Решение № 140807599, 20.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/526/25

Провадження № 2/466/2379/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Білінської Г.Б.

секретаря судового засідання Богуш Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та абонентського обслуговування, -

В С Т А Н О В И В:

ЛМКП «Львівводоканал» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та абонентського обслуговування.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , за якою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що відповідно до положень ст. 322 ЦК України, ст.ст. 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги. Оскільки прилад обліку води в квартирі відповідача був розпломбований 18.05.2021 р., а його метрологічна повірка була протермінована станом на 20.05.2021 р., нарахування за спожиті послуги здійснювалось за нормами водоспоживання або за середніми показниками відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 р. № 315. Крім того, позивач вказує, що відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з відповідачем укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, шляхом розміщення відповідного тексту 10.02.2022 р. на офіційному сайті підприємства. Оскільки відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань, позивач просив стягнути заборгованість.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2025 року позовні вимоги ЛМКП «Львівводоканал» було задоволено та стягнуто з відповідача 14 058,63 грн. заборгованості.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав заяву про скасування заочного рішення суду. В обґрунтування заяви відповідач посилався на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, не визнає розрахунок заборгованості, вказує на відсутність укладеного індивідуального письмового договору, а також стверджує, що 18.05.2021 лічильник було розпломбовано правомірно. Відповідач вважає, що дії позивача є незаконними, а розрахунки безпідставними.

Ухвалою суду від 19.03.2026 вказане заочне рішення було скасовано, а розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подала до суду заяву про збільшення позовних вимог. Згідно з поданою заявою, з урахуванням збільшення періоду нарахування заборгованості до 01.12.2025 року, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Львівводоканал» заборгованість у загальному розмірі 15 730,36 грн., з яких:

- 13 683,24 грн. - за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2021 р. по 01.12.2025 р.;

- 1 296,55 грн. - за послуги абонентського обслуговування постачання води за період з 01.04.2022 р. по 01.12.2025 р.;

- 750,57 грн. - за послуги абонентського обслуговування водовідведення за період з 01.04.2022 р. по 01.12.2025 р.

Представник позивача Когут А.С. подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату судового засідання.

У відповідності до ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (в редакції заяви про їх збільшення) та заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . За даною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Щодо тверджень відповідача про відсутність укладеного з ним у письмовій формі індивідуального договору, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин. Як встановлено судом, 10.02.2022 р. ЛМКП «Львівводоканал» опублікувало на своєму офіційному сайті текст публічного індивідуального договору приєднання. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.07.2020 р. у справі № 712/8916/17, відсутність укладеного письмового договору не звільняє споживача від обов`язку оплатити за надані послуги, оскільки споживачі, які фактично користуються послугами, зобов`язані їх оплачувати. Факт приєднання відповідача до умов публічного договору (акцептування договору) підтверджується фактичним користуванням послугами централізованого водопостачання та водовідведення.

Щодо порядку нарахування вартості послуг, суд бере до уваги доводи позивача. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, 18.05.2021 р. за заявою відповідача (у зв`язку з протіканням води) було знято реєстраційну пломбу з лічильника води ET-1.5 № 227202 (акт № 3782). Одночасно, актом від 20.05.2021 р. встановлено, що метрологічна повірка вказаного водолічильника була протермінована. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки підлягають періодичній повірці. Згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Мінрегіону від 22.11.2018 р. № 315, у разі відсутності приладів обліку (або використання неповірених приладів) обсяг спожитих послуг визначається за нормами водоспоживання, або за середніми показниками за попередні періоди (у місяці зняття пломби). Оскільки лічильник відповідача не пройшов своєчасної повірки та був розпломбований, позивач правомірно здійснював нарахування за спожиті послуги не за показниками лічильника, а розрахунковим шляхом у відповідності до вимог чинного законодавства та Методики № 315.

Суд критично оцінює доводи відповідача про шахрайські дії з боку працівників водоканалу, оскільки такі обставини повинні бути доведені належними та допустимими доказами в порядку кримінального судочинства, яких суду не надано. Незгода споживача з нормативним регулюванням порядку обліку води не є підставою для звільнення його від оплати комунальних послуг.

Крім того, плата за абонентське обслуговування передбачена Законом України «Про житлово-комунальні послуги», і нарахування такої плати є правомірним.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Водночас, згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану перебіг позовної давності зупиняється. Враховуючи, що воєнний стан в Україні введено з 24.02.2022 року і він триває, заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.07.2021 року пред`явлені в межах строку позовної давності.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості, згідно з яким загальна сума боргу становить 15 730,36 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), судом перевірено, він є арифметично правильним та відповідає нормам законодавства. Відповідач належних доказів, які б спростовували розмір нарахованої заборгованості, суду не надав, власного контррозрахунку не долучив.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ЛМКП «Львівводоканал» є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 257, 322, 509, 525, 526, 610 ЦК України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», ЄДРПОУ 03348471, місцезнаходження: м.Львів, вул.Зелена, 64, р/р НОМЕР_3 в АБ "Укргазбанк" в м. Львові, МФО 320478, заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 15 730 (п`ятнадцять тисяч сімсот тридцять) грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя Г. Б. Білінська