Решение № 140799298, 20.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/15864/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Афродіта» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Афродіта») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви від 28.09.2023 вих. №6 щодо надання розстрочення грошового зобов`язання з орендної плати на землю та податкового боргу з орендної плати за землю, штрафних санкцій;

- зобов`язати відповідача розглянути заяву щодо надання розстрочення грошового зобов`язання з орендної плати за землю та податкового боргу з орендної плати за землю, штрафних санкцій від 28.09.2023 вих. №6 (фактично направлену 29.09.2023) з урахуванням оплат, які зроблені за період з 10.04.2023 по 19.03.2024 в загальній сумі 2 097 000,00 грн та прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що заявою від 28.09.2023 він звернувся до ГУ ДПС у Київській області про надання розстрочення щодо грошового зобов`язання з орендної плати за землю у сумі 366 656,64 грн та податкового боргу з орендної плати за землю у сумі 3 071 144,68 грн. Проте, станом на дату звернення до суду означена заява не була розглянута відповідачем.

Означені обставини слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на електронну пошту, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ТОВ «Афордіта» (ідентифікаційний код 30605281, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцигська, 3А) зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Київській області.

Заявою від 28.09.2023 позивач звернувся до ГУ ДПС у Київській області про надання розстрочення грошового зобов`язання з орендної плати за землю у сумі 366 565,64 грн та податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 3 071 144,68 грн.

У клопотанні від 12.10.2026 відповідач підтвердив отримання означеної заяви та її реєстрацію 03.10.2023.

Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача щодо нерозгляду заяви про надання розстрочення сплати грошового зобов`язання, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який ґрунтується на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону, що унеможливлює або істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту також ПК України, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно з пунктом 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

За приписами пункту 100.2 статті 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (пункт 100.4 статті 100 ПК України).

Пунктами 100.8 статті 100 ПК України визначено, що рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених пунктом 100.9 цієї статті;

стосовно місцевих податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених цим пунктом, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов`язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 10 мільйонів гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 100.13 статті 100 ПК України порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2013 за №1853/24385 відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України та пункту 9 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 №141 затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків (далі по тексту Порядок №574), дія якого поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку №574 для розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов`язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з: переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІІ Порядку №574 за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви:

приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 2);

відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов`язкових вимог, визначених цим Порядком.

У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов`язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу доходів і зборів вищого рівня.

У такому самому порядку здійснюється розгляд заяви платника податків у випадку, якщо рішення приймається Міністерством доходів і зборів України. При цьому Міністерством доходів і зборів України рішення приймається протягом 10 календарних днів.

Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів. Якщо рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, рішення складається в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів за місцем обліку такого платника податків (за місцем обліку такого грошового зобов`язання (податкового боргу)), третій - для органу доходів і зборів, який приймає рішення.

Рішення про розстрочення (відстрочення) приймається на суму, визначену у гривнях з двома десятковими знаками.

Тобто, виходячи з наведених правових норм, імперативно визначено обов`язок контролюючого органу за результатами розгляду заяви платника податків про розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу прийняти відповідне рішення протягом 30 календарних днів із дати подання заяви. При цьому за відсутності передбачених законодавством підстав для надання розстрочення або недотримання платником обов`язкових вимог цього Порядку контролюючий орган має відмовити у розстроченні в письмовій формі.

Отже, нормативне регулювання відповідних правовідносин передбачає необхідність завершення розгляду заяви платника податків прийняттям рішення про надання розстрочення або письмової відмови в його наданні. Натомість залишення заяви без належного вирішення та повідомлення платника про результати її розгляду не відповідає встановленій процедурі.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач, скориставшись наданим йому статтею 100 ПК України правом, заявою від 28.09.2023 звернувся до ГУ ДПС у Київській області про надання розстрочення грошового зобов`язання з орендної плати за землю у сумі 366 565,64 грн та податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 3 071 144,68 грн.

Факт отримання означеної заяви відповідачем не заперечується.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, ухвалами суду від 10.04.2024 та від 07.10.2026 було витребувано від відповідача докази розгляду заяви позивача від 28.09.2023 про надання розстрочки та надання відповіді на неї.

Відповідачем подано до суду клопотання, в якому зазначено, що за даними інформаційної системи ДПС України по Київській області, станом на 03.10.2023, у ТОВ «Афродіта» обліковувався податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 3 229 174,59 грн. Відповідач зазначив, що розстрочення податкового боргу є комплексною процедурою, яка потребує ретельного аналізу фінансового стану платника, надання економічного обґрунтування та графіків погашення. Через значне технічне та організаційне навантаження, через незалежні від виконавця обставини, а саме: тривалі повітряні тривоги, відключення електроенергії, що обмежувало доступ до АІС «Податковий блок» у цей період, заяву від 28.09.2023 № 6 ТОВ «Афродіта» було опрацьовано у встановлений законом строк, проте не було надано письмової відповіді на заяву Натомість, в межах конструктивного діалогу та усних роз`яснень представниками ГУ ДПС у Київській області платнику було доведено умови розстрочення. ТОВ «Афродіта» було повідомлено про необхідність усунення недоліків його заяви та надання необхідних документів. Повторно платник до контролюючого органу не звертався.

Тобто, виходячи з наданих відповідачем пояснень та наявних в матеріалах справи доказів, відповідач не надав суду доказів прийняття за результатами розгляду заяви про розстрочення рішення про надання розстрочення або письмової відмови в його наданні. При цьому сам відповідач визнав, що письмової відповіді на заяву позивачу не надано.

Посилання відповідача на значне технічне та організаційне навантаження, повітряні тривоги й відключення електроенергії не спростовують установленого факту невиконання покладеного на нього обов`язку. Відповідач не надав належних доказів того, що зазначені обставини об`єктивно унеможливили розгляд заяви та прийняття відповідного рішення у встановлений строк. Крім того, наведені обставини самі собою не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку діяти відповідно до вимог законодавства.

Не змінює наведеного висновку й посилання відповідача на усне повідомлення позивача про необхідність усунення недоліків заяви та подання додаткових документів. Відповідач не надав доказів направлення позивачу письмового повідомлення відповідного змісту, не конкретизував, які саме обов`язкові документи були відсутні, та не підтвердив, що внаслідок їх неподання розгляд заяви був правомірно припинений або завершений у передбачений законодавством спосіб.

При цьому сам факт необхідності подання додаткових документів, якщо така необхідність була обґрунтованою, не звільняв відповідача від обов`язку належним чином повідомити про це платника податків та завершити розгляд заяви відповідно до вимог Порядку № 574.

За таких обставин суд доходить висновку, що ГУ ДПС у Київській області, отримавши заяву ТОВ «Афродіта» від 28.09.2023 №6, не забезпечило її розгляд із прийняттям передбаченого законодавством рішення та не повідомило позивача про результати такого розгляду в установленому порядку. Така бездіяльність не відповідає вимогам пункту 3.2 розділу III Порядку № 574 та суперечить принципу діяльності суб`єкта владних повноважень виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом.

При цьому, суд зауважує, що встановлення протиправності бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви про розстрочення не означає наявності безумовних підстав для надання позивачу розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, оскільки вирішення цього питання належить до компетенції контролюючого органу та потребує перевірки дотримання платником установлених законодавством вимог, достатності поданих документів і наявності передбачених законом підстав для розстрочення.

З огляду на викладене, належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС у Київській області щодо нерозгляду заяви ТОВ «Афродіта» від 28.09.2023 № 6 та зобов`язання відповідача розглянути цю заяву відповідно до вимог законодавства і прийняти за результатами її розгляду рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача при розгляді заяви від 28.09.2023 № 6 врахувати платежі, здійснені позивачем у період з 10.04.2023 по 19.03.2024 на загальну суму 2 097 000,00 грн, суд зазначає таке.

Як установлено судом, відповідачем не було завершено розгляд заяви позивача про надання розстрочення грошового зобов`язання та податкового боргу шляхом прийняття відповідного рішення. За таких обставин питання щодо наявності правових підстав для надання розстрочення, визначення суми грошових зобов`язань та податкового боргу, яка може бути розстрочена, а також оцінки впливу здійснених позивачем платежів на вирішення цього питання контролюючим органом фактично не вирішувалося.

Суд зауважує, що відповідно до статті 100 ПК України вирішення питання про надання розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу належить до компетенції контролюючого органу та передбачає оцінку поданих платником документів, наявності визначених законодавством підстав для розстрочення, його фінансового стану й інших обставин, необхідних для прийняття відповідного рішення. Отже, саме відповідач у межах наданих йому повноважень має встановити фактичний стан розрахунків платника з бюджетом, з`ясувати призначення та результати зарахування здійснених платежів і визначити їх значення для вирішення питання про надання розстрочення.

За таких обставин суд не може перебирати на себе повноваження контролюючого органу та наперед визначати, які саме платежі, у якому обсязі й у який спосіб мають бути враховані під час вирішення питання про розстрочення, оскільки це означало б втручання у здійснення відповідачем його дискреційних повноважень до проведення належного розгляду заяви.

Крім того, заявлена вимога є передчасною, оскільки відповідач фактично не розглянув заяву позивача та не прийняв рішення, у межах якого було б надано оцінку здійсненим платежам і визначено їх вплив на можливість надання розстрочення. За відсутності такого рішення суд позбавлений можливості перевірити правомірність висновків контролюючого органу щодо врахування або неврахування відповідних сум.

Водночас визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його розглянути заяву позивача відповідно до вимог законодавства забезпечує поновлення порушеного права позивача на належний розгляд його звернення без підміни судом контролюючого органу у вирішенні питання, віднесеного до його компетенції.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.03.2024 №906.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Таким чином, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якою становить 3028,00 грн.

Отже, позивачем під час звернення до суду з позовною заявою було надмірно сплачено судовий збір на суму 3028,00 грн. (6056,00 грн 3028,00 грн).

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ДПС у Київській області.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» надмірно сплачена ним сума судового збору підлягає поверненню у разі його звернення до суду з відповідним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта» від 28.09.2023 №6 про надання розстрочення грошового зобов`язання з орендної плати на землю та податкового боргу з орендної плати за землю, штрафних санкцій.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта» від 28.09.2023 №6 про надання розстрочення грошового зобов`язання з орендної плати на землю та податкового боргу з орендної плати за землю, штрафних санкцій та прийняти за результатами такого розгляду рішення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта» (ідентифікаційний код 30605281, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцигська, 3А) судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.