і він приїхав додому у синцях, виголений наголо. Росіяни погрожували дитиною і дружиною, спричинять їм шкоду, якщо той не буде з ними працювати. Обвинувачений працював у поліції, їздив на поліграф і його звільнили після цього так як він за Україну. Особисто обвинуваченого не бачила, не спілкувалась з ним, все відомо від третіх осіб. Свідку надіслано соціальною мережею повідомлення 26.07.2022 року від сестри дружини обвинуваченого, що того випустили 18 числа, тримали десять днів. Також про обставини затримання обвинуваченого їй стало відомо з переписки з дружиною обвинуваченого у 2025 році, а саме 27.10.2025 року.

Свідок захисту ОСОБА_17 - мати обвинуваченого, пояснила, що її син не винуватий, є жертвою, його змусили працювати. Він був в окупації і вибратися звідти не міг. У нього дитина якій на момент війни був один рік, невістка має проблеми з хребтом і інвалідність. Станом на 24.02.2022 року син знаходився в с. Тимошівка, проживав з дружиною, донькою, батьками дружини в одному будинку. Син працював на початок війни в охороні на шахті і за тиждень після окупації звільнився. У нього на правій руці татуювання вище ліктя, герб України. Він був затриманий на блокпості, про що повідомила невістка, був з тестем, якого відпустили, а його затримали так як він був з Львівської області. У телефоні знайшли певні відео у тому числі і у військовій формі, деякі повідомлення. Витягли з машини, натягли на голову футболку, побачили татуювання і заштовхали до своєї машини. Це було у кінці червня 2022 року. Через 12 днів від невістки прийшло СМС з повідомленням, що все добре і його випустили. На чотирнадцятий день подзвонив ОСОБА_14 , голос у нього був сумний і на пропозицію виїхати, сказав, що все не так просто. Невістка ОСОБА_13 у телефонній розмові сказала, що його катували, били по колінах, нирках, ребрах, по пальцях, по голові і він повернувся нервовий. Про те, що син працював у поліції свідок дізналась коли син повернувся на підконтрольну територію України у листопаді 2023 року і все розповів, як його змусили, били, катували. Син розказав, що били по колінах, по голові, стригли, били по ребрах, говорили про дружину і дитину, на допити викликали 2-3 рази на день і так 10 днів. Казав, що працював в поліції дільничним у с. Тимошівка три місяці, його звільнили так як у нього проукраїнська позиція і батько військовий. Після звільнення не працював і займався домашнім господарством. Зразу не виїхав, вичікував час, проводили обшуки два чи три рази. Переїхав у Сумах легально, пройшов через блокпост. Дружина мала приїхати за ним. Свідок захисту ОСОБА_18 - батько обвинуваченого пояснив, що син не винуватий, його змусили працювати, 10 днів катували. Зі Львова до Запорізької області син поїхав за два роки до війни і там почав жити у дружини у районі Василівки, народилась дитини. Свідок 28.02.2022 року пішов добровольцем до армії, і у 2023 році отримав поранення. На початку війни син дзвонив один раз коли свідок влітку 2023 року був у м. Бахмут. Про те, що ОСОБА_14 катували, зупинили на блокпості, свідок дізнався від самого обвинуваченого коли той приїхав до нього у село. Син казав, що перебував 10 діб у комендатурі і там його катували за те, що він зі Львівської області, били по голові, по руці, стригли секатором, змушували на них працювати, погрожували наслідками при відмові. Вказав, що син патріот України, у нього на руці є татуювання - тризуб. Дружина сина інвалід 3 групи і син не міг виїхати бо дружині робили операцію. Повернувся коли не пройшов там детектор брехні. Син казав, що хоче піти служити до штурмової бригади, але мати його не пустила.

На підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази, які були досліджені судом:

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2024 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 серед чотирьох фотознімків осіб чоловічої статі які не мають різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, впізнала особу на фотознімку під № 4 ( ОСОБА_6 ), як таку, що працює в народній міліції в смт. Михайлівка, який приїжджав до неї додому для затримання та представився дільничним (т. 1 а.с. 98-102);

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.01.2024 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_20 серед чотирьох фотознімків осіб чоловічої статі які не мають різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, впізнав особу на фотознімку під № 4 ( ОСОБА_6 ), як таку, яку бачив біля райвідділу так званої «поліції» на території смт. Михайлівка в формі із шевронами, прапором РФ та дубинкою, а від знайомих в с. Тимошівка Василівського району стало відомо, що він був дільничним в с. Тимошівка(т. 1 а.с. 103-106);

-протокол огляду від 15.03.2024 року інформації, яка міститься у вільному доступі всесвітньої мережі Інтернет, а саме відносно незаконного правоохоронного органу, створеному на тимчасово окупованій території - так званої «народної міліції», який має назву мовою оригіналу «Отдел полиции №3 с дислокацией в пгт. Михайловка УВД по г. Васильевке и Васильевскому району». Так у додатку «Telegram Desktop», в пошуковому рядку якого задано пошуковий запит «ІНФОРМАЦІЯ_13» для пошуку та здійснено перехід на зазначений канал. Посилання на канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНФОРМАЦІЯ_12)», та з`ясовано, що 04.05.2022 о 13 год. 27 хв. на зазначеному каналі викладено повідомлення із текстом, мовою оригіналу «Уважаемые жители пгт Михайловка , информируем вас о начале работы в нашем поселке отдела полиции. По всем вопросам, касающимся обеспечения правопорядка обращаться по адресу АДРЕСА_3 (здание бывшего ІНФОРМАЦІЯ_14), а также по телефону диспетчерской службы: НОМЕР_1 ». Під час подальшого огляду зазначеного телеграм-каналу встановлено, що 14.08.2022 о 11 год. 58 хв. опубліковано повідомлення, де зазначені номери чергової частини, ППС та ДПС «народної міліції» в смт. Михайлівка. Вказані публікації записані на матеріальний носій інформації DVD-R диск(т. 1 а.с. 72-78);

-протокол огляду від 04.08.2023 року, об`єктом якого є резюме відомості відносно підрозділів МВД по Запорізькій області окупаційної влади. Проведеним оглядом встановлені відомості, які мають суттєве значення для кримінального провадження. З метою перегляду публікації, використовуючи Інтернет - браузер « Google Chrome » за електронною адресою посилання: https://google.com.na, у полі пошуку головного меню «Google» введено критерій пошуку у вигляді запису: «ЕГРЮЛ». Нижче розташований результат пошуку, на вказаному сайті завантажились дані стосовно подібних сторінок Інтернет сайтів з вищевказаним заголовком: «ЕГРЮЛ». Далі здійснено перехід за першим посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Далі в пошуковій строчці було введено запит «Главное управление МВД», а в графі «Регион» було обрано Запорізьку область. В результаті пошуку було встановлено, що присутні відомості відносно, мовою оригіналу «ГЛАВНОЕ УПРАВЛЕНИЕ МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ». Далі в процесі огляду встановлено, що на зазначеному інтернет-сайті міститься інформація відносно, мовою оригіналу «ОТДЕЛ МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ «ВАСИЛЬЕВСКИЙ». З використанням можливостей вказаного інтернет-сайту «Получить виписку» отримано роздруківку зазначеного підприємства. Далі в процесі огляду встановлено, що на зазначеному інтернет-сайті міститься інформація відносно, мовою оригіналу «УПРАВЛЕНИЕ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ПО ГОРОДУ ВАСИЛЬЕВКА И ВАСИЛЬЕВСКОМУ РАЙОНУ ГЛАВНОГО УПРАВЛЕНИЯ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ» (т. 1 а.с. 79-96);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.01.2024 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 , який раніше надавав пояснення, серед чотирьох фотознімків осіб чоловічої статі які не мають різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, впізнав особу на фотознімку під № 4 ( ОСОБА_6 )(т. 1 а.с. 110-113);

-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття

інформації з електронних інформаційних систем від 17.05.2023 року в рамках кримінального провадження №22022080000000102 від 29.03.2022 року, матеріали яких постановою прокурора від 08.02.2024 року виділені до матеріалів кримінального провадження №22024080000000203 від 07.02.2024 року, і дозвіл на використання якого надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 07.03.2024 року, та відповідно до якого негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з електронної інформаційної системи Інтернет-месенджеру «Telegram» полягало у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, що міститься у електронній інформаційній системі «Telegram», яку використовує ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 1 а.с. 122-139);

-протокол огляду від 08.02.2024 року, відповідно до якого в рамках кримінального провадження №22024080000000203 від 07.02.2024 року відносно ОСОБА_6 , проведено огляд інформації яка міститься у файловому масиві «Data Export_2023-05-17», збереженому на флешносії реєстр. №55/623т від 13.09.2023, що є додатком до протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем №55/2-3473т від 17.05.2023 (які у встановленому законом порядку розсекречені актами №59/14/228дск від 02.08.2023, та №55/2-4373 від 20.06.2023), проведеному відносно громадянина України ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який займає посаду начальника відділу карного розшуку в незаконному правоохоронному органі - «отдел полиции №1 (дислокация г. Энергодар) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» у кримінальному провадженні №22022080000000102 від 29.03.2022 року. Оглядом встановлено наявність файлового масиву який містить фотографії ознайомлення особового складу незаконного правоохоронного органу - «Отдел полиции №3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» з кодексом етики співробітників органів внутрішніх справ РФ які були відправлені в чат «РУВД» 26.12.2022 року. На другій фотографії в 4-й графі зазначений ОСОБА_6 , як «дільничний уповноважений поліції відділу дільничний уповноважених поліції та у справах неповнолітніх» незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області - Відділ поліції №3 (дислокація смт. Михайлівка) УВС по м. Василівка та Василівському району(т. 1 а.с. 140-147);

-протокол обшуку від 02.02.2024 року за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_4 , відповідно до якого вилучено страховий номер індивідуального лицьового рахунку НОМЕР_18(т. 1 а.с. 153-157);

