Решение № 140795674, 20.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21754/26

Провадження № 2-о/761/398/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путря Д.В.

представника заявника Васківнюка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за заявою заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Києва Люшненка Дмитра Юрійовича в інтересах держави в особі Київської міської ради, заінтересована особа- Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація, про визнання спадщини відумерлою, -

в с т а н о в и в :

в травні 2026 року заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Києва Люшненко Дмитро Юрійович в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва із заявою про визнання спадщини відумерлою, де просив суд визнати квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 26,9 кв.м., відумерлою спадщиною, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати її територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001).

Заява мотивована тим, що Шевченківською окружною прокуратурою міста Києва під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42021102100000255 від 15.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, встановлені підстави для вжиття заходів представництва інтересів держави в особі територіальної громади міста Києва.

ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 04.08.2009, є власником кв. АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 26,9 кв.м, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не зареєстровано.

У відділі реєстрації сперті проведена державна реєстрація смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складений актовий запис про смерть № 2521 від 13.02.2025.

Інформація щодо заведення спадкової справи до майна померлого у 2025 році ОСОБА_1 у Спадковому реєстрі відсутня. Заповітів від імені ОСОБА_1 та спадкових договорів, стороною в яких є ОСОБА_1 , у Спадковому реєстрі - відсутня.

Заявник зазначає, що спадкоємців у ОСОБА_1 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 за заповітом і за законом немає.

Після смерті ОСОБА_1 минуло більше 1 року, але Київською міською радою та/або її виконавчими органами не вжито реальних дієвих заходів щодо визнання спадщини відумерлою та оформлення права власності на вказане майно.

Заявник вважає, що існує ризик безконтрольного використання або заволодіння квартирою незаконним шляхом, що стало підставою для звернення до суду з метою визнання спадщини відумерлою.

В судовому засіданні прокурор заяву підтримав, просив її задовольнити.

Заінтересована особа - Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація свого представника в судове засідання не направила, хоча про дату час розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 04.08.2009, є власником кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю КП КМР «КМ БТІ» від 29.04.2026 р. та копією договору дарування від 04.08.2009 р.

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 26,9 кв.м, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не зареєстровано.

Відповідно до відповіді з Київського відділу державної реєстрації смерті від 30.04.2026 р.у відділі проведена державна реєстрація смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складений актовий запис про смерть № 2521 від 13.02.2025.

У квартирі АДРЕСА_1 , був зареєстрований ОСОБА_1 з 25.06.1998 р. по 13.02.2025 р. (знятий з реєстрації у зв`язку зі смертю), інших зареєстрований осіб в квартирі станом на 24.04.2026 р. немає, що підтверджується відповіддю від 24.04.2026 р.

Як вбачається з відповіді з Першої Київської державної нотаріальної контори від 19.06.2026 р. спадкова справа до майна ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

З інформаційної довідки з спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 29.04.2026 р. вбачається відсутність інформації про наявність заповіту у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер у 2025 році.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічні позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17 та від 08.02.2019 №915/20/18).

Необхідно зауважити, що Конституція України та Закон України «Про прокуратуру» надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 справа № 469/1044/17).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду у розумний строк (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (постанова Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18).

Відтак, при зверненні заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Києва Люшненка Дмитра Юрійовича в інтересах держави в особі Київської міської ради, до суду було дотримано вимоги закону в частині представництва в суді вказаного органу місцевого самоврядування та надано докази дотримання порядку, визначеного положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури.

Відумерлість спадщини означає, що на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, ніхто зі спадкоємців в силу різних причин не претендує, або спадкоємці взагалі відсутні, внаслідок чого (неможливості спадкування) територіальна громада за місцем відкриття спадщини на підставі рішення суду стає законним правонаступником (не спадкоємцем) померлої особи в частині тих прав та обов`язків, які залишилися після її смерті.

Аналіз статті 1277 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що для набуття майном статусу відумерлого, по-перше, необхідна відсутність спадкоємців, або ж їх відмова від прийняття спадщини. По-друге, звернення до суду з відповідною заявою після спливу одного року з часу відкриття спадщини. І по-третє, статус відумерлого майна повинен бути встановлений відповідним судовим рішення.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У пункті 8 частини 2 статті 293 ЦПК України зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Згідно із статтею 335 ЦПК України у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Відповідно до статті 337 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковою участю заявника та з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб. Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону (стаття 338 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 641/2666/19 (провадження № 61-12617св20) зазначено, що особливістю розгляду справи про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається в окремому провадженні, як і інших справ окремого провадження, зокрема, є таке: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред`явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір. За умови наявності спору про право питання про визнання спадщини відумерлою не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження є те, що під час вирішення цього питання не встановлено існування спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

За наявності особи, яка заперечує наявність підстав для визнання спадщини відумерлою, вирішення цього питання не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви вбачається спір про право, що має розглядатися виключно у порядку позовного провадження. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 408/154/19-ц, провадження № 61-16397св19, від 03 березня 2021 року у справі № 2-о-36/08, провадження № 61-14000св20.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і з часу його смерті минуло більше одного року, а належні спадкоємці щодо майна померлого, які би у строк визначений Законом прийняли спадщину, відсутні, тому спадщина, що залишилась після смерті ОСОБА_1 підлягає визнанню відумерлою та переданню у власність територіальної громади за місцем знаходження нерухомого майна.

Оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає необхідним визнати квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 26,9 кв.м., відумерлою спадщиною, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати її територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Керуючись ст.ст. 1269, 1270, 1277 ЦК України, ст.ст. 293, 295, 334-338 ЦПК Кера суд, -

в и р і ш и в :

Заяву заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Києва Люшненка Дмитра Юрійовича в інтересах держави в особі Київської міської ради, заінтересована особа- Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація, про визнання спадщини відумерлою, - задовольнити.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 26,9 кв.м., відумерлою спадщиною, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

Передати квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 26,9 кв.м., територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.А.Осаулов