Решение № 140800482, 21.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21560/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Грекової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 26.04.2024 №16940/15-32-24-05, №1694/15-32-24-05, №16950/15-32-24-05 №16966/15-32-24-05; визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2024 №Ф-6761-1532.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі №420/21560/24 задоволено адміністративний позов, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.04.2024: №16940/15-32-24-05; №1694/15-32-24-05; №16950/15-32-24-05, №16966/15-32-24-05, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2024 №Ф-6761-1532.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 15.04.2026 частково задоволено касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 справу передано для розгляду судді Танцюрі К.О.

Ухвалою суду від 11.05.2026 прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві вказав, що не погоджується із прийняттям податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС в Одеській області та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Як вказав позивач, відповідач порушив процедуру проведення перевірки та позивачу не було відомо про поновлення проведення перевірки, листи про поновлення та проведення перевірок позивач не отримував, тому в нього була відсутня можливість надати фінансово-господарські документи до перевірки. Крім того, як вказав позивач, відповідач порушив строки проведення перевірки та визначення суми грошового зобов`язання, перевірку та висновки за її результатами відповідач здійснив не на підставі первинних документів, а на підставі інформаційних баз податкового органу. Також, акт перевірки містить неточності, в ньому відсутні посилання на конкретні документи, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача, а висновки контролюючого органу спростовуються первинними документами, які підтверджують здійснення позивачем господарської діяльності.

Представник позивача підтримав позовні вимоги позивача та просив суд задовольнити позов у повному обсязі, наголосивши, що позивачем до суду надані первинні документи, фінансова звітність латника, що свідчать про систематизований та впорядкований документообіг, який охоплює сотні видаткових касових ордерів, систематизованих у реєстри по кожному постачальнику ,що є несумісним з твердженням про «відсутність діяльності» або «фіктивність» витрат.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 20.05.2026 та зазначивши, що з метою поновлення перевірки 08.12.2023 відповідач здійснив виходи за відомими адресами позивача: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 . За результатами виходів позивача не виявлено, складено акти про неможливість поновлення перевірки від 08.12.2023 № 5990/15-32-24-05 та від 12.12.2023 № 6076/15-32-24-05. На підставі наказу № 403-п від 18.01.2024 «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС в Одеській області від 03.02.2020 № 285» прийнято рішення про зміну виду перевірки на документальну планову невиїзну. Наказ № 403-п та повідомлення про проведення перевірки з 28.02.2024 були направлені 26.01.2024 рекомендованим листом за податковою адресою позивача: АДРЕСА_1 , однак лист повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання». За результатами документальної планової невиїзної перевірки 18.03.2024 складено акт № 9925/15-32-24-09/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано порушення та на підставі акту 26.04.2024 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, а 12.06.2024 вимогу про сплату боргу з ЄСВ. Відповідач наголосив, що Акт перевірки та податкові повідомлення-рішення також направлялися рекомендованими листами на податкову адресу позивача і були повернуті з тих самих причин. Верховний Суд у постанові від 15.04.2026 у цій справі не спростував позицію відповідача щодо відсутності обов`язку повторного включення платника до плану графіка. Навпаки, як зазначив відповідач, суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків без належного дослідження обставин. Разом з тим, представник відповідача вказав, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що ФОП ОСОБА_1 повідомляв контролюючий орган про зміну своєї податкової адреси або про виїзд за кордон. Представник відповідача, наголосивши, що оскільки ФОП ОСОБА_1 не надав до перевірки жодних первинних документів, про що складено Акт про ненадання документів № 1256/15-32-24-05 від 11.03.2024, перевірка проводилась із використанням наявної у контролюючого органу податкової інформації, що відповідає вимогам п. 44.6 ст. 44 ПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

На підставі наказу від 03 лютого 2020 року ГУ ДПC призначена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 01.01.2017 по 31.12.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019.

Від позивача на повідомлення про проведення перевірки відповідачу надійшла заява від 20 лютого 2020 року про втрату зошиту обліку доходів та іншої бухгалтерської документації, що підтверджено повідомленням Приморського ВП в м.Одеса ГУНП в Одеській області від 09 лютого 2020 року №7760.

03 березня 2020 року ГУ ДПС наказом №989 перенесено термін проведення перевірки до дати відновлення втрачених документів на 90 календарних днів з дня повідомлення.

У межах поновлення перевірки на підставі направлення від 08 грудня 2023 року на проведення документальної планової перевірки відповідач здійснив виходи, за результатами яких склав акти про неможливість поновлення планової виїзної документальної перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків від 08 грудня 2023 року та від 12 грудня 2023 року.

18 січня 2024 відповідач видав наказ Про внесення змін до наказу ГУДПС від 03 лютого 2020 року №285, на підставі якого провів документальну планову невиїзну перевірку позивача.

За результатами перевірки складений акт ГУ ДПС в Одеській області від 18 березня 2024 року №9925/15-32-24-09/ НОМЕР_1 , яким встановлено наступні правопорушення ФОП ОСОБА_1 :

- п.177.1, п.177.2, п.177.4, п.177.5 ст.177 ПК України - заниження податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету на суму на суму 686 811,44 грн., у і т.ч. 2017 121 064,87 грн., 2018 245 552,72 грн., 2019 320 193,86 грн.;

- п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу, п.п.163.1, 163.1 ст.163, п.п.164.2.2 п.164.2 ст.164, ст.176, п.п.177.2 ст.177 ПК України - донараховано військового збору на загальну суму 57 234,29 грн;

- п.181.1 ст.181, п.187.1 ст.187 ПК України, внаслідок чого занижений податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 538 608,73 грн.;

- п.2 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, п.8 ст.9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, внаслідок чого занижено суму єдиного внеску з сум доходу на загальну суму 393 113,16 грн (табл.1), у тому числі: за 2017 рік у сумі 101 277,00 грн; за 2018 рік у сумі 137 602,08 грн; за 2019 рік у сумі 154 234,08 грн;

- п.8 ст.9, п. п.2.1 п.2 ст.6 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в результаті чого донараховано основний платіж по ЄСВ із заробітної плати в сумі 2457,18 грн.

- п.8 ст.9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, внаслідок чого встановлено неподання звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за серпень 2018 року;

- п.4.1, п.44.3, п.44.6 ст.44 та ст.85 ПК України - надання до перевірки документів не в повному обсязі.

На підставі висновків перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення - рішення: 26.04.2024 №16940/15-32-24-05, №1694/15-32-24-05, №16950/15-32-24-05 №16966/15-32-24-05 та вимогу про сплату боргу 12.06.2024 №Ф-6761-1532.

Позивач, не погоджуючись із прийняттям спірних рішень, звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно з пунктом 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до пункту 77.2 статті 77 ПК України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Платники податків-юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Пунктом 77.3 статті 77 ПК України передбачено, що забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За правилами пункту 77.5 статті 77 ПК України у разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77 ПК України).

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України карантин.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року № 89 Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, якою скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України. Вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялася.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

07 березня 2022 року набрав чинності Закон №2118-IX, яким підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, згідно з підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

25 листопада 2022 року набрав чинності Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу.

Вказаним Законом внесено зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України та встановлено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14 - 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

01 серпня 2023 року набрав чинності Закон №3219-IX, яким пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено підпунктом 69.2-1.

Цим підпунктом установлено, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №2102-IX, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

08 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 09 листопада 2023 року №3453-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок.

Вказаним Законом пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено підпунктом 69.2-2 такого змісту: документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення, а саме безпечного:

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування таких платників податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та до іншої інформації, пов`язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв`язку з виникненням обставин, зазначених у цьому підпункті, або у зв`язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 цього пункту, та/або за вмотивованою заявою платника податків, зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк. Не підлягають зупиненню документальні перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України), 78.1.8 (в частині декларування бюджетного відшкодування), 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких згідно з підпунктами 1-4 підпункту 69.35-1 цього пункту діє мораторій, поновлюються на невикористаний строк.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги.

Підсумовуючи наведене, в площині фактичних обставин та доводів сторін слід виділити, що зміни в пп.69.2-2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, які поновлюють строки проведення документальних перевірок, що були розпочаті та незавершені до 24 лютого 2022 року, також передбачають обов`язок податкового органу повідомлення про поновлення та дату проведення перевірки.

Відповідно до абз.7 пп.69.2-2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України документ, надісланий податковим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року №851-IV Про електронні документи та електронний документообіг та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Відповідно до п.69.35-2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до оновленого плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік відповідно до підпунктів 4 і 5 цього підпункту, може бути розпочата не раніше ніж через два місяці з дня оприлюднення оновленого плану-графіка.

Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, що надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Як зазначив податковий орган, ПК України не містять прямих вказівок щодо повторного включення платника податків до оновленого плану-графіка у разі поновлення перевірки.

В той же час, відповідно до п.77.1 ст.77 ПК України план-графік на проведення документальних планових перевірок формується на поточний рік. У зв`язку із зупиненням законодавцем проведення перевірок через введення карантину на підставі постанови КМУ, а також у зв`язку з оголошенням Указом Президента України воєнного стану в Україні перерва у проведенні перевірки позивача тривала більше трьох років.

За таких обставин, з урахуванням змін, внесених на дату проведення спірної перевірки, до Перехідних положень ПК України, план-графік сформований на 2020 рік, на підставі якого була призначена перевірка, повинен бути оновлений та опублікований.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оприлюднення оновленого плану-графіка.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2020 році була призначена планова виїзна перевірка, після її поновлення за результатами виходу за податковою адресою та відсутністю платника за адресою, у 2024 році було прийнято рішення про зміну виду перевірки на невиїзну.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За сформованою практикою Верховного Суду, оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

За приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.5 статті 45 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Суд враховує, що Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього (постанови Верховного Суду від 10.05.2022 у справі №804/2455/18, від 11.02.2021 у справі №802/549/16-а).

Такий правовий висновок також підтриманий Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем за результатом проведення планової документальної невиїзної перевірки, яка проведена на підставі наказу №403-п від 18 січня 2024 року.

В той же час, Головним управлінням складено повідомлення від 25.01.2024 №56/15-32-24-04, адресоване ФОП ОСОБА_1 , про те, що з 28.02.2024 буде проводитись документальна планова невиїзна перевірка, на підставі наказу №403-п від 18.01.2024 та запропоновано надати документи у порядку п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення Укрпошти про направлення листа і наказу відповідача на податкову адресу позивача (26.01.2024) з позначкою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Стосовно подання платником податків заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет, суд зазначає наступне.

Заява про бажання отримувати документи через електронний кабінет в силу положень пункту 42-1.5 статті 42-1 ПК України є правом, а не обов`язком, платника податків.

За загальним правилом, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 Цивільного кодексу України) та позивач відповідну заяву до контролюючих органів не подавав.

Як зазначив позивач, він разом з дружиною та двома неповнолітніми дітьми перебував за кордоном з вересня 2023 року по 18 червня 2024 року, тому фізично в нього не було можливості отримати листи ГУ ДПС в Одеській області.

Так, судом встановлено, що у період з 17.09.2023 по 18.06.2024 ОСОБА_2 перебував закордоном, що підтверджується листом Адміністрації Державної прикордонної служби України №19.5.1/37464-26-Вих від 21.05.2026

Вирішуючи вказану справу, суд враховує, що станом на дату призначення спірної перевірки, вона була зупинена з 2020 року, та в умовах воєнного стану, коли має місце масове переселення громадян в більш безпечні, на їх думку, місця проживання, Головне управління ДПС в Одеській області у спірних правовідносинах допустило формальний підхід до повідомлення про проведення перевірки.

В той же час, суд враховує, що окрім податкової адреси позивача, відповідачу було відомо номери телефонів позивача та електронна адреса, які вказані в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2017 -2019 роки, щодо яких і здійснювалась вказана перевірка, за якими не повідмовлявся позивач. Докази іншого до суду надано не було.