-протокол огляду від 03.02.2024 року, відповідно до якого проведено огляд речей і документів, які були вилучені в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_4 , а саме страховий номер індивідуального лицьового рахунку № НОМЕР_2 , згідно до якого ОСОБА_6 зареєстрований окупаційною владою у ПФР(т. 1 а.с. 158-160);

-копія контракту, мовою оригіналу: «Контракт о прохождении службы в органах внутренних дел» від 01.08.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_6 підписав контракт на виконання обов`язків за посадою мовою оригіналу: «участковый уполномоченный полиции отдела участковых уполномоченных и по делам несовершеннолетних отдела полиции №3(дислокация пгт Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району ГУВД по Запорожской области» (т. 1 а.с. 169-170);

-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 13.11.2022 року в рамках кримінального провадження №22022080000000102 від 29.03.2022 року, матеріали якого постановою прокурора від 08.02.2024 року виділені до матеріалів кримінального провадження №22024080000000203 від 07.02.2024 року, і дозвіл на використання надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 07.03.2024 року, та відповідно до якого негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з мобільного додатку «Telegram» який зареєстрований на абонентський номер телефону оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 , під обліковим записом з ім`ям « ОСОБА_24 », що належить та яким особисто користується представник «народної поліції» м. Енергодар, громадянин України ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 1 а.с. 210-223);

-протокол огляду від 08.02.2024 року, відповідно до якого в рамках кримінального провадження №22024080000000203 від 07.02.2024 року відносно ОСОБА_6 , проведено огляд інформації яка міститься на оптичному носії інформації DVD-R диск реєстр. №59/14/545т від 13.11.2022, що додатком до протоколу зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/14/1031т від 13.11.2022, містить файлові масиви «(09_28)» і «(14_48) Референдум» електронною інформацією профілю під логіном «Leon» месенджеру «Telegram» (текстовими, графічними, аудіо та відео, електронними файлами, листуванням, тощо), зареєстрованому на абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 , яким особисто користується громадянин України ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який займає посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Енергодар Запорізької області. Проведеним оглядом та аналізом наявної у вказаних файлових масивах інформації встановлено, що у файловому масиві «(14_48) Референдум», за адресою: (14_48) Референдум_02, міститься електронний файл «АДРЕСА И ПРЕДСЕДАТЕЛИ УИК (1).docx», який містить службовий документ збройних формувань Російської Федерації «Расстановка личного состава ВУМВД России в Запорожской области, ГУВД по Запорожской области и заинтересованных силовых структур (УФС ВНГ России, МЧС России и Военной полиции ВС России) задействованного на охрану общественного порядка в период проведения Референдума на территории Запорожской области» з інформацією щодо адрес незаконно створених на тимчасово окупованій території Запорізької області виборчих дільниць для проведення протягом 23-27 вересня 2022 року незаконного референдуму щодо нібито входження Запорізької області до складу держави-агресора Російської Федерації, їх голів, а також співробітників незаконного правоохоронного органу - т.зв. «ГУВД по Запорожской области», створеному на тимчасово окупованій території Запорізької області. Зокрема, під порядковими номером 123 зазначено виборчу дільницю №143, яка розташована на території с. Тимошівка, вул. Чарівна, 39, та відомості про їх голів, відповідальних за проведення незаконного референдуму, а також співробітників незаконного правоохоронного органу - т.зв. «ГУВД по Запорожской области», які здійснювали охорону громадського порядку під час проведення референдуму, в тому числі ОСОБА_6 . Проведеним оглядом встановлено, що у вересні 2022 року на зазначеній незаконних виборчій дільниці, утвореній та розташованій на території м. Василівка, Запорізької області співробітники незаконного правоохоронного органу «ГУ МВД по Запорожской области», в тому числі і ОСОБА_6 , який зайняв посаду у територіальному підрозділі «Отдел полиции №3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» вказаного незаконного правоохоронного органу безпосередньо здійснював охорону та сприяв проведенню незаконного референдуму(т. 1 а.с. 224-232);

-протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 14.09.2023 року в рамках кримінального провадження №22022080000001109 від 04.07.2022 року, матеріали якого постановою прокурора від 08.02.2024 року виділені до матеріалів кримінального провадження №22024080000000203 від 07.02.2024 року, і дозвіл на використання надано ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 07.03.2024 року, та відповідно до якого негласна слідча (розшукова) дія - зняття інформації з електронних інформаційних систем, з електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_7 », якою у своїй службовій діяльності користується ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . В результаті проведення негласної слідчої (розшукової) встановлено інформацію відносно переліку співробітників незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території Запорізької області, який має назву «Отдел полиции №3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району», їх дати народження, паспортні дані та номери мобільних телефонів. У зазначеному переліку під № 26 вказаний, мовою оригіналу: « ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_15, паспортные данные НОМЕР_4 , номер телефона НОМЕР_5 » (т. 1 а.с. 235-249, т. 2 а.с.1-10);

