Решение № 140820133, 20.10.2026, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/833/26

Номер провадження № 2/194/1011/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Хоменка Д.Є., за участю секретаря судового засідання Клімової Д. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76) про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання.

Позивач посилається на те, що він під час роботи в небезпечних тяжких шкідливих умовах у вугільній промисловості у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з ним стався страховий випадок та він захворів на професійні захворювання.

23.03.2015 р. , перебуваючи на роботі, позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого перелому кісток носа, рваної рани перенісся. Даний нещасний випадок було визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

У зв`язку з нещасним випадком, позивач відчув сильний фізичний біль, втратив свідомість. Тривалий час відчував і продовжує відчувати наслідки черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку. Позивач переніс декілька операцій, тривало знаходився на обліку у лора, невропатолога, стоїть на обліку у психіатра.

Внаслідок нещасного випадку, позивач 19.08.2015 р. вперше пройшов огляд МСЕК, де йому було встановлено 2 групу інвалідності та 80 % втрати професійної працездатності в зв`язку з виробничою травмою.

20.08.2025 р. позивач повторно пройшов огляд МСЕК, де йому встановлено 80 % втрати професійної працездатності та 2 групу інвалідності безстроково.

У зв`язку з травмою, починаючи з 30- річного віку у позивача порушено звичайний спосіб життя, його турбують психосенсорні порушення, безсоння, апатія, стійке підвищення АТ, зниження зору, розлади сну, страх смерті.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 266240, 00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

09.06.2026 р. представник відповідача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» подав до суду відзив на позовну заяву. У відзиві на позов представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування заперечень зазначив, що нещасний випадок з позивачем стався у зв`язку з порушенням трудової дисципліни, невиконання інструкцій з охорони праці. В діях відповідача відсутня протиправна поведінка та вина щодо спричиненої моральної шкоди. Згідно з актом Н-1 від 27.03.2015 р. позивача визнано як особу, яка порушила вимоги законодавства з охорони праці. Позивач не надав жодних доказів щодо його моральних страждань. Позивач вільно обрав працю.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026 р. було відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи справу суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами у зв`язку з відшкодуванням моральної шкоди, регулюються ст.237-1 КЗпП України.

Вивчивши матеріали справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що відповідно до трудової книжки, позивач перебував у трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», 27.08.2015 р. був звільнений за станом здоров`я, у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі, п. 2 ст. 40 КЗпП України. (а.с.44-45)

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК № 409275 від 19.08.2015 р., ОСОБА_1 встановлено первинно 2 групу інвалідності з 19.08.2015 р. до 01.09.2016 р., причина інвалідності трудове каліцтво з переоглядом 10.08.2016 р.(а.с.9)

Згідно з довідкою за результатами визначення ступеня втрати професійної працездатності № 075128 від 16.08.2023 р., повторно позивачу встановлено 2 групу інвалідності та 80 % втрати професійної працездатності з переоглядом 01.09.2025 р. (а.с.10)

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, за результатами проведеного оцінювання ОСОБА_1 встановлено 80 відсотків втрати працездатності та визначено II групу інвалідності. Зазначений витяг підтверджує наявність у особи стійких порушень функціонування та відповідний ступінь втрати працездатності, що має значення для оцінки її стану здоров`я та підтвердження відповідних обставин, які підлягають встановленню у цій справі.(а.с.11)

Крім того, відповідно до рекомендацій експертної команди, які є складовою індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, особа потребує отримання реабілітаційної допомоги в системі охорони здоров`я, санаторно-курортного лікування, соціальної та побутової реабілітації, а також отримання відповідних соціальних послуг. Рекомендовано звернення до територіального органу Пенсійного фонду України для вирішення питання щодо призначення страхових виплат та до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для визначення та отримання соціальних послуг. Потреби у реконструктивній хірургії, освітній реабілітації, професійній та трудовій реабілітації, а також фізкультурно-спортивній реабілітації не встановлено.(а.с.14-15)

Згідно з актом № 4 форми Н-1 від 27 березня 2015 року про нещасний випадок, пов`язаний із виробництвом, подія сталася під час виконання робіт у підземних умовах шахти. Під час виконання ремонтних робіт із демонтажу елементів рейкової колії стався зрив гайки з різьблення анкера, унаслідок чого ланцюг, що зірвався, вдарив позивача в ділянку носа. За результатами розслідування нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний із виробництвом. Серед причин нещасного випадку в акті зазначено організаційні порушення, зокрема порушення трудової та виробничої дисципліни, а також невиконання вимог інструкцій з охорони праці.(а.с.16-17)

Наданими до матеріалів справи випискою із медичної карти стаціонарного хворого № Є2205, епікризом з історії хвороби № 4401/15, , № 9140/16, № 10663/19, 633/20, № 1559/21, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 01.01.2021 р., випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 16493/24 від 30.12.2024 р., випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5134/25 від 13.05.2025 р., випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 9555/25 від 15.08.2025 р., підтверджується, що позивач проходив стаціонарне та амбулаторне лікування, перебував під медичним наглядом, неодноразово проходив обстеження та лікувально-профілактичні заходи у зв`язку із захворюваннями, пов`язаними з умовами праці. Вказані медичні документи свідчать про наявність у позивача стійких порушень стану здоров`я, необхідність постійного лікування та медичного спостереження, а також про негативні наслідки професійного захворювання для його здоров`я та звичного способу життя. ( а.с.20-43)

Надаючи правову оцінку правовідносинам у справі, суд виходить з наступного.

Згідно до ч.3 ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 7681 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи.

Кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається.

Згідно зі статтями 89, 263 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частиною третьою статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, установлених законом.

Згідно з частиною першою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні та нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних умов праці покладається на роботодавця.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, організовує проведення профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються, та забезпечує усунення причин, які призводять до нещасних випадків, професійних захворювань.

Як убачається з матеріалів справи, факт отримання позивачем виробничої травми 23 березня 2015 року підтверджується актом № 4 форми Н-1 від 27 березня 2015 року, трудовою книжкою позивача та медичними документами.

Зміст зазначеного акта свідчить про те, що нещасний випадок стався під час виконання позивачем трудових обов`язків у підземних умовах шахти. За результатами розслідування його визнано пов`язаним із виробництвом.

При цьому в акті зазначено організаційні причини нещасного випадку, пов`язані з порушенням вимог трудової та виробничої дисципліни, а також вимог інструкцій з охорони праці.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ушкодження здоров`я під час виконання трудових обов`язків, а також наявність обставин, які свідчать про недотримання вимог охорони праці під час організації та виконання відповідних робіт.

Суд ураховує, що обов`язок забезпечення безпечних умов праці покладається на роботодавця, який повинен організувати виробничий процес таким чином, щоб не допускати виникнення небезпечних для життя та здоров`я працівників ситуацій.

Невиконання або неналежне виконання такого обов`язку, яке перебуває у причинному зв`язку з ушкодженням здоров`я працівника, є підставою для покладення на роботодавця обов`язку відшкодувати завдану шкоду за наявності передбачених законом умов відповідальності.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд також бере до уваги медичні документи, які підтверджують тяжкість отриманої травми, тривалість лікування, стійкість негативних наслідків для здоров`я та встановлення другої групи інвалідності з утратою 80 відсотків професійної працездатності.

Наведені обставини свідчать про те, що наслідки нещасного випадку не обмежилися короткочасним погіршенням самопочуття позивача, а спричинили тривалі та істотні зміни його фізичного й психологічного стану, обмежили можливість здійснювати професійну діяльність та повноцінно реалізовувати себе у звичайному житті.

Суд бере до уваги, що внаслідок отриманої травми позивач був змушений проходити тривале лікування, звертатися за медичною допомогою, зазнавати фізичного болю, а також пристосовуватися до нових життєвих обставин, зумовлених стійкими порушеннями здоров`я.

Тривалість негативних наслідків, встановлення інвалідності та значний відсоток втрати професійної працездатності свідчать про істотне погіршення якості життя позивача, обмеження його можливостей у професійній та соціальній сферах і необхідність докладати додаткових зусиль для організації повсякденного життя.

Суд зазначає, що моральна шкода у цьому випадку полягає не лише у фізичному болю, який позивач зазнав у момент травмування та під час подальшого лікування, а й у душевних стражданнях, пов`язаних із тривалим погіршенням стану здоров`я, втратою професійної працездатності, обмеженням можливостей для працевлаштування, зміною звичного способу життя та невизначеністю щодо подальшого відновлення здоров`я.

Унаслідок отриманої травми позивач позбавлений можливості повною мірою реалізовувати свої професійні наміри, підтримувати звичний рівень соціальної активності та здійснювати повсякденну діяльність без урахування наявних порушень здоров`я.

Такі обставини об`єктивно зумовлюють необхідність докладати додаткових фізичних і психологічних зусиль для організації власного життя та підтверджують наявність моральних страждань, що підлягають грошовій компенсації.

При визначенні розміру відшкодування суд ураховує характер і тривалість фізичних та душевних страждань позивача, тяжкість ушкодження здоров`я, наслідки травми, ступінь втрати професійної працездатності, установлення другої групи інвалідності безстроково, тривалість лікування, необхідність подальшого медичного спостереження, істотне обмеження звичного способу життя та характер порушення прав позивача.

Також суд ураховує, що відновлення попереднього стану здоров`я позивача в повному обсязі є неможливим, а негативні наслідки отриманої виробничої травми мають тривалий характер.

Визначаючи розмір грошового відшкодування, суд виходить із того, що компенсація моральної шкоди має бути реальною та співмірною із заподіяними стражданнями, водночас не повинна призводити до безпідставного збагачення потерпілого.

Визначена судом сума моральної шкоди 80 000 грн. перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2026 року (8647 грн.), тому ця сума підлягає стягненню з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.141 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогою немайнового характеру та від сплати судового збору звільнений на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (80 000грн.*100/266240, 00грн.=30, 05%, 30, 05%*1331, 20грн.=400, 00 грн.), тобто в сумі 400 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 4, 12, 7681, 89, 141, 263265, 274279 ЦПК України, статтями 23, 1167, 1168 ЦК України, статтями 153, 237-1 КЗпП України, статтею 13 Закону України «Про охорону праці», суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76) про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду внаслідок отримання професійного захворювання в сумі 80000 грн. 00 копійок з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір в сумі 400, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 76, ЄДРПОУ 00178353.

Суддя Хоменко Д.Є.