Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 569/17937/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач), діючи через свого представника адвоката Добродій О.М. звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) кошти у розмірі 324 443,77 грн. (триста двадцять чотири тисячі чотириста сорок три гривні) 77 коп., в порядку спадкування, належну померлому ОСОБА_2 суму нарахованої, але невиплаченої пенсії, на виконання рішень Рівненського окружного адміністративного суду 22 лютого 2022 року у справі №460/9825/21; від 31 грудня 2021 року у справі №460/9826/21; від 04 січня 2024 року у справі №460/7829/23. Витрати по справі покласти на відповідача.
Позовні вимоги обгрунтовують тим, що згідно інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який знятий з обліку у зв`язку зі смертю, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №460/9825/21 ОСОБА_2 нараховано пенсію в розмірі 26786,32 грн.; на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі №460/9826/21 ОСОБА_2 нараховано пенсію в розмірі 198275,41 грн.; на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі №460/7829/23 ОСОБА_2 нараховано пенсію в розмірі 98618,99 грн.
Крім того, зазначають, що виплата вказаної заборгованості буде здійснена у разі зміни стягувача на його спадкоємця та при відповідному фінансуванні.
У зв`язку з наведеним, позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, на вказані суми нарахованої, але не виплаченої пенсії.
Вважають, що вищевказана сума нарахованої, але не виплаченої пенсії померлому повинна входити до складу спадщини, а тому позивач як спадкоємець, має право на її отримання, що змушує її звертатись з даним позовом до суду.
У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. У заяві від 20 жовтня 2026 року представник позивача адвокат Добродій О.М. просить розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують, просять позов задоволити.
Представник відповідача у судове засіданні не з`явився. У заяві від 08 жовтня 2026 року представник відповідача Гордійчук О.М. просить розглянути справу без участі представника ПФУ у порядку письмового провадження.
Суд, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 02.04.1984.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 03.01.2026.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі № 460/9825/21 адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Зобов`язано ГУПФУ в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 3 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. Судове рішення набрало законної сили 25.03.2022 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі №460/9826/21 адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Зобов`язано ГУПФУ в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 04.06.2021 №02-264д/08, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області. Судове рішення набрало законної сили 23.06.2022 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі №460/7829/23 адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Зобов`язано ГУПФУ в Рівненській області провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відсотковому розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язано ГУПФУ в Рівненській області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 з 24.10.2022 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Судове рішення набрало законної сили 06.02.2024 року.
ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловік позивачки - ОСОБА_2 помер, і після його смерті відкрилась спадщина. Після її звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, останнім відкрито спадкову справу №2/2026.
У відповіді №1700-0203-8/34217 від 28.04.2026 року відповідач визнає той факт, що позивачка є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , так як за її заявою про виплату недоотриманої пенсії на виконання судових рішень у справах №460/9825/21, №460/9826/21 та №460/7829/23 замінено стягувача ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 .
При цьому, позивачем, як спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , витребувано з ГУ ПФУ в Рівненській області інформацію про розмір пенсії, яка була нарахована та не отримана за життя ОСОБА_2 .
На вказаний запит, Головне управління пенсійного фонду в Рівненській області листом №1700-0203-8/34217 від 28.04.2026 року повідомило позивача, що відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.
Згідно інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який знятий з обліку, у зв`язку зі смертю, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 у справі №460/9825/21 ОСОБА_2 нараховано пенсію в розмірі 26786,32 грн.; на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі №460/9826/21 ОСОБА_2 нараховано пенсію в розмірі 198275,41 грн.; на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі №460/7829/23 ОСОБА_2 нараховано пенсію в розмірі 98618,99 грн.
Крім того, зазначають, що виплата вказаної заборгованості буде здійснена у разі зміни стягувача на його спадкоємця та при відповідному фінансуванні.
Згідно статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на моментн відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується ізз положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадшину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Аналогічні правові висновки містяться в Постанові Верховного Суду від 23.09.2020 року у справі № 428/6685/19.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернулася до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (зокрема, згідно постанови Верховного Суду складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Приватно - правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови y судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необгрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У статті 1227 ЦК встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обгрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).
Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).
Право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
Вказану правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 січня 2024 року у справі № 295/4158/23. В дані постанові ВС приходить до висновку, що належним способом відновлення порушеного права спадкоємця є стягнення коштів з пенсійного органу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач має право на спадкове майно - пенсію, а відмова відповідача у її виплаті є перешкоджанням у реалізації прав спадкоємця на отримання належного йому спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.
У зв`язку з наведеним, позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, на вказані суми нарахованої, але не виплаченої пенсії.
Таким чином, вищевказана сума нарахованої, але не виплаченої пенсії померлому повинна входити до складу спадщини, а тому позивач ОСОБА_1 як спадкоємець має право на її отримання.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, з огляду на повне задоволення позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в сумі 3244 грн 44 коп.
Керуючись ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів задоволити повністю.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 324 443,77 грн. (триста двадцять чотири тисячі чотириста сорок три гривні) 77 коп., в порядку спадкування, належну померлому ОСОБА_2 суму нарахованої, але невиплаченої пенсії, на виконання рішень Рівненського окружного адміністративного суду 22 лютого 2022 року у справі №460/9825/21; від 31 грудня 2021 року у справі №460/9826/21; від 04 січня 2024 року у справі №460/7829/23.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3244 грн 44 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, місцезнаходження: 33028, м. Рівне, вул. О. Борисенка, 7, код ЄДРПОУ 21084076.
Суддя Н. Г. Кучина
Судебное решение № 140814150, Рівненський міський суд Рівненської області было принято 21.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 569/17937/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: