Решение № 140798066, 21.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокуСправа № 160/25907/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якого звернулась адвокат Просяник Надія Петрівна (далі представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якому представник позивача просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 24 березня 2021 року по 11 липня 2026 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 24 березня 2021 року по 11 липня 2026 року;

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивачу з 01 березня 2026 року та з 11 липня 2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення пенсії за віком (у розмірі 9118,18 грн), у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення у розмірах1,114, 1,197, 1,0796 та 1,115);

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 01 березня 2026 року та з 11 липня 2026 року індексацію пенсії позивачу шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення пенсії, у розмірі 9118,18 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,114, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2026 року та з 11 липня 2026 року, за вирахуванням фактично сплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримував пенсію по інвалідності (3 група Акт П-4), інвалідність внаслідок професійного захворювання, вперше встановлена 24 березня 2021 року, втрата працездатності 55 %, яку продовжено до 01 квітня 2028 року.

При розрахунку розміру пенсії позивачу було зараховано весь стаж роботи по Списку № 1, службу в АТО з 28 серпня 2014 року по 31 липня 2015 року та службу в ЗСУ - в період з 25 лютого 2022 року по 13 березня 2024 року проходив військову службу в ЗСУ в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, а також весь час знаходження на 3 групі інвалідності в зв`язку з професійним захворюванням з 24 березня 2021 року по день переведення на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, а саме: 11 липня 2026 року по досягненню 50-років, зараховувався до страхового стажу як по пільговому стажу роботи по Списку № 1 із розрахунку 1 рік знаходження на інвалідності є 2 роки страхового стажу.

Таким чином, при розрахунку розміру пенсії враховуючи усі коефіцієнти (Список 1 (кратність 2), перебування на групі по профзахворюванню через роботу по Списку № 1 (кратність 2), та військова служба (кратність 3), страховий стаж з урахуванням кратності становив понад 50 років.

З 12 липня 2026 року позивача за його заявою було переведено з пенсії по інвалідності внаслідок професійного захворювання (3 група Акт П-4) на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку 1 в зв`язку з досягненням 50 років, при цьому розмір пенсії вже розраховується відповідачем з урахуванням страхового стажу 37 років, що значно понижує розрахунковий коефіцієнт нарахування розміру пенсії та призводить до значного зниження розміру моєї пенсії.

23 липня 2026 року позивач звернувся до відповідача з питання, на якій підставі було знижено його страховий стаж.

У листі від 12 серпня 2026 року № 95122-71698/П-01/8-0400/26 відповідач повідомив, що дійсно при обчисленні пенсії по інвалідності страховий стаж був зарахований по 28 лютого 2024 року та складав 50 років 5 місяців 22 дні (у тому числі робота за Списком № 1 12 повних років, та період встановлення інвалідності і до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 14 років 1 місяць 12 днів додатковий строк). Проте страховий стаж при обчисленні пенсії за віком зарахований по 31 березня 2024 року складав 37 років 1 місяць 3 дні, що призвело до зменшення розміру пенсії, оскільки не враховано страховий стаж за період з 24 березня 2021 року по 11 липня 2026 року у подвійному розмірі загальний страховий стаж за цей період 14 років 1 місяць 12 днів період знаходження на пенсії по інвалідності по професійному захворюванню (Акт П-4).

24 липня 2026 року звернувся до відповідача з питання щодо проведення індексації розміру пенсії у повному обсязі.

У листі від 13 серпня 2026 року № 95475-72155/П-01/8-0400/26 відповідач повідомив, що при розрахунку розміру індексації позивача пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 року в розмірі 3764,40 грн, (а не показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019, 2020 року в розмірі 9118,81 грн), а тому при застосування коефіцієнтів збільшення розмір моєї пенсії зменшується, і тому мені встановлено у 2022 року доплату у розмірі 135 гривень, у 2023 році 100 гривень, та у 2024 році 100 гривень. З 01 березня 2025 року до пенсії застосовано коефіцієнт збільшення 1,0575 (замість правильного 1, 115), а у 2026 році застосовано коефіцієнт збільшення 1,061 (замість правильного 1,121). Тож, вираховуючи що пенсію призначено у 2021 році, застосовуючи при розрахунку розміру моєї пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014, 2015, 2016 року в розмірі 3764,40 грн (а не показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019, 2020 року в розмірі 9118,81 грн), відповідач вважає перерахунок (індексація) пенсії призведе до зменшення розміру пенсії та є недоцільною. Тож не проводиться індексація пенсії.

