Решение № 140799802, 20.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/17231/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі також Національна академія, відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень за тривалість проходження військової служби в бойових умовах на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень за тривалість проходження військової служби в бойових умовах на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач проходить військову службу за мобілізацією починаючи з 25.02.2022 та є учасником бойових дій. Згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0814-1346-3307-0 від 15.08.2025 у позивача встановлено захворювання, причинний зв`язок якого визначено як таке, що пов`язане із захистом Батьківщини. Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги окремим категоріям осіб», позивач, набувши право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини, 07.01.2026 звернувся до відповідача з рапортом про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 1000000 грн. Після подання зазначеного рапорту, у зв`язку з відсутністю інформації про результати його розгляду та відповідних поданих документів, представником позивача неодноразово направлялися адвокатські запити до відповідача з метою отримання відомостей про стан розгляду рапорту, прийняті рішення та підстави їх прийняття. Останній адвокатський запит було направлено представником позивача 17.07.2026. 27.07.2026 відповідачем було надано відповідь, з якої вбачається, що рапорт позивача фактично був розглянутий, а за результатами опрацювання поданих матеріалів встановлено, що позивач у період з 26.02.2025 по 28.06.2026 позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією рф проти України. Разом із тим відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025, посилаючись на те, що станом на 12.02.2025 року позивач не мав шести місяців безпосередньої участі у бойових діях або заходах із забезпечення оборони України. Позивач не погоджується із зазначеним висновком відповідача, оскільки під час розгляду поданих документів відповідачем не було враховано ключову обставину, а саме те, що захворювання позивача, відповідно до висновку військово-лікарської комісії, пов`язане із захистом Батьківщини. Саме встановлення такого захворювання з таким причинним зв`язком є підставою для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 1000000 грн.

Ухвалою від 21.08.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

31.08.2026 від відповідача за вх. №77313 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги заперечив, зазначивши, що указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває сьогодні. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою , експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану. Пунктом 4 Постанови № 153 установлено, що: громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1000000,00 грн.; військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1000000,00 грн. за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених); військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі; військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується; виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та: були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу; проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант; проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання. Відповідно до п. 1 Порядку № 153 визначено механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов. Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього. Як визначено п. 2 Порядку №153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років. Пункт 13 Порядку №153 визначає, зокрема, що однією з обов`язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту. Аналіз вище зазначеного свідчить, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн. можлива виключно за умови дотримання вимог, встановлених Постановою № 153, а саме: які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, тобто до 13.02.2025. Враховуючи наведене, оскільки позивач відповідно до довідки виданої Військовою частиною НОМЕР_1 від 05.08.2025 №1907, з 26.02.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, тобто після набрання чинності Постановою №153, то відсутні правові підстави для задоволення позову в повній мірі. Відтак, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 призначений наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по особовому складу) від 20.10.2025 №113-РС на посаду водія автомобільного відділення взводу матеріально технічного забезпечення, з 21.10.2025 вважається таким, що справи та посаду водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Встановлено позивачу 4 тарифний розряд за посадою та посадовий оклад 2730 грн., шпк «солдат».

На момент призову на військову служби позивач не досяг віку 25 років.

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0926-1344-4078-3 від 26.09.2025 у позивача встановлено післятравматичний стресовий розлад у вигляді тривожно-депресивного, інсомнічного синдромів, виражених помірно, зі стійкою симптоматикою, причинний зв`язок якого визначено як такий, що пов`язаний із захистом Батьківщини.

Крім того, згідно з довідкою військово-лікарської комісії Госпітальної ВЛК психіатричного профілю КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатричної лікарня» № 2026-0713-0947-1386-7 від 13.07.2026 у позивача встановлено посттравматичний стресовий розлад з тривожно-депресивною симптоматикою, флешбеками та інсомнією, стан нестійкої медикаментозної компенсації, причинний зв`язок якого визначено як такий, що пов`язаний із захистом Батьківщини.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги окремим категоріям осіб», позивач, вважаючи, що набув право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини, 07.01.2026 звернувся до відповідача з рапортом про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 1000000,00 грн.

Після подання зазначеного рапорту, у зв`язку з відсутністю інформації про результати його розгляду та відповідних поданих документів, представником позивача неодноразово направлялися адвокатські запити до відповідача з метою отримання відомостей про стан розгляду рапорту, прийняті рішення та підстави їх прийняття. Останній адвокатський запит було направлено представником позивача 17.07.2026.

