Решение № 140813111, 14.10.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/2578/26

Провадження № 2/536/2199/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Баранської Ж.О., за участю секретаря судового засідання Таран І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 98720711000 від 12.09.2022 року у розмірі 58 000,33 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 51 189,12 грн., заборгованості за комісією в сумі 6 811,21 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

У позовній заяві представник позивача вказує, що 12 вересня 2022 року між АТ «Укрсиббанк та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 98720711000, згідно з умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 51 212,32 грн. АТ «Укрсиббанк» умови кредитного договору виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов договору, натомість відповідач зі свого боку свої зобов`язання належним чином не виконав.

Відповідно до умов кредитного договору, 19.06.2023 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 244, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема, за кредитним договором № 98720711000 від 12 вересня 2022 року, що укладений між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 . Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 98720711000 від 12 вересня 2022 року передано позивачу від первинного кредитора АТ «Укрсиббанк» згідно Договору факторингу № 244 від 19.06.2023 року. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача за кредитним вказаним договором становить 58 000,33 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 51 189,12 грн., заборгованість за комісією - 6 811,21 грн.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 усупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення (претензію) про необхідність погашення кредитної заборгованості, свої зобов`язання належним чином не виконав, заборгованість не погасив, тому представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, який просить задовольнити.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01.09.2026 року відкрито провадження у справі № 536/2578/26 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05 жовтня 2026 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача, в якому відповідач позов не визнає. Вважаю, що вимоги про стягнення комісії є нікчемними та незаконними. Так, позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за комісією у розмірі 6811,21 грн. Відповідно до матеріалів справи, зазначена сума є щомісячною комісією за управління кредитом (1.9% від суми кредиту). Цей договір за своєю правовою природою є договором споживчого кредиту, що підтверджується його назвою та наявним у матеріалах справи паспортом споживчого кредиту. Велика Палата Верховного Суду та Цивільна касаційна колегія (зокрема, у постановах по справах № 200/14115/17-ц, № 511/2143/21) неодноразово наголошували: умови договору споживчого кредитування щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування/управління кредитом є нікчемними, оскільки такі послуги не є самостійними послугами для клієнта, а є технологічним процесом виконання банком своїх обов`язків за законом. Оскільки первісний кредитор (АТ «УКРСИББАНК») не мав правових підстав нараховувати щомісячну комісію, новий кредитор (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») не міг набути права вимоги цієї суми за Договором факторингу. Тому вимога про стягнення 6811,21 грн є незаконною. Також, вважає, що статус позивача не відповідає умовам Договору факторингу. Позивач набув право вимоги на підставі Договору факторингу № 244 від 19.06.2023 року. Пунктом 5.12 цього Договору чітко передбачено: «Фактор підтверджує, що не має статусу колекторської компанії, не зареєстрований в реєстрі колекторських компаній згідно з вимогами законодавства та буде здійснювати врегулювання заборгованості за Первинними Договорами лише у власних інтересах». Проте, здійснюючи стягнення заборгованості за споживчим кредитом у судовому порядку із застосуванням механізмів психологічного тиску (зазначення у досудовій вимозі обмежень щодо виїзду за кордон тощо), Позивач фактично здійснює колекторську діяльність щодо врегулювання простроченої заборгованості споживача. Це прямо суперечить запевненням та обмеженням, встановленим у самому Договорі факторингу, що ставить під сумнів правомірність дій фінансової компанії в межах цієї транзакції. Щодо витрат на правничу допомогу, то вони підлягають зменшенню до 1 000, 00 грн. з огляду на їх завищеність та невідповідність критеріям розумності.

13 жовтня 2026 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника позивача на відзив, де він просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказано, що досудова вимога була направлена Відповідачу з метою повідомлення про наявність заборгованості за кредитним зобов`язанням, доведення до його відома інформації про необхідність належного виконання договірних зобов`язань та можливі правові наслідки їх невиконання, а також надання можливості врегулювати заборгованість у добровільному порядку без необхідності подальшого судового розгляду. Також, звернення кредитора до суду з метою захисту свого порушеного права та стягнення заборгованості не може розцінюватися як форма психологічного тиску, оскільки звернення до суду є передбаченим законом способом захисту цивільних прав та інтересів. Вважають, що доводи сторони Відповідача є безпідставними та жодним чином не доведеними, оскільки ґрунтуються виключно на суб`єктивному тлумаченні положень договору факторингу та норм чинного законодавства, без наведення належних і допустимих доказів, які б підтверджували відсутність у Позивача права на набуття права грошової вимоги за відповідним договором. Позивачем до суду було подано всі вищезазначені документи, що є належними і достатніми доказами переходу права вимоги за кредитним договором до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал». Витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу є розумними та доведеними, а доводи Відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву не є обґрунтованими. Витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн не є завищеними, оскільки відповідають ринковій вартості юридичних послуг та є обґрунтованими з урахуванням складності справи, часу, витраченого представником Товариства, та необхідності дотримання всіх процесуальних вимог. Ця сума включає аналіз правової ситуації, підготовку позовної заяви, збирання та оформлення доказів, а також юридичні консультації. Відповідно до судової практики, витрати на правову допомогу компенсуються в розумних межах, а 8000 грн є пропорційними вартості роботи фахівця та обсягу наданих послуг.

Представник позивача, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», у судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Дворник О.В. були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явились.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що 12 вересня 2022 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 98720711000, відповідно до якого Товариство надало позичальнику кредит в сумі 51 212,32 грн. для особистих потреб, а саме: на погашення суми заборгованості Позичальника за кредитом, наданим Позичальнику Банком на підставі Договору про надання споживчого кредиту 96664721000, шляхом перерахування в безготівковій формі на транзитний рахунок Банку.

Згідно п.3.5 договору, Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, що викладений у Додатку №1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 14.09.2026 року.

Процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0,00001% річних. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7,00001%. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня несплати або не повної сплати платежу, встановленого у Договорі і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Випискою по рахунку за період з 12.09.2022 по 19.06.2023 підтверджується, що ОСОБА_1 видано кредит в розмірі 51 212 грн. 32 коп.

Таким чином, судом встановлено, що АТ «Укрсиббанк» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.

19 червня 2023 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», укладено договір факторингу № 244, у відповідності до умов якого, АТ «Укрсиббанк» передає ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» приймає належні АТ «Укрсиббанк» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

19.06.2023 між АТ «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» було укладено акт приймання-передачі за договором факторингу № 244 від 19.06.2023.

За відомостями Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 244 від 19.06.2023 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 98720711000від 12.09.2022 року, укладеним з ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості становить 58 000,33 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 51 189,12 грн., заборгованості за комісією в сумі 6 811,21 грн.

Матеріали справи містять платіжну інструкцію № 71726 від 19.06.2023 про переведення грошових коштів за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 244 від 19.06.2023 у сумі 4 091891,56 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 98720711000 від 12.09.2022 року заборгованість ОСОБА_1 складає 58 000,33 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 51 189,12 грн., заборгованості за комісією в сумі 6 811,21 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право вимоги за Договором №98720711000 від 12.09.2022 року перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 51 189,12 грн заборгованості за основною сумою боргу, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання зобов`язання за кредитним договором зі сплати тіла кредиту в повному обсязі.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 51 212,32 грн, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою у повному обсязі не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 51 189,12 грн суми заборгованості за тілом кредиту є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6 811,21 грн заборгованість по комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом, згідно п.3.11 Договору, позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов договору та додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до додатку №1 до договору № 98750872000 від 21.12.2022 сторони узгодили сплату позичальником наступних комісій: 1) щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 1,9% від суми наданого кредиту (включається до суми ануїтетного платежу); 2) комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою позичальника, яка розраховується як різниця між сумою фактично сплаченого позичальником останнього ануїтетного платежу та сумою останнього ануїтетного платежу згідно графіку платежів, але не більше 10 грн; 3) комісія за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу у сумі 500 грн; 4) комісія за розрахунково-касове обслуговування згідно тарифів.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Приймаючи до уваги те, що АТ «Укрсиббанк» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з видачею та обслуговуванням кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. 3.11 Договору № 98750872000 та додатку №1 до договору № 98750872000 є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6 811,21 грн заборгованості по комісії, до задоволення не підлягає.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, а саме на 88 %, то з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог в сумі 2 349,74 грн.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надавалася адвокатським об`єднанням «Апологет» на підставі договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року.

На підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем, крім копії вищевказаного договору про надання правничої допомоги, надано: копію акта № 2734 від 10.07.2026 року наданих послуг, де сторонами погоджено розмір винагороди в сумі 8 000 грн., копію детального опису від 10 липня2026 року наданих послуг до акту №2734 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, а саме на 88 %, то з відповідача на користь позивача слід стягнути суму витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини вимог в сумі 7 060,53 грн.

Керуючись ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 95, 141, 263-265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 98720711000 від 12.09.2022 в розмірі 51 189,12 грн.

В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 349,74 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 060,53 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

СуддяЖ. О. Баранська