Решение № 140820096, 02.10.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4059/24

2/214/1424/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Сіденка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Розстальної К. В.,

представника позивача адвоката Пшиченко Ю. В.,

представника відповідача адвоката Івасик Т. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Гірницький-7», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь в рахунок відшкодування майнової шкоди (збитків) грошові кошти у розмірі 15049,75 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн., витрати на проведення виготовлення звіту оцінки майнового збитку 3500 грн. а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову посилалась на те, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Власником квартири АДРЕСА_2 у цьому ж будинку є відповідач по справі ОСОБА_2

08 вересня 2022 року та 12 липня 2023 року було складено акти залиття власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 житлового приміщення позивача квартири АДРЕСА_3 . У даних актах вказано, що залиття квартири АДРЕСА_3 відбулося власником квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться над квартирою позивача поверхом вище. Таким чином позивач винною особою в залитті її квартири вважає власника квартири АДРЕСА_2 відповідач ОСОБА_2 .

З посиланням на звіт про оцінку майна від 26 липня 2023 року, позивач вказує, що вартість збитків внаслідок залиття квартири становить 15049,75 грн. Послуги за виготовлення даного звіту становлять 3500,00 грн.

Також позивач з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення її прав та глибину душевних страждань, спричиненими неодноразовим пошкодженням квартири, вимушення витрачати значні кошти на відновлення та ремонт в квартирі, у якій з`явились сирість, пліснява, відшарування будівельних матеріалів, ігнорування зауважень з цього приводу відповідачем, їй заподіяні побутові незручності, позивач впродовж тривалого часу не може привести до ладу приміщення санітарного вузла, що викликає у неї переживання, нервові стреси, та враховуючи ступінь та характер заподіяного збитку, тривалість перенесених незручностей, вказує,що їй завдано моральний збиток, розмір якого вона оцінює в 10 000 грн.

Ухвалою від 11.08.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Не погоджуючись з позовом представник відповідача адвокат Івасик Т. Р. у відзиві на позовну заяву вказує, що надані позивачем акти не є неналежними доказами по даній справі, оскільки у них відсутні всі необхідні обставини, а також надані акти не відповідають затвердженій законодавством формі. При складенні актів не встановлено дату, час затоплення та причину, а вказано лише на сліди затікання у ванній кімнаті та туалетній кімнаті. Особи, що склали акт не здійснили належне обстеження, ніхто не досліджував та не обстежував житлове приміщення відповідача. Наявність факту пошкодження майна не може бути підставою для покладення обов`язку з відшкодування шкоди на відповідача за умови не доведення її вини у її заподіянні.

Також вказує, що позивач не обґрунтував в чому полягає моральна шкода, не навів підстав, з яких він оцінює дану шкоду саме у розмірі 10 000 грн.

Заперечує щодо заявленого позивачем розміру судових витрат.

Вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог (а. с. 92 - 94).

У відповіді на відзив представник позивача адвокат Пшиченко Ю. В. вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Вказує на пункт 15 Рішення загальних зборів ОСББ «Гірницький-7» від 29.12.2020 та витяг з протоколу № 2 від 17.11.2023, відповідно до яких у зону експлуатаційної відповідальності та виключно особистого й на власний кошт обслуговування співвласниками / власниками квартир, житлових і/чи нежитлових приміщень входять: труби холодного і гарячого водопостачання, каналізації й центрального опалення від площини підлоги квартири, житлового і /чи нежитлового приміщення до площини підлоги квартири, житлового і/чи нежитлового приміщення верхнього/нижнього поверху.

З урахуванням цих обставин, беручи до уваги, що позивач (він же законний представник) є співвласником квартири АДРЕСА_2 разом з своїм неповнолітнім сином ОСОБА_3 , вважає, що вина відповідача у залитті квартири позивача доведена сукупністю доказів, наданих суду (а. с. 158 - 161).

Представник відповідача у запереченнях позов не визнав, вказує, що позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях, позивачем належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність вини відповідача не надано (а. с. 190 - 191).

Пояснення третьої особи щодо позову або відзиву до суду не надходили.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що їй відомо приблизна дата затоплення квартири, коли запросили подивитись на квартиру, складався акт, я член правління ОСББ, ми проживаємо в одному під`їзді. Приборами замірювали, дивились, я погоджуюсь що з квартири ОСОБА_5 йде потоп, в квартирі не можливо жити, все затоплене, рядом з ОСОБА_1 , також стіну затопило людям, і трішки іншої квартири заділо. Я була запрошена в комісію, мені зателефонувала голова ОСББ, ОСОБА_6 . Вона сказала що в квартирі на 6 поверсі топлять ,що я маю прийти я прийшла в 23 квартиру. Акт ми складали на місці, я підписувала те що я бачила. В акті мій підпис. Квартира АДРЕСА_3 з права, підтоплено квартира ОСОБА_1 знизу, квартира ОСОБА_2 зверху над квартирою позивача. Не можливо що хтось інший топить квартири. В квартирі ОСОБА_5 я була, сліду затікання я не бачила, було сухо. Коли були спеціалісти вона мене запрошувала, теж було сухо слідів води і підтоплення вона не бачила. Мені сказали що відправляли повідомлення щоб ОСОБА_5 прибула, але вона їх не забирала. Я не встановлювала причину затоплення. Вони пояснили , я погодилась з ними. У ОСОБА_5 не має доступу до труб щоб подивитись. Я не впевнена хто топе позивача нічого не зрозуміло.

Свідок ОСОБА_7 , суду показав я був у знайомого, підійшла дівчина сказала що її затопило так як він за фахом інженер будівельник він зголосився вийти на обєкт і подивитись що трапилось, а при змозі встановити причини затоплення. Взимку цього року були такі обставини, запросила дівчина разом з представником ОСОБА_8 , сказала що затопили сусіди. Я поросив, щоб вона запросила і інших людей, сказав що зберемо комісію. Ми зайшли до квартири позивачки я взяв рівень(спеціальний прибор для вимірювання куту нахилу), по локалізації я зрозумів що це точно потоп або каналізація яка заливає верхня квартира. Сусідів з боку не було, вони були не потрібні. По локалізації видно, що 99 відсотків бачу що там залив. В квартирі я був 2 рази, договір на огляд квартири з позивачкою був безоплатний. Письмовий акт про огляд квартири на предмет затоплення ми склали на місці. Затоплення неодноразове зі слів господарки. В квартирі АДРЕСА_2 (відповідача) особисто свідок не був. Якщо це була ОСОБА_2 були б помітні сліди підтікання. Працював різноробочим, обслуговування, ремонт труб.

Свідок ОСОБА_9 , суду показав що йому відомі обставин справи бо він був запрошений до квартири ОСОБА_2 , щоб розібратись в причинах затоплення квартири поверхом нижче. Адвокат Івасик Т.Р. попрохала щоб я прийшов і допоміг розібратись чому йде підтоплення. Події були 25 жовтня 2024 року, крім мене я так зрозумів був голова ОСББ ,була ОСОБА_10 та ще одна жінка. Під час огляду квартири ОСОБА_2 , я нічого в квартирі не виявив. Свідок працював в аварійні службі, в свій час він сам виїжджав на виїзди в аварійній бригаді, я обслідував ці труби та не знайшов там слідів протікання. Як в цій квартирі так і вище Я перевіряв сліди мокріння, не було. Сантехніком також працював, заміна труб, водопровід, опалення, В квартирі був 2 рази. Візуальний огляд, деякі місця я оглядав особисто, світив телефоном, дотягувався куди потрібно, стелю я розшивав, частково знімав плитку з гіпсокартону, потім змивав бачок унітаз ний, щоб подивитись чи немає підтікання. Включав змішувач у ванній перевірити чи відходить вода. Вмикав всі прибори сантехнічні, я дивився чи все справно працює. Нічого не виявив, жодних слідів затікання не виявив в квартирі.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона була присутня під час перевірки в квартирі відповідача ОСОБА_2 , в складі комісії, під час обстеження не було виявлено жодних течії в квартирі. Ми всю квартиру перевіряли. Особисто переконалась, що жодних підтікань, вологих плям чи плісняви я не бачила. Голова ОСББ та ОСОБА_12 були присутні. Вона особисто також перевіряла, вмикала воду, жодних плям не було виявлено. Мене запросила адвокат Івасик. Всі члени комісії активно проводили обстеження.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 суду показала 06.03.2024 року до неї звернулась ОСОБА_14 та замовила будівельно-технічну експертизу, я зробила експертизу, вийшла на об`єкт, зробила висновок. В першу чергу я дивилась наслідки залиття квартирі позивача, в квартирі відповідача ОСОБА_2 експерт не була. Робила експертизу по інструкції, квартира знаходиться на 6 поверсі, звідки витікала рідина експерт не встановила, але це було з верхніх поверхів, рідина протікала зверху квартири зі стелі, встановлювала тільки наслідки затоплення, дії рідини зверху, звідки я не визначала. Це дійсно рідина, це не фізичне втручання, а звідки рідина потрапила ОСОБА_13 не може відповісти.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що її запросила ОСОБА_16 до квартири за місцем проживання, вона включила воду там нічого не текло, труба у неї зашита, там нічого не текло, на той момент я підписала акт що там сухо. До свідка звернулись з третьго поверху, з квартира АДРЕСА_4 , що їх топлять, вище на 4 поверсі нікого не було у квартирі, на 5 поверсі все сухо, але видно рижі плями на трубі(наслідки корозії від води). Потім дзвонить ОСОБА_1 повідомила, що ще тече у неї, оглянули рядом на площадці квартиру у них суміжні ванна та туалет там все цвіле, воно ще більше мокріє, хочу сказати, що можливо це тече з трійника в 27 квартирі знизу, але це не видно, там розміщені труби. На 25.10.2024 року затоплень не було, з 04.06.2025 року свідок є головою ОСББ , ОСОБА_2 відповідає за мережі у своїй квартири, якщо це трійник то це ваш трійник, трійник може бути частково погружений в підлогу(в бетонне перекриття), якщо у них коліно ціле то ОСББ міняє там все за власний кошт.

Суд, заслухавши учасників справи, допитавши свідків, екксперта, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Одноособовим власником квартири АДРЕСА_5 є відповідач ОСОБА_2 .

З матеріалів справи вбачається та не оспорювалось сторонами, що будинок АДРЕСА_6 перебуває на балансі ОСББ «Гірницький-7».

Відповідно до Акту підтвердження факту затоплення за підписами мешканців будинку АДРЕСА_6 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , дані особи підтверджують факт затоплення квартири АДРЕСА_7 , а саме факт затоплення санітарного вузла (ванна кімната, туалетна кімната), що встановлено 08.09.2022. Підписи вказаних осіб засвідчено головою правління головою ОСББ «Гірницький-7» з відбитком печатки даною юридичної особи. (а. с. 15)

Подібний акт за фактом затоплення 12.07.2023 складено за підписами мешканців будинку АДРЕСА_6 ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (а. с. 16).

Відповідно до Звіту оцінки майна щодо оцінки збитку майна розташованого за адресою: АДРЕСА_8 , через затоплення було завдано збитків майну яке належить ОСОБА_21 . Сума витрат на відшкодування збитків на ремонтні роботи та матеріали становить 15049,75 грн. (а. с. 99 - 121).

Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно з приписами ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, обчислюється, виходячи із реальної вартості втраченого майна або вартості виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі на момент розгляду справи.

Факт наявності шкоди майну позивача повинен підтверджуватися належними та допустимими доказами.

У даному ви манку позивачем доведено та обґрунтовано розмір спричиненої майнової шкоди, що становить 15049,75 грн.

У частині першій статті 81 ЦПК України закріплене загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків наявності підстав звільнення від доказування.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) для вирішення справи, встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Причина затоплення квартири має бути підтверджена актом про затоплення чи висновком судового експертного-будівельного дослідження. Якщо позивачем доведено розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, то завдана шкода підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як убачається з Акту підтвердження факту затоплення за підписами мешканців будинку АДРЕСА_6 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , дані особи підтверджують факт затоплення квартири АДРЕСА_7 , а саме факт затоплення санітарного вузла (ванна кімната, туалетна кімната), що встановлено 08.09.2022. Підписи вказаних осіб засвідчено головою правління головою ОСББ «Гірницький-7» з відбитком печатки даною юридичної особи. (а. с. 15)

Подібний акт за фактом затоплення 12.07.2023 складено за підписами мешканців будинку АДРЕСА_6 ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (а. с. 16).

Суд звертає увагу, що в даних актах факт залиття квартири позивача внаслідок течі саме з квартири відповідача не встановлено, хоча особи, які підписали акт констатують факт про це. Так само даними актами не виявлено причину залиття: теча з водопроводу, опалення чи каналізації. Складання таких актів відбулось без обстеження квартири АДРЕСА_2 , яка належить відповідачу.

Акт про залиття це обов`язковий документ, який складається комісією з метою фіксування події та з`ясування причин залиття приміщення.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, (далі Правила) передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (додаток 4) (пункт 2.3.6 Правил).

Даний акт відповідно до додатоку 4 Правил повинен містити дані щодо:

1) Комісію у складі: 1.1. Представника організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 1.2. Представника організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання; 1.3. Представника власника будинку, будинкового комітету; 1.4. Начальника організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (для затвердження); 1.5. Зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної (обов`язково).

2) Наступні відомості: 2.1. Дата складання акта (число, місяць, рік); 2.2. Прізвища, ініціали та посади членів комісії; 2.3. Прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; 2.4. Адреса квартири, поверх, форма власності; 2.5. Характер залиття та його причини; 2.6. Завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); 2.7. Висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Складання акту про наслідки залиття житлового приміщення з порушенням вищевказаних вимог (діючого законодавства) є однією з підстав для відмови в задоволенні позовної заяви оскільки акт, в розумінні закону, є єдиним документом, яким підтверджується факт залиття квартири.

Вказане твердження підтверджується висновком Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №2-1974/11, в якому зазначено наступне: "виходячи з викладеного, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився апеляційний суд, що вищевказаний акт від 12 грудня 2007 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, інші необхідні для такого документа реквізити. Тому цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди".

Як встановлено судом, та випливає із змісту наданих позивачем Актів, останні, складені з порушенням вимог, викладених у Правилах, зокрема вони складені без створення відповідної комісії з повноваженнями її членів, натомість підписані тільки мешканцями будинку, чиї підписи засвідчені головою правління ОСББ.

Крім того, як убачається із змісту кожного акту, вони складені за відсутності зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної. Участь таких осіб є обов`язковою.

Також у актах не відображені причини залиття та висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття, адже комісія, як така, не була створена.

Таким чином, в даному спорі доказів, що саме з вини відповідача у справі сталося залиття квартири позивача, суду не надано.

Постановою Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №465/2120/14-ц зроблено наступні висновки: "виходячи з викладеного суди не звернули увагу на невідповідність акта обстеження від 06 лютого 2014 року зазначеним Правилам, оскільки він не містить відомостей щодо характеру залиття та його причини, не зазначено осіб, які допустили таке залиття, а також інші необхідні відомості, які слід зазначити при складанні такого виду документа. При цьому, він був складений більше, ніж через п`ять місяців з моменту можливого залиття приміщення, належного ПП " ОСОБА_13 "".

Майже аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №640/8205/17, відповідно до якої суд дійшов висновку, що "Враховуючи викладене, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився апеляційний суд, що вищевказаний акт від 07 липня 2014 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, інші необхідні для такого документа реквізити. Тому цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди. Отже, доводи відповідача щодо відсутності її вини у залитті квартири позивача правомірно взято судами до уваги".

В постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №242/4773/17 міститься наступний висновок: "цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов`язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду".

В постанові Верховного суду від 25.11.2020 у справі №344/11147/17 визначено, що "акт від 08 липня 2017 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, відсутній висновок про встановлення вини особи, яка вчинила залиття та інші необхідні для такого документа реквізити, а тому обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що цей акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди. Інших доказів неправомірності дій відповідача щодо залиття належної позивачу квартири матеріали справи не містять. Клопотань про проведення судової експертизи з метою з`ясування причин залиття квартири позивач не заявляв".

Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах про те, що у разі невідповідності складеного акту вимогам Правил щодо його складання, він не може бути належним та допустимим доказом у справі, за відсутності інших доказів, що свідчать про винуватість відповідача у заподіянні шкоди, а тому залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.

Враховуючи вказані висновки Верховного Суду, зібрані у справі докази, невідповідність актів, наданих позивачем, вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 №927/11207, відсутність доказів, які б свідчили про факт завдання шкоди саме відповідачем у справі, на яку законом покладено обов`язок відшкодувати шкоду (за наявності вини), суд дійшов переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню.

Наданий позивачем звіт про оцінку майна з додатками до нього підтверджує факт завдання матеріальної шкоди, однак не є доказом завдання такої шкоди відповідачем.

Крім того, позивачем не надано доказів її звернення в комунальні та аварійні служби, які усувають аварії і несправностей в житлових будинках, що також ставить під сумнів залиття квартири з вини відповідача.

Таким чином, позивачем не подано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження залиття квартири позивача відповідачем.

Будь-яких клопотань щодо призначення судом експертизи для встановлення причини залиття або для визначення розміру завданої шкоди під час розгляду справи заявлено не було.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність доказів, вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, задоволенню не підлягають, оскільки, не встановлено винність дій відповідача внаслідок залиття та не встановлений причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями відповідача.

За змістом ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із нищенням чи пошкодженням її майна. Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Суд зазначає, що оскільки завдання позивачу матеріальної шкоди неправомірними діями відповідача не встановлено, підстави для відшкодування моральної шкоди також відсутні. Інших підстав для визначення підстав моральної шкоди позивачем не зазначено в позові.

За відсутності підстав для задоволення позову понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,12,13,80,81,141,263,265ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Гірницький-7», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сіденко С.І.