Постановление суда № 140800476, 20.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35302/25

УХВАЛА

20 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 420/35302/25, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026, позов ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити із військового обліку ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку.

Рішення суду набрало законної сили 25.05.2026.

Виконавчі листи у справі видані 15.06.2026.

15.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю у цій справі та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 420/35302/25.

В обґрунтування своєї заяви зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 420/35302/25 набрало законної сили 25.05.2026. Рішення суду у повному обсязі не виконане. ІНФОРМАЦІЯ_4 станом на 15.07.2026 року ігнорує виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі № 420/35302/25, якими ТЦК зобов`язано виключити громадянина ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Попри отримання письмової заяви від 23.06.2026, ТЦК протягом майже двох місяців не надав відповіді та не вніс відповідні зміни до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних та застосунку «Резерв+».

Ухвалою від 27.07.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 420/35302/25 та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у цій справі.

09.09.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов звіт про виконання рішення суду. У вказаному звіті відповідач зазначив про неможливість безумовного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/35302/25.

Ухвалою від 14.09.2026 відмовлено у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.09.2026 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/35302/25.

Встановлено новий строк для подачі звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/35302/25 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати суду звіт про виконання судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали про встановлення нового строку для подання звіту.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із звітом надати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання звіту відомості щодо керівника суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

14.10.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов звіт про виконання рішення суду. У вказаному звіті відповідач зазначив про неможливість безумовного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/35302/25.

У поданому звіті відповідач зазначає, що останнім було виконано у повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/35302/25.

На підтвердження фактичного виконання зобов`язальної частини судового рішення відповідачем до матеріалів звіту додано витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 08.10.2026 стосовно ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ), згідно з яким у послужній картці особи зафіксовано статус «Виключений з військового обліку» на підставі рішення ВЛК від 09.09.2022 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Також у звіті відповідач навів обставини, які призвели до прострочення виконання судового рішення, а саме: тривалу неукомплектованість посад юридичної служби установи, а також те, що у період з квітня по вересень 2026 року обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 почергово виконували четверо різних офіцерів, що ускладнювало забезпечення безперервності правової процедури

У підсумку просить прийняти звіт.

Перевіривши звіт, суд приходить до таких висновків.

Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України установлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п`ятою статті 372 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення залишалося без виконання на шкоду одній зі сторін. Держава в особі Пенсійного фонду України не може посилатися на відсутність коштів чи власне тлумачення доцільності виплат як на підставу для невиконання рішення, що набрало законної сили.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який послідовно зазначає, що право на суд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне й обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін; виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як складова частина «судового розгляду» у розумінні цієї статті. Європейський суд з прав людини також наголошує, що саме на державу покладається обов`язок забезпечити виконання остаточних рішень, постановлених проти її органів, а посилання на об`єктивну неможливість їх виконання може бути прийнятним лише у виняткових випадках, за наявності справді нездоланних фактичних або юридичних перешкод (див. рішення у справі Martynyuk v. Ukraine, заява №82673/17, пункти 31- 32).

Відмова органу влади виконати остаточне та підлягаюче виконанню судове рішення не може бути виправдана самим лише посиланням на власне розуміння порядку його реалізації чи на нібито неможливість такого виконання. Європейський суд з прав людини підкреслив, що відмова у виконанні остаточного судового рішення сама по собі може очевидно перешкодити своєчасному та належному вчиненню дій, яких це рішення вимагає, а твердження державного органу про об`єктивну неможливість виконання підлягають суворій перевірці судом (див. рішення у справі Jashi v. Georgia, заява №10799/06, пункт 63).

Відповідно із статтею 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Частиною другою статті 382 КАС України установлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.

Аналізуючи приписи наведених норм, суд приходить до висновку, що обов`язковою умовою для не прийняття звіту є: або відсутність обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення; або заходи, які вживаються відповідачем, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 420/35302/25, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено та, зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити із військового обліку ОСОБА_1 , а також зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про виключення з військового обліку.

Таким чином, на відповідача був покладений обов`язок вчинити дії щодо виключення позивача з військового обліку.

Судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у цій справі відповідачем виключено позивача з військового обліку та внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, про що суду повідомлено звітом від 14.10.2026.

Наведене підтверджується долученим до матеріалів звіту Витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (послужна картка) від 08.10.2026, згідно з яким ОСОБА_1 виключено з військового обліку на підставі рішення ВЛК від 09.09.2022 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Таким чином, відповідач вчинив визначені рішенням суду зобов`язання, а отже рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у цій справі виконане.

Отже, поданий звіт підлягає прийняттю.

Керуючись ст. 245, 248, 256, 293-297, 381-1, 382 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Прийняти звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 420/35302/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.С. Пекний