Постановление суда № 140793027, 21.10.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

21 жовтня 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/1008/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»,

код ЄДРПОУ 33908322, вул. Борщагівська, б. 154, м. Київ, 03056

до відповідача: Дочірнього підприємства «Транссоюз» ТОВ «Автотранс»,

код ЄДРПОУ 32399465, вул. Громадська, буд. 39, м. Чернігів, 14037

Предмет спору: про стягнення 43 979,53 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Транссоюз» ТОВ «Автотранс», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 43 979,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм автобуса VAN HOOL, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є відповідач, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки «Audi Q8», д.н.з. НОМЕР_2 . На підставі договору страхування наземного транспорту, укладеного між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_1 , власницею пошкодженого автомобіля, позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 98 710,89 грн вартості відновлювального ремонту. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автобуса VAN HOOL, д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан» за полісом № ЕР/211828818, ТДВ «СК «Гардіан» сплатило на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» страхове відшкодування у розмірі 54 731,36 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 180250 від 14.07.2023.

Ухвалою суду від 12.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також ухвалою суду від 12.10.2026 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» та встановлено позивачу дводенний строк з дня отримання ухвали для направлення третій особі позовної заяви з доданими до неї документами. Докази направлення третій особі позовної заяви необхідно надати суду у встановлений судом дводенний строк.

Ухвала суду від 12.10.2026 доставлена позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» 12.10.2026 о 21:50, а отже останнім днем для подання позивачем до суду доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами третій особі є 15.10.2026.

Однак станом на 21.10.2026 позивач не надав суду таких доказів, не повідомив про причини невиконання ухвали та не навів обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість подання таких доказів у визначений строк.

Таким чином, позивач без поважних причин не виконав вимогу суду щодо подання доказів у встановлений ухвалою строк.

Відповідно до ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.

Відповідно до ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Під процесуальними строками розуміють встановлений законом та / або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Отже, наведені положення ГПК України покладають на позивача обов`язок надіслати третій особі копію позовної заяви та доданих до неї документів не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі, а також надати суду докази виконання такого обов`язку у встановлений судом строк.

З огляду на те, що подання доказів надсилання третій особі копії позовної заяви є технічною дією, яка не потребує значного часу (зокрема, з урахуванням можливості надсилання документів через «Електронний суд»), суд вважає встановлений судом дводенний строк для подання таких доказів розумним та достатнім.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не виконав вимоги суду не лише у встановлений ним дводенний строк, а фактично ще й протягом шести днів після його спливу, що є вже більш ніж достатнім часом навіть у разі виникнення певних об`єктивних перешкод.

У свою чергу, заяв ані про продовження встановленого судом строку, ані про йо поновлення позивач в порядку ст. 119 ГПК України суду не подавав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову (ч. 1 ст. 168 ГПК України).

Суд вважає, що невиконання позивачем свого щодо надсилання третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів та неподання відповідних доказів суду позбавляє третю особу можливості своєчасно ознайомитися зі змістом позовної заяви, надати пояснення щодо позову, викласти власні аргументи й міркування на їх підтримку або спростування та реалізувати інші передбачені ГПК України процесуальні права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За приписами ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин суд позбавлений можливості забезпечити належну реалізацію процесуальних прав усіх учасників справи та повно, всебічно й об`єктивно з`ясувати обставини спору та вирішити спір.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про залишення позову без розгляду.

Крім того, суд зазначає, що залишення позову без розгляду у зв`язку з неподанням без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, є негативним правовим наслідком для позивача.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» якщо заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) сплачена сума судового збору поверненню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Отже, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд не порушив право позивача на судовий захист, оскільки останній після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 172, 176, 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун