Решение № 140805091, 20.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 337/1582/26 2/335/2522/2026ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання Перетятко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника Романенка Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя на підставі ухвали Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2026 про передачу справи за підсудністю, надійшла цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») в особі представника Романенка Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 16.03.2012 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1000453140, на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця, однак належним чином своїх зобов`язань не виконала.

В подальшому, відповідно до умов Договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024, укладеного між АТ «ОТП Банк» та позивачем, до позивача перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором № 1000453140 від 16.03.2012 щодо стягнення заборгованості, що утворилась внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором, у розмірі 54 634,12 грн., в тому числі 31 900 грн. основної суми кредиту та 22 734,12 грн. відсотків за користування кредитом.

Оскільки відповідач вказані заборгованості не погасила, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 14.04.2026 було відкрите провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження. Учасникам справи був наданий час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.

Позивач в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання двічі не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила, письмового відзиву на позов не подала, заяви чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надала, що відповідно до ст. 280 ЦПК України в сукупності є підставою для заочного розгляду справи.

13.10.2026 судом завершено розгляд справи та суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для виготовлення його повного тексту до 20.10.2026.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що 12.11.2011 між АТ «ОТП БАНК» та відповідачем в було укладено кредитний договір № 1000453140, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит на придбання товару в сумі 2319,00 грн., процентна ставка 0,01 % річних, термін кредиту 10 місяців.

Вказаний договір підписано відповідачкою власноруч.

Додатком № 1 до кредитного договору № 1000453140 від 12.11.2011 визначено графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за кредитним договором. Графік підписано представником кредитора та особистим підписом позичальника ОСОБА_1 .

До договору надано опитувальний лист фізичної особи, підписаний 12.11.2011, згоду на обробку персональних даних від 12.11.2011, рахунок № 3 від 12.11.2011 на суму 2519,00 грн., специфікація до кредитного договору № 1000453140 від 12.11.2011.

Отже, всі документи, які складалися та підписувалися вказаними сторонами, у ході укладення вищевказаного Договору, датовані 12.11.2011.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

15.03.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 15/03/24, за умовами якого АТ «ОТП БАНК» передає, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП БАНК» і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП БАНК» та боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1000453140 від 16.03.2012, на загальну суму 54 634,12 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором № 1000453140 від 16.03.2012 в розмірі 54 634,12 грн.

Отже, виходячи із досліджених судом доказів, встановлено, що Договір про надання споживчого кредиту № 1000453140 з додатками, було укладено між ТОВ «ОТП Кредит» та ОСОБА_1 12.11.2011.

Звертаючись до суду, позивач посилається на набуття ним права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 1000453140 від 16.03.2012 (як зазначено у позові: укладений між відповідачем та АТ «ОТП БАНК»), згідно Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024 та витягу з реєстру боржників до Договору факторингу.

Однак, кредитний договір № 1000453140 від 16.03.2012 укладений між відповідачем та АТ «ОТП БАНК», позивачем суду не надано, як і не надано суду інших доказів на підтвердження укладання такого договору, та визначення сторонами його умов.

Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доведеність позовних вимог, розмір заборгованості, набуття новим кредитом права вимоги до боржника покладається процесуальним законом у справах цієї категорії на позивача.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України).

До матеріалів справи долучено докази набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором № 1000453140 від 16.03.2012, однак матеріали позовної заяви не містять відомостей про умови виникнення грошового зобов`язання у відповідачки ОСОБА_1 перед кредитором ПАТ «ОТП Банк» за вказаним кредитним договором.

Разом із тим, до позовної заяви долучено кредитний договір № 1000453140 датований від 12.11.2011, який укладений між відповідачкою та ПАТ «ОТП Банк», однак матеріали позовної заяви не містять доказів наявності у позивача права вимоги до відповідачки за цим кредитним договором.

Таким чином, ТОВ «Діджи Фінанс» не доведено факт укладання між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору № 1000453140 від 16.03.2012 та відповідно наявність права вимоги до відповідача за кредитним договором № 1000453140 від 16.03.2012, право вимоги за яким набув позивач згідно з позовною заявою.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позивачем не надано доказів, які підтверджують ту обставину, що відповідач мала грошові зобов`язання перед АТ «ОТП Банк» за кредитним договором № 1000453140 від 16.03.2012 та що ТОВ «Діджи Фінанс» у встановленому законом порядку набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 1000453140 від 16.03.2012.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова ВС від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

З огляду на викладені судом обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, у зв`язку із недоведеністю заявлених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд відмовляє у задоволенні позову, то судові витрати у виді сплати судового збору та витрат на правничу допомогу слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника Романенка Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, 07406.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса ВПО: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.В.Геєць