Решение № 140799154, 20.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/29423/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділу освіти Гребінківської селищної ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Відділ освіти Гребінківської селищної ради з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд визнати протиправним Висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі, який проводився відповідно до наказу від 07.05.2024 № 105 та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі, який проводився відповідно до наказу від 25.01.2024 №14 щодо закупівлі за ідентифікатором закупівлі: UA-2024-01-29-009886-а.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві зазначив, що підстави для видачі запитуваної позивачем довідки про грошове забезпечення для перерахунку його пенсії - відсутні.

Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.

Північним офісом Держаудитслужби на підставі наказу від 07.05.2024 № 105 здійснено моніторинг процедури закупівлі на підставі статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (Закон № 922 VIII) на предмет дотримання Відділом освіти Гребінківської селищної ради (далі Замовник) Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон №922-VIII) з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» у редакції чинній на дату проведення закупівлі (далі Особливості № 1178), при проведенні процедури відкритих торгів з особливостями за предметом «М`ясо (курятини, яловичини, свинини)», за ДК 021:2015:15110000-2: М`ясо, очікуваною вартістю 1 800 000,00 гривень.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922-VIII з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, в редакції чинній на момент публікації (далі Особливості №1178), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, внесення змін до договору, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2024 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи Замовника від 23.01.2024 № 23/01/24-001 (далі ТД), реєстр отриманих тендерних пропозицій, тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 (далі - Переможець), протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 07.02.2024 №14, договір від 13.02.2024 № 41, додаткову угоду від 23.02.2024 № 1, відповіді Замовника на запити органу державного фінансового контролю від 14.05.2024 та від 28.05.2024.

Аналізом інформації, розміщеної на веб-порталі уповноваженого органу, установлено, що Переможцем торгів обрано єдиного учасника торгів - ФОП ОСОБА_1 з остаточною ціною 1 796 400,00 гривень з ПДВ.

Під час моніторингу відповідач двічі оприлюднював запит про надання пояснень щодо предмету закупівлі (від 09.05.2024, від 23.05.2024), на які позивач надав відповіді (від 14.05.2024, від 28.05.2024).

За результатами проведеного моніторингу відповідач склав висновок, що був опублікований 29.05.2024р. через електронну систему закупівель, згідно якого за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178; за результатами аналізу питання відображення закупівлі у річному плані встановлено порушення пункту 4 частини 2 статті 4 Закону № 922-VIII.

Не погоджуючись із наведеним висновком, позивач оскапжив його в судовому порядку.

Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні врегульовано Законом України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII (далі Закон № 922).

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 922 закупівлі рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону № 922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель (ч. 4 ст. 8 Закону № 922).

Приписами ч. 6 ст. 8 Закону № 922 встановлено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 8 Закону № 922 якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Водночас, суд зазначає, що пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43 (далі Положення № 43), передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно із п. 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

При цьому, пп. 27 п.11 Положення № 43 передбачено, що голова Держаудитслужби дає в межах повноважень, передбачених законом, доручення, обов`язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів.

З матеріалів справи слідує, що моніторингом установлено, що у річному плані за ID: UA-P- 2024-01-29-003962-a щодо закупівлі, оприлюднений в інформаційно- телекомунікаційній системі публічних закупівель Prozorro не зазначено інформацію про код економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ), чим порушено пункт 4 частини 2 статті 4 Закону №922-VIII.

Згідно з нормами пункту 14 Особливостей № 1178 закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону №922-VIII.

Частиною 1 статті 4 Закону № 922-VIII передбачено, що планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг, заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Також, згідно з нормами пункту четвертого частини другої статті 4 Закону № 922-VIII у річному плані повинна міститися така інформація, як код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів).

При цьому, у позові зазначено: «Що стосується зазначеного порушення в частині зазначення КЕКВ в річному плані закупівель. Погоджуємось про допущені технічні помилки в складанні річних планів по закупівлям за період з 01.01.2024 по 24.04.2024 року, про що зафіксовано було протоколом уповноваженої особи від 24 квітня 2024 року. А також повідомляємо, що наказом начальника відділу освіти за №68 від 24 квітня 2024 року здійснено заходи щодо недопущення у майбутньому уповноваженою особою порушень під час здійснення публічних закупівель.».

Отже, позивач фактично погодився з висновком Північного офісу Держаудитслужби щодо порушення вимог статті 4 Закону № 922-VIII.

Разом з тим, моніторингом установлено невідповідність тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі, встановлених в ТД Замовника.

Так, відповідно до Додатку 3 до ТД «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» Замовником встановлено, що за технічними та якісними характеристиками предмета закупівлі визначено, зокрема, як м`ясо яловичини без кістки охолоджене (лопатка) в кількості 100 кг, а також м`ясо свинини без кістки охолодженої в кількості 2750 кг.

На виконання вимоги пункту 1 Додатку 3 до ТД ФОП ОСОБА_1 надано декларації виробника (файли: «Декларація виробника_мясо.pdf», «Декларація виробника_м`ясо_2.pdf», «Декларація виробника_м`ясо_1.pdf»). Проте, відповідно до декларації виробника б/д № ФОП00000187 (файл «Декларація виробника_м`ясо_2.pdf»), наданої в складі тендерної пропозиції учасника встановлено, що в позиції 2 вказано назву продукції та сорт - «Лопатка яловича вагова 822402».

У позовній заяві позивач посилається на те, що в ДСТУ 4426:2005 та ДСТУ 6030:2008 не міститься зазначення товару з кісткою чи без кістки м`яса яловичини, та відповідно, не вимагається такого оформлення.

Отже, моніторингом встановлено, що «Декларація виробника_м`ясо_2.pdf» не відповідає вимогам Додатку 3 до ТД, а саме в частині підтвердження відповідності запропонованого товару учасника технічним та якісним характеристикам, оскільки Замовником в технічній специфікації товару встановлено, що лопатка яловича вагова має бути без кістки охолоджена в кількості 100 кг.

Згідно з абзацом 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Однак, на порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178, Замовник не відхилив тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 , як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, а уклав з ним договір на суму 1 796 400,00 гривень.

Враховуючи викладене вище, Північним офісом Держаудитслужби було складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, зобов`язальна частина якого викладена наступним чином: «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів ».

Варто наголосити на тому, що метою Закону № 922-VIII є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

За приписами частини 1, 5 статті 5 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) не дискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.

Щодо твердження позивача про те, що у висновку про результати моніторингу закупівлі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою Північного офісу Держаудитслужби про припинення зобов`язань за договором укладеного за результатами публічної закупівлі, за яким постачається якісний товар та сумлінно виконуються зобов`язанння Стороною договору.

Варто зазначити, що в ході моніторингу закупівель дослідженню підлягає лише процедура закупівлі, а не фінансово-господарська діяльність суб`єкта господарювання. Водночас, відповідач не здійснює втручання у закупівлю, а лише пропонує спосіб, у який можливо усунути порушення, а реалізувати його чи ні - обирає сам Замовник.

Важливо наголосити на тому, що висновок не встановлює наявність чи відсутність в діяннях Замовника умислу, і не встановлює санкцій, а лише констатує всі виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель і зазначає зобов`язання щодо усунення порушень, механізм усунення яких наявний, та недопущення в подальшому порушень, механізм усунення яких відсутній, адже відповідно до Закону про закупівлі відповідач не може ігнорувати порушення чи диференціювати їх за суттєвістю.

У галузі (сфері) публічних закупівель завданням органу державного фінансового контролю є дотримання законодавства про закупівлі (дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель), а метою моніторингу є запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (до виконання договору про закупівлю).

Іншої мети для моніторингу закупівлі як виду державного фінансового контролю Закон про закупівлі не визначає.

Порушення щодо неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів виявляються не під час моніторингу закупівлі, а за наслідками інших видів контролю, для прикладу ревізії чи аудиту.

Також Замовник наділений правом вибору способу реагування на висновок і відповідач не може змусити його виконати висновок у спосіб, що відрізняється від того, що обраний Замовником.

Якщо позивач вважає неможливим вжиття жодних заходів, він вправі оприлюднити аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Таким чином, невідхилення пропозиції учасника, яка не відповідає вимогам тендерної пропозиції та, як наслідок, укладення/виконання договору, є підставою для розірвання такого договору, а отже вимоги Держаудитслужби, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягають виконанню.

Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у справах № 420/693/21 (постанова від 26 жовтня 2022 року), № 200/100092/20 (постанова від 10 листопада 2022 року), № 280/8475/20 (постанова від 24 січня 2023 року), № 260/2993/21 (постанова від 31 січня 2023 року), від 28 вересня 2023 року (справа № 140/13717/21), від № 520/6848/21 (постанова від 09 лютого 2023 року) та від 01 лютого 2024 року у справі № 260/3428/21, адміністративне провадження № К/990/12423/23 (ЄДРСРУ № 116710944).

Щодо посилання позивача на те, що спірний висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога щодо припинення зобов`язань за договором з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Частиною 7 ст. 8 Закону № 922-VІII передбачено, що у висновку обов`язкового зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо 7 кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241, визначено форму та зміст висновку, який складається за наслідками моніторингу публічних закупівель.

Так, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, пункт 3 Розділу II має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує Замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Частиною 8 статті 8 Закону № 922-VIII, законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки Замовника при усуненні порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Враховуючи вищевикладене, Законом № 922-VIII на Північний офіс Держаудитслужби покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Частина п`ята статті 242 КАСУ передбачає при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд наголошує на тому, що вимоги, зазначені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору підлягають виконанню, оскільки Держаудитслужба конкретизує, яких саме заходів має вжити замовник, визначає спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність (постанова від 23.03.2023 по справі № 400/4705/20). Аналогічні висновки були також висловлені Верховним Судом у справах № 420/693/21, № 200/10092/20, № 280/8475/20, №260/2993/21, № 160/19326/22.

У справі № 160/19326/22 Верховний Суд виніс постанову від 21.09.2023, якою задовольнив касаційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби про скасування постанови суду апеляційної інстанції і дійшов до наступних висновків щодо питання розірвання договорів: «Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим. Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено. Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору. Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність. Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору. … Наведене свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим Верховний Суд приймає доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20-а».

Таким чином, постанову від 21 вересня 2023 року у справі № 160/19326/22 можна вважати більш відповідною для розгляду випадків, які стосуються публічних закупівель, оскільки вона підтверджує важливість дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель і забезпечення правопорядку. Це створює правову визначеність для контролюючих органів і учасників закупівель.

Враховуючи викладене вище, відповідачем прийнято законне та правомірне рішення з урахуванням конкретного способу усунення, який має вжити позивач, що вказує на його чіткість та визначеність.

Таким чином, Північний офіс Держаудитслужби при зобов`язанні усунення порушення чітко дотримувався норм та вимог, установлених Законом та жодним чином не порушив прав та охоронюваних інтересів позивача.

Отже, оскаржуваний висновок є обґрунтованим та таким, що прийнятий у відповідності до норм чинного законодавства, а отже не підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову Відділу освіти Гребінківської селищної ради до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.