Решение № 140801811, 20.10.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 201/9480/26

Провадження № 2/175/3497/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"20" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Тітової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Акцент - Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ: 14360080) через свого представника звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку звернувся до АТ «Акцент-Банк» та підписав заяву від 23.07.2024 року. Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконує, у зв`язку з чим, станом на 20.06.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 67779 грн 35 коп., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 51420 грн 36 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 15908 грн 98 коп. та пені 450 грн.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 25.06.2026 року вказану цивільну справу було передано на розгляд до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника банку, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою реєстрації. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

З урахуванням того, що позивач не заперечував щодо заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи за відсутності відповідача, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що згідно заяви від 23.07.2024 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг. При підписанні анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розташованими у рекламному буклеті складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується електронним підписом у заяві.

Відповідно до п. 2.1.1.1.3 Умов та Правил, клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Крім того, відповідно до п. 2.1.3.2.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, - Клієнт зобов`язується погашати Заборгованість та оплачувати послуги Банку в повному обсязі відповідно до Договору, в тому числі в разі пред`явлення претензій по зроблених операціях до моменту прийняття остаточного рішення щодо задоволення таких претензій.

Згідно п. 2.1.3.2.2.11 Умов та правил надання банківських послуг, - клієнт зобов`язується негайно здійснити повне погашення заборгованості за договором в порядку та строки, визначені договором та додатками до договору.

У відповідності до п.п. 2.1.2.1.11 та 2.1.4.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право у разі порушення клієнтом цих умов та правил, у разі виникнення простроченої заборгованості за карткою, заборгованості, що перевищує платіжний ліміт, овердрафта (за його наявності) або у разі виникнення ситуації, що може спричинити збиток для банку або клієнта (включаючи ризик несанкціонованого використання картки), або порушення чинного законодавства призупинити або припинити дію карток(-ки), а також уживати для цього усіх необхідних заходів аж до вилучення карток(-ки).

Відповідно до заяви, відповідачу було встановлено кредитний ліміт від 1000 грн до 200000 грн. строком на 240 місяців.

Згідно виписки по картці за період з 23.07.2024 року по 20.06.2026 року, з якої вбачається, що заборгованість на кінець періоду склала 110778 грн 09 коп.

Згідно розрахунку заборгованості за договором від 23.07.2024 року, станом на 20.06.2026 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 67779 грн 35 коп., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 51420 грн 36 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 15908 грн 98 коп. та пені 450 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд звертає увагу, що ст. 628 ЦК України визначено, що договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Положеннями ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком в «АТ «А-Банк» який підписаний відповідачем за допомогою електронного відтворення підпису.

Крім того, позивачем надано детальну виписку по рахунку відповідача, якою підтверджено, що останній користувався кредитними коштами, наданими банком та періодично погашав заборгованість.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши встановлені фактичні обставини у справі, надавши оцінку доказам, суд доходить висновку, що АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за договором від 23.07.2024 року виконав у повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, в той час як відповідач свої договірні зобов`язання не виконав і не повернув банку кошти у сумі та у строк, визначений договором.

Таким чином сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов укладеного договору.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 450 грн, суд звертає увагу на наступне.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, п. 2 ч. 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування.

Оскільки кредитний договір було укладено 23.07.2024 року, тобто під час дії воєнного стану, на вимогу щодо стягнення 450 грн. пені поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, суд доходить висновку, що вимога про стягнення пені за цим договором не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі пропорційно розміру задоволенних позовних вимог, що становить 2644 грн 72 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Акцент - Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (яке знаходиться за адресою: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ: 14360080, pax. № НОМЕР_2 , МФО №307770) заборгованість за кредитним договором від 23.07.2024 року у розмірі 67329 грн 35 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (яке знаходиться за адресою: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ: 14360080, pax. № НОМЕР_2 , МФО №307770) судовий збір у розмірі 2644 грн 72 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