Решение № 140808415, 14.10.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/501/26

Провадження № 2/673/621/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді Грицишиної Л.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Осієвської Н.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у м. Деражня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вовковинецької селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) та визнання недійсним державного акта на право приватної власності,

в с т а н о в и в:

20 квітня 2026 року позивач звернулась з позовом до відповідача, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд визнати за нею право на земельну частку (пай) в порядку спадкування, розміром 3,62 в умовних кадастрових гектарах, що перебувала у власності КСП «Поділля» с. Городище, на яку померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 мала право відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0217138, що знаходиться на території Хмельницького району Хмельницької області, а також визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 783791 від 15.08.2002 року, виданий на ім`я спадкодавиці вже після її смерті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 3,62 г. Спадкова справа не заводилася, а позивач фактично вступила в управління спадковим майном, що підтверджується довідкою Вовковинецької селищної ради. Вказала, що має право на спадкування як онука, оскільки її батько, єдиний син спадкодавиці, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до відкриття спадщини.

Позивач зазначила, що звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з чим рекомендовано звернутись до суду.

Ухвалою судді від 20 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін по справі.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 21 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала клопотання про розгляд справи без її участі, позов підтримала із наведених в позовній заяві підстав.

Представник Вовковинецької селищної - Ноль С.М. подав заяву про розгляд справи у його відсутність, при прийнятті рішення покладається на думку суду.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №7 від 03.05.1959 в графі батько вказано « ОСОБА_4 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №5 від 20.05.1963 в графі мати вказано « ОСОБА_2 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 48 років помер батько позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим 17.08.2012 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років померла баба позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим повторно 27.02.2026 року, після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 3,62 в умовних кадастрових гектарах, що перебувала у власності КСП «Поділля» с. Городище Деражнянського району Хмельницької області, відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ №0217138 від 11.10.1996 року.

Відповідно до п.2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), сільськогосподарського кооперативу (далі СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (далі САТ), в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до п. 5 вказаного Указу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельну частку (пай) здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай).

Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 за життя набула право на земельну частку (пай) і таке право входило до складу спадкової маси після її смерті.

Також на вказану земельну частку (пай ), як на сформовану земельну ділянку площею 2,94 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Городищенської сільської ради був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 783791 від 15.08.2002 року на ім`я ОСОБА_2 , яка на момент видачі вказаного акту була померлою.

Як вбачається судом з відповіді приватного нотаріуса Янцаловської В.О. Хмельницького районного нотаріального округу №174/01-16 від 06.04.2026, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, що підтверджується наданою інформацією Хмельницького обласного державного нотаріального архіву № 1266/01-18 від 03.07.2026 року та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 85801422 від 30.06.2026 року.

Згідно з довідкою Вовковинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області № 415 від 17.03.2026 року, фактично спадщину після смерті ОСОБА_2 , прийняла її внучка, ОСОБА_1 .

Позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права на земельну частку (пай), право на яку за життя отримала ОСОБА_2 , оскільки вже після її смерті на вказану земельну частку (пай) був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, який не породжує правових наслідків.

Наведена обставина стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і заповітом.

В силу ч. 1 та ч. 2 ст. 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 530 ЦК Української РСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом,

Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з п. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи вище зазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вище вказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права на земельну частку (пай) розміром 3,62 в умовних кадастрових гектарах, що перебувала у власності КСП «Поділля» с. Городище, на яку померла ОСОБА_2 мала право відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0217138.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18;від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших.

Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня вересня 2022 року у справі 910/14224/20, провадження № 12-20гс22).

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин(постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19).

З огляду на встановлені обставини, вимога позову про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 783791 від 15.08.2002 року на ім`я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не є ефективним способом захисту, в зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення..

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вовковинецької селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування та визнання недійсним державного акта на право приватної власності, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яким є право на земельну частку (пай) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0217138, розміром 3,62 в умовних кадастрових гектарах, що перебувала у власності КСП «Поділля» в с. Городище Хмельницького району Хмельницької області.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Вовковинецька селищна рада Хмельницької області, місце знаходження: вул. Миру, 24, смт. Вовковинці Хмельницького району Хмельницької області, 32223 код ЄДРПОУ 04406222.

Повний текст рішення складено 21.10.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина