Решение № 140792836, 21.10.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

нп 2/490/425/2026 Справа № 490/4905/25

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.,при секретарі Романовій К.Т.,

за участі представника позивача та відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Комунальне підприємство Миколаївкомунтранс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2025 року КП «Миколаївкомунтранс» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачів на його користь заборгованості за надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 8 789,83 грн. , нарахованих за період з 01 лютого 2022 року по 30.04.2025 року за адресою споживання наданих послуг АДРЕСА_1 та судового збору.

Позов мотивовано тим, що позивач є офіційним виконавцем послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення) на території,зокрема Центрального району м.Миколаєва та надає послуги за вказаною адресою. 29 грудня 2021р.Типовий індивідуальний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами що є публічним договором приєднання,був офіційно оприлюднений на сайт іМиколаївської міської ради,який набрав чинності з 01 лютого 2022 р. Відповідно до публічної оферти до цього договору на територіях Інгульського,Заводського та Центрального районі в м.Миколаєва нарахування плати за надання послуг здійснюється виходячи з кількості осіб,згідно з державною реєстрацією місця проживання у житловому приміщенні. Згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва станом на 01 лютого 2022 року встановлено, що кількість осіб, які зареєстровані за вказаною адресою складає 4 особи відповідачів , які є споживачами послуг з управління (поводження) побутовими відходами (вивезення). Право на пільги жодна з вищезазначених осіб не має. Відповідачі фактично приєдналися до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами з 01 лютого 2022 року, відповідно до пунктів 18, 19 якого споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Таким чином, відповідачі як споживачі послуг несуть солідарну відповідальність з оплати за послугу та плати за абонентське обслуговування в строк, передбачений Типовим індивідуальним договором про надання послуг з поводження з побутовими відходами, Типовим індивідуальним договором про надання послуг з управління побутовими відходами. В порушення вимог нормативно-правових актів, Типового індивідуальний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами, Типового індивідуальний договір про надання послуг з управління з побутовими відходами відповідачі жодного разу не здійснювали оплату за надані послуги, у зв`язку з чим за період з 01 лютого 2022 року по 30 квітня 2025 року сформувалась зазначена заборгованість.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 25.06.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

29.09.2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він просить суд для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи здійснити перехід до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 12.12.2025 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику)сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 26.03.2026 року за клопотанням відповідача витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин Державного кордону України відповідачем, громадянином України ОСОБА_2 - інформацію про дату, час та місце перетину державного кордону України в період з 01.01.2022 року по 31.12.2025 року.

01.09.2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому позовні вимоги вважає необгрунтованими.ззаначає, що жодного догвору про надання послуг з позивачем не підписував. Більше 10 років він та його дружина ОСОБА_3 проживають в с.Ясна Поляна Вітовського району, його діти з початку 2022 року також за цією адресою не проживають.

Жодних повідомлень про те, щ вони мають договрін відносини з КП «Миколаївкомунтранс» вони не отримували, про заборгованість їх ніхто не повідомляв, отже в установленому заокном порядку про наявність будь-яких договірних відносин їм повідомлено не було. Він взагалі не користується інтернетом, немає смартфона, отже жодних оголошень на сайті не читав і не міг читати.

Він приходив особисто до приймальні голови з КП «Миколаївкомунтранс» , подавав заяви, надава оригінали довідок про непроживання, вимагав розірвати договрі та не нараховувтаи плату проте всі його вимоги були проігноровані. Вважає, що позивач бажає нажитися на грошах пенісонерів під час війни.

02.1.2025 року відповідач ОСОБА_1 надав додаткові пояснення по суті позову, в яких зазначає, що позивач повідомляє неправдиві відомості , адже в примірнику Типовго догвору дописано пписьмовий текст «тощо або мовчання» - що не відповідає тексту Типового індивідуального договру, затв. Постановою КМУ № 1070. Отже, нікчемним є те, що Типовий договір від 29.12.2021 року вступив в дію після його публікації начеб-то в зв`язку з мовчанням споживача.

07.01.2026 року представником позиваач надано відповідь на відзив на позов, в якому заначають, що відповдіачі з 01.02.2022 року фактично приєдналися до Типового індивідуального догвору про надання послуг з поводження з побутовими відходами та Типового індивідуального догвору про надання послуг з управління побтовими відходами які є публічними офертами та відповдіачі будучи зареєстрвоаними за вказаною адресою, за фактом отримання послуги та мовчання прийняли цю публічну пропозицію.

Також звертають увагу суду на те, що відповідачі за власною ініціативою не скористалися наданим їм правом щодо здійсненян перерахунку за надані послуги та не звернулися з підтверджуючими документами про непроживання за місцем реєстрації і з січня 2025 року жодного разу до КП «Миколаївкомунтранс» з відповідними заявами не зверталися, що і змусило їх звернутися до суду.

Надані до відзиву довідки не підтверджують періоду непроживання відповідачів за адресою АДРЕСА_1 та не надають інформації щодо фактичного користування відповідачами послугою з поводження з побутовими відходами за зазначеним ними адресами проживання.

02.02.2026 року відповідачем ОСОБА_1 надані заперечення на відповідь на відзив, в яких повторно зазначає про виїзд ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за межі Миколаєва та просить ці обставини врахувати при вирішенні справи.

24.03.2026 року та 16 червня 2026 року представником позивача подана заява про зменшення позовних вимог. В обгрунтування заяви посилаються на те, що в справі наявні докази того, що відповідачка ОСОБА_4 в період з 01.04.2022 року не проживала за адресою реєстрації, є внутрішньо переміщеною особою та сплачує комунальні послуги за фактичним місцем перебування що є підставою перерахунку заборгвоаності за період з 01.04.2022 року по 30.04.2025 року на суму 2074,84 грн .Також посилаються на те, що в справі наявні докази того, що відповідач ОСОБА_2 в період з 29.03.2022 року не проживав за адресою реєстрації, оскільки перебуває за межами України що є підставою перерахунку заборгованості за період з 01.04.2022 року по 30.04.2025 року на суму 2080,05 грн .

За такого,остаточно просять зменшити позовні вимоги позивача по справі № 490/4905/25 за позовом Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ,, ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 та стягнути заборгованість за надання послуги з управління побутовими відходами у розмірі 4634 грн. 93 копійки.

Відзиву чи заперечень на заяву про зменшення позовних вимог від представника відповідачів не надходило.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно дост. 9 Конституції Україниє частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 пдтримала вимоги позову в повному обсязі ( з урахуванням зменшення позовних вимог), просила про задоволення позову з викладених підстав.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заперечив проти позову в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях по справі. Наголосив суду, що з 20 січян 2022 року в будинку по вул.Східна ніхто непроживав, діти виїхали з миколаєва з початком війни, а він з дружиною ОСОБА_3 проживає постійно з 2010 року в с.Ясна Поляна Вітовського району. Отже за спірний період жодними послугами КП «Миколаївкомунтранс» за цією адресою ніхто не користувався, мусор ніхто жодного разу не виставляв- отже вони не зобов`язані сплачувати за послуги , яких не отримували. Його син ОСОБА_2 , проживав в будинку до 20.01.2022 року і справно платив за вивезення відходів, донька хоча і проживала в іншому иісці, проте син платив за двох прописаних осіб. Але після того, як він зламав руку син переїхав проживати до батька в с.Ясна поляна і з 20 січня 2022 року більше ніхто в будинку по АДРЕСА_1 не проживав.

Він наприкінці 2024 року неодноразово звертався до позивача з вимогою про розірвання договору та пояснював, що за вказаною адресою ніхто не проживає та послуги з вивезення сміття не споживаються- проте йому безпідставно було відмовлено.

Він та члени його родини не підписували жлжних договорів з позивачем, більш того, надані типові договри взагалі не відповідають законодавству, є сфальшованими отже позивач навмисно вводить суд в оману з метою отримання неправомірного грошей.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, за поясненнями відповдіача ОСОБА_1 не може з`явитися через незадовільний стан здоров`я.

Відповдіачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, відзиву на позов не подали, за за поясненнями відповдіача ОСОБА_1 проживають за межами міста Миколаєва.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачі по справі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади міста Миколаєва.

За вказаною адресою було оформлено особовий рахунок НОМЕР_1 , за яким за період з 01.02.2022 року по 30.04.2025 року нараховувалася заборгованість у сумі 8789,83 грн, яка складається за фактично надану комунальну послугу з управління (поводження) побутовими відходами та абонентської плати з розрахунку на чотрирьох зареєстрованих осіб , з яких за лютий-березень 2022 року на загальну суму 189,68 грн

Відповідно до пункту 9.8 Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в місті Миколаєві, затверджених рішенням Миколаївської міської ради №12/21 від 19 квітня 2007 року, зі змінами та доповненнями, на території міста Миколаєва впроваджено дві схеми збирання та вивезення відходів: контейнерний збір та ручне завантаження.

Згідно з Графіком вивозу побутових відходів по приватному сектору Центрального району, що здійснюється за безконтейнерною схемою, який розміщений на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради та погоджений з департаментом житлово- і затверджений КП комунального господарства Миколаївської міської ради «Миколаївкомунтранс», надання послуги з управління (поводження) побутовими відходами (вивезення) з території місцезнаходження одноквартирного будинку з присадибною ділянкою за відсутності одного або двох з видів благоустрою (каналізації та/або опалення), який розташований по Східній,100, здійснюється щочетверга.

За результатами проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1173 від 16 листопада 2011 року «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 318) конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів та оцінювання на предмет відповідності кваліфікаційним вимогам конкурсної документації КП «Миколаївкомунтранс» пройшло конкурсний відбір та згідно наказу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів на території м. Миколаєва» від 15 червня 2021 року № 171 (далі - Наказ Департаменту ЖКГ ММР № 171 від 15.06.2021) визначено виконавцем послуг із вивезення побутових відходів на території, зокрема, Центрального району міста Миколаєва на десять років.

23 червня 2021 року КП «Миколаївкомунтранс» уклало з Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради договір № 339 на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Центрального району міста Миколаєва. Відповідно до пункту 11 вище вказаного договору, договір набуває чинності тільки після затвердження відповідного тарифу на поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів) для переможця проведеного у 2021 році конкурсу.

Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради здійснив публікування на своєму офіційному веб-сайті рішення конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу на території, зокрема, Центрального району м. Миколаєва.

22 грудня 2021 року Виконавчий комітет Миколаївської міської ради прийняв рішення № 1307 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення), яким підприємствам-виконавцям послуг з вивезення побутових відходів, зокрема, КП «Миколаївкомунтранс», встановлено тариф на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення). Це рішення введене в дію з 01 лютого 2022 року.

Враховуючи викладене