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 14.03.2024 року, відповідно до якого у мобільному телефоні марки «Redmi» моделі «Note 10» (imei 1: НОМЕР_6 , imei 2: НОМЕР_7 ), який належить та яким особисто користується ОСОБА_6 , у мобільному додатку месенджер «Telegram» мається діалог із користувачем, який підписаний під ім`ям « ОСОБА_28 », та зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_8 . Між вказаними користувачами відбулось листування де користувач « ОСОБА_29 » повідомляє користувачу « ОСОБА_28 », що він розстався із ОСОБА_13 . В подальшому, під час огляду встановлено, що в контактах у користувача « ОСОБА_29 » міститься контакт, який підписаний як «брилок», який зареєстрований під номером мобільного телефону НОМЕР_9 , та яким користується співробітник незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території смт. Михайлівка - ОСОБА_30 . Під час подальшого огляду встановлено, що в мобільному телефоні, який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 містяться наступні контакти, а саме, мовою оригіналу: « ОСОБА_31 нач. Полиции», « Дежурка », «Комендант». Також в ході проведення тимчасового доступу у збережених фотографіях в розділі «Галерея» встановлено наявність знімків з відпочинку ОСОБА_6 на території АР Крим, датовані зокрема: 24.07.2022 року, 16.09.2023 року Гурзуф, серпень 2023 року. У розділі «Видалити знімки екрана» встановлено наявність знімку екрана, який було видалено 31 серпня 2023 року із зображенням наявних у мобільному телефоні ОСОБА_6 сім-карток, а саме сім-картки «Київстар» із номером мобільного телефону НОМЕР_10 , та сім-картки рф з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , якої користувався ОСОБА_6 будучи працевлаштованим у незаконному правоохоронному органі на території смт. Михайлівка(т. 2 а.с.29-48);

-протокол обшуку від 02.02.2024 року автомобіля марки «Ореl» моделі «Astra» д.н.з. НОМЕР_11 , відповідно до якого у ході обшуку вилучено: картка «Приват Банк» № НОМЕР_12 ; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 ; 2 ключі від автомобіля марки «Opel» моделі «Astra» д.н.з. НОМЕР_14 (т. 2 а.с.29-48);

-протокол за результатами проведення негласної розшукової дії із застосуванням технічних засобів оперативно-технічного заходу «12» (щодо невстановленої особи) від 05.04.2024 року, відповідно до якого у період з 09.03.2022 року до 09.05.2022 року у ході негласної розшукової дії встановлені з`єднання за абонентським номером українського оператора стільникового зв`язку «Київстар» № НОМЕР_10 , що знаходиться в користуванні невстановленого зв`язка чоловічої статі на ім`я « ОСОБА_14 ». Зі змісту інформації, отриманої в ході проведення заходу вбачається, що у розмові 30.01.2024 року « ОСОБА_14 » вказує, що « Мусить бути війна, …..! Мусить бути у Львові, по всій землі мусить бути війна, щоб каждий відчув.». Також вказав, що мав добру роботу, мав роботу таку, що тисячу доларів мав в місяць, а бувало такий місяць, що мені дали зарплату і премію, то мав дві тисячі доларів. Але я то трохи пускав в сім`ю, знаєте, би щось купити. Бо щось покупити, бо щось той. Я вже хотів будуватися, хотів той свинарник ставити. Вже в мене все було». На фразу співрозмовника «Наші виб`ють всіх москалів, де які є, будеш бачив», відповів «Та ніхто нікого не виб`є, ще трохи і той, і розійдуться мирно, поцілуються, обнімуться, скажуть: «Дякую» каждий каждому. Каждий один другому. Скажуть: «Дякую, все». Також у розмовах з іншими особами 31.01.2024 року зазначав, що ніхто не знає, що він працював у поліції і не має знати(т. 2 а.с.140-144, 157);

-особова картка, відповідно до якої ОСОБА_6 має паспорт громадянина України НОМЕР_4 з 29.10.2013 року, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_15 від 22.04.2016 року(т. 2 а.с.151).

Судом визнається загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що починаючи з 24.02.2022 року Указом Президента України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Починаючи з 28.02.2022 року Михайлівська селищна територіальна громада Василівського району Запорізької області тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора Російської Федерації, що у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року(в редакції від 07.05.2022 року) є незаконним і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

З досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на окупованій території України, добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території України.

При цьому, судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_6 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю підтверджується показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 які підтвердили факт перебування ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території, його екіпірування у форму незаконного правоохоронного органу, фактично підтвердили факт зайняття ним посади у незаконному правоохоронному органі, виконання ним службових обов`язків.

При цьому, свідки вказали на те, що ОСОБА_6 добровільно співпрацював з окупаційною владою та зайняв посаду в незаконно створеному окупаційною владою правоохоронному органі і виконував покладені на цей орган завдання. Свідки бачили обвинуваченого у формі із шевронами російської символіки із спецзасобами. Обставини, за яких свідки особисто бачили обвинуваченого однозначно свідчать про те, що він перебував там у зв`язку з виконанням службових обов`язків як співробітник незаконного правоохоронного органу, а не з будь-яких інших причин, а його поведінка і дії свідчили про відсутність будь якого примусу.