Вважає такі дії відповідача протиправними та просить позовні вимоги задовольнити.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 12 вересня 2026 року № 0400-011002-7/181514, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити, оскільки пенсію позивачу призначено у 2021 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, проведення з 01 березня 2022 року перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати 6186,32 грн, з 01 березня 2023 року перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати 7405,03 грн, з 01 березня 2024 року перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати 7994,47 грн, з 01 березня 2025 року перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати 8913,83 грн та з 01 березня 2026 року перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати 9992,40 грн недоцільно, оскільки призведе до зменшення розміру пенсії.

Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), від сторін витребувані документи.

Ухвалою суду від 21 вересня 2026 року від сторін повторно витребувані документи.

Дослідивши матеріали судової справи в електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 24 березня 2021 року як отримувач пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, а також є особою з інвалідністю ІІІ групи з 24 березня 2021 року.

Страховий стаж позивача, при обчислення пенсії по інвалідності був зарахований по 28 лютого 2024 року, складав 50 років 5 місяців 22 дні (у тому числі робота за списком 1 12 повних років та період з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону № 1058 14 років 1 місяць 12 днів додатковий стаж).

З 01 березня 2022 року до складових пенсії позивача встановлено надбавку на індексацію 135,00 грн, з 01 березня 2023 року 100 грн та з 01 березня 2024 року 100 грн.

Згідно з рішенням № 045650009301 про перерахунок пенсії по інвалідності, версія: 1.6.78.1. дата-час розрахунку: 12 травня 2026 року, розмір пенсії позивача з 01 березня 2025 року становить 8598,72 грн, у тому числі: % обчислення пенсії по інвалідності - 50; розмір пенсії за віком (ст. 27) (30792.67 х 0.48583) 14960,00 грн; доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч. 1. абз.2) (за 13 років) 306,93 грн; загальний розмір пенсії 15266,93 грн; розмір пенсії по інвалідності 7633,40 грн; надбавка 135 грн на індексації 01 березня 2022 року 135,00 грн; надбавка 100 грн на індексації 01 березня 2023 року 100,00 грн; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. № 1603 п.1 40,00 грн; підвищення учасникам бойових дій (2361,00 х 25 %) 590,25 грн; розмір пенсії з надбавками 8598,72 грн; розмір пенсії позивача з 01 березня 2026 року становить 8793,71 грн, у тому числі: % обчислення пенсії по інвалідності 50; розмір пенсії за віком (ст. 27) (32671.02 х 0.48583) 15872.56 грн; доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч. 1. абз. 2) (за 13 років) 337,35 грн; загальний розмір пенсії 16209,91 грн; розмір пенсії по інвалідності 8104,96 грн; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. № 1603 п.1 40,00 грн; підвищення учасникам бойових дій (2595,00 х 25 %) 648,75 грн; розмір пенсії з надбавками 8793,71 грн.

З 14 липня 2026 року позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі його заяви про перехід на інший вид пенсії.

Страховий стаж позивача станом на 14 липня 2026 року складає 37 років 1 місяць 3 дні, з яких за Списком № 1 12 років 2 місяці 3 дні, та зарахований по 31 березня 2024 року.

Відповідно до розрахунку стажу позивача пенсії за віком період перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 24 березня 2021 року по 11 липня 2026 року відповідачем до пільгового стажу позивача не зарахований.

