Решение № 140799746, 21.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 рокусправа № 380/13441/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій, -

у с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Служби безпеки України, у якій просить:

- Визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, а також компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, що проведені на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025р. в адміністративній справі №380/5144/25, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2024 року, при здійснені розрахунку грошового забезпечення.

- Зобов`язати Службу безпеки України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, що обчислені на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 в адміністративній справі № 380/5144/25, із одночасним урахуванням приписів рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 в адміністративній справі №380/2695/25, щодо визначення розміру грошового забезпечення (основних та додаткових видів) виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024р., на відповідні тарифні коефіцієнти згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017р. № 704.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу в Службі безпеки України та наказом відповідача від 13.12.2024 № 1699-ОС/дск був звільнений з військової служби у відставку за станом здоров`я, з виключенням зі списків особового складу з 19.12.2024. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі № 380/2695/25 відповідач здійснив перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2020 по 19.12.2024 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, зокрема на 01.01.2024. Водночас на виконання іншого рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі № 380/5144/25 відповідачем перераховано одноразову грошову допомогу при звільненні та компенсацію за невикористані відпустки із врахуванням премії у розмірі 520% відповідно до наказу Центрального управління СБУ від 06.10.2023 № 385/ДСК, проте при такому перерахунку посадовий оклад та оклад за військовим званням було протиправно враховано у заниженому розмірі (із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 у сумі 1 762,00 грн), а не із встановленого законом на 01.01.2024 у розмірі 3 028,00 грн. Позивач вважає, що належний розрахунковий розмір місячного грошового забезпечення мав визначатися із застосуванням оновленого окладу на 2024 рік із одночасним врахуванням встановленого судовим рішенням розміру премії, що призвело до недоплати належних йому при звільненні сум. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 03.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№62307 від 15.07.2026) в якому він проти задоволення позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що позивача наказом Голови СБУ від 03.11.2022 № 1513-ОС/дск було зараховано у розпорядження начальника Департаменту військової контррозвідки СБУ за посадою начальника відділу з 07.10.2022, у якому він перебував до дня звільнення. Відповідно до абзацу третього пункту 4 розділу V Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом СБУ від 10.04.2018 № 515/ДСК, одноразова грошова допомога у разі звільнення військовослужбовця, який на день звільнення перебуває у розпорядженні, обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, яке він отримував на день зарахування у розпорядження. Крім того, відповідач стверджує, що в повному обсязі виконав судові рішення у справах № 380/2695/25 та № 380/5144/25, виплативши відповідні суми, а повторне стягнення коштів покладе надмірний тягар на бюджет держави в умовах воєнного стану. З огляду на це просить відмовити у задоволенні позову повністю. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Службі безпеки України.

Наказом Голови Служби безпеки України від 03.11.2022 № 1513-ОС/дск полковника ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України за посадою начальника відділу з 07.10.2022, де він перебував до моменту звільнення з військової служби.

Наказом Служби безпеки України від 13.12.2024 № 1699-ОС/дск полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за підпунктом «в» пункту 61 та підпунктом «б» (за станом здоров`я) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Наказом відповідача позивача з 19.12.2024 виключено зі списків особового складу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі № 380/2695/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: зобов`язано Службу безпеки України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (у тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, щомісячної премії та інші доплати у відсотковому значенні, що виплачені при проходженні служби) за період з 01.01.2020 по 19.12.2024 включно, одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби) та компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, які були виплачені у вказаному періоді, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.01.2024, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Вказане судове рішення набрало законної сили 31.03.2026 та 10 квітня 2026 року Службою безпеки України на його виконання виплачено позивачу грошові кошти у сумі 1 566 893,48 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі № 380/5144/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026, зобов`язано Службу безпеки України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, обчислених виходячи з грошового забезпечення за посадою начальника відділу, з урахуванням у його складі премії відповідно до наказу Центрального управління Служби безпеки України від 06.10.2023 № 385/ДСК «Про упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців СБУ з 01.10.2023» (у розмірі 520%), із врахуванням раніше проведених виплат.

Вказане судове рішення набрало законної сили 23.03.2026 та 24 квітня 2026 року Службою безпеки України на його виконання виплачено позивачу кошти в сумі 715 929,50 грн.

Згідно з довідкою Фінансово-економічного управління СБУ № 21/2-1750 від 12.05.2026 та листом СБУ від 04.06.2026 № 21/3/1-44291/21-1186/5, наданим на адвокатський запит, при проведенні перерахунку та виплати коштів на виконання рішення у справі № 380/5144/25 посадовий оклад та оклад за військовим званням були обчислені виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1 762,00 грн), а саме: посадовий оклад 7 750,00 грн, оклад за військовим званням 1 480,00 грн. Відповідач мотивував це тим, що резолютивна частина рішення у справі № 380/5144/25 прямо не зобов`язувала орган враховувати висновки рішення у справі № 380/2695/25 щодо застосування прожиткового мінімуму на 01.01.2024.

Незгода позивача із розрахунком та виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні відпусток за рішенням суду у справі № 380/5144/25 без урахування розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024, стала підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами другою та третьою статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з частиною першою статті 10-1 Закону № 2011-XII та положеннями статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення військовослужбовця йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки.

Відповідно до пункту 4 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, та пункту 4 розділу V Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом Центрального управління Служби безпеки України від 10.04.2018 № 515/ДСК, одноразова грошова допомога при звільненні обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премія.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено тарифи і коефіцієнти розрахунку окладів військовослужбовців. Пунктом 4 вказаної Постанови (у редакції, що підлягає застосуванню з 29.01.2020 з огляду на визнання протиправним та нечинним пункту 6 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 рішенням у справі № 826/6453/18) визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21, від 16.11.2022 у справі № 160/13812/21, від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у зразковій справі № 640/25762/21, згідно з якою з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідають актам вищої юридичної сили, у зв`язку з чим підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлено у розмірі 3 028,00 грн.

Судом встановлено і це підтверджено преюдиційними судовими рішеннями, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі № 380/2695/25 було остаточно вирішено та підтверджено право ОСОБА_1 на нарахування і виплату грошового забезпечення, а також одноразових виплат при звільненні за період служби у 2024 році виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 (посадовий оклад 13 320,00 грн, оклад за військовим званням 2 540,00 грн).

У свою чергу, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі № 380/5144/25 встановлено іншу обов`язкову складову розрахунку тих самих виплат (одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані відпустки), а саме: зобов`язано відповідача включити до складу місячного грошового забезпечення премію у належному розмірі (520% замість 91%) згідно з наказом ЦУ СБУ від 06.10.2023 № 385/ДСК.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість судового рішення є однією з фундаментальних засад судочинства, закріпленою в статті 129-1 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналізуючи доводи відповідача про те, що перерахунок на виконання рішення у справі № 380/5144/25 проводився окремо від рішення у справі № 380/2695/25, суд вважає їх юридично безпідставними та такими, що суперечать природі і меті правосуддя. Виконання двох судових рішень щодо одного й того самого суб`єкта та одних і тих самих кінцевих виплат не може здійснюватися у штучно розірваний спосіб, за якого усунення одного порушення (встановлення належного відсотка премії) супроводжується поверненням до раніше визнаного протиправним розрахунку базових окладів (із застосуванням прожиткового мінімуму на 01.01.2018).

Базою для обчислення як одноразової грошової допомоги у разі звільнення, так і компенсації за невикористані дні відпусток є фактичне та належне місячне грошове забезпечення військовослужбовця на момент звільнення (грудень 2024 року).

Оскільки право позивача на визначення основних окладів із прожиткового мінімуму станом на 01.01.2024 вже встановлено вступившим у законну силу судовим рішенням, а рішенням суду у справі № 380/5144/25 зобов`язано застосувати премію у розмірі 520%, кінцевий розрахунок належних позивачу сум вимагає одночасного застосування обох складових: оновлених посадового окладу і окладу за військовим званням та премії у розмірі 520%, нарахованої на цей оновлений посадовий оклад, а також відповідних надбавок.

Посилання відповідача на норми пункту 4 розділу V Інструкції № 515/ДСК щодо визначення грошового забезпечення на день зарахування військовослужбовця у розпорядження (жовтень 2022 року) є неприйнятними, оскільки, по-перше, ці обставини вже були предметом судової оцінки у справах № 380/2695/25 та № 380/5144/25, де суди дійшли висновків про необхідність проведення розрахунку виплат за 2024 рік, а по-друге, перебування військовослужбовця у розпорядженні не позбавляє його права на належний перерахунок посадового окладу згідно з імперативними нормами постанови № 704 та законів про Державний бюджет України на відповідний календарний рік.

Аргументи Служби безпеки України щодо надмірного навантаження на державний бюджет в умовах воєнного стану також відхиляються судом.

Як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункт 23), реалізація особою права, яке закріплено чинним законодавством та підтверджено судовим рішенням, не може бути поставлена в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.

Згідно зі статтею 17 Конституції України забезпечення соціального захисту військовослужбовців є безумовним пріоритетом держави, який не підлягає звуженню за жодних економічних обставин.

Таким чином, дії Служби безпеки України щодо проведення розрахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані календарні дні відпусток на виконання судового рішення у справі №380/5144/25 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 (як це передбачено судовим рішенням у справі № 380/2695/25), є протиправними.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання відповідача вчинити певні дії з метою ефективного захисту та повного відновлення порушеного права позивача.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язати Службу безпеки України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби та грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, що обчислені на виконання рішення у справі № 380/5144/25, із одночасним застосуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач під час розгляду справи не довів правомірності своїх дій та не надав правових підстав для обчислення базових окладів при здійсненні виплат на підставі заниженого показника прожиткового мінімуму на 01.01.2018.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відтак судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

у х в а л и в:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Служби безпеки України (вул. Володимирська 33, м. Київ, 01034, ЄДРПОУ 00034074) про визнання протиправними дій -задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, а також компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, що проведені на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 в адміністративній справі № 380/5144/25, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2024 року, при здійсненні розрахунку грошового забезпечення.

3.Зобов`язати Службу безпеки України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, що обчислені на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 в адміністративній справі № 380/5144/25, із одночасним урахуванням приписів рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 в адміністративній справі № 380/2695/25, щодо визначення розміру грошового забезпечення (основних та додаткових видів) виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

4.Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна