Постановление суда № 140804422, 16.10.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1631/26 Провадження № 1-кс/304/664/2026У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 рокум. Перечин

Слідча суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання заступника керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72026071040000005 від 18 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ужгород Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 громадянки України, з вищою освітою, одруженої, має на утриманні одну малолітню дитину, працюючої на посаді начальника відділу публічних закупівель КНП «УМБКЛ» УМР, раніше не судимої,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И Л А:

Заступник керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до слідчої судді з погодженим прокурором клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави в розмірі 5 042 832 грн та покладенням на неї в разі внесення застави обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Клопотання мотивоване тим, що детективами Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72026071040000005 від 18 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Як зазначено у клопотанні, комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради (далі КНП «УМБКЛ» УМР) створено 12 жовтня 2023 року шляхом реорганізації відповідних комунальних некомерційних підприємств Ужгородської міської ради. Майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Ужгорода та закріплене за ним на праві оперативного управління.

Відповідно до наказу директора КНП «УМБКЛ» УМР від 1 червня 2024 року № 225-к ОСОБА_4 переведено на посаду начальника відділу публічних закупівель. Згідно з Положенням про відділ публічних закупівель, до завдань і функцій відділу належать, зокрема, організація та проведення закупівель, забезпечення рівних умов для учасників, об`єктивного визначення переможця, підготовка й оприлюднення відповідних документів, а також дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 , обіймаючи зазначену посаду та виконуючи організаційно-розпорядчі й адміністративно-господарські функції, у силу ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

Сторона обвинувачення стверджує, що не пізніше грудня 2024 року в ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на забезпечення закупівлі електричної енергії для потреб КНП «УМБКЛ» УМР за завищеною ціною в інтересах ТОВ «ГАРАНТОВАНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК».

Зокрема, 25 грудня 2024 року ОСОБА_4 оголосила в електронній системі закупівель «Prozorro» запит ціни пропозицій щодо закупівлі електричної енергії обсягом 3 000 000 кВт·год для потреб підприємства на 2025 рік. Очікувана вартість закупівлі становила 26 100 000 грн з ПДВ.

Як зазначено в клопотанні, під час підготовки проєкту договору ОСОБА_4 передбачила формулу розрахунку ціни пропозиції, яка, на думку органу досудового розслідування, містила умови, не передбачені Порядком формування та використання електронного каталогу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 року № 822. Зокрема, було передбачено, що тариф постачальника не може бути від`ємною величиною, а також включено індикатор можливого коливання ринкової ціни електричної енергії в бік збільшення на 11,87 відсотка.

За результатами проведеного відбору електронна система закупівель визначила найбільш економічно вигідною пропозицію ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» вартістю 21 946 428 грн. Водночас пропозиція ТОВ «ГАРАНТОВАНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК» становила 25 918 776 грн та була восьмою за критерієм економічної вигідності серед поданих пропозицій.

За твердженням сторони обвинувачення, ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби, 30 грудня 2024 року склала, підписала й оприлюднила в електронній системі закупівель протоколи № 34/1, № 34/2, № 34/3, № 34/4, № 34/5, № 34/6 та № 34/7, якими відхилила пропозиції учасників, що були економічно вигіднішими за пропозицію ТОВ «ГАРАНТОВАНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК».

Як зазначено в клопотанні, підставою для відхилення пропозицій було вказано відмову учасників від укладення договору на умовах, визначених у запиті пропозицій постачальників, хоча письмові відмови від цих учасників до КНП «УМБКЛ» УМР не надходили. На думку органу досудового розслідування, такі рішення були прийняті з використанням умов, включених до запиту пропозицій усупереч вимогам Порядку № 822.

У подальшому переможцем відбору було визначено ТОВ «ГАРАНТОВАНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК», з яким 30 грудня 2024 року укладено договір № 301224/04 про постачання електричної енергії на загальну суму 25 918 776 грн з ПДВ.

Згідно з наведеними у клопотанні відомостями, протягом 2025 року КНП «УМБКЛ» УМР спожило 2 246 046 кВт·год електричної енергії, за яку підприємство сплатило постачальнику 21 347 363,94 грн з ПДВ.

Сторона обвинувачення також посилається на укладення протягом 2025 року додаткових угод до зазначеного договору, якими змінювалася ціна електричної енергії. На думку органу досудового розслідування, застосування під час первісного визначення ціни індикатора зростання ринкової ціни на 11,87 відсотка та подальше підвищення ціни за додатковими угодами призвели до повторного врахування відповідних ринкових коливань на користь постачальника.

