Решение № 140821075, 19.10.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/5705/26

Провадження № 2-о/333/277/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Наумової І.Й., секретаря судового засідання Кунець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася , в порядку окремого провадження , із даною заявою до суду.

Заяву мотивує тим, що вона перебувала в шлюбних відносинах з ОСОБА_2 . Останній ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Заявниця є пенсіонером за віком та отримує пенсію. Її чоловік мав розмір пенсії значно більшим ніж у неї. Заявниця та ОСОБА_2 постійно та спільно проживали, вели спільне господарство. У зв`язку з тим, що розмір пенсії заявниці незначний, чоловік за життя постійно їй допомагав, віддавав значну частку свого заробітку дружині і вона витрачала її на оплату ліків, комунальних послуг, придбання продуктів харчування. Пенсія ОСОБА_2 була постійним і основним джерелом для їх існування, тобто заявниця перебувала на утриманні свого покійного чоловіка .

Встановлення факту постійного проживання та перебування її на утриманні чоловіка на день його смерті необхідно для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Заявниця зверталася до сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Але позаяк, за життя чоловіка заявниці, подружжя було зареєстроване за різними адресами, хоча проживали разом, для призначення такого виду пенсії їй було запропоновано встановити факт постійного проживання та перебування на утриманні у судовому порядку.

На підставі вищевказаного заявниця просить суд: встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в період шлюбу постійно проживала з чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та перебувала на його утриманні.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2026 року прийнято заяву до розгляду відкрито провадження у справі .

Від заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшло письмове пояснення, де зазначено, що заявницею та її представником надано суду недостатньо належних та допустимих доказів, для встановлення фактів постійного проживання та перебування на утриманні свого чоловіка. Просять справу розглядати у їх відсутності.

Заявниця в судове засідання не з`явилися, її представник адвокат Мельнікова А.А., заявлені вимоги підтримала та просила заяву задовольнити.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 пояснили суду, що вона є сусідами заявниці, мешкають із нею у одному будинку, та добре знайомі із подружжям ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 . Свідкам відомо, що подружжя ОСОБА_6 вели спільне господарство та постійно мешкали разом за адресою АДРЕСА_1 по день смерті ОСОБА_2 . Похованням ОСОБА_2 займалась його дружина ОСОБА_3 .

Суд, вислухав пояснення представниці заявниці, дослідивши та оцінивши письмові та інші докази у спраі, дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 12.08.1983 року Комунарським відділом ЗАГС м. Запоріжжя, актовий запис № 437, заявниця зареєструвала шлюб з гр. ОСОБА_2 і своє дівоче прізвище « ОСОБА_7 » змінила на прізвище чоловіка « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у віці 61 року, помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , видане 17 квітня 2026 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 1510.

Від шлюбу заявниця має із ОСОБА_2 двох повнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Заявниця здійснювала організацію поховання свого чоловіка ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою КП «Спецпідприємство КПО», свідоцтва про поховання урни з прахом, акту витрат на поховання, договору щодо охорони та прибирання місця поховання від 03.05.2026 р..

05 травня 2026 року заявниця звернулась до Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.05. 2026 року № 923270186784 заявниця отримала відмову у проведенні перерахунку пенсії.

Зі змісту роз`яснень, викладених у пункті у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про прав.

Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Таким чином, реєстрація місця проживання заявниці і її чоловіка за різними адресами не свідчить про те, що вони перебуваючи у шлюбі не проживали однією сім`єю.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38).

Частиною 1 статті 38 цього Закону передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно п. 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Відповідно ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно вимог ч. 4 ст.3 СК України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Щодо перебування особи на утриманні, то повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію, у зв`язку з втратою годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо. Така ж позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Заявниця зі своїм чоловіком ОСОБА_2 до його смерті перебувала в зареєстрованому шлюбі з ним, рішення про роздільне проживання подружжя відсутнє, що свідчить про ведення ними спільного господарства, наявність спільним сімейних прав та обов`язків щодо один одного. З досліджених судом доказів вбачається, що подружжя ОСОБА_6 мешкали разом та вели спільне господарство, заявниця перебувала на утриманні її чоловіка, пенсія якого була основним постійним джерелом її доходу

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 8, 10-13, 17-18, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про встановлення факту спільного проживання - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в період шлюбу постійно проживала з чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебувала на його утриманні.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й. Наумова