Решение № 140804878, 20.10.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 336/5226/26

Провадження номер 2-а/317/28/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі судового засідання Ботушанській Є.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відокремленого підрозділу Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови серії ЕНА №7043609 від 17.04.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року до Запорізького районного суду Запорізької області за підсудність надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відокремленого підрозділу Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови серії ЕНА №7043609 від 17.04.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, 17 квітня 2026 року заступником командира взводу 2 взвод 4 роти 2 бат. Управління патрульної поліції в Запорізькій області Антоновим Кирилом Анатолійовичем винесено постанову серії ЕНА №7043609 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 121 КУпАП за керування ТЗ з несправними зовнішніми світловими приладами, а саме непрацююча ліва фара в режимі ближнього світла, чим порушено вимоги п. 21.4.3.в. ПДР України.

Як зазначає позивачка вказана несправність була усунута після складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

З вказаною постановою позивачка не згодна, вважає, що вказана несправність мала тимчасовий характер, виникла раптово через зовнішні фактори, не була постійною. Вважає вказане правопорушення малозначним та вказує, що дане правопорушення не спричинило жодних негативних наслідків чи загрози безпеці дорожнього руху.

Від так, позивачка вважає, що постанова серії ЕНА №703609 від 17.04.2026 підлягає скасуванню, а вказане правопорушення є малозначним.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому, просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7043609 від 17.04.2026 законною та обґрунтованою. На підтвердження вчинення позивачкою адміністративного правопорушення наданий відеозапис. Поліцейським було розглянуто справу про вказане адміністративне правопорушення, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Жодних переконливих доказів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано. Отже, факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У своїй відповіді на відзив позивачка не погоджується із твердженнями представника відповідача щодо обґрунтованості вказаної постанови, на її думку відповідач не спростував конкретних обставин вказаної справи, та не підтвердив належними доказами факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення.

Позивач у судовому засіданні доводи, викладені у позові, підтримала у повному обсязі та просила скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з`явився. З підстав, викладених у відзиві на позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог та розгляд справи проводити без участі представника.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Звертаючись до суду з даним позовом позивачка зазначала про те, що відносно неї заступником командира взводу 2 взвод 4 роти 2 бат. Управління патрульної поліції в Запорізькій області Антоновим Кирилом Анатолійовичем 17.04.2026 винесено постанову серії ЕНА №7043609 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 121 КУпАП за керування ТЗ з несправними зовнішніми світловими приладами, а саме непрацююча ліва фара в режимі ближнього світла, чим порушено вимоги п. 21.4.3.в. ПДР України.

Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Судом встановлено, що вказане порушення було зафіксовано не в автоматичному режимі портативними відео-реєстраторами та відео-реєстратором, який встановлений у

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд зазначає наступне.

Санкція ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 31.4. ПДР України встановлено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема якщо не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла, що передбачається п. 31.4.3 ПДР України.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України, належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Позивачем на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві та вимог, не надано суду будь-яких належних доказів того, що постановою від 17 квітня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, її незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративний штраф.

При цьому, оскаржувана постанови відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній вказаний пункт ПДР, який порушив позивач, а саме - п. 31.4.3.в. ПДР.

Інформацією про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є диск долучений до матеріалів справи, на якому міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення.

Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII), встановлені види превентивних поліцейських заходів, до яких належить застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (пункт 9 частини першої).

Як встановлено судом, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення знаходить своє підтвердження у матеріалах справи та підтверджується наявними доказами.

Посилання позивачки на усунення виявленої технічної несправності транспортного засобу, суд оцінює критично, оскільки зазначена обставина не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення на момент його виявлення уповноваженими працівниками поліції.

Саме по собі подальше усунення виявленої несправності свідчить про вжиття позивачкою заходів щодо приведення транспортного засобу у належний технічний стан, однак не виключає наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, якщо на момент виявлення порушення транспортний засіб мав технічну несправність, з якою експлуатація такого транспортного засобу заборонена відповідно до Правил дорожнього руху України.

Крім того, Правила дорожнього руху не містять поняття «тимчасова несправність», на яку посилається позивачка. Факт керування транспортним засобом з технічною несправністю був встановлений на місці зупинки та був зафіксований на відеозаписі, зробленому працівниками поліції.

Крім того, суд також критично оцінює твердження позивачки щодо того, що вказана несправність могла виникнути раптово через зовнішні фактори та дорожнє покриття, оскільки на водія покладається обов`язок перевіряти технічний стан та справність транспортного засобу, відповідно до Правил дорожнього руху (Розділ 2).

Отже, наведені позивачкою обставини не спростовують доказів, якими підтверджено факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та самі по собі не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відтак, факт вчинення правопорушення підтверджено належними доказами, які відповідають вимогам ст.ст. 73 - 73 КАС України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 22, 72-79, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до відокремленого підрозділу Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 37834773, адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96) про скасування постанови серії ЕНА №7043609 від 17.04.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя І.Б. Громова