Не довіряти показам свідків у суду немає підстав, оскільки обставин, що вони оговорюють обвинуваченого, судом не встановлено. Свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві пояснення та надали суду покази під присягою. Їх пояснення є логічними, послідовними, конкретними та такими, що узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами.

Пояснення у судовому засіданні свідків обвинувачення узгоджуються з безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, зокрема, з відомостями, які містяться у протоколі огляду від 15.03.2024 року інформації, яка стосується так званої «народної міліції», має назву мовою оригіналу «Отдел полиции №3 с дислокацией в пгт. Михайловка УВД по г. Васильевке и Васильевскому району»; протоколі огляду від 04.08.2023 року, з резюме відомостями відносно підрозділів МВД по Запорізькій області окупаційної влади; протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 17.05.2023 року і протоколі огляду від 08.02.2024 року з відображеним ознайомленням особового складу незаконного правоохоронного органу - «Отдел полиции №3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» з кодексом етики співробітників органів внутрішніх справ РФ із зазначенням ОСОБА_6 як «дільничного уповноваженого поліції відділу дільничний уповноважених поліції та у справах неповнолітніх» незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області - Відділ поліції №3 (дислокація смт. Михайлівка) УВС по м. Василівка та Василівському району; протоколі обшуку від 02.02.2024 року і протокол огляду від 03.02.2024 року вилученого страхового номеру індивідуального лицьового рахунку НОМЕР_18 на ОСОБА_6 оформленого окупаційною владою, який він зберігав; копії контракту ОСОБА_6 від 01.08.2022 року, на виконання обов`язків за посадою мовою оригіналу: «участковый уполномоченный полиции отдела участковых уполномоченных и по делам несовершеннолетних отдела полиции №3(дислокация пгт Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району ГУВД по Запорожской области»; протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 13.11.2022 року і протоколі огляду від 08.02.2024 року службового документу зф РФ проведення незаконного референдуму де вказаний співробітник незаконного правоохоронного органу ОСОБА_6 ; протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 14.09.2023 року де відображена інформація переліку співробітників незаконного правоохоронного органу серед який вказаний ОСОБА_6 ; протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 14.03.2024 року, відповідно до якого у мобільному телефоні ОСОБА_6 виявлено листування де користувач « ОСОБА_29 » повідомляє, що він розстався із ОСОБА_13 і виявлено контакти з « ОСОБА_31 нач. Полиции», « Дежурка », «Комендант», а також наявність знімків з відпочинку ОСОБА_6 на території АР Крим, датовані зокрема: 24.07.2022 року, 16.09.2023 року, серпень 2023 року та сім-картки «Київстар», сім-картки РФ якими користувався обвинувачений будучи працевлаштованим у незаконному правоохоронному органі; протоколі за результатами проведення негласної розшукової дії із застосуванням технічних засобів оперативно-технічного заходу «12» (щодо невстановленої особи) від 05.04.2024 року із спілкуванням обвинуваченого та його твердженнями, що він мав добру роботу та добрі статки, та критично-іронічне ставлення до воєнних подій в країні.

Щодо пояснень у судовому засіданні свідків сторони захисту.

Одним із видів показань є показання з чужих слів, під якими розуміють висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненнях іншої особи. За своєю суттю показання з чужих слів є похідними доказами.

Положеннями ч. 3 ст. 97 КПК України встановлено випадки, в яких первинні показання можуть бути замінені показаннями із чужих слів у зв`язку з тим, що суд визнає неможливість безпосереднього допиту особи в суді. Зокрема, суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу.

Водночас показання із чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджуються іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень ч. 2 ст. 97 КПК України.

Законність та обґрунтованість судового рішення має визначатися в такому випадку підтвердженням показань із чужих слів сукупністю інших належних, допустимих і достовірних доказів.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці щодо визнання показання із чужих слів допустимим доказом також звертав увагу на те, що показання із чужих слів не можуть бути вирішальними та єдиними під час винесення судового рішення, а мають бути підтверджені іншими допустимими доказами (п. 55 рішення у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Заява № 17444/04) від 21 жовтня 2010 року).

Свідок ОСОБА_15 повідомила суду, що особисто не бачила у обвинуваченого візуальних слідів побоїв, синців і подряпин, пересувався той самостійно без допомоги. Інші відомості їй повідомив чоловік.

Також свідок ОСОБА_16 надавала пояснення з повідомлень третіх осіб. Посилання свідка ОСОБА_16 на текстове повідомлення дружини обвинуваченого від 27.10.2025 року про обставини затримання обвинуваченого, ймовірний примус до співпраці, суд не приймає до уваги, так як крім слів і цитування суду не надано належного і допустимого доказу.

Клопотань з приводу допиту осіб зі слів яких надано пояснення свідками захисту ОСОБА_15 і ОСОБА_16 , не заявлялось, так і не визнавалось неможливим допит таких осіб. Також суду не надано інші допустимі докази на підтвердження показів з чужих слів.

Пояснення свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 про примус до співпраці з окупантами, суд сприймає критично враховуючи родинний зв`язок з обвинуваченим і безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, а також враховуючи те, що свідки не були очевидцями, і їм відомо зі слів самого обвинуваченого - сина.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_16 від 30.01.2924 року, повідомлено, що у слідчому відділі відсутні кримінальні провадження або будь які заяви відносно викрадення, катування, незаконного утримання тощо громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також його близьких осіб.

Суду надана довідка щодо результатів опитування, проведеного за згодою обвинуваченого з метою перевірки достовірності показів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з використанням комп`ютерного поліграфа «Рубікон П02» від 22.02.2024 року.

Результати дослідження з використанням поліграфа (ПФДП) не мають будь-якої доказової сили, носять вірогідний та орієнтовний характер, є одним із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраних даних та доказів.

Під час проходження тесту (Які вчиняли злочини у своєму житті або в яких приймали участь, при цьому не понесли покарання за вчинене, та які події мали місце під час Вашого перебування на тимчасово окупованих територіях?) отримано значущі позитивні реакції щодо наступних запропонованих варіантів відповіді: Ви вчиняли державну зраду та співпрацювали з ворогом (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Ви залишились на тимчасово окупованій території з метою подальшої роботи та співпраці з окупаційною владою (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Ви працевлаштувались у правоохоронні органи окупаційної влади з метою кар`єрного зросту (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Ви працювали у правоохоронних органах окупаційної влади, при цьому ретельно виконуючи свої функціональні обов`язки (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); під час перебування па підконтрольній території України Ви підтримували контакти з представниками окупаційної влади та виконували їх завдання (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Ви несли чергування та забезпечували охорону громадського порядку під час проведення референдуму серед мешканців смт Михайлівка та Михайлівського району (відповідь «Так») (надана відповідь відповідає дійсності); Ви збирали особисто підписи під час проведення референдуму (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності).

Під час проходження тесту (В яких акціях приймали участь та яку діяльність здійснювали, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях України?) отримано значущі позитивні реакції щодо наступних запропонованих варіантів відповіді: Ви відкрито підтримували проведення СВО на території України (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Ви свідомо отримували паспорт громадянина рф (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Ви здійснювали збір інформації для забезпечення проведення обшуків за місцем мешкання співробітників поліції, СБУ, військовослужбовців ЗСУ, учасників АТО, а також проукраїнські налаштованих мешканців смт Михайлівка та Михайлівського району (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Ви несли чергування на блокпостах, здійснювали фільтраційні та стабілізаційні заходи і перевірки смт Михайлівка та Михайлівського району, з метою виявлення проукраїнські налаштованих громадян, та забезпечення функціонування окупаційної влади на тимчасово окупованих територіях України (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Ви співпрацювали зі спецслужбами України та забезпечували їх інформацією про окупантів та колаборантів (відповідь «Так») (надана відповідь відповідає дійсності); Ви здійснювали психологічний тиск відносно мешканців смт Михайлівка та Михайлівського району для отримання останніми паспортів рф (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Перебуваючи на тимчасово окупованій території Ви скоювали злочини проти України та її громадян (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Ви виконували будь-які дії направлені на спонукання вчителів виходити на роботу у навчальні заклади підпорядковані окупаційній владі (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Ви брали участь у проведенні обшуків за місцем мешкання співробітників поліції, СБУ, військовослужбовців ЗСУ, учасників АТО, а також проукраїнські налаштованих мешканців смт Михайлівка та Михайлівського району (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Ви намагались схилити, у тому числі й шляхом погроз, колишніх правоохоронців та військових України до співпраці з окупаційною владою та спецслужбами рф (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності).

Під час проходження тесту (За яких причин Ви вирішили виїхати до підконтрольної законній українській владі території?) отримано значущі позитивні реакції щодо наступних запропонованих варіантів відповіді: щоб виконати завдання, отримане перед виїздом з боку окупаційної влади та представників силових структур рф (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); щоб передавати відомим Вам представникам окупаційної влади та представникам силових структур і спецслужб рф інформацію місця дислокації та кількість особового складу і військової техніки, склади ППМ та озброєння, систем ППО ЗСУ (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); щоб спокійно жити на підконтрольних територіях України, або у подальшому виїхати за кордон та уникнути відповідальності за здійснення Вами колабораційної діяльності (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності). При уточнюючому питанні, респондент повідомив, що мав на меті та намагався виїхати до Чеської Республіки; оскільки Ви отримали конкретні завдання на збір та подальшу передачу інформації про розташування аеродромів, військових частин, складів ППМ та озброєння, про розміщення та переміщення ППО та військової техніки ЗСУ (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності).

Під час проходження тесту (Які у Вас були наявні способи обміну інформацією з представниками спецслужб та розвідки рф, а також представниками агентурної мережі спецслужб та ДРГрф і представниками окупаційної влади?) отримано значущі позитивні реакції щодо наступних запропонованих варіантів відповіді: обмін інформацією здійснювався або мав здійснюватися за допомогою мобільного телефону (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); обмін інформацією здійснювався або мав здійснюватися через месенджери та застосунки на смартфоні (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); обмін інформацією здійснювався або мав здійснюватися по закритому каналу зв`язку (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); обмін інформацією здійснювався або мав здійснюватися відомим Вам способом (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Ви не планували зв`язуватись та співпрацювати з представниками спецслужб рф та окупаційної влади після виїзду з тимчасово окупованих територій (відповідь «Ні») (надана відповідь відповідає дійсності); обмін інформацією здійснювався або мав здійснюватися через месенджери та застосунки на смартфоні (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Ви не планували зв`язуватись та співпрацювати з представниками спецслужб рф та окупаційної влади після виїзду з тимчасово окупованих територій (відповідь «Ні») (надана відповідь відповідає дійсності); обмін інформацією здійснювався або мав здійснюватися по закритому каналу зв`язку (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); обмін інформацією здійснювався або мав здійснюватися за допомогою мобільного телефону (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності).

Під час проходження тесту (Чому Вас було звільнено з правоохоронних органів окупаційної влади?) отримано значущі позитивні реакції щодо наступних запропонованих варіантів відповіді: оскільки Ви брали хабаря (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); оскільки Ви незаконно збагачувались використовуючи свої владні повноваження (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); оскільки Ви мали працювати на користь рф, перебуваючи на підконтрольній території України (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); оскільки Вас завербували і готували до виконання роботи розвідувально-підривної спрямованості на підконтрольній території України (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); оскільки Ви незаконно збагачувались використовуючи свої владні повноваження (відповідь «Ні») (надана відповідь відповідає дійсності).

Під час проходження тесту (Якою інформацією Ви володієте та яку інформацію наразі приховуєте від працівників правоохоронних органів України?) отримано значущі позитивні реакції щодо наступних запропонованих варіантів відповіді: інформацією про кількість фактів вимагання з Вашого боку, вчинених відносно представників мирного населення за нерозголошення якихось таємниць (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); інформацію та/або координати що мали б передати зв`язковим або куратору, з моменту виїзду на підконтрольну територію України і до моменту затримання українськими правоохоронцями (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); інформацією про дійсні обставини, через які Ви не пройшли опитування з використанням поліграфу (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); інформацією про те, що Вам подобалось працювати у правоохоронних органах на тимчасово окупованих територіях (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Інформацією про дійсну мету Вашого виїзду на підконтрольну законній владі територію України (відповідь «Ні») (надана відповідь відповідає дійсності).

Під час проходження тесту (Наскільки Ви були щирі та правдиві під час опитування використанням поліграфу?) отримано значущі позитивні реакції щодо наступних запропонованих варіантів відповіді: Ви збрехали при відповіді на декілька питань (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності); Ви щиро відповіли на всі питання (відповідь «Так») (надана відповідь відповідає дійсності); Ви чесно відповідали на всі питання (відповідь «Так») (надана відповідь не відповідає дійсності, та не підтверджує дійсність попередньої відповіді); Ви й досі маєте приховану інформацію про дійсні обставини безуспішного проходження опитування з використанням поліграфу, проведеного представниками феб відносно Вас, як правоохоронця на тимчасово окупованих територіях України (відповідь «Ні») (надана відповідь не відповідає дійсності)(т.3 а.с.171-181).

Таким чином твердження сторони захисту щодо вимушеності, під примусом дій обвинуваченого і відсутності доказів добровільності зайняття обвинуваченим посади у незаконному правоохоронному органі, суд відхиляє як безпідставні і розцінює як спосіб захисту, обраний з метою уникнення відповідальності за вчинене також виходячи з того, що досліджені у судовому засіданні письмові докази і пояснення свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 об`єктивно підтверджують факт добровільності зайняття ОСОБА_6 посади у незаконному правоохоронному органі.

Також свідок захисту ОСОБА_15 безпосередньо не бачила у обвинуваченого, після його звільнення, візуальних слідів побоїв, синців і подряпин, пересувався він самостійно без допомоги. Фотознімки відпочинку ОСОБА_6 на морі у період його роботи у незаконному правоохоронному органі датовані зокрема: 24.07.2022 року не вказують наявності у останнього будь яких тілесних ушкоджень. Сам обвинувачений ОСОБА_6 маючи безпечну можливість, при виїзді на підконтрольну територію України, не заявив про його викрадення, катування, незаконне утримання, погрози щодо нього і його близьких осіб, а також не повідомив про свою роботу у незаконному правоохоронному органі.

Сам факт наявності утриманців (дружини з інвалідністю, малолітньої дитини), на що посилається сторона захисту, не є доказом перебування обвинуваченого під психологічним тиском, що вплинуло на його волевиявлення.

У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39 (крайня необхідність), 40 (фізичний або психічний примус) КК України, яких у цьому кримінальному провадженні судом не встановлено.

Отже доводи сторони захисту на фактичну недоведеність суб`єктивної сторони злочину не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Суд вважає, що обвинувачений усвідомлював факт окупації та агресії з боку РФ, створення окупаційною владою незаконних органів, зайняття посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території в умовах війни здійснював свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням.

В матеріалах провадження відсутні, та стороною захисту не надано об`єктивних допустимих даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений діяв не добровільно, виконував обов`язки під психічним впливом та фізичним примусом, та дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому чи іншим особам, або інтересам держави.

Розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, поза розумним сумнівом.

Також суд вважає, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню було проведено уповноваженими посадовими особами з дотриманням встановлених кримінально-процесуальним кодексом правил, що підтверджено наданими прокурором процесуальними документами - витягами з ЄРДР про реєстрацію кримінальних проваджень, постановами прокурора про виділення матеріалів кримінального провадження, дорученнями про проведення оперативно-розшукових заходів, постановами про залучення спеціаліста, ухвалами слідчих суддів про надання дозволу на проведення НСРД та на використання їх результатів в іншому кримінальному провадженні, протоколом затримання підозрюваної особи.

Матеріали НСРД були розсекречені в установленому законом порядку та відкриті стороні захисту для ознайомлення при виконанні вимог ст.290 КПК України.

Суд безпосередньо дослідив надані стороною обвинувачення процесуальні документи, на підставі яких проводились слідчі дії, а також відповідні протоколи слідчих дій та долучені до них диски,флеш-носії з відповідною інформацією, які визнані судом належними та допустимими доказами у цьому кримінальному провадженні. Жодних порушень норм КПК при проведенні досудового розслідування, зокрема НСРД, судом не встановлено.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфікує за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

Обираючи ОСОБА_6 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Так ОСОБА_6 одружений, має малолітню дитину ОСОБА_34 ІНФОРМАЦІЯ_9 , раніше не судимий, під наглядом у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, з 20.01.2022 року по 16.06.2022 року перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат», за місцем народження характеризується позитивно, проходив строкову військову службу з 28.11.2017 року до 18.04.2019 року.

Судом не приймає до уваги надану стороною захисту, у якості характеризуючого матеріалу, характеристику ОСОБА_6 з Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу, так як в ній вказано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , а обвинувачений - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обставин, відповідно до вимог ст. 66 КК України, які б пом`якшували покарання ОСОБА_6 , у судових засіданнях судом не встановлено.

Обставиною, відповідно до вимог ст. 67 КК України, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , судом визнається вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції встановленої ч. 7 ст. 111-1 КК України, з конфіскацією майна.

Згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

З огляду на вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність кількох обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання, не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

Суд також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.

З правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення.

Початок строку відбування покарання слід обраховувати з моменту фактичного затримання - з 02.02.2024 року, зарахувавши відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 02.02.2024 року по день набрання цим вироком суду законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк додаткового покарання слід рахувати відповідно до ч.3 ст.55 КК України - з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 - тримання під вартою, суд вважає необхідним залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон марки «Redmi Note 10» imei 1: НОМЕР_6 ; imei 2: НОМЕР_7 , накладений ухвалою слідчого судді Олександрівського(Жовтневого) районного суду м.Запоріжжя від 07.02.2024 року(№1-кс/331/273/2024, ЄУН 331/4775/22); картку «Приват Банк» № НОМЕР_12 , Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 , 2 ключі від автомобіля марки «Opel» моделі «Astra» д.н.з. НОМЕР_16 VIN-код НОМЕР_17 накладений ухвалою слідчого судді Олександрівського(Жовтневого) районного суду м.Запоріжжя від 07.02.2024 року(№1-кс/331/276/2024, ЄУН 331/4775/22); автомобіль марки «Opel», моделі «Astra», 2008 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_16 , VIN-код НОМЕР_17 накладений ухвалою слідчого судді Олександрівського(Жовтневого) районного суду м.Запоріжжя від 09.02.2024 року(№1-кс/331/287/2024, ЄУН 331/802/24), з метою забезпечення конфіскації майна залишається чинним до виконання вироку суду у відповідній частині.

Даних щодо наявності процесуальних витрат у кримінальному провадженні прокурором не надано.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, органах пов`язаних з наданням публічних послуг, строком на 10 (десять) років, з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обраховувати з моменту його затримання - 02.02.2024 року, зарахувавши відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 02.02.2024 року по день набрання цим вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, органах пов`язаних з наданням публічних послуг, рахувати з моменту відбуття основного покарання.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 залишити без зміни.

Речові докази: страховий номер індивідуального лицьового рахунку НОМЕР_18, який зберігається в матеріалах кримінального провадження(постанова від 03.02.2024 року) - залишити у матеріалах.

Речовий доказ: мобільний телефон «Redmi Note 10» (imei 1: НОМЕР_6 ; imei 2: НОМЕР_7 ) який вилучений у ОСОБА_6 і зберігається в металевому сейфі слідчого (інв. №1014937) (постанова від 03.02.2024 року), конфіскувати в дохід держави.

Речові докази: картку «Приват Банк» (НОМЕР_19), Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 , 2 ключі від автомобіля марки «Opel» моделі «Astra» д.н.з. НОМЕР_16 (VIN-код НОМЕР_17 ) які вилучені у ОСОБА_6 і зберігається в металевому сейфі слідчого (інв. №1014937) (постанова від 03.02.2024 року), конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи, та не пізніше наступного дня після ухвалення, надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1