При цьому, згідно п.32 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поштове відправлення, поштовий переказ супроводжує така інформація, що надається відправником або зазначається на поштовому відправленні, якщо обов`язковість її надання (зазначення на поштовому відправленні) встановлена оператором поштового зв`язку: найменування адресата (одержувача) та відправника: для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, якщо відомо - ім`я та прізвище адресата. На простих та реєстрованих поштових картках, листах (крім тих, що адресуються до запитання, до відділення) може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім`я та прізвище. На поштових відправленнях, адресованих до населених пунктів, які не мають вулиць і нумерації будинків, прізвище, ім`я та по батькові адресата (за наявності) зазначаються повністю; номер абонента, за яким отримуються електронні комунікаційні послуги щодо мобільного або фіксованого зв`язку відправника та адресата (одержувача) (для реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, крім поштових карток, листів без оголошеної цінності, відправлень для сліпих).

Пунктом 73 Правил №270 встановлено, що інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку.

Отже, враховуючи, що у ГУ ДПС в Одеській області був наявний номер телефону позивача, слід дійти висновку, що ГУ ДПС в Одеській області було зобов`язано вказати номер телефону ОСОБА_1 на конверті, яким направлялась копія наказу про проведення перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однак, вказаного здійснено не було.

Отже, Правила чітко встановлюють обов`язок відправника вказувати за наявності номер телефону адресата, а також регламентують порядок вручення поштових відправлень та ГУ ДПС в Одеській області, не зазначивши на конверті поштового відправлення відомий контролюючому органу номер телефону позивача, свідомо обмежило можливість ОСОБА_1 бути повідомленим про надходження вказаного поштового відправлення.

Наведене, з урахуванням вищевказаних обставин, позбавило ОСОБА_1 , який тривалий час знаходився за межами території України, бути повідомленим про ініціювання та проведення ГУ ДПС в Одеській області відповідної перевірки.

Тобто, в даному випадку обов`язок працівника поштового зв`язку, у разі не зазначення відправником номеру телефону адресата, вкласти до абонентської поштової скриньки останнього повідомлення про надходження такого поштового відправлення, не може свідчити про дотримання відправником, яким є ГУ ДПС в Одеській області, вимог Правил, та як наслідок дотримання вимог пункту 42.2. статті 42 ПК України, щодо належного надіслання за податковою адресою платника податків рекомендованого листа з повідомленням про вручення, адже при його надсиланні платнику податків мають бути дотримані норми спеціального законодавства.

Вищезазначене має особливе значення у контексті спірних правовідносин, де ФОП ОСОБА_1 , перебуваючи за межами території України, розраховував на дотримання ГУ ДПС в Одеській області всіх вимог щодо належного його повідомлення про ініціювання та проведення перевірки, яка була зупинена ще у 2020 році.

Вказаним спростовується той факт, що ФОП ОСОБА_3 був належним чином сповіщений про проведення контролюючим органом податкової перевірки, а тому така перевірка не може бути визнана такою, що здійснена з дотриманням процедури її проведення. Невиконання ж вимог закону в частині дотримання процедури проведення документальної планової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з тим, що позивачу не було відомо про проведення документальної перевірки, відповідні документи щодо господарської діяльності позивача взагалі не досліджувались під час перевірки, у зв`язку з їх ненаданням.

В той же час, позивачем під час розгляду справи в суді першої та другої інстанції надавались відповідні договори та видаткові касові ордери, та відповідно порушення порядку повідомлення позивача про проведення перевірки та обмеження його у праві надати первинні документи є фундаментальним порушенням, яке мало вплив на прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 26.04.2024 №16940/15-32-24-05, №1694/15-32-24-05, №16950/15-32-24-05 №16966/15-32-24-05 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2024 №Ф-6761-1532, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача 15140,00 сплаченого ним судового збору, згідно ціни позову.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.04.2024 №16940/15-32-24-05, №1694/15-32-24-05, №16950/15-32-24-05 №16966/15-32-24-05 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2024 №Ф-6761-1532.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ44069166, м.Одеса, вул. Семінарська 5) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 15 140 грн (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 21.10.2026.

Суддя К.О. Танцюра