За розрахунками, наведеними стороною обвинувачення, заявлена шкода складається із 2 974 025,45 грн, пов`язаних із відхиленням дешевших пропозицій, та 2 068 806,98 грн, пов`язаних із включенням до ціни індикатора можливого зростання ринкової ціни і подальшою зміною ціни за додатковими угодами. Загальний розмір тяжких наслідків, зазначений у клопотанні, становить 5 042 832,43 грн з ПДВ.

08 жовтня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

На підтвердження обґрунтованості підозри сторона обвинувачення посилається, зокрема, на рапорт УСБУ в Закарпатській області від 16 березня 2026 року № 58/5/2-488, листи суб`єктів господарювання учасників закупівлі, проєкт договору до закупівлі UA-2024-12-25-007989-a, протоколи уповноваженої особи КНП «УМБКЛ» УМР від 30 грудня 2024 року, договір про постачання електричної енергії від 30 грудня 2024 року № 301224/04, аналітичний продукт Територіального управління БЕБ у Закарпатській області від 16 червня 2026 року № 28.6/8.1/29-26-АП, довідку про результати участі спеціаліста у досудовому розслідуванні від 17 серпня 2026 року, висновок експерта від 1 жовтня 2026 року № 3996-Е за результатами судово-економічної експертизи та висновок експерта від 17 вересня 2026 року № СЕ-19/107-26/11616-ПЧ за результатами судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати чи спотворити речі або документи, які мають істотне значення для кримінального провадження, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обґрунтовуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підтвердження ризику знищення, приховування або спотворення документів сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обізнана з організацією роботи КНП «УМБКЛ» УМР, обіймає посаду начальника відділу публічних закупівель, а оригінали документів щодо закупівлі UA-2024-12-25-007989-a зберігаються у приміщеннях підприємства, до яких вона, за твердженням слідчого, має доступ.

Ризик незаконного впливу на свідків сторона обвинувачення пов`язує з тим, що ОСОБА_4 може впливати на працівників КНП «УМБКЛ» УМР, зокрема на директора ОСОБА_7 , фахівця з публічних закупівель ОСОБА_8 та інших осіб, яким можуть бути відомі обставини проведення закупівлі й укладення договору.

Обґрунтовуючи ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, сторона обвинувачення зазначає, що не всі особи, причетні до обставин, які розслідуються, встановлені, у зв`язку із чим підозрювана може вживати заходів для приховування слідів кримінального правопорушення та дій інших можливих співучасників.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення сторона обвинувачення пов`язує з тим, що ОСОБА_4 продовжує обіймати посаду начальника відділу публічних закупівель КНП «УМБКЛ» УМР та, за відомостями клопотання, надалі бере участь в організації й проведенні закупівель, готує відповідні документи та оголошує закупівлі з використанням коштів підприємства.

Крім того, сторона обвинувачення посилається на відомості про попереднє кримінальне провадження № 42025072030000083 від 2 липня 2025 року, у якому ОСОБА_4 обвинувачувалася у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Як зазначено в клопотанні, після зміни обвинувачення на ч. 2 ст. 367 КК України її було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям. На думку сторони обвинувачення, ці відомості також мають значення для оцінки можливості застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу.

Посилаючись на наведені обставини, сторона обвинувачення вважає, що застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам. Зокрема, зазначає, що особисте зобов`язання не обмежить доступ підозрюваної до документів та установи, домашній арешт не виключить можливості дистанційного впливу на свідків, а застава, на думку сторони обвинувачення, не буде достатнім стримувальним фактором з огляду на обставини підозри та розмір завданої шкоди.

У зв`язку із цим орган досудового розслідування просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави в розмірі 5 042 832 грн та покладенням у разі її внесення обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні подав заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у яких просив відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати їй запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт у нічний час. Свою позицію захисник обґрунтовував тим, що стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також неможливості застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, захисник зазначив, що наведені в повідомленні про підозру обставини самі по собі не підтверджують наявності в діях ОСОБА_4 умислу на зловживання службовим становищем, мети одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи та причинного зв`язку між конкретними діями підозрюваної й заявленими наслідками. На думку сторони захисту, інкримінування ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, є безпідставним, оскільки обставини кримінального провадження не узгоджуються з викладеними в повідомленні про підозру обставинами.

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію захисника.

Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла таких висновків.

Стаття 29 Конституції України та стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантують право на свободу та особисту недоторканність. Обмеження цього права під час кримінального провадження має відповідати закону, переслідувати процесуальну мету та бути необхідним з огляду на індивідуальні обставини особи і встановлені ризики.

За змістом статей 177, 178 та 194 КПК України для застосування запобіжного заходу необхідно встановити обґрунтованість підозри, достатні підстави прогнозувати хоча б один із заявлених ризиків та відповідність обраного обмеження потребам провадження. Тяжкість підозри або розмір заявленої шкоди окремо не визначають виду запобіжного заходу.

Частина перша статті 183 КПК України встановлює винятковий характер тримання під вартою та покладає на прокурора обов`язок довести недостатність більш м`яких заходів. Якщо підтверджені обґрунтована підозра й ризик, однак не доведена необхідність саме тримання під вартою, частина четверта статті 194 КПК України дозволяє застосувати більш м`який захід із відповідними процесуальними обов`язками.

Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт передбачає заборону залишати житло цілодобово або в певний період доби. Санкція частини другої статті 364 КК України передбачає позбавлення волі, тому допускає застосування такого запобіжного заходу за наявності встановлених законом підстав.

Обґрунтованість підозри та оцінка доводів захисту

Під час оцінки підозри слідча суддя враховує підхід Європейського суду з прав людини, викладений у § 32 рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року: висновок про можливе вчинення правопорушення має спиратися на об`єктивні відомості. Наявності повідомлення про підозру або самого викладу версії слідства для цього недостатньо. Водночас предметом цього розгляду не є встановлення винуватості за стандартом, необхідним для обвинувального вироку.

Належність ОСОБА_4 до кола осіб, які організовували відповідну закупівлю, обґрунтовується наказом про її переведення на посаду начальника відділу публічних закупівель, Положенням про відділ та протоколами уповноваженої особи щодо відбору постачальника. Ці матеріали пов`язують підозрювану з підготовкою і прийняттям закупівельних рішень, які є предметом розслідування.

Істотне значення має зіставлення протоколів відхилення семи дешевших пропозицій із листами учасників закупівлі. У протоколах зазначено відмову учасників від укладення договору, тоді як надані листи містять відомості про відсутність відповідних письмових відмов та про готовність учасників постачати електричну енергію. Наступне визначення переможцем ТОВ «ГАРАНТОВАНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК», пропозиція якого була восьмою за ціною, є конкретним наслідком послідовності зазначених рішень.

Висновок почеркознавчої експертизи від 17 вересня 2026 року № СЕ-19/107-26/11616-ПЧ має значення для перевірки належності підозрюваній підписів у досліджених експертом закупівельних документах. Цей висновок оцінюється в межах досліджених об`єктів; сам по собі він не встановлює умислу, протиправної мети або розміру шкоди.

Договір постачання електричної енергії, додаткові угоди та відомості про обсяги споживання й оплату відображають подальшу реалізацію закупівлі. Її економічний аспект сторона обвинувачення обґрунтовує також аналітичним продуктом БЕБ, довідкою залученого спеціаліста від 17 серпня 2026 року та висновком судово-економічної експертизи від 1 жовтня 2026 року № 3996-Е. Довідка спеціаліста й висновок експерта є різними матеріалами та не ототожнюються між собою.

Заявлена сума 5 042 832,43 грн утворена додаванням двох розрахункових складників 2 974 025,45 грн та 2 068 806,98 грн. Оскільки вони стосуються виконання одного договору, їхній зміст, розмежування та можливість підсумовування підлягають перевірці з урахуванням вихідних даних і методики розрахунку. На цій стадії слідча суддя не встановлює остаточного розміру збитків і не визнає саме арифметичне додавання доказом самостійності кожного складника. Водночас відомості про різницю закупівельних пропозицій, фактичні платежі та наведені спеціальні дослідження в сукупності дають об`єктивну основу для підозри щодо спричинення тяжких наслідків.

Правомірність умов закупівлі та рішень замовника має оцінюватися за законодавством, чинним на час відповідних дій. Висновок про обґрунтованість підозри не ґрунтується лише на твердженні про неправомірність умови щодо невід`ємного тарифу постачальника або самого включення індикатора 11,87 відсотка. Самостійне значення мають наведена невідповідність між зафіксованими підставами відхилення та листами учасників, послідовність відхилення дешевших пропозицій і подальша закупівля в іншого постачальника.

Доводи захисника про відсутність умислу, мети одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи та причинного зв`язку потребують оцінки вже під час перевірки обґрунтованості підозри. Слідча суддя враховує їх, однак вважає, що описана послідовність однотипних рішень щодо дешевших пропозицій, відомості про ненадходження письмових відмов та визначення конкретного постачальника за вищою ціною в сукупності дозволяють обґрунтовано припускати свідомий характер відповідних дій і їхню спрямованість на надання переваги цьому постачальнику. Це є попередньою оцінкою можливого змісту дій підозрюваної, а не встановленням доведеності всіх ознак складу злочину.

У постанові від 10 лютого 2025 року у справі № 757/11969/18-к (провадження № 51-5885кмо19) об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду роз`яснила, що для кваліфікації за статтею 364 КК України попередні домовленості службової особи з отримувачем вигоди не є обов`язковими. При цьому необхідні усвідомлене зловживання та інші ознаки відповідного складу. Отже, обґрунтованість підозри в цьому провадженні оцінюється за сукупністю відомостей про дії ОСОБА_4 , а не за припущенням про обов`язкове існування домовленості чи її особистого збагачення.

Укладення договору та додаткових угод керівником підприємства також не усуває необхідності перевірити самостійну роль уповноваженої особи у відборі постачальника. Конкретний внесок кожної особи й причинний зв`язок між її діями та заявленою шкодою мають бути встановлені під час подальшого провадження.

Оцінивши наведені матеріали у взаємозв`язку, слідча суддя визнає наявною обґрунтовану підозру щодо ОСОБА_4 за частиною другою статті 364 КК України. Цей висновок не підміняє подальшої перевірки доказів, не встановлює винуватості та відповідно до статті 198 КПК України не має преюдиціального значення для судового розгляду по суті.

Оцінка заявлених ризиків

Ризики мають оцінюватися станом на час розгляду клопотання. Для їх установлення не вимагається, щоб підозрювана вже здійснила тиск або знищила документи, однак прогноз такої поведінки повинен мати конкретну фактичну основу. Повідомлення про підозру, тяжкість можливого покарання або сам факт роботи в певній установі цієї основи не замінюють.

Прокурор пов`язує ризик незаконного впливу на свідків із тим, що підозрювана продовжує обіймати керівну посаду у відділі, діяльності якого стосується розслідування. Серед осіб, обізнаних з організацією закупівель та підготовкою документів, сторона обвинувачення назвала, зокрема, фахівця з публічних закупівель ОСОБА_8 .

Слідча суддя враховує поєднання таких обставин: ОСОБА_4 безпосередньо брала участь у прийнятті досліджуваних закупівельних рішень; за посадою здійснює організаційно-розпорядчі функції у відповідному відділі; працівниця цього відділу може надати відомості про підготовку документів і фактичні підстави відхилення пропозицій. Отже, йдеться про можливість використання збережених керівних повноважень у середовищі, де формувалися відповідні документи, для узгодження викладу цих обставин працівниками відділу.

Це поєднання участі у спірних рішеннях, актуального керівного становища та службового зв`язку з особами, показання яких можуть стосуватися цих рішень, дає достатні підстави для висновку про наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України. Суд оцінює ймовірність незаконного впливу з метою викривлення відомостей про обставини закупівлі; факту вже здійсненого тиску на конкретну особу цією ухвалою не встановлює.

Водночас посилання на можливість впливу на директора підприємства ОСОБА_7 лише через спільну роботу не доводить службової залежності директора від підозрюваної. Так само професійне знайомство чи наявність експертного дослідження самі по собі не підтверджують можливості впливу на експертів. Висновок про встановлений ризик не ґрунтується на припущенні про підпорядкованість підозрюваній усіх названих стороною обвинувачення осіб.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення документів сторона обвинувачення навела відомості про службову обізнаність підозрюваної та зберігання закупівельних документів у лікарні. Однак для самостійного висновку про доведеність цього ризику належить конкретизувати документи, які ще залишаються в її розпорядженні, актуальний спосіб доступу до них та можливість впливу на їх збереження. Саме попереднє виготовлення або підписання документів не доводить можливості їх знищити чи змінити на час розгляду клопотання. Наведене обґрунтування не дозволяє визнати цей ризик самостійно доведеним.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовано переважно невстановленням усіх можливих причетних осіб. Без конкретних відомостей про способи можливого перешкоджання з боку ОСОБА_4 це характеризує стан розслідування, а не окремий ризик її поведінки. Продовження роботи у сфері закупівель також не є самостійним доказом імовірності вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відомості про попереднє провадження № 42025072030000083 та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям підлягають урахуванню без ототожнення такого рішення з обвинувальним вироком або судимістю. У тому провадженні остаточне обвинувачення стосувалося частини другої статті 367 КК України. Крім того, досліджувана в цьому провадженні закупівля й виконання договору у 20242025 роках передували ухвалі від 10 квітня 2026 року про звільнення від кримінальної відповідальності. Тому ці події не можуть описуватися як нове правопорушення, вчинене після такого звільнення.

Отже, достатньо обґрунтованим є ризик незаконного впливу на свідків у наведених межах. Наявність цього ризику разом з обґрунтованою підозрою дозволяє розглядати питання про запобіжний захід, але сама по собі не доводить необхідності тримання під вартою.

Відомості про особу та сімейні обставини

Відповідно до статті 178 КПК України слідча суддя оцінює в сукупності відомості про особу, сталість її соціальних зв`язків, сімейний і майновий стан та інші обставини, які мають значення для вибору запобіжного заходу.

ОСОБА_4 має постійне місце проживання, вищу освіту та постійне місце роботи, одружена, має малолітню дитину. Разом із її сім`єю проживає матір, яка потребує догляду. Ці обставини свідчать про сталі побутові та сімейні зв`язки й мають істотне значення для оцінки наслідків ізоляції підозрюваної.

Чоловік підозрюваної має інвалідність III групи, водночас працює, займається виконанням будівельних робіт та отримує дохід. Зазначені відомості враховуються саме в такому поєднанні. Сам факт інвалідності без даних про конкретні функціональні обмеження не дає підстав стверджувати, що він повністю позбавлений можливості працювати чи брати участь у сімейному побуті. Разом із тим його робота не усуває значення участі підозрюваної в догляді за дитиною та матір`ю, яка проживає з ними.

Оцінюючи відомості про особу підозрюваної відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує наявність у неї постійного місця роботи, підтвердженого регулярного заробітку та позитивної характеристики роботодавця. У сукупності з відомостями про її сімейні зв`язки ці обставини характеризують соціальну стабільність підозрюваної та враховуються при визначенні необхідного ступеня обмеження її прав.

Надана довідка підтверджує розмір заробітку підозрюваної, однак сама по собі не встановлює обсягу наявних у неї грошових заощаджень. Так само відомості про нерухоме майно без оцінки його вартості, обтяжень та можливості розпорядження ним не дають підстав автоматично ототожнювати таке майно з коштами, доступними для негайного внесення застави. Розмір шкоди, зазначений стороною обвинувачення, підлягає врахуванню, проте не визначає автоматично розміру застави та не замінює індивідуальної оцінки майнового і сімейного стану підозрюваної.

Підозрювана раніше не судима. Сімейні обов`язки, постійне житло та робота не усувають установленого ризику незаконного впливу на свідків, проте мають істотну вагу при визначенні необхідного ступеня обмеження її свободи. Урахування цих обставин забезпечує індивідуальну оцінку пропорційності запобіжного заходу.

Прокурор не довів, що встановленому ризику неможливо запобігти без тримання ОСОБА_4 під вартою. Наведені відомості про характер підозри та значний розмір заявленої шкоди не пояснюють, чому цілодобове обмеження пересування з контролем поліції та забороною відповідного спілкування буде неефективним. Сукупність сімейних обставин додатково зобов`язує оцінити, чи може бути досягнута мета провадження з меншим втручанням у життя підозрюваної та її близьких.

Особисте зобов`язання та особиста порука не передбачають обов`язкового перебування в житлі й самі по собі залишають можливість регулярного особистого перебування у відділі та контактів із працівниками у звичному службовому середовищі. З огляду на зв`язок установленого ризику саме зі збереженими керівними повноваженнями та службовими контактами слідча суддя вважає необхідним додатковий контроль за пересуванням підозрюваної.

Обов`язок утримуватися від певного спілкування може супроводжувати й заставу. Проте застава сама по собі також не встановлює цілодобового режиму перебування у житлі та відповідного контролю поліції. У цьому випадку обмеження особистого доступу до звичного робочого середовища разом із забороною спілкування безпосередньо відповідає природі встановленого ризику.

Крім того, зазначення застави в сумі 5 042 832 грн фактично відтворює заявлений розмір шкоди. Ця сума не може автоматично визначати належний розмір застави без індивідуальної оцінки за статтею 182 КПК України. Оскільки суд обирає самостійний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, альтернативна йому застава цією ухвалою не визначається.

Пропозиція захисту обмежити домашній арешт нічним часом оцінена з огляду на характер установленого ризику. Такий режим залишав би денний час для особистого відвідування установи, реалізації керівних повноважень у безпосередньому контакті з працівниками та спілкування в межах звичайного робочого процесу. Саме ці можливості мають значення для встановленого ризику. Тому для цього етапу провадження необхідне цілодобове обмеження залишення житла.

Цілодобовий домашній арешт обмежує можливість особистого перебування підозрюваної на робочому місці, а заборона спілкування спрямована на запобігання впливу поза межами установи, зокрема з використанням засобів зв`язку. Контроль органу Національної поліції дозволяє перевіряти дотримання режиму та реагувати на порушення. Водночас підозрювана залишається у звичному житлі та зберігає можливість участі в повсякденному сімейному житті й догляді в межах цього житла.

Довід прокурора про можливість дистанційного впливу не залишено поза увагою. Перебування в житлі саме по собі не виключає такого спілкування, тому домашній арешт застосовується в поєднанні з відповідними процесуальними обов`язками. Збереження технічної можливості зв`язку не доводить, що підозрювана неодмінно обійде встановлену заборону або що контроль поліції та наслідки порушення будуть неефективними. Конкретних обставин, які обґрунтовували б такий висновок і вимагали ізоляції в умовах тримання під вартою, прокурор не навів.

Обов`язки прибувати за викликом і повідомляти про зміну місця проживання забезпечують процесуальну доступність підозрюваної та здійснення контролю за визначеною адресою. Заборона спілкування має запобігати впливу на учасників провадження. Передання на зберігання документів для виїзду за кордон є додатковим засобом забезпечення дотримання встановленого режиму перебування в житлі.

Винятки для прибуття за викликом до уповноважених органів, отримання невідкладної медичної допомоги та прямування до найближчого укриття під час повітряної тривоги забезпечують виконання процесуальних обов`язків і захист життя та здоров`я. Вимога повідомляти поліцію та невідкладно повертатися після припинення відповідної підстави дозволяє зберегти контроль за виконанням ухвали.

Домашній арешт у цьому провадженні не вирішує питання про відсторонення ОСОБА_4 від посади. Необхідність такого окремого заходу забезпечення кримінального провадження оцінюється за відповідним клопотанням на підставах, визначених статтями 154157 КПК України.

Отже, обґрунтована підозра та встановлений ризик незаконного впливу на свідків зумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу, однак прокурор не довів недостатності цілодобового домашнього арешту з процесуальними обов`язками. На підставі викладеного, керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 198, 309, 369, 370, 372, 376, 395 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання заступника керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ужгород закарпатської області, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 (два) місяці, але в межах строків досудового розслідування.

Дозволити ОСОБА_4 залишати зазначене житло для прибуття за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; для отримання невідкладної медичної допомоги; для прямування до найближчого укриття під час сигналу повітряної тривоги. Про залишення житла з цих підстав повідомляти орган Національної поліції, який здійснює контроль за виконанням ухвали, завчасно, а в невідкладних випадках за першої можливості. Після завершення відповідної процесуальної дії, надання невідкладної медичної допомоги або закінчення повітряної тривоги невідкладно повертатися до зазначеного житла.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки:

-прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю, чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із свідками, експертами у кримінальному провадженні № 72026071040000005;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 ч. 5 ст. 181 КПК України, відповідно до якої працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

У разі невиконання покладених обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Копію ухвали надіслати для виконання до відділення поліції за місцем проживання підозрюваної. Зобов`язати відповідний орган Національної поліції негайно поставити ОСОБА_4 на облік, повідомити про це слідчого та здійснювати контроль за дотриманням підозрюваною умов домашнього арешту і виконанням покладених на неї обов`язків.

Строк дії ухвали до 16 грудня 2026 року (включно).

Ухвала слідчої судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Вручити копію ухвали підозрюваній негайно після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 21 жовтня 2026 року.

Слідча суддя:ОСОБА_1