Решение № 140799167, 20.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/47931/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга ЛТД" до Комунального підприємства "Київблагоустрій" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга ЛТД" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій», в якому просить суд визнати протиправним та скасувати виданий 30.11.2023 року Комунальним підприємством «Київблагоустрій» припис № 2334115.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуваний припис виданий відносно нежитлової будівлі, загальною площею 149,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Кибальчича, 15-Г, яка є невідокремленою капітальною нежитловою будівлею та є приватною власністю позивача, а отже не відноситься до елементів благоустрою, встановлених ст.21 Закону України № 2807-IV.

Окрім того, звернуто увагу, що спірний припис видано з порушенням приписів законодавства, а саме з порушенням визначеної законом процедури.

Одночасно з позовною заявою, позивачем була подана заява про забезпечення адміністративного позову, відповідно до якої просить суд:

- застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти демонтаж нежитлової будівлі загальною площею 149,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Миколи Кибальчича, буд.15-Г та належить на праві приватної власності ТОВ «ЛІГА ЛТД».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, залишеною без змін Шостим апеляційним адміністративним судом від 10 березня 2025 року, у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представником відповідача долучено до матеріалів справи відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, що належне позивачу приміщення та тимчасова споруда щодо яких винесено оскаржуваний припис, це різні споруди з різними адресами, конструктивними елементами, технічними характеристиками, тощо.

Зауважено, що основною вимогою припису є надання дозвільної документації на встановлення елементу благоустрою (тимчасової огорожі), а пропозиція демонтажу (власними силами чи примусово) є похідною вимогою, в залежності від виконання основної. Тобто, припис не є рішенням про демонтаж, не встановлює вину певної особи у самовільному розміщенні, а вноситься з метою з`ясування наявності/відсутності документів дозвільного характеру.

Також наголошено, що оскаржуваний припис містить всі необхідні реквізити, а дії щодо складання такого припису вчинені інспектором КП «Київбагоустрій» у межах наданих повноважень, в порядку та у спосіб встановленими рішеннями органу місцевого самоврядування Київської міської ради (п., 20.2.1, 20.2.11 Правил благоустрою м. Києва, Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою м. Києва затвердженого Рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 246/9734 «Про міський благоустрій»).

У відповіді на відзив представник позивача зауважував, що припис складено на неналежну адресу об`єкту нерухомості, а зазначені у приписі порушення є непідтвердженими та необґрунтованими. Повторно наголошено на процедурних порушенням при прийнятті спірного припису.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.11.2023 провідним інспектором КП «Київблагоустрій» Войтовим В.Т. було складено припис №2334115 на нежитлову будівлю, загальною площею 149,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Кибальчича, буд.15-Г. Даним приписом було зобов`язано власника надати дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди за адресою та у разі відсутності документів демонтувати тимчасову споруду власними силами протягом 1-ої доби та відновити благоустрій. В приписі зазначено, що в разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

У зв`язку з відсутністю власника тимчасової споруди, відповідно до вимог п. 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва, припис наклеєно відповідачем на споруду та здійснено фотофіксацію, докази чого долучено до матеріалів справи.

Супровідним листом від 01.12.2023 №13/32 позивачем направлено відповідачу документи на підтвердження права власності на зазначену нежитлову будівлю з проханням письмово повідомити про скасування відповідного припису. Документи позивача були зареєстровані відповідачем 04.12.2023 за вхідним №064/222/7994.

У відповідь на лист представник КП «Київблагоустрій» надіслав на електронну адресу лист №064/222-9043 від 11.12.2023, в якому зазначив, що відповідно до п.20.2.1. Правил благоустрою міста Києва якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ-припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою та можливості скасування припису Правилами благоустрою м.Києва не передбачено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини є Закон України «Про благоустрій населених пунктів».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої, пунктів 1, 9 частини другої статті 10 вказаного Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб). До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

Правила благоустрою міста Києва були затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 (далі - Правила благоустрою).

У відповідності до абзацу 1 пункту 13.3.1 Правил благоустрою у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» (далі - КП «Київблагоустрій») вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Відповідно до пункту 1 Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 246/9734, головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП «Київблагоустрій» наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.

Отже, інспектор КП «Київблагоустрій» є особою, якій надано повноваження здійснювати контроль за станом благоустрою населеного пункту та право вносити припис з вимогою про усунення порушень у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 20.2.1 Правил благоустрою якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Наведене свідчить, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Дослідивши зміст припису КП «Київблагоустрій» від 30.11.2023 №2334115, суд встановив, що він містить реквізити, передбачені абзацом 2 пункту 20.2.1 Правил благоустрою, а також складений за формою, що міститься у додатку 3 до Правил благоустрою.

Зокрема, у приписах зазначено, що вони складені інспектором КП «Київблагоустрій» Войтовим В.Т. і відповідно до вимог пункту 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва, припис наклеєно на споруду та здійснено фотофіксацію. Також припис містить пропозицію щодо усунення порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди (павільйону) або його демонтажу протягом 3 днів.

Враховуючи, що спірний припис складено уповноваженою на те особою, за своїми формою і змістом відповідають вимогам Правил благоустрою, суд не вбачає підстав для його скасування.

Більш того, у даному випадку приписи не є рішеннями про демонтаж, не встановлюють вину певної особи у самовільному розміщенні, а вносяться з метою з`ясування наявності/відсутності документів дозвільного характеру. Оскаржуваним приписом позивачу запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди, відповідно очевидним є те, що питання правомірності/неправомірності розміщення того чи іншого елементу благоустрою буде вирішуватись на підставі наданих документів згідно вимог приписів. Інші підстави, окрім винесення припису, для з`ясування наявності/відсутності дозвільних документів відсутні.

Таким чином, оскаржуваним приписом не встановлюється факт самовільного розміщення тимчасової споруди позивача у м. Києві, а складений інспектором на виконання покладених на нього обов`язків Правилами благоустрою м. Києва №1051/1051, зокрема пунктом 20.2.1, який визначає обов`язок інспектора щодо складання припису якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою.

У той же час, оскаржуваний припис самі по собі не створює ніяких негативних наслідків для позивача, оскільки передбачає надання до Департаменту підтверджень наявності дозвільної документації та не є рішенням про демонтаж, а відтак не може жодним чином порушувати права, свободи та інтереси позивача.

Як наслідок, підстав для скасування оскаржуваного припису судом не вбачається.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно з приписами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга ЛТД" до Комунального підприємства "Київблагоустрій" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20 жовтня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.