Решение № 140820023, 21.10.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/15687/25

Провадження № 2/185/5656/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перекопського М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що 19 серпня 2022 року між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" (надалі - первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір №383309, відповідно до якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 5000,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків виникла кредитна заборгованість.

У свою чергу 01.02.2024 року між первісним кредитором та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором. Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, позивач просить її стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного судового провадження без виклику сторін. Копію ухвали направлено відповідачу. Від відповідача до суду не надходило відзиву чи будь-яких заяв.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 19 серпня 2022 року року між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та відповідачем було укладено кредитний договір №383309, згідно якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 5000,00 грн, строком на 23 дні, з процентною ставкою 1,90% за кожен день користування кредитом. Зазначений договір був підписаний відповідачем в електронній формі. Вказане підтверджується копією кредитного договору та додатків до нього.

Згідно розрахунку заборгованості по кредиту, станом на 01.02.2024 року заборгованість за вказаним кредитним договором становить 15735,00 грн, з яких: 5000,00 грн - тіло кредиту, 10735,00 грн сума заборгованості за процентами.

З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2024 року між первісним кредитором та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом чи одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Верховний Суд неодноразово наголошував, що кредитний договір, укладений в електронній формі з використанням одноразового пароля-ідентифікатора, має юридичну силу письмового правочину за умови досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов (зокрема, постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19).

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд не погоджується із заявленим до стягнення розміром 15735,00 грн з огляду на таке.

У постанові від 28 березня 2018 року Велика Палата ВС зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до наведених умов кредитування сума наданого відповідачу кредиту становить 5000,00 грн, строк кредитування 23 календарні дні, а процентна ставка за користування кредитними коштами 1,9 % за кожен день користування кредитом.

Таким чином, розмір процентів за один день користування кредитом становить: 5000,00 грн ? 1,9 % = 95,00 грн. Відповідно, за 23 календарні дні користування кредитом розмір процентів становить: 95,00 грн ? 23 дні = 2185,00 грн.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором, яка складається з основного боргу в розмірі 5000,00 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 2185,00 грн, становить 7185,00 грн.

Натомість позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 15735,00 грн, що на 8550,00 грн перевищує суму заборгованості, обчислену судом відповідно до зазначених умов кредитування.

Суд зазначає, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, підлягає перевірці на відповідність умовам кредитного договору, погодженому розміру процентної ставки, строку кредитування та вимогам законодавства.

Саме по собі зазначення позивачем певного розміру заборгованості не є безумовною підставою для стягнення такої суми, оскільки кожна складова заявлених вимог повинна бути належним чином обґрунтована та підтверджена доказами.

За відсутності належних доказів існування інших передбачених договором і законом складових заборгованості суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 7185,00 грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 2185,00 грн - проценти за користування кредитними коштами.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 8550,00 грн належить відмовити у зв`язку з їх недоведеністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень статті 141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1106,13 грн (2422,40 грн ? 7185,00 грн ? 15735,00 грн).

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до статей 137, 141 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається з урахуванням умов договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Під час вирішення питання про розподіл таких витрат суд ураховує їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також значення справи для сторін. При цьому суд зазначає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не підлягає автоматичному стягненню лише з огляду на його зазначення в позовній заяві. З огляду на предмет спору, ціну позову, характер спірних правовідносин та обсяг фактично наданих правничих послуг суд має оцінити співмірність заявлених витрат зі складністю справи, виконаними представником роботами та витраченим на їх виконання часом.

Оцінивши обсяг наданої позивачу професійної правничої допомоги у співвідношенні з предметом та складністю спору, суд уважає заявлену до відшкодування суму 8000,00 грн неспівмірною зі складністю цієї справи та обсягом виконаної представником роботи.

За таких обставин, виходячи з критеріїв реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про наявність підстав для їх відшкодування в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 19, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 383309 від 19 серпня 2022 року у розмірі 7185,00 (сім тисяч сто вісімдесят п`ять гривень нуль копійок) грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2185,00 грн - проценти за користування кредитними коштами.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" судові витрати у розмірі 4106,13 (чотири тисячі сто шість гривень тринадцятькопійок) грн, що складаються: судовий збір - 1106,13 грн, витрати на правничу допомогу - 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його підписання безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", РНОКПП 35234236, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, 4-й поверх, м.Львів, Львівська обл. обл., 79029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський