Решение № 140820517, 21.10.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2042/26

провадження № 2/136/1004/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Липовець, у загальному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач), через свого представника адвоката Ладана О.А. звернулася до суду з позовом до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (далі відповідач), в якому просила:

- визначити позивачу додатковий двомісячний строк для написання заяви в органи нотаріату про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав у АДРЕСА_1 . 08.05.2015 року спадкодавець склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Кобзар С.В. та зареєстрований за № 570, яким заповів позивачу та її чоловікові ОСОБА_3 в рівних частках усе належне йому майно, рухоме і нерухоме. До складу спадщини входять житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та земельна ділянка площею 2,6617 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0522283000:02:000:0703. Позивач не звернулася до нотаріальної контори у встановлений законом строк, оскільки не знала про існування заповіту. Попри те, що вона разом із чоловіком доглядала за спадкодавцем, вони проживали окремо, а про заповіт він їм не повідомляв. Заповіт було випадково знайдено під час прибирання будинку, де спадкодавець проживав до дня смерті. Про його існування позивачу стало відомо лише 24 липня 2026 року, унаслідок чого з незалежних від неї обставин вона не змогла своєчасно реалізувати право на спадкування.

У зв`язку з викладеним вважає причини пропуску встановленого законом строку поважними та прошу суд визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 за заповітом.

Ухвалою суду від 14.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у загальному позовному провадженні з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву. Витребувано матеріали спадкової справи.

Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не подав. Водночас представник відповідача подав заяву про визнання позову та просив розглянути справу за його відсутності.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, а у своїй заяві просили суд про розгляд справи за їх відсутності, позов просили задовольнити.

Суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить у даному судовому засіданні, за наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи фіксацію судового засідання.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За життя, 08 травня 2015 року, ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Кобзар С.В. та зареєстрований за №570, відповідно до якого заповів позивачу та її чоловікові ОСОБА_3 в рівних частках усе належне йому майно, рухоме і нерухоме.

До складу спадкового майна входять житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та земельна ділянка площею 2,6617 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Лозуватської сільської ради Липовецького району Вінницької області, на даний час - на території Липовецької міської ради Вінницького району, кадастровий номер 0522283000:02:000:0703.

Як спадкоємець за заповітом позивач має намір успадкувати майно, що залишилося після смерті спадкодавця. Однак у встановлений законом строк до нотаріальної контори вона не звернулася, оскільки про існування зазначеного заповіту їй відомо не було.

Як вбачається з позовної заяви, на час смерті спадкодавець проживав одиноко. Позивач разом зі своїм чоловіком здійснювала за ним догляд, однак проживала окремо від нього. Про складений заповіт спадкодавець ані позивача, ані її чоловіка не повідомляв. Зазначений заповіт вони випадково знайшли під час прибирання будинку, в якому спадкодавець проживав до дня своєї смерті. Про існування заповіту спадкодавця позивачу стало відомо лише 24 липня 2026 року. Унаслідок зазначених обставин, які не залежали від її волі, позивач не змогла своєчасно реалізувати своє право на спадкування за заповітом.

Як вбачається із відповіді приватного нотаріусу Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М.В., спадкова справа до майна покійного ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , нею не заводилась, що і підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Так, в позові зазначено, що в ОСОБА_1 були об`єктивні, непереборні, істотні труднощі у поданні заяви про прийняття спадщина після смерті ОСОБА_2 .

Як вбачається з позовної заяви, поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач обґрунтовує тим, що вона не була обізнана про наявність заповіту та його зміст, оскільки на час смерті спадкодавця проживала окремо від нього. При цьому, незважаючи на те, що позивач разом зі своїм чоловіком здійснювала догляд за спадкодавцем, останній не повідомляв їх про складений заповіт. Про його існування позивачу стало відомо лише 24 липня 2026 року, після випадкового виявлення заповіту під час прибирання будинку, в якому спадкодавець проживав до дня своєї смерті. У зв`язку з цим позивач вважає, що пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин, які не залежали від її волі.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач, а на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Суд вважає, що встановлені причини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини померлого ОСОБА_2 є поважними причинами пропуску такого строку і обставинами, які перешкоджали позивачу вчасно прийняти спадщину.

Крім того, відповідач визнав пред`явлені до нього позовні вимоги під час судового розгляду і суд зауважує, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Інших належних та допустимих доказів на противагу вищезазначених висновків суду в ході судового розгляду не встановлено.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визначення додаткового строку для подачі в нотаріальну контору про прийняття спадщини, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 200, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий двохмісячний строк з моменту набрання цим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, Вінницький р-н., Вінницька обл.,ЄДРПОУ:04325957).

Суддя Дмитро КРИВЕНКО