Згідно з рішенням № 045650009301 від 22 липня 2026 року про перерахунок пенсії за віком, версія: 1.6.78.1. дата-час розрахунку: 21 липня 2026 року, розмір пенсії позивача з 14 липня 2026 року становить 12258,89 грн, у тому числі: розмір пенсії за віком (ст. 27) (31060.70 х 0.37083) 11518,24 грн; доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч. 1. абз.2) (за 2 роки) 88,45 грн; загальний розмір пенсії 51,90 грн; загальний розмір 11570,14 грн; ; цільова допомога учасникам бойових дій Пост. №1603 п.1 40,00 грн; підвищення учасникам бойових дій (2595,00 х 25 %) 648,75 грн; розмір пенсії з надбавками 12258,89 грн.

23 липня 2026 року позивач звернувся до відповідача з заявою з питання, на якій підставі було знижено його страховий стаж.

Листом від 12 серпня 2026 року № 95122-71698/П-01/8-0400/26 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомив позивача, що страховий стаж, при обчислення пенсії по інвалідності був зарахований по 28 лютого 2024 року, складав 50 років 5 місяців 22 дні (у тому числі робота за списком 1 12 повних років та період з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону № 1058 14 років 1 місяць 12 днів додатковий стаж). Страховий стаж, при обчислення пенсії за віком зарахований по 31 березня 2024 року, складав 37 років 1 місяць 3 дні (у тому числі робота за списком 1 12 повних років). Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % становить 0,37083 (37 років х 12 місяців + 1 місяць = 445 місяців : 12 місяців : 100). Пенсію обчислено відповідно до статей 27, 28 Закону № 1058-IV виходячи із заробітної плати за даними персоніфікованого обліку з 01 липня 2000 року по 31 березня 2024 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 3,03583. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018, 2019, 2020 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення, складає 31060,70 грн (9118,81 грн х 1,0575 х 1,061 = 10231,37 грн х 3,035583). З урахуванням вищезазначених вимог законодавства загальний розмір пенсійної виплати з 14.07.2026 становить 12258,89 грн.

24 липня 2026 року звернувся до відповідача із заявою з питання щодо проведення індексації розміру пенсії у повному обсязі.

Листом від 13 серпня 2026 року № 95475-72155/П-01/8-0400/26 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомив позивача, що під час призначення пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки в розмірі 9118,81 грн.

З 01 березня 2022 року позивачу було встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, з 01 березня 2023 року 100 гривень та з 01 березня 2024 року також у розмірі 100 гривень.

З 01 березня 2025 року проведено перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній 3 показник за 2018, 2019, 2020 роки, із застосуванням коефіцієнта збільшення в розмірі 1,0575, а саме 9643,14 грн (9118,81 грн х 1,0575).

З 01 березня 2026 року відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 року включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови (на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 х 1,121 = 9992,40 грн)), перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення, зокрема, для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, 1,061.

З 01 березня 2026 року проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018, 2019, 2020 роки, із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,0575 та 1,061, а саме 10231,37 грн (9118,81 грн х 1,0575 х 1,061).

Враховуючи той факт, що пенсію позивачу призначено у 2021 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, проведення з 01 березня 2022 року перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати 6186,32 грн, з 01 березня 2023 року перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати 7405,03 грн, з 01 березня 2024 року перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати 7994,47 грн, з 01 березня 2025 року перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати 8913,83 грн та з 01 березня 2026 року перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати 9992,40 грн недоцільно, оскільки призведе до зменшення розміру пенсії.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з абзацом першим пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

У межах спірних правовідносин, з огляду на вік позивача на день звернення з заявою про призначення пенсії за віком (50 років), для встановлення позивачу права на пенсію за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV необхідно дотримання таких обов`язкових вимог: наявність страхового стажу не менше 25 років, наявність стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, повних 10 років.

Страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закон № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування..

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637 в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній.

Страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком № 637, а страховий стаж, набутий після 01 січня 2004 року, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Щодо позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період перебування позивача на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 24 березня 2021 року по 11 липня 2026 року суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про охорону праці» час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Зазначені приписи кореспондуються з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, згідно з частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).

За положеннями пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відповідно до акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 19 березня 2018 року, затвердженого начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області 21 березня 2018 року:

- відомості про підприємство: Публічне акціонерне товариства «ДНІПРОВАЖМАШ», код 00168076; основний вид діяльності та його код згідно з КВЕД виробництво інших готових металевих виробів 25.99; найменування цеху, дільниці, відділу обрубна дільниця виробництва готової продукції та напівфабрикатів металургійного виробництва № 03 (пункт 3, 4, 5 акта);

- дата надходження повідомлення про наявність професійного захворювання до закладу Держпраці: 09 лютого 2018 року (пункт 8 акта);

- дата встановлення остаточного діагнозу: 30 січня 2018 року (пункт 9 акта);

- відомості про хворого: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , стать чоловіча, вік (повних років) 41 роки, професія (посада) обрубувач, код згідно з ДК 003:2010-7211, стаж 18 років 08 місяців 06 днів (загальний), 13 років 09 місяців 15 днів (за професією), 13 років 09 місяців 15 днів (у цеху в умовах впливу шкідливих факторів) (пункт 12 акта);

- висновок про наявність шкідливих умов праці: згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 квітня 2014 року № 248 умови праці обрубувача виробництва готової продукції та напівфабрикатів металургійного виробництва № 03 ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» ОСОБА_1 : за вмістом в повітрі робочої зони хімічних речовин 3 класу 2 ступеню «Шкідливі»; за показниками мікроклімату 3 класу 4 ступеню «Шкідливі»; за показниками шуму 3 класу 2 ступеню «Шкідливі»; за показниками локальної вібрації 3 класу 1 ступеню «Шкідливі»; за показниками важкості праці - 3 класу 3 ступеню «Шкідливі»; за показниками напруженості праці 3 класу 1 ступеню «Шкідливі»: загальна оцінка 3 класу 4 ступеню «Шкідливі» (пункт 13 акта);

- основний діагноз: 1. Радикулопатія попереково-крижова L5, 81 білатеральна, часто рецидивуючий перебіг, з вираженими статико - динамічними порушеннями, стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня). М 54.1. 2. Вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації: синдром вираженої вегетативносенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях. двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня). Т 75.2. 3. Пневмоконіоз першої стадії (s/s, I, ет), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група «А». ЛН першого-другого ступеня. J 63.8. (пункт 14 акта);

- на момент розслідування хворий ОСОБА_1 (прізвище та ініціали) за станом здоров`я не здатний працювати за професією обрубник, з 01 листопада 2016 року переведений на іншу роботу: прибиральник території механічної дільниці сервісного центру (№ 59), з 06 березня 2017 року не працює (пункт 15);

- професійне захворювання виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого, недосконалість технології та неефективність засобів індивідуального захисту (пункт 16 акта);

- причина виникнення професійного захворювання:

хімічні речовини і пил: концентрація пилу з вмістом диоксиду кремнію 2-10 %, електрокорунду. оксиду заліза з урахуванням односпрямованої фіброгенної дії перевищувала гранично-допустиму концентрацію в 3,2-4,15 рази;

мікроклімат: параметри мікроклімату не відповідали допустимим нормам ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» температура повітря перевищувала максимально допустимі норми для теплої пори року на 2,4 °С, була нижча за мінімально допустиму норму для холодної пори року на 5-10 °С;

вібрація локальна: еквівалентний корегований рівень віброшвидкості перевищував нормативні параметри. ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» на 1-2,5 дБ;

важкість праці: фізичне динамічне навантаження при регіональному навантаженні (за участю м`язів рук та плечового поясу) 40,2-54.77 Вт при нормі 45 Вт, при загальному навантаженні (за участю м`язів рук, корпусу, ніг) 92,2-93,48 Вт при нормі 90 Вт; величина статичного навантаження за зміну при утриманню вантажу, докладання зусиль двома руками 22950-142350 кг/с при нормі до 70000 кг/с, за участю м`язів тулуба і ніг 21450-196350 кг/с при нормі до 100000 кг/с; перебування незручній робочій позі 35-50 % при нормі до 25 %; нахили корпусу 303-329 при нормі 51-100 нахилів за зміну (пункт 18 акта).

