Решение № 140811491, 08.09.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2692/25

провадження №2/366/250/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2026 року Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Гончарука О.П.,

при секретарі судового засідання Німченко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Іванків цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Голуб Тетяна Іванівна

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся», Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт»

про розірвання договорів оренди земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

20.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди землі, в обґрунтування якої зазначила, що вона є власником земельних ділянок кадастровий номер 3222082900:02:001:0021, яка розташована: Київська область, Оливська селищна рада, загальною площею 4,9841 га та кадастровий номер 3222082900:02:001:0022, яка розташована: Київська область, Оливська селищна рада, загальною площею 5,3262 га.

Вказані земельні ділянки перебувають в оренді з ТОВ «Поділля Агропродукт» ( копія довідок з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку додаються).

Відповідно до договору оренди землі від 24.04.2017 року між позивачем та ТОВ «Укрзернопром-Іванків» був укладений договір, яким позивач надав свої земельні ділянки в оренду за орендну плату.

В подальшому, 27.12.2017 року між позивачем та ТОВ «ВП «Полісся» укладено Додаткову угоду (про зміну сторони та внесення змін до Договору оренди до Договору оренди землі).

01.01.2019 р. між позивачем та ТОВ «ВП «Полісся» було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі, якою внесено зміни щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок та суми орендної плати за земельні ділянки, які знаходяться в оренді

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій сумі, що складає 4965 грн 51 коп та 4965 грн 51 коп за рік оренди, всього за дві ділянки 9 931 грн 00 коп.

Проте починаючи з 2021 року ( у 2021 році було сплачено лише частину коштів у розмірі 1 787,58 грн) відповідач систематично не виконує свої обов`язки- орендна плата не сплачується понад 3 роки поспіль, що є істотним порушенням договору та підставою для його розірвання.

Позивач самостійно неодноразово намагався зв`язатись з відповідачем та вирішити проблемні питання щодо сплати орендної плати, але відповідач на зв`язок не виходить, орендну плату належним чином в належні терміни не сплачує. Саме тому позивач змушений звертатись в суд.

Вимогами позову ОСОБА_1 просить суд Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 24.04.2017 р та Додаткову угоду до договору оренди землі по зміні орендодавця від 27.12.2017 р , укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПОЛІССЯ» (Код ЄДРПОУ 41102844) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кадастровий номер 3222082900:02:001:0021, яка розташована: Оливська сільська рада Іванківського району Київської області, загальною площею 4, 9841 га, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та кадастровий номер 3222082900:02:001:0022, яка розташована: Оливська сільська рада Іванківського району Київської області, загальною площею 5, 3262 га, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з одночасним визнанням недісним договору про відчудження права оренди земельної ділянки між ТОВ «ВП «Полісся» та ТОВ «Поділя Агропродукт».

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 25.08.2025р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

22.09.2025 представником відповідача ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» адвокатом Приходько І.С., який діє на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1572040 від 30.05.2025, подано до суду заяву про заміну належного відповідача.

08.10.2025 представником відповідача ТОВ «Поділля Агропродукт» адвокатом Кришталем О.О., який діє на підставі Довіреності, подано до суду відзив на позов, згідно якого він заперечив відносно задоволення позовних вимог. Зазначив, що орендна плата не сплачується через війну в країні та через те, що територія земельних ділянок є територію забрудненою вибухонебезпечними предметами та потребує проведення роботи з розмінування для забезпечення безпечного використання. Вимогами відзиву представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача - адвокат Голуб Т.І. в судовому засіданні вимоги позову підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» адвокат Приходько І.С. та представник ТОВ «Поділля Агро» адвокат Кришталь О.О. просили відмовити у задоволенні позовних вимог, на підставі доводів викладених у відзиві.

Ухвалою від 19.08.2026 р. поновлено розгляд справи по суті.

Через Електронний суд від представника позивача адвоката Голуб Т.І. надійшла заява, в який представник позивача просить розглянути заяву розглянути без участі позивача та його представника та просила просить суд Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 24.04.2017 р та Додаткову угоду до договору оренди землі по зміні орендодавця від 27.12.2017 р , укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПОЛІССЯ» (Код ЄДРПОУ 41102844) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кадастровий номер 3222082900:02:001:0021, яка розташована: Оливська сільська рада Іванківського району Київської області, загальною площею 4, 9841 га, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та кадастровий номер 3222082900:02:001:0022, яка розташована: Оливська сільська рада Іванківського району Київської області, загальною площею 5, 3262 га, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Судові витрати просить залишити за позивачем.

Дослідивши матеріали цивільної справи, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, за таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок кадастровий номер 3222082900:02:001:0021, яка розташована: Київська область, Оливська селищна рада, загальною площею 4,9841 га та кадастровий номер 3222082900:02:001:0022, яка розташована: Київська область, Оливська селищна рада, загальною площею 5,3262 га., що підтверджується державним актом Серії ЯГ №190397 та державним актом Серії ЯГ №190398, та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Вказані земельні ділянки перебувають в оренді з ТОВ «Поділля Агропродукт», що підтверджується довідками з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Відповідно до договору оренди землі від 24.04.2017 року між позивачем та ТОВ «Укрзернопром-Іванків» був укладений договір, яким позивач надав свої земельні ділянки в оренду за орендну плату.

В подальшому, 27.12.2017 року між позивачем та ТОВ «ВП «Полісся» укладено Додаткову угоду (про зміну сторони та внесення змін до Договору оренди до Договору оренди землі).

01.01.2019 р. між позивачем та ТОВ «ВП «Полісся» було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі, якою внесено зміни щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок та суми орендної плати за земельні ділянки, які знаходяться в оренді

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій сумі, що складає 4965 грн 51 коп та 4965 грн 51 коп за рік оренди, всього за дві ділянки 9 931 грн 00 коп.

Проте починаючи з 2021 року ( у 2021 році було сплачено лише частину коштів у розмірі 1 787,58 грн) відповідач систематично не виконує свої обов`язки- орендна плата не сплачується понад 3 роки поспіль, що є істотним порушенням договору та підставою для його розірвання.

Станом на 08.08.2025 право оренди належних Позивачу спірних земельних ділянок перейшло до ТОВ «ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ» на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав , укладеного між Відповідачем та Відповідачем, що ніким не оспорюється.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2025, право оренди належної Позивачу спірної земельної ділянки перейшло до ТОВ «Поділля Агропродукт». Номер запису про інше речове право: 20301280 та 20301630.

Однак, станом на час звернення до суду з позовом Відповідач 1 систематично не сплачує Позивачу орендну плату (більше двох разів), у зв`язку з чим Позивач не отримує кошти, які розраховував отримувати за умовами Договору.

Разом з цим, як стверджує Відповідач 1, що ніким не оспорюється, передача права оренди від останнього до Відповідача 2 відбулась на підставі положень ч. 5 ст. 93 ЗК України.

Мотиви та застосовані норми права.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Законами України № 1423-IX від 28.04.2021, № 3065-IX від 02.05.2023 частину 5 ст. 93 ЗК України викладено в такій редакції:

право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством.

Ці зміни набрали законної сили в нинішній редакції 08.06.2023.

Відповідно до ч. 9 ст. 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 8-3 Закону України «Про оренду землі» особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, має право передати таку земельну ділянку в оренду. Така особа залишається відповідальною перед власником земельної ділянки за виконання своїх зобов`язань за договором емфітевзису.

Умови договору оренди земельної ділянки, що використовується на праві емфітевзису, мають обмежуватися умовами договору емфітевзису та не суперечити йому.

Строк оренди земельної ділянки, що використовується на праві емфітевзису, не може перевищувати строку користування такою земельною ділянкою на праві емфітевзису.

У разі припинення договору емфітевзису чинність договору оренди припиняється.

Отже, законодавцем регламентовано можливість Орендаря відчужувати право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення без погодження такого відчуження з власником земельної ділянки. Разом з цим саме первинний Орендар залишається відповідальним перед Орендодавцем за виконання умов Договору.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

ВС підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 705/3876/18.

Відповідач ТОВ «ВП ПОЛІССЯ» є орендарем спірної земельної ділянки, яку він використовує на праві емфітевзису відповідно до умов Договору, він не звільняється від обов`язку виконання умов Договору оренди навіть за умови відчуження права оренди Третій особі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сам по собі перехід права оренди земельних ділянок до іншої особи не припиняє зобов`язань первинного орендаря перед орендодавцем. Якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже саме ТОВ «ВП ПОЛІССЯ» залишається стороною договірного зобов`язання, щодо належності та своєчасності орендної плати, а тому є належним відповідачем у спорі щодо виникнення умов договору оренди і його розірвання.

Позовні вимоги щодо розірвання Договорів оренди земельних ділянок пред`явлено до належного Відповідача ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ» підлягають задоволенню.

За положеннями ч. 1 ст. 526, ст.ст. 530, 631 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, у визначений сторонами строк. Закінчення строку договору не звільняє сторону від відповідальності за порушення, які настали під час його дії.

За ч. 2 ст. 651 ЦК України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За ч.ч. 1, 2 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічне положення закріплене в ч. 1 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до п.п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За ст. 15 закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За ст. 25 цього Закону, Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 цього Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За змістом положень статті 651 ЦК України та статті 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі» дострокове розірвання договору оренди землі на вимогу сторони у разі відсутності згоди на це іншої сторони може бути здійснено тільки в судовому порядку, зокрема у разі використання землі не за цільовим призначенням та через систематичну несплату орендної плати (Постанова КГС ВС від 03.12.2019 у справі № 925/1596/17)

Систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди, а разове порушення умов договору оренди в цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання (постанова ВП ВС від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (постанова КГС ВС від 17.08.2021 у справі № 923/410/20)

Судом встановлено, що з дня укладення спірного Договору і до дня звернення в суд з позовом Відповідач не здійснив сплату орендної плати за 2022,2023,2024 роки.

Отже факт несплати орендної плати мав систематичність (два та більше випадки), що відповідно до ст. 141 ЗК України та ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» є підставою для розірвання договору.

Тобто факт несплати орендної плати становить більше двох разів, що підпадає під визначення систематичної несплати.

Викладене свідчить про істотне порушення умов спірного Договору, яке полягає в систематичній несплаті орендної плати, що відповідно до положень ст. 651 ЦК України, п.п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України, ст.ст. 15, 25, 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Доводи відповідача про несплату орендної плати внаслідок настання обставин непереборної сили суд відхиляє.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним

Викладене узгоджується з висновками, викладеними в п. 38 постанови ВС від 21.07.2021 у справі №912/3323/20.

Представник Відповідача посилається на обставини непереборної сили, які підтвердженні опублікованим листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Цей лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 (що прийнята після подання касаційної скарги у даній справі) зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Такий же висновок викладено у постанові ВС від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22.

Отже, саме по собі посилання Відповідача на лист ТПП не доводить, що він не виконав умови Договору внаслідок непереборної сили.

Крім цього, суд звертає увагу, що наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання Відповідачем умов Договору може бути не ЛИСТ, а сертифікат ТПП за таких умов.

У постанові ОП КГС від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 Верховний Суд зазначив таке.

Сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

У постанові ВС від 07.06.2023 у справі 906/540/22 зазначено, що сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором.

Зважаючи на такі висновки, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст.14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні.

Водночас, навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливість доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Така позиція викладена у постанові ВС від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22.

З огляду на викладене, доводи Відповідача про наявність обставин непереборної сили шляхом посилання лише на наявність листа ТПП суд відхиляє.

Інших доказів, які б свідчили про дійсне існування обставин, які б унеможливили виконання Відповідачем умов Договору оренди суду не надано.

Суд констатує, о невиконання відповідачем обов`язків зі слати орендної плати позбавило позивача того, на що вона обґрунтовано розрахувала при укладенні договору оренди, тому таке порушення є істотним в розумінні до ч. 2 ст. 651 ЦК України.

У зв`язку з викладеним, позовні вимоги в частині розірвання Спірного Договору внаслідок систематичної несплати орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору Позивач погодилась нести сама, подавши до суду клопотання через свого представника в якому просила залишити сплачені судові витрати за позивачем.

Тому, з огляду на положення ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про залишення судових витрат зі сплати судового збору за Позивачами, а відтак питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. 13,81,141, 263-265,273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Голуб Тетяна Іванівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся», Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» про розірвання договорів оренди земельних ділянок задовольнити.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 24.04.2017 р та Додаткову угоду до договору оренди землі по зміні орендодавця від 27.12.2017 р , укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПОЛІССЯ» (Код ЄДРПОУ 41102844) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кадастровий номер 3222082900:02:001:0021, яка розташована: Оливська сільська рада Іванківського району Київської області, загальною площею 4, 9841 га, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та кадастровий номер 3222082900:02:001:0022, яка розташована: Оливська сільська рада Іванківського району Київської області, загальною площею 5, 3262 га, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 08.09.2026.

Суддя: О.П. Гончарук