27.07.2026 відповідачем було надано відповідь, з якої вбачається, що рапорт позивача фактично був розглянутий, а за результатами опрацювання поданих матеріалів встановлено, що позивач у період з 26.02.2025 по 28.06.2026 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України. Разом із тим відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025, посилаючись на те, що станом на 12.02.2025 позивач не мав шести місяців безпосередньої участі у бойових діях або заходах із забезпечення оборони України.

Позивач не погоджується із зазначеним висновком відповідача, оскільки під час розгляду поданих документів відповідачем не було враховано ключову обставину, а саме те, що захворювання позивача, відповідно до висновку військово-лікарської комісії, пов`язане із захистом Батьківщини. Саме встановлення такого захворювання з таким причинним зв`язком є підставою для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 1000000,00 грн.

Вважаючи, що відповідач безпідставно та незаконно відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди, тому з метою захисту своїх прав звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частина 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому, Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався.

Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 1 згаданого Закону захист Вітчизни незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 6 ст. 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними згаданим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст. 9 Закону №2011-XII).

Частина 4 ст. 9 Закону №2011-XII визначає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно з п. 2, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану.

Пунктом 4 Постанови №153 в редакції на момент її прийняття було установлено, що:

- громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

- військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

- військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі (абз. 4 п. 4);

- військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153», яка набула чинності 07.08.2025, внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України, у зв`язку з чим п. 4 доповнений абзацами такого змісту:

«виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу».

За наслідками внесених змін законодавець усунув прогалини цього нормативного акту щодо права на виплату одноразової грошової винагороди у разі укладення контракту військовослужбовцями, які проходили строкову військову службу.

У свою чергу, відповідно до п. 1 Порядку №153 цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Як визначено п. 2 Порядку №153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян).

На підставі абз. 1 п. 7 Порядку №153 контракт з громадянами України, зазначеними в пункті 2 цього Порядку, укладається строком на один рік з обов`язковою умовою безпосередньої участі таких громадян у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців протягом дії контракту.

Таким чином, кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди в повному обсязі у порядку, передбаченому абз. 4 п. 4 Постанови №153, є одночасна сукупність таких факторів як:

1) належність здобувача виплати до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил;

2) призов або прийняття здобувача виплати на військову службу після оголошення воєнного стану у віці до 25 років;

3) безпосередня участь особи у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою;

4) наявність у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон);

5) відсутність випадків притягнення до кримінальної відповідальності, дворазового або більшого притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення чи дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії яких не закінчився.

Судом встановлено, що позивач був призваний на військову службу 20.10.2025 за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64.

На момент призову на військову служби позивач не досяг віку 25 років.

Як видно з довідки, виданої ВЧ НОМЕР_1 від 05.08.2025 №1907, позивач в період з 22.02.2025 по 04.07.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф про України, перебуваючи в н.п. Липецький ТГ, Дергачівської ТГ Харківського району Харківської області.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0926-1344-4078-3 від 26.09.2025 у позивача встановлено післятравматичний стресовий розлад у вигляді тривожно-депресивного, інсомнічного синдромів, виражених помірно, зі стійкою симптоматикою, причинний зв`язок якого визначено як такий, що пов`язаний із захистом Батьківщини.

Крім того, згідно з довідкою військово-лікарської комісії Госпітальної ВЛК психіатричного профілю КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатричної лікарня» № 2026-0713-0947-1386-7 від 13.07.2026 у позивача встановлено посттравматичний стресовий розлад з тривожно-депресивною симптоматикою, флешбеками та інсомнією, стан нестійкої медикаментозної компенсації, причинний зв`язок якого визначено як такий, що пов`язаний із захистом Батьківщини.

Доказів наявності випадків притягнення позивача до кримінальної відповідальності, дворазового або більшого притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення чи дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії яких не закінчився, відповідачем суду не надано.

Отже, позивач відповідає сукупності вимог, визначених абз. 4 п. 4 Постанови №153, необхідних для отримання одноразової грошової допомоги.

Інше тлумачення п. 4 Постанови №153 ставило б у нерівне правове становище військовослужбовців, які на момент прийняття на військову службу не досягли 25-річного віку, продовжують проходити військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях, виключно за критерієм дати первинного підписання контракту, що не відповідає меті прийняття Постанови №153, спрямованої на підвищення мотивації до проходження військової служби окремими категоріями громадян України під час воєнного стану.

А відтак, відмова відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди є протиправною.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 та від 08.02.2022 №160/6762/21, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльність Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн. на підставі абз. 4 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та зобов`язання Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000,00 грн. абз. 4 п. 4 Постанови № 153.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (код ЄДРПОУ 08410370, адреса місця знаходження: м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32) нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000,00 гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 20.10.2026.

Суддя Потабенко В.А.