Решение № 140799338, 21.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року Київ справа №320/51079/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 16, ЄДРПОУ 08356179) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, у якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлене протоколом № 2896 засідання військово лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 26 червня 2024 року, відповідно до якого скасовано постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 липня 2022 року щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1981 року народження про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 64-а графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженому Наказом Міністерства Оборони України від 14 серпня 2008 року № 402).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 Постановою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 в Київській області від 26 липня 2022 року на підставі статті 64-а графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства Оборони України від 14 серпня 2008 року № 402) визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У подальшому 22 травня 2025 року позивачу стало відомо, що у мобільному застосунку «Резерв+» електронному військово-обліковому документі ОСОБА_1 міститься запис «Розшукує ТЦК та СП: порушення правил військового обліку». Одночасно у цьому ж сформованому 22 травня 2025 року у мобільному застосунку «Резерв+» електронному військово-обліковому документі ОСОБА_1 міститься запис: «Непридатний з виключенням з військового обліку. Дата ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Листом Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 15 серпня 2025 року № 598/4/19475 у відповідь на адвокатський запит вбачається, що відповідно до запиту прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України розглянуто надані медичні документи стосовно ОСОБА_1 та прийнято постанову ЦВЛК ЗС України щодо скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 (протокол засідання ВЛК ЦВЛК ЗС України від 26.06.2024 № 2896). Документи після опрацювання повернуто за належністю до спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону. На думку сторони позивача рішення ЦВЛК ЗС України, оформлене протоколом № 2896 є протиправним та підлягає скасуванню.

Правова позиція відповідача.

29 липня 2026 року від уповноваженого представника Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України надійшов письмовий відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній просить суд відмовити у задоволенні позову.

Так, сторона відповідача вказує, що на запит прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, щодо обґрунтованості рішення військово лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1981 року народження, ЦВЛК ЗС України було розглянуто Картку дослідження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 від 26.07.2022; виписку із медичної карти стаціонарного хворого №9064. Згідно з висновком лікаря-експерта ЦВЛК ЗС України, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 1981 року народження пройшов медичний огляд в ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 26.07.2022, та за встановленим діагнозом "Дегенеративно-дистрофічне захворювання хребта. Деф. Спондільоз та міжхребцевий остеохондроз ШВХ з функціональною з функціональною недостатністю ІІ-ІІІст, статико-координаторними порушеннями. Вестибуло-атактичний синдром. СПО (видалення кили ПВХ) Больовий синдром", прийнято постанову на підставі статті 64 а, графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, "непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку згідно картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного від 26.07.2022. Картка обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 від 26.07.2022 оформлена з порушенням вимог Додатку 13 до Положення. Додаток 13 до Положення вимагає назву "Картка обстеження та медичного огляду", натомість зазначена назва "Картка дослідження та медичного огляду". Відсутнє місце для фотокартки, відсутня фотокартка оглянутого військовозобов`язаного, яка повинна бути скріплена гербовою печаткою ТЦК та СП, не вказано військове звання, відсутні результати додаткових методів обстеження, відсутні імена, прізвища та підписи членів ВЛК. А тому, на думку сторони відповідача є підстави скасувати постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 військовозобов`язаного ОСОБА_1 від 26.07.2022 щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

04 серпня 2026 року від уповноваженого представника ОСОБА_1 надійшла письмова відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що останній просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлені судом обставини.

Відповідно до ВОД, сформованих станом на 22.05.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 . У графі Постанова ВЛК вказано: Непридатний з виключенням з військового обліку. Дата ВЛК : 26.07.2022.

01 серпня 2025 року представником позивача направлено адвокатський запит до відповідача із вимогою надати інформацію чи скасовано Постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 26 липня 2022 року, а у разі скасування зазначити підстави скасування.

15 серпня 2025 року листом № 598/4/19475 Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України повідомлено, що відповідно до запиту прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України розглянуто надані медичні документи стосовно ОСОБА_1 та прийнято постанову від 26.06.2024 3 2896 ЦВЛК ЗС України щодо скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 . Документи після опрацювання повернуто за належністю до спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

09 вересня 2025 року представником позивача направлено адвокатський запит до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону із вимогою надати копію картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 від 26.07.2022 року та при наявності копії інших медичних документів ОСОБА_1 , які надсилались Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.

12 вересня 2026 року листом № 12-606 вих-25 Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону повідомлено, що оригінал картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 від 26.07.2022 року під час досудового розслідування кримінального провадження не вилучався , Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону не є розпорядником запитуваної інформації та рекомендовано звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Релевантні джерела права, оцінка та висновки суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2232-ХІІ).

Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402, в якій передбачено, що військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Визначення військово-лікарської експертизи міститься у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 та означає:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів МОУ (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до абзаців 1-5 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

За приписом підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Відповідно до пункту 1.2 розділу ІІ Положення №402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно з пунктом 1.4 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.

Щодо проходження медичного огляду військовослужбовців під час дії воєнного стану відповідними ВЛК.

Пунктом 3.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

Відповідно до пункту 3.8 розділу ІІ Положення №402, за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби».

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

«Придатний до військової служби»;

«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;

«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Як зазначено позивачем та підтверджено відповідачем, 26 липня 2022 року Постановою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 26 липня 2022 року на підставі статті 64-а графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства Оборони України від 14 серпня 2008 року № 402) ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як встановлено судом, військово-лікарською комісією ЦВЛК ЗС України прийнято Постанову № 2896 від 26.06.2024,якою скасовано Постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 від 26.07.2022 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , якого на підставі статті 64-а графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства Оборони України від 14 серпня 2008 року № 402) визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, з мотивів порушення вимог Додатка 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства Оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, а саме те, що картка не відповідає встановленому зразку, оскільки Додаток 13 до Положення вимагає назву «Картка обстеження та медичного огляду», натомість зазначена назва «Картка дослідження та медичного огляду»; відсутнє місце для фотокартки; відсутня фотокартка оглянутого військовозобов`язаного, яка повинна бути скріплена гербовою печаткою ТЦК та СП, не вказано військове звання, відсутні результати додаткових методів обстеження, відсутні імена, прізвища та підписи членів ВЛК.

Крім того, судом встановлено, що про засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України 26 червня 2024 року ОСОБА_1 не сповіщався, копія протоколу № 2896 засідання військово-лікарської комісії Центральної військово лікарської комісії Збройних Сил України від 26 червня 2024 року відповідачем на адресу позивача до 15 серпня 2025 року не надсилалась, разом з тим, обов`язковий виклик, повідомлення про скасування постанов ВЛК, присутність громадян стосовно яких переглядаються постанови ВЛК Положенням №402 не визначено.

Як зазначалося судом вище, постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках.

При цьому, відповідачем суду не надано копії довідки ВЛК від 26 липня 2022 року на підтвердження виявлених в ній недоліків.

Стверджуючи про порушення вимог Додатку 13 до Положення в оскаржуваному рішенні, відповідач не надав відповідних доказів.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних підстав для скасування постанови ВЛК щодо ОСОБА_1 , зокрема доказів необхідності проведення повторного медичного огляду позивача або встановлення нових обставин щодо стану його здоров`я, які могли б бути підставою для перегляду раніше прийнятого медичного висновку.

Твердження відповідача щодо невідповідності довідки ВЛК вимогам Додатка 13 (яким визначено форму та зміст довідки ВЛК) до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України стосується порядку її оформлення, однак не спростовує наявність у ОСОБА_1 захворювань, вказаних у довідці.

Тобто, вказані вимоги щодо порядку оформлення та затвердження документів стосуються не військовозобов`язаного, а військово-лікарських комісій. Водночас, ризик будь-якої помилки державного органу покладається на державу, а не на громадянина. Допущення помилки військово-лікарською комісією не повинно тягнути негативні наслідки для особи. Держава зобов`язана діяти в межах закону та забезпечувати правову визначеність. Якщо орган влади припустився помилки, то саме держава повинна її виправити, а не перекладати наслідки на громадянина.

Крім того, суд враховує, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення позивач уже був виключений з військового обліку на підставі постанови військово-лікарської комісії, що набрала чинності та була реалізована шляхом внесення відповідних відомостей до його військово-облікових документів.

Закон України Про адміністративну процедуру від 17.02.2022 №2073-IX (далі - Закон № 2073-IX) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

В розумінні п. 1, 3, 4, 11 ч. 1 ст. 2 Закону № 2073-IX адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації.

Адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб).

Адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.

Функції публічної адміністрації - надання адміністративних послуг, здійснення інспекційної (контрольної, наглядової) діяльності, вирішення інших справ за заявою особи або за власною ініціативою адміністративного органу.

Відповідач Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України за порядком формування та наданими повноваженнями щодо прийняття рішень відповідає ознакам органу публічної адміністрації, тому на неї при виконанні повноважень поширюються вимоги Закону № 2073-IX.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 9 ч. ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Суд враховує, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, що висловлені у постанові від 18.03.2021 у справі № 280/4057/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Водночас суд враховує і правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, згідно якого до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає позивач під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованою установою в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд звертає увагу, що відповідно до протоколу № 2896 відповідачем при розгляді наданих медичних документів відповідно до запиту прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, а саме картки дослідження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 від 26.07.2022 та виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 9064, Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України скасовано Постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.07.2022.

Однак, листом № 12-606 вих-25 від 12 вересня 2026 року Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону повідомлено, що оригінал картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 від 26.07.2022 року під час досудового розслідування кримінального провадження не вилучався.

Таким чином, наявна неузгодженість між протоколом засідання ЦВЛК ЗС України № 2896, відповідно до якого зазначено, що картка обстеження та медичного огляду позивача була розглянута та листом № 12-606 вих-25 Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, в якому зазначено, що оригінал картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 від 26.07.2022 року не вилучався.

Вказане суперечить приписам статті 4 Закону № 2073-IX щодо принципів адміністративної процедури.

Також, всупереч пункту 1 статті 8 Закону № 2073-IX, відповідно до якого, адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи, відповідачем зазначено про дослідження медичних документів позивача та повернення їх за належністю до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону , однак листом № 12-606 вих-25 від 12 вересня 2026 року Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону спростовано вказану інформацію.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 26 червня 2024 року, оформлене протоколом № 2896, прийнято з порушенням Закону України Про адміністративну процедуру від 17.02.2022 №2073-IX, порушує права та законні інтереси позивача і підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією № 8392-0480-8259-6882 від 25.09.2025 року, копію якої долучено до матеріалів справи.

Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 16, ЄДРПОУ 08356179) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлене протоколом № 2896 засідання військово лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 26 червня 2024 року, відповідно до якого скасовано постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 липня 2022 року щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1981 року народження про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 64-а графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженому Наказом Міністерства Оборони України від 14 серпня 2008 року № 402).

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 16, ЄДРПОУ 08356179).

4. Копію рішення вручити (надіслати) учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.