Решение № 140813773, 20.10.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа №562/698/26

провадження №2/562/913/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2026 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У поданій в суд заяві позивач ОСОБА_1 просить визнати стягнути з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» заборгованість з орендної плати в розмірі 30380,04 грн., обґрунтовуючи невиконанням договірних зобов`язань за період з 2022 по 2025 рік.

У відзиві на позов відповідач просить в задоволені позовних вимог відмовити, мотивуючи тим, що про зміну власника орендованої земельної ділянки ТОВ «Західна агровиробнича компанія» дізналося з судової справи, тому орендну плату за 2022 2025 роки сплачено попередньому власнику, а позивач не довів належними та допустимими доказами про виконання покладеного на неї законом обов`язок щодо інформування орендаря про зміну власника земельної ділянки.

Відповідь на відзив позивач не подавала.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило. Згідно поданого позивачем клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Установлено, спір між сторонами виник з орендних правовідносин.

Згідно ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 ЗК України).

07 листопада 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Вир» укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,5713га, кадастровий номер 5622685600:21:001:0015, цільове призначення якої «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яка розташована на території колишньої Спасівської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, зі строком дії договору десять років.

Додатковою угодою від 11 листопада 2017 року до договору оренди землі від 22 листопада 2016 року змінено орендаря ТОВ «Вир» на ТОВ «Західна агровиробнича компанія», нормативну грошову оцінку земельної ділянки та порядок внесення орендарем орендної плати, який визначений у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 7595,01 грн. за рік оренди, яка вноситься з 30 липня по 31 грудня (п.9-11 договору).

18 лютого 2022 року на підставі затвердженої ухвалою суду мирової угоди в справі №562/3289/21 право власності на земельну ділянку площею 1,5713га, кадастровий номер 5622685600:21:001:0015 зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 лютого 2022 року.

Відповідно до положень ст.31 Закону України «Про оренду землі» особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Згідно ч.3 ст. 148-1 ЗК України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Доведення належними та допустимими доказами обставин виконання покладеного законом на позивача обов`язок щодо інформування орендаря про зміну власника земельної ділянки відповідач заперечує та здійснював сплату орендної плати за період з 2022 по 2025 рік попередньому власнику ОСОБА_2 , що підтверджується платіжними інструкціями.

Заборгованість за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» по орендній платі за договором оренди від 07 листопада 2016 року відсутня.

Відповідно до ч.1 ст.75 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.(ч.2 ст.78 ЦПК України)

Згідно ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до положень ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт повідомлення ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про зміну власника, позивач не надала.

А відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними, а тому в задоволені слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 351 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: