Решение № 140819479, 20.10.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/714/26

Провадження №2/377/616/26

20 жовтня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», від імені якого діє представник- адвокат Усенко М.І., через систему «Електронний суд» звернулось до суду з вказаним позовом та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1000600 від 23.04.2020 в розмірі 34 720,00 грн; судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 квітня 2020 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №1000600 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у розмірі 8 000,00 грн, зобов`язалась повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти. Згідно з п. 7.1. кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. У порушення вимог статей 526, 527, 530, 625, 626,629 ЦК України відповідач не виконала свої зобов`язання - не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату комісії та процентів за користування кредитом. 29 грудня 2020 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги та відповідно до статті 512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, визначених в реєстрі боржників, зокрема і за кредитним договором №1000600 від 23.04.2020. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання за кредитним договором заборгованість відповідача перед позивачем становить 34 720,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8 000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків- 25 920,00 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 800,00 грн.

Ухвалою судді від 20 липня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 17 вересня 2026 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» докази.

16 вересня 2026 року представник відповідача -адвокат Борт П.С. звернувся з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, надання іншого строку для подання відзиву по суті позовних вимог, подання заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

17 вересня 2026 року протокольною ухвалою суду надано доступ представнику відповідача -адвокату Борту П.С. до електронної справи №377/714/26; продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву на 15 днів та надано строк 5 днів для подання заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з дня надання доступу адвокату Борту П.С. до електронної справи, відкладено судовий розгляд справи за клопотанням представника відповідача-адвоката Борта П.С. на12 жовтня 2026 року на підставі пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України.

Ухвалою суду від 18 вересня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача- адвоката Борта П.С. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та забезпечено його участь у судовому засіданні, призначеному на 12 жовтня 2026 року 11 годину 00 хвилин, та усіх інших судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у судове засідання свого представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку судової повістки до електронного кабінету позивача та його представника Усенка М.І. У позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та відсутність заперечень щодо ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибула, про дату, час і місце якого повідомлялась у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким їй направлялась судова повістка за зареєстрованим місцем проживання, повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній». У такому випадку відповідач ОСОБА_1 відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідач не подала, клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не направила, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача- адвокат Борт П.С. у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку судової повістки до електронного кабінету представника відповідача. До відеоконференції не приєднався, відзив на позов не подав, клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.

Через неявку в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що узгоджується з положеннями частини другої статті 247 ЦПК України.

Враховуючи наявність умов, передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 12 жовтня 2026 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення, що також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Суд встановив, що 23 квітня 2020 року ОСОБА_1 на сайті miloan.ua створила та заповнила анкету-заяву на кредит №1000600, в якій зазначила свої персональні дані, зокрема: прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефону, паспортні дані, адресу зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання та погодила основні умови кредитування (а.с. 13).

Анкета-заява на кредит №1000600 від 23.04.2020 також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви №1000600, зокрема про такі дії: заповнення заяви, автоматичну перевірку, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, дату чекінг, заповнення заяви, автоматичну перевірку, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, дату чекінг, заповнення заяви, автоматичну перевірку, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, дату чекінг, верифікація за телефоном, підтвердження змін умов договору, обробку, підписання договору, обробку.

Також Анкета-заява на кредит №1000600 від 23.04.2020 містить прийняте рішення по заяві №1000600: замовлена сума 12 000,00 грн на 30 днів, погоджена сума - 8 000,00 грн на 30 днів, комісія за надання 10,00 % одноразово, ставка процентів 0,80 % за кожен день користування.

Отже, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «Мілоан» подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним у заяві номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідач використала для підтвердження підписання договору.

23 квітня 2020 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали електронний кредитний договір (індивідуальна частина) № 1000600 шляхом підписання сторонами електронними підписами, зокрема, ОСОБА_1 підписала договір одноразовим ідентифікатором. ( а.с. 8-11).

Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з п.п. 1.2. - 1.4 договору сума кредиту становить 8 000,00 грн; кредит надається загальним строком на 30 днів з 23.04.2020. Термін повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 23.05.2020.

Комісія за надання кредиту : 800,00 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово ( п. 1.5.1).

Відповідно до п. 1.5.2. проценти за користування кредитом 1 920,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,80 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього договору ( п. 1.6).

Згідно з п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до п. 2.2.2 договору нарахування позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору.

У п. 2.2.3.договору визначено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій,тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену в п. 1.6 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня, наступного за днем, визначеним п. 1.4, продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно п.1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів в період правомірного користування кредитом є меншим від заборгованості зі сплати процентів за аналогічний період під час прострочення, це означає, що в період правомірного користування кредитом позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою, встановленою п.1.6, та процентною ставкою, визначеною п. 1.5.2 договору.

Якщо після настання дати, встановленої п. 1.4 договору, позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства. Незважаючи на інші умови договору, сторони домовились, що якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п.1.6 договору в період прострочення позичальника, нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 договору. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

Як вбачається з графіку платежів, що є додатком № 1 до кредитного договору № 1000600 від 23.04.2020, дата платежу: 23.05.2020 - 10 720,00 грн, а саме: кредит - 8 000,00 грн, комісія за надання кредиту - 800,00 грн, проценти - 1 920,00 грн.

Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладено договір №1000600 від 23.04.2020, ідентифікована ТОВ «Мілоан» шляхом використання одноразового ідентифікатора Z38341, що є аналогом електронного підпису, відправленого позичальнику 23.04.2020 о 17:41:52 на номер телефону НОМЕР_2 ( а.с. 12).

Перерахування кредитних коштів у сумі 8 000,00 грн на виконання договору №1000600 від 23.04.2020 здійснено ТОВ «Мілоан» на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 платіжним дорученням № 18532909 від 23.04.2020, копію якого додано до позовної заяви ( а.с. 14).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №1000600 від 23.04.2020 ОСОБА_1 ТОВ «Мілоан», дата видачі кредиту - 23.04.2020 у сумі 8000,00 грн. 23.04.2020 також нараховано комісію за надання кредиту 800,00 грн. Проценти за кредитом за період з 24.04.2020 по 23.05.2020 нараховані по 64,00 грн за день, а з 24.05.2020 по 22.07.2020 нараховані по 400,00 грн за день ( а.с. 15).

29 грудня 2020 року ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) уклали договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником (портфель заборгованості) ( а.с. 17-24).

Пунктом п.6.2.3. договору № 58-МЛ передбачено, права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання новим кредитором та кредитором умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

Згідно з п. 6.2.4 договору відступлення права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників.

В якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги, новий кредитор протягом 5 робочих днів сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 5 446 965,03 грн ( п. 7.1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.03.2024, але у будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов`язань сторонами ( п.13.1. договору відступлення).

Відповідно до платіжної інструкції № 20806 від 29.12.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти у розмірі 5 446 965,03 грн на виконання умов договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020 ( а.с. 26).

29 грудня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ «Мілоан» підписали акт приймання-передачі реєстру боржників від 29.12.2020 до договору відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29.12.2020 ( а.с. 25).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29.12.2020, підписаного генеральним директором ТОВ «Мілоан» та генеральним директором ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1000600 від 23.04.2020 на загальну суму 34 720,00 грн, з яких: залишок по тілу кредиту- 8 000,00 грн; залишок заборгованості за нарахованими процентами - 25 920,00 грн; залишок заборгованості за комісією - 800,00 грн (а.с. 27 ).

Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором № 1000600 від 23.04.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.04.2026 за договором № 1000600 від 23.04.2020 становить: 34 720,00 грн та складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 8 000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками - 25 920,00 грн; простроченої заборгованості за комісіями - 800,00 грн ( а.с. 16).

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( стаття 204 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну, припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що кредитний договір № 1000600 від 23.04.2020 укладений в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За правилом частин четвертої та п`ятої цієї статті пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України « Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною тринадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 1000600 від 23.04.2020 укладений за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства - позикодавця шляхом ідентифікації позичальника ОСОБА_1 , зазначенням нею своїх персональних даних, та використання останньою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договорів, укладених в письмовій формі.

Отже, ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» 23 квітня 2020 року уклали кредитний договір № 1000600, який за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення та є підставою виникнення у сторін прав та обов`язків, передбачених в ньому.

Відповідно до положень частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на вимоги статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів ( частина перша статті 89 ЦПК України).

Так, на підтвердження своїх вимог позивач надав паперову копію електронного кредитного договору № 1000600 від 23.04.2020, що містить: особисті дані позичальника ОСОБА_1 , зокрема: реквізити паспорта, адресу місця реєстрації, РНОКПП, номер телефону, визначені умови видачі кредиту та погоджені умови кредитування ( а.с. 8-11).

Для підписання кредитного договору позичальник ОСОБА_1 використала електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини шостої та восьмої статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Зазначені обставини свідчать про належне укладення електронного кредитного договору № 1000600 від 23.04.2020, в тому числі погодження відповідача ОСОБА_1 з умовами вказаного договору шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Первісний кредитор ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором № 1000600 від 23.04.2020 виконав у повному обсязі, надав кредитні кошти позичальнику, що вбачається із копії платіжного доручення № 18532909 від 23.04.2020 про перерахування ТОВ «Мілоан» кредитних коштів у сумі 8 000,00 грн на виконання договору №1000600 від 23.04.2020 на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 ( а.с. 14).

Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260723/39509-БТ від 23.07.2026 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в банку емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку 23.04.2020 було зараховано 8 000,00 грн ( а.с. 65,69).

Зазначені докази у їх сукупності є достатніми для встановлення обставини отримання ОСОБА_1 від ТОВ «Мілоан» кредитних коштів у розмірі 8 000,00 грн за кредитним договором №1000600 від 23.04.2020, що свідчить про виконання первісним кредитором свого обов`язку згідно з вказаним кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву не скористалась та не надала жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора.

На підтвердження факту переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» позивач надав: копію договору про відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»; копію платіжної інструкції №20806 від 29.12.2020 про перерахування ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рахунок ТОВ «Мілоан» грошових коштів на виконання умов договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020; копію акту приймання-передачі реєстру боржників від 29.12.2020 до договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020; копію витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020, підписаного генеральним директором ТОВ «Мілоан» та генеральним директором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1000600 від 23.04.2020 на загальну суму 34 720,00 (а.с.17-27 ).

Питання дійсності договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020 недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

Таким чином, на підставі договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29.12.2020, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №1000600 від 23.04.2020 перейшло до позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1000600 від 23.04.2020 в розмірі 34720,00 грн, яка, як вбачається зі змісту позовної заяви, складається: з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 8 000,00 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків - 25 920,00 грн; простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту - 800,00 грн ( а.с. 4).

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором №1000600 від 23.04.2020 ОСОБА_1 ТОВ «Мілоан», дата видачі кредиту - 23.04.2020 у сумі 8000,00 грн. 23.04.2020 також нараховано комісію за надання кредиту 800,00 грн. Проценти за кредитом за період з 24.04.2020 по 23.05.2020 нараховані по 64,00 грн за день ( 64,00 грн х 30 днів = 1 920 грн), а з 24.05.2020 по 22.07.2020 нараховані по 400,00 грн за день ( 400,00 грн х 60 днів= 24 000,00 грн) ( 1 920,00 грн +24 000,00 грн = 25 920,00 грн) ( а.с. 15).

Згідно з п.п. 1.2. - 1.4 кредитного договору № 1000600 від 23.04.2020 сума кредиту становить 8 000,00 грн; кредит надається загальним строком на 30 днів з 23.04.2020. Термін повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 23.05.2020.

Отже, кредитодавцем було нараховано проценти за користування позикою в розмірі 24 000,00 грн за період з 24.05.2020 по 22.07.2020 поза межами строку кредитування, оскільки вказаним договором встановлено строк кредитування 30 днів, який розпочався 23 квітня 2020 року та закінчився 23 травня 2020 року. Доказів того, що строк кредитування між сторонами за кредитним договором № 1000600 від 23.04.2020 продовжувався, позивач суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Враховуючи викладене, нарахування кредитодавцем процентів за кредитним договором № 1000600 від 23.04.2020 в розмірі 24 000,00 грн за період з 24.05.2020 по 22.07.2020, тобто поза межами строку кредитування, після 23 травня 2020 року, є безпідставним.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість: за кредитним договором № 1000600 від 23.04.2020 у розмірі 10 720,0 грн, яка складається із : простроченої заборгованості за сумою кредиту- 8 000,00 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків - 1 920,00 грн, нарахованих з 23.04.2020 по 23.05.2020; простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту- 800,00 грн.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої- п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначено у пункті 3 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною першою статті 26 цього Закону визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, який зазначений у позовній заяві, позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Суд встановив, що адвокат Усенко М.І. надавав позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка Михайла Ігоровича та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»; ордеру на надання правничої допомоги серії ВС № 1408806 від 20.10.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.09.2012 ( а.с. 31,33,34).

Відповідно до п.п. 1.1. договору клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта. Цим договором клієнт призначає виконавця своїм представником. Виконавець набуває права реалізовувати права клієнта, надавати від його імені пояснення, заяви, скарги, клопотання тощо, а також представляти інтереси в усіх органах державної влади, судах загальної юрисдикції, в організаціях будь-яких форм власності та вчиняти інші дії, користуючись правами, які передбачені, зокрема, статтями 43,49,64 Цивільного процесуального кодексу України ( п.п.1.2.). Всі вищевказані права надаються для комплексного супроводу судових справ і стягнення заборгованості за кредитними договорами, право вимоги щодо якої належить клієнту ( п.п.1.3.).

Пунктом 2.1.договору передбачено, що порядок розрахунків та інші аспекти виконання договору визначаються додатком № 1 до договору. Додаток № 1 є документом, що стосується виключно правовідносин між сторонами, і становить собою конфіденційну інформацію. Для реалізації п.п.1.1. та 1.2. договору сторонам не потрібно пред`являти будь-якій третій особі додаткові частини цього договору. Даним пунктом сторони підтверджують, що між ними досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору, та заявляють про достатність даного документу, у випадку його пред`явлення особам, вказаним в п.1.1., в якості підтвердження повноважень виконавця. Справи в роботу виконавця передаються на підставі замовлення, сформованого клієнтом ( п.п.2.2.).

Згідно з п. п. 2.3. договору вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000,00 грн, без ПДВ.

Як вбачається з акту №Д/25767 наданих послуг ( правової (правничої) допомоги, складеного та підписаного 14.04.2026 АО «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послугу згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 щодо боржника ОСОБА_1 , кредитний договір № 1000600 від 23.04.2020; сума наданих послуг складає 8 000,00 грн ( а.с 35).

З детального опису наданих послуг до акту №Д/25767 наданих послуг ( правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07. 2025, складеного 14.04.2026, вбачається, що у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1000600 від 23.04.2020 з боржника ОСОБА_1 , надані послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 години; погодження правової позиції - 30 хвилин; складення позовної зави - 3 години 30 хвилин; подання заяви до суду - 1 шт., всього 6 годин 30 хвилин (а.с. 36.).

Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання адвокатом Усенком М.І. правової допомоги ТОВ «Фінансова компаіня «Кредит-Капітал» за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Відповідач клопотання про зменшення розміру заявлених витрат на правову допомогу не надала.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено ( див. постанову Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, пов`язані з розглядом справи, є співмірними з предметом спору, складністю справи та підтверджуються належними доказами.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з положень статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з такого розрахунку: 10 720,0 грн х 100 %: 34 720,00 грн = 30,88 % (відсоток розміру задоволених позовних вимог); 8 000,00 грн х 30,88 % : 100 %= 2 470,40 грн (сума судових витрат на професійну правничу допомогу, пропорційна розміру задоволених позовних вимог).

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №36534 від 12.06.2026. Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України ( а.с.1,2).

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору, виходячи з такого розрахунку: 2 662,40 грн х 30,88 % :100 % (відсоток розміру задоволених позовних вимог) = 822,15 грн (сума судових витрат, пропорційна розміру задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1000600 від 23 квітня 2020 року у розмірі 10 720 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту- 8 000,00 гривень; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 1 920 гривень; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту- 800 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на оплату судового збору в сумі 822 гривні 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 470 гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: вулиця Смаль - Стоцького, будинок №1, корпус №28, місто Львів.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич