Решение № 140819728, 21.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5969/26

2/212/7164/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді Козлова Д. О.,

за участю секретаря Пижик В. О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, 3-я особа: Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

за участі представника позивача ОСОБА_3 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_4 , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що ОСОБА_1 проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 . Від цих відносин у сторін народилась донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте через відсутність зареєстрованого шлюбу він не був записаний батьком дитини. Зазначав, що він із ОСОБА_2 познайомився 24.01.2020 у м. Бахмуті, де вони стали мешкати в орендованих квартирах, після чого у 2022 році відповідачка зібрала свої речі та переїхала до Чехії, про що йому ОСОБА_2 не казала. Отже, він після цього поїхав до відповідачки з її донькою за кордон, де вони разом проживали у пансіоні, а у січні 2023 року відповідачка завагітніла від позивача. В Чехії він працював та забезпечував їх родину. Після народження ОСОБА_6 відповідачка обіцяла записати його батьком дитини після повернення до України. Потім вони разом переїхали до Польщі, де мешкали в орендованому житлі, де він також працював, забезпечуючи їх з відповідачкою родину. Потім вони разом переїхали до Молдови. Однак через конфлікт між ними він повернувся до Польщі, де він продовжував забезпечувати відповідачку та її доньку. Натомість, зараз відповідачка позбавила позивача як батька права бачити свою дитину, брати участь у її вихованні. Таким чином він хоче оформити офіційно себе батьком дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі викладеного просив суд визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Велке Павловіце (район Бржецлав) Чеської Республіки, матір`ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов`язавши Бахмутський відділ ДРАЦС у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зареєструвати актовий запис про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про народження (серії НОМЕР_1 ), виданого 20.10.2023 року міською адміністрацією м. Велке Павловіце (район Бржецлав) Чеської Республіки, зареєстрованого у книзі реєстрацій народжень актів громадянського стану про народження відділу РАДС м. Велке Павловіце, район Бржецлав, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , а матір`ю дитини ОСОБА_2 , та видати нове свідоцтво про народження, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та вказавши по-батькові дитини - « ОСОБА_9 ».

Частково визнаючи поданий ОСОБА_1 позов, представник відповідачки, ОСОБА_2 , адвокат Шулак О. І., подала відзив, де вказувала, що з 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли близькі стосунки та вони почали спільно проживати у м. Бахмут Донецької області. Через війну ОСОБА_2 у квітні 2022 року виїхала до Чеської Республіки, куди до неї влітку 2022 року приїхав позивач, де вони спільно проживали. Так у 2023 році відповідачка завагітніла від ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї народилась донька, ОСОБА_5 , народження якої було зареєстроване у Чеській Республіці. Однак реєстрацією народження доньки ОСОБА_2 займалась самостійно, оскільки позивач не виявив бажання разом із нею звернутись до відповідного органу державної реєстрації для реєстрації себе батьком дитини, з яким у відповідачки виникали конфлікти на побутовому грунті. Потім у грудні 2025 року стосунки між сторонами остаточно припинились. Згодом вона переїхала на територію України. Таким чином ОСОБА_2 не заперечувала, що біологічним батьком її доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є саме ОСОБА_1 , визнаючи даний факт. Разом із тим відповідачка заперечувала проти зміни прізвища ОСОБА_5 , що відповідатиме інтересам дитини, яка таке прізвище має від дня свого народження. На підставі викладеного просила суд визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а у задоволенні вимог щодо зміни прізвища ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відмовити, залишивши такій дитині прізвище « ОСОБА_7 ».

Позивач, ОСОБА_1 , до суду не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представник позивача, адвокат Ярошевська С. В., у судовому засіданні, підтримуючи позов ОСОБА_1 , надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, та додала, що ОСОБА_1 не наполягає на зміні прізвища доньки ОСОБА_2 на своє прізвище, погодуючись із відповідачкою у цій частині. Отже, просила суд задовольнити вимоги ОСОБА_1 , за виключенням зміни прізвища ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на « ОСОБА_8 ».

Відповідачка, ОСОБА_2 , та її представник, адвокат Шулак О. І., у судовому засіданні в режимі відеоконференції, визнаючи вимоги ОСОБА_1 щодо визнання батьківства відносно доньки відповідачки, ОСОБА_5 , заперечували проти зміни прізвища дитині на « ОСОБА_8 », що не відповідатиме інтересам такої доньки відповідачки. Таким чином просили суд визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відмовивши у вимогах про зміну прізвища дитини.

Представники третьої особи до суду не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, надавши при цьому суду заяву з проханням вирішити справу за їх відсутності.

На підставі ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд розглянув справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Таким чином суд, дослідивши письмові матеріали справи та вислухавши сторін, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

На підставі ч. 1 ст. 3 ЦПК цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч. 2 ст. 3 ЦПК якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Суд зауважує в цьому сенсі, що за ст. 32 «Батьківство» Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах, ратифікованого Законом України від 10.01.2002 року, вбачається, що при встановленні чи оспорюванні батьківства застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, громадянство якої дитина набула при народженні.

Таким чином на підставі наведених норм права та встановлених обставин справи вбачається, що при вирішені даного спору слід застосовувати положення «Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах», виходячи з яких через те, що громадянство малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначено України, то застосовується законодавство України, громадянство якої дитина набула при народженні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України (далі - СК) якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

На підставі ч. 1, 2 ст. 128 СК за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 СК, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2018 року по справі № 591/6441/14-ц.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 15 квітня 2021 року по справі № 361/2653/15-ц та від 17 лютого 2021 року по справі № 373/2257/18.

Судом було встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження від 20 жовтня 2023 року (серії НОМЕР_2 ), посвідченого судовим перекладачем із чеської на українську мову 30 жовтня 2023 року, реєстр № 2812-1/2023, а також нотаріально посвідченим перекладом із чеської на українську мову від 19 січня 2026 року, реєстр нотаріусу № 448, вбачається, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в Немчічки (порядковий номер 310), Чеська Республіка, матір`ю якої вказана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (особистий номер НОМЕР_3 ), яке було видане 20.10.2023 року міською адміністрацією м. Велке Павловіце район Бржецлав Чеської Республіки, про що було проведено реєстрацію у книзі реєстрацій народжень актів громадянського стану про народження відділу РАЦС м. Велке Павловіце район Бржецлав, том 1, рік 2023, аркуш 24, порядковий номер 1.

При цьому за формою реєстрації іноземця (бланк №4/2015), переклад якої з чеської на українську мову було посвідчено нотаріально, реєстр № 7994 від 21 травня 2026 року, вбачається, що на момент проживання дитини в Чеській Республіці громадянство ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зазначено саме України.

Також судом було досліджено долучені позивачем до справи фото із зображенням його разом із дитиною.

Суд зазначає, що тест ДНК (судова молекулярно-генетична експертиза) станом на теперішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу - підтвердження батьківства - складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Натомість, на підставі ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд у цьому сенсі вказує, що у судовому засіданні представник позивача, адвокат Ярошевська С. В., відмовилась від раніше заявленого проведення по справі експертного дослідження на предмет визначення батьківства позивача відносно доньки відповідачки, посилаючись на домовленість сторін про те, що кошти на таку експертизу вони вирішили витратити на лікування дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , враховуючи визнання позову з боку ОСОБА_2 в частині батьківства позивача.

У свою чергу у судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник, адвокат Шулак О. І., підтвердили доводи представника позивача щодо такої домовленості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка беззастережно визнавала у суді факт батьківства ОСОБА_1 відносно її доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За таких встановлених судом обставин справи, зважаючи на достовірність цих обставин та добровільності їх визнання, враховуючи наявність у суду для того законних підстав, суд дійшов переконання про можливість прийняти визнання позову ОСОБА_1 у цій частині від ОСОБА_2 , внаслідок чого можливим є ухвалення рішення про задоволення позову в частині вимог ОСОБА_1 про визнання його батьківства відносно дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Виходячи з наведеного вмотивування та зважаючи на встановлені обставини справи, суд на підставі оцінених у сукупності доказів, дійшов переконливого висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у частині визнання його батьківства відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , враховуючи визнання відповідачкою в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

В той же час на підставі ст. 18 (Дійсність документів) Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах вбачається, що документи, складені або засвідчені компетентним органом однієї Договірної Сторони та підтверджені підписом уповноваженої особи й офіційною печаткою, є дійсними на території другої Договірної Сторони без подальшого засвідчення. Те ж саме стосується і засвідчення підпису громадянина, копій і перекладів документів, засвідчених компетентним органом. Документи, про які йдеться у п. 1 цієї статті, мають однакову доказову силу на територіях обох Договірних Сторін.

Згідно із п. 8 глави 1 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5 (далі - Правила), документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до абз 2 п. 7 глави 4 розділу ІІІ Правил реєстрація актів цивільного стану компетентними органами іноземних держав підтверджується відповідними легалізованими у встановленому порядку документами про реєстрацію актів цивільного стану.

Таким чином на підставі викладеного судом вмотивування вбачається, що за ст. 134 СК відповідно до рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, саме складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, видаючи нове Свідоцтво про народження.

В той же час суд встановив, що свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 було складено компетентними органами реєстрації актів громадянського стану про народження Чеської Республіки, тому положення ст. 134 СК в даному випадку не можуть бути застосовані.

У свою чергу, виходячи зі змісту ст. 18 Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах, п. 8 глави 1 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні документи, видані компетентними органами Чеської республіки на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідної держави щодо громадян України, визнаються дійсними в Україні.

Таким чином видане 20.10.2023 року свідоцтво про народження (серії НОМЕР_2 ), посвідчене судовим перекладачем із чеської на українську мову 30 жовтня 2023 року та нотіріусом 19 січня 2026 року, реєстр № 2812-1/2023 та реєстр № 448 відповідно, підтверджує факт народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 у Чехії.

Отже, за наведених обставин справи відсутні законні підстави для зобов`язання Бахмутського відділу ДРАЦС у Бахмутському районі Донецької області зареєструвати актовий запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про народження (серії НОМЕР_1 ), виданого 20.10.2023 року міською адміністрацією м. Велке Павловіце район Бржецлав Чеської Республіки, зареєстрованого у книзі реєстрацій народжень актів громадянського стану про народження відділу РАДС м. Велке Павловіце район Бржецлав.

Так само не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання третьої особи зазначити батьком ОСОБА_5 , матір`ю - ОСОБА_2 , змінити прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та по-батькові дитини на « ОСОБА_9 », видавши нове свідоцтво про народження дитини, оскільки реєстрація народження дитини проводилась компетентним органом в Чеській Республіці.

На підставі переліченого обґрунтування, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Бахмутський відділ ДРАЦС у Бахмутському районі Донецької області зареєструвати актовий запис про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про народження (серії НОМЕР_1 ), виданого 20.10.2023 року міською адміністрацією м. Велке Павловіце (район Бржецлав) Чеської Республіки, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , а матір`ю дитини ОСОБА_2 , видавши нове свідоцтво про народження, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та вказавши по-батькові дитини « ОСОБА_9 », - не підлягають задоволенню, як такі що не ґрунтуються на законі.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, 3-я особа: Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, уродженця міста Донецьк, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народження якої було зареєстровано 20 жовтня 2023 року міською адміністрацією м. Велке Павловіце район Бржецлав Чеської Республіки, матір`ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 21 жовтня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , а мешкає в АДРЕСА_3 .

Суддя: Д. О. Козлов