Робота позивача у ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» за професіє обрубувач на обрубній дільниці виробництва готової продукції та напівфабрикатів металургійного виробництва № 03 підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 .

Вперше з 24 березня 2021 року позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, причина: професійне захворювання втрата, працездатності 55 %, яку продовжено до 01 квітня 2028 року.

Відповідачем підтверджено, що пенсію по інвалідності позивачеві призначено вперше 24 березня 2021 року, тобто на цю дату інвалідність достеменно була встановлена.

З огляду на викладене, відповідач протиправно не зарахував час перебування позивача на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням, а саме з 24 березня 2021 року по 11 липня 2026 року, до пільгового стажу роботи за списком № 1.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 05 грудня 2019 року у справі № 185/853916-а та від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а.

Щодо зобов`язання відповідача здійснити з 01 березня 2026 року індексацію пенсії позивачу шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення пенсії, у розмірі 9118,18 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,114, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2026 року, за вирахуванням фактично сплачених сум суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV):

- для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (абзац перший);

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (абзац другий);

- у разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (абзац третій);

- розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (абзац четвертий).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон № 2017-ІІІ), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону № 1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-ХІІ).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, прийнято Закон України від 15 лютого 2022 року № 2040-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі Закон № 2040-ІХ), яким частину п`яту статті 2 Закону № 1282-ХІІ викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-ХІІ в редакції Закону № 2040-ІХ визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Отже, враховуючи положення частини п`ятої статті 2 Закону № 1282-ХІІ та абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, суд констатує, що Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року видав постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 124).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Абзацами першим-п`ятим пункту 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К = ((ЗСЦ + ЗСЗ ) х 50 % / 100 %) + 1,

де ЗСЦ показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп (2) х 100 % - 100 %,

де Псзп (1) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 4 Порядку № 124 у разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку (абзац восьмий пункту 4 Порядку № 124).

Згідно з абзацом дев`ятим пункту 4 Порядку № 124 перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Кабінет Міністрів України постановою від 01 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (далі постанова № 251) установив, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11 (підпункт 1 пункту 2).

Постановою від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі постанова № 127) Кабінет Міністрів України установив, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться з 01 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 (пункт 1).

Пунктом 2 постанови № 127 передбачено, що якщо пенсії, призначені відповідно до Закону за зверненнями, які надійшли по 31 грудня 2020 року включно, не підвищувалися відповідно до пункту 1 цієї постанови, а також не підвищувалися із січня по липень 2021 року включно у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої та частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», з 01 липня 2021 року до таких пенсій установлюється щомісячна доплата у розмірі 100 гривень у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до законодавства.

Кабінет Міністрів України постановою від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі постанова № 118) установив, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 (пункт 1).

Пунктом 4 постанови № 118 установлено з 01 березня 2022 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з 01 березня 2022 року згідно з Порядком № 124, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 135,00 грн, яка виплачується додатково до встановленої пунктом 2 постанови № 127 щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон № 2710-IX) на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2710-IX установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга та абзац п`ятий частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2710-IX Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі постанова № 168), пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Пунктом 6 постанови № 168 установлено з 01 березня 2023 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 року включно, які не підвищуються з 01 березня 2023 року згідно з Порядком № 124 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 100,00 грн, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови № 127 та пунктом 4 постанови № 118, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі постанова № 185) установлено, що з 01 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).

Підпунктом 6 пункту 2 постанови № 185 установлено, що з 01 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 01 березня 2024 року згідно з Порядком № 124 встановлюється щомісячна доплата до пенсії у розмірі 100,00 грн, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови № 127, пунктом 4 постанови № 118 та пунктом 6 постанови № 168, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі постанова № 209) установлено, що з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115 (пункт 1).

Перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 постанови № 118, пунктом 6 постанови № 168 і підпунктом 6 пункту 2 постанови № 185 в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (абзац шостий підпункту 6 пункту 2 постанови № 209).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі постанова № 236) установлено, що з 01 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови (пункт 1).

Установити, що у разі, коли розмір підвищення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктом 1 і підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Щомісячна доплата до пенсії, встановлена цим абзацом, не встановлюється у разі, коли в результаті перерахунку, проведеного відповідно до пункту 1 і підпунктів 1-7 пункту 2 цієї постанови, розмір пенсії обчислено в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, або в максимальному розмірі, визначеному частиною третьою статті 27 Закону, а також у разі перерахунку частини розміру пенсії, передбаченого абзацом першим пункту 8 Порядку № 124 (абзац перший пункту 3 постанови № 236).

Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов № 251, № 127, № 118, № 168, № 185, № 209, і № 236 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розміру внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Таким чином, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду України, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституції України чи закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону треба застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2019-2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови № 251, 127, № 118, № 168, № 185.

Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124 є протиправним.

Враховуючи зазначене, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24, від 28 січня 2025 року у справі № 400/4663/24, від 13 лютого 2025 року у справах №№ 200/2123/24, 280/3296/24, від 24 березня 2025 року у справі № 380/11333/24, від 24 березня 2025 року у справі № 160/21728/24, від 25 березня 2025 року у справі № 160/16082/24.

У постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 Верховний Суд зазначив, що у постанові від 20 червня 2024 року у справі № 420/23990/23 Верховний Суд вже викладав позицію про те, що Кабінет Міністрів України має повноваження встановлювати порядок реалізації частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV, зокрема щодо порядку та умов проведення щорічної індексації пенсій. У пункті 50 цієї постанови Суд зазначив, що на виконання вимог частини другої статті 42 Закону № 1058-IV Урядом, з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) запроваджено Порядок № 124.

Враховуючи, що Кабінет Міністрів України має повноваження встановлювати порядок та умови проведення щорічної індексації пенсій, у межах спірних правовідносин пенсія позивача на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV відповідно до пункту 1 постанови № 168, пункту 1 постанови № 185, пункту 1 постанови № 209, пункту 1 постанови № 236 має бути перерахована шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, у розмірі 9118,81 грн на коефіцієнт збільшення: з 01 березня 2026 року у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у незарахуванні до пільгового стажу позивача роботи за Списком № 1 період перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 24 березня 2021 року по 11 липня 2026 року;

- зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача роботи за Списком № 1 період перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 24 березня 2021 року по 11 липня 2026 року;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу перерахунку (індексації) пенсії по інвалідності шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за перерахунку (індексації) пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, з 01 березня 2026 року у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки (у розмірі 9118,81 грн);

- зобов`язати відповідача провести перерахунок (індексацію) пенсії по інвалідності позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV відповідно до пункту 1 постанови № 118, пункту 1 постанови № 168, пункту 1 постанови № 185, пункту 1 постанови № 209 та пункту 1 постанови № 236 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, з 01 березня 2026 року у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки (в сумі 9118,81 грн грн), та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2026 року.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивачу з 01 березня 2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення пенсії за віком (у розмірі 9118,18 грн), у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення у розмірах1,114, 1,197, 1,0796 та 1,115), суд відмовляє, оскільки не здійснивши позивачу у межах спірних правовідносин перерахунок (індексацію) пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, з 01 березня 2026 року у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, відповідач допустив протиправну бездіяльність, а не вчинив протиправні дії.

Також суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити з 11 липня 2026 року індексацію пенсії позивачу шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення пенсії, у розмірі 9118,18 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,114, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 11 липня 2026 року, за вирахуванням фактично сплачених сум, оскільки відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах з 14 липня 2026 року.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених у цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у незарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 роботи за Списком № 1 період перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 24 березня 2021 року по 11 липня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 роботи за Списком № 1 період перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 24 березня 2021 року по 11 липня 2026 року.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку (індексації) пенсії по інвалідності шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за перерахунку (індексації) пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, з 01 березня 2026 року у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки (в сумі 9118,81 грн).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок (індексацію) пенсії по інвалідності ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, з 01 березня 2026 року у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки (у розмірі 9118,81 грн грн), та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2026 року.

Відмовити у задоволенні інших позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Кисіль