Решение № 140808421, 14.10.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/489/26

Провадження № 2/673/611/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"14" жовтня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді - Грицишиної Л.В.

з участю:

секретаря судового засідання - Осієвської Н.В.,

представника позивача адвоката Сідлецької О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у м. Деражня в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Юнекс Банк», треті особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв Іван Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення стягнутих коштів

в с т а н о в и в:

17.04.2026 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Акціонерного товариства «Юнекс Банк», треті особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв Іван Миколайович, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Гораєм О.С. №20550 від 25.08.20р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Юнекс банк» грошових коштів в сумі 36 258,54 грн. та просить повернути сплачені нею за оспорюваним виконавчим написом кошти як безпідставно набуті.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що у вересні 2025р. в процесі відчуження земельної ділянки, ОСОБА_1 стало відомо, що вона перебуває в Реєстрі боржників та на її майно накладено арешт у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого напису нотаріуса №20550 від 25.08.20р. про стягнення коштів за кредитним договором.

В зв`язку з необхідністю розпорядитися своїм майном, позивач погасила наявну за виконавчим написом заборгованість, проте вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений з грубим порушенням чинного законодавства, тому просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Зазначає, що нотаріус жодним чином не контактував з нею, первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його можливого погашення не запитувалися, безспірність не встановлювалася. АТ «Юнекс Банк» письмову вимогу про усунення ним порушень не надсилало. Тому, вважає, що при видачі виконавчого напису нотаріусом порушено вимоги щодо безспірності заборгованості. Крім того, нотаріусом було вчинено виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений.

Ухвалою судді від 13.05.2026 року постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін по справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

Судом за клопотанням позивача ухвалами витребовувалися документи, зокрема, у АТ «Юнекс Банк» витребовувалися документи, на підставі яких було вчинено спірний виконавчий напис. Проте, 15.06.26р. АТ «Юнекс Банк» повідомив суд про неможливість виконання вимог вказаної ухвали суду щодо надання первинних бухгалтерських документів, в зв`язку з тим, що 31.03.21р. між банком і ТОВ ФК «Омега Фінанс» укладено договір факторингу, за умовами якого останньому передано первинні бухгалтерські документи, в тому числі і ті, які стосувалися договору із ОСОБА_1 . Водночас, жодних доказів на підтвердження укладення договору факторингу із ТОВ «Омега Фінанс» та передачею в зв`язку з цим документів, в тому числі за договором з ОСОБА_1 , відповідач не подав.

Крім того, ухвалою суду від 23.07.26р. витребовувалися у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. документи, що містяться у справі про вчинення виконавчого напису нотаріуса, який він вчинив 25.08.2020 року та який зареєстрований в реєстрі за № 20550, а також копії сторінок з реєстру нотаріальних дій які містять інформацію про час та факт вчинення нотаріальної дії, яку здійснив приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович.

Проте, вимоги ухвали нотаріусом не виконані, витребувані документи до суду не надіслано, ухвала не вручена, в зв`язку з відсутністю нотаріуса за місцем здійснення нотаріальної діяльності.

Позивач та її повноважний представника, присутні в попередніх судових засіданнях, позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

14.10.26р. на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за їхньої з позивачем відсутності, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Відповідач АТ «Юнекс Банк», яке належним чином повідомлене про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направило, у визначений судом строк відзив на позов не подавало, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв І.М., який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду також не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

За ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у відповідності до ст.280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, згідно ст.281 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.11.19р. між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0.023.247.1119.ФО_К, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 29470,64 грн. під 12 % річних, строком до 12.11.22р.

25 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм О.С. видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №20550, яким з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором №0.023.247.1119.ФО_К від 12.11.19 року, укладеним з АТ «Юнекс Банк», яка утворилась за період з 12.11.2019 року по 17.066.2020 року у розмірі 35 658 грн. 54 коп., а також 600 грн. за вчинення виконавчого напису, а всього 36 258,54 грн.

17.11.2020 року АТ «Юнекс - Банк» звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості згідно виконавчого напису нотаріуса.

17.11.2020 року приватним виконавцем Терлеєвим І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63654692 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №20550 від 25.08.20 року.

Постановою від 24.09.25р. виконавче провадження закінчене в зв`язку із стягненням з ОСОБА_1 на користь АТ «Юнекс Банк» всієї суми заборгованості.

Листом від 15.06.26р. АТ «Юнекс Банк» повідомило суд про неможливість надати витребувані судом матеріали з огляду на те, що всі первинні банківські та бухгалтерські документи за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 , були передані ТОВ ФК «Омега Фінанс» за договором факторингу №31/03-2021 та передано згідно акта приймання-передачі від 31.03.21р. Проте, жодних документів на підтвердження вказаного факту до суду не подав.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право. Проте, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, що є підставою нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (далі - Перелік).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону).

Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість, нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий висновок щодо застосування норм права викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19), від 02.07.2019 року у справі №916/3006/17 (провадження №14-278гс18), від 15.01.2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження №14-557цс19).

Підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року, з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі №826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21).

Згідно з положеннями статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 25.08.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий напис було вчинено на підставі укладеного між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору №0.023.247.1119.ФО_К від 12.11.2019р., за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 29470,64 грн. під 12 % річних, строком до 12.11.22р.

Таким чином, враховуючи, що укладений між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 кредитний договір, на підставі якого видано оспорюваний виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вказаний висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду який викладено, зокрема, у постановах: від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19), від 15.04.2020 року у справі №158/2157/17 (провадження №61-14105св18), від 21.10.2020 року у справі №172/1652/18 (провадження №61-16749св19), від 08.08.2022 року у справі №752/16820/19 (провадження №61-20408св21), від 19.10.2022 року у справі №278/2416/21 (провадження №61-5756св22).

Зважаючи на викладене, беручи до уваги відсутність доказів отримання позивачем будь-якої вимоги (претензії) щодо сплати боргу за кредитним договором, недоведеність правонаступництва у кредитних відносинах відповідача, суд приходить до висновку про підставність заявленого позову та позбавлення можливості позивача захищати свої права та висловити заперечення на стадії вчинення виконавчого напису, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 08.09.21р. по справі № 201/6498/20 провадження № 61-88св21, в якій зазначено, що судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акта правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до ст. 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Верховний Суд у вказаній постанові вказав, що установивши, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів, що стягнені з позивача на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, отримані відповідачем кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України. Тому факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів, які вже стягнуті на його підставі.

При цьому, суд дійшов висновку, що належним відповідачем по даній справі, тобто особою, якою мають бути повернені безпідставно стягнені з ОСОБА_1 кошти є саме АТ «Юнекс Банк», оскільки з постанови приватного виконавця від 24.09.25р. вбачається, що кошти стягнуті саме на користь АТ «Юнекс Банк». З огляду на вищезазначене, твердження останнього про передачу всіх банківських і бухгалтерських документів за кредитним договором №0.023.247.1119.ФО_К від 12.11.19р., укладеним між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 згідно договору факторингу №31/03-2021 від 31.03.21р. ТОВ ФК «Омега Фінанс», судом оцінюється критично, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на його підтвердження або докази щодо заміни АТ «Юнекс Банк» його правонаступником в судовому порядку в межах виконавчого провадження ВП №63654692.

Таким чином, з АТ «Юнекс Банк» підлягають стягненню на користь позивача кошти, утримані з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса Горай О.С. №20550 від 25.08.20р. в сумі 36 258,54 грн. як безпідставно набуті кошти.

Крім того, наявними у справі постановами виконавчого провадження ВП №63654692 підтверджуються витрати, пов`язані з виконавчим провадженням на загальну суму 4 025,85 грн., з них: 400 грн. витрат приватного виконавця, згідно постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №63654692 від 17.11.20р., а також 3 625,85 грн. - основної винагороди приватного виконавця, згідно постанови ВП №63654692 від 17.11.20р.

Таким чином, загальна сума, що підлягала стягненню з ОСОБА_1 становить 40 284,39 грн. Разом з тим, згідно квитанції №0.0.4557501557.1 від 24.09.25р. ОСОБА_2 було сплачено заборгованість та витрати приватного виконавця в сумі 40 035,24 грн., які позивач просить стягнути на її користь з відповідача.

Згідно принципу диспозитивності, суд розглядає позов лише в межах заявлених позовних вимог.

При цьому, суд прийшов до висновку, що в зв`язку з визнанням виконавчого напису нотаріуса №20550 від 25.08.20р. таким, що не підлягає виконанню, витрати, понесені позивачем в межах виконавчого провадження слід покласти на відповідача, так як приватний виконавець діяв на підставі чинного на той момент виконавчого документа, а стягнення за спірним виконавчим написом нотаріуса було ініційовано саме стягувачем.

При розподілі судових витрат суд відповідно до положень ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог.

В зв`язку із задоволенням позову, з АТ «Юнекс банк» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Виконавчий напис від №20550, вчинений 25 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Акціонерного Товариства «Юнекс Банк» за кредитним договором №№0.023.247.1119.ФО_К від 12.11.19р. в сумі 35 658,54 грн, загальна сума заборгованості з врахуванням плати за вчинення виконавчого напису 36 258,54 грн, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Юнекс Банк» (код ЄДРПОУ 20023569) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , безпідставно набуті кошти та витрати, пов`язані з виконавчим провадженням на загальну суму 40 035,24 грн. та 1331,20 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерного товариства «Юнекс Банк», місце знаходження: вул. Почайнинська, 38 м. Київ Київської області, 03040 код ЄДРПОУ 20023569.

Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місце знаходження: вул. Велика Бердичівська, 35 м. Житомир Житомирської області 10008.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв Іван Миколайович, місце знаходження: вул. Грушевського, 87, каб. 405 м. Хмельницький Хмельницької області, 29001.

Повний текст рішення складено 21.10.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина