Решение № 140819243, 21.10.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

21 жовтня 2026 рокуСправа № 331/5057/26

Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретарка судового засідання Владиченко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в заочному порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Полуляха Сергія Юрійовича

до Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Полімер»

про стягнення заборгованості зі сплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Короткий зміст позову, рух справи.

11.06.2026 до суду надійшов вказаний позов, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 згідно наказу №5к від 09.02.2024 був прийнятий на роботу в ПП ВКФ «Полімер» на посаду електромонтажника-схемника електротехнічного цеху. Наказом № 83к від 29.08.2025 розірвано договір з ОСОБА_1 з ініціативи працівника, відповідно до ст. 38 КЗпП України. Протягом усього часу працевлаштування заробітна плата Позивачу вчасно не сплачувалася, внаслідок чого на момент його звільнення утворилася заборгованість із виплати заробітної плати загальним розміром 191219,44 грн. У зв`язку з невиплатою з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум, на підставі ст. 117 КЗпП України на користь працівника підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні складає 126176,70 грн. Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача вказані суми заборгованості.

Ухвалою суду від 15.06.2026 відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, призначено підготовче засідання. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.

Відповідачем відзив не подано.

Ухвалою суду від 30.07.2026 за клопотанням представника позивача у відповідача витребувано документи, а саме довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи з 12.02.2024 по 29.08.2025; довідку про середньоденний заробіток ОСОБА_1 за весь період роботи з 12.02.2024 по 29.08.2025; довідку про нараховану, але не виплачену грошову компенсацію за невикористані ОСОБА_1 дні щорічної основної відпустки за період роботи з 12.02.2024 по 29.08.2025.

Ухвала суду відповідачем не виконана. Причини невиконання суду не повідомлені.

Ухвалою суду від 17.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті

Сторони в судове засідання не з`явилися. Будь-яких заяв чи клопотань не подали. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи, з огляду на відсутність заперечень сторони позивача.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

09.02.2024 ОСОБА_1 прийнятий на посаду електромонтажника-схемника електротехнічного цеху. Наказом ПП ВКФ «Полімер» № 83 к від 29.08.2025 розірвано трудовий договір з ОСОБА_1 за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України, на підставі заяви від 27.08.2025. Вказане підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.02.2024 (а.с. 7), і копією загаданого Наказу (а.с. 8)

Згідно з довідкою форми ОК-5, загальний розмір нарахованої заробітної плати за період 12.02.2024 по 29.08.2025 становить 324 234,01 грн.

З наданих виписок зарахованих сум з АТ КБ «ПриватБанк» випливає, що відповідачем виплачено позивачу 133014,57 грн заробітної плати за вказаний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У ч. 1 ст. 47 КЗпП України визначено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Надані позивачем докази вказують на те, що відповідачем не виплачено позивачу в повному розмірі заробітну плату. На вимогу суду розрахунок заборгованості відповідачем не надано, отже, судом береться до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з ПП ВКФ «Полімер» заборгованості із заробітної плати у розмірі 191 219,44 грн підлягають задоволенню.

Положеннями ст. 117 КЗпП України встановлено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судом встановлено, що ПП ВКФ «Полімер» порушені строки виплати заробітної плати позивачу, повний розрахунок не проведений, відсутність вини у цьому відповідачем не доведена, а відтак існують підстави для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 29.08.2025 по 28.02.2026.

Середньоденна заробітна плата позивача складала 970,59 грн за період з 29.08.2025 по 28.02.2026 минуло 130 робочих днів.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.08.2025 по 28.02.2026 за 130 робочих днів становить 126176,70 грн.

Відтак позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні також підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1), інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2).

Позивачем заявлено дві майнові вимоги на суми 191219,44 грн і 126176,70 грн від обв`язку сплати судового збору за які останній звільнений на підставі положень спеціального Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3173,96 грн.

Інші документально підтверджені судові витрати в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Полімер» задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Полімер» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з лютого 2024 року по серпень 2025 року в сумі 191 219 (сто дев`яносто одна тисяча двісті дев`ятнадцять) гривень 44 копійки.

Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Полімер» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 126176 (сто двадцять шість тисяч сто сімдесят шість) гривень 70 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Полімер» на користь держави судовий збір в сумі 3173 (три тисячі сто сімдесят три) гривні 96 копійок.

Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

- відповідач: Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Полімер», 69063, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 24, ідентифікаційний код: 13606170.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вру-чене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляцій-ного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга пода-на протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з ін-ших поважних причин.

СуддяР.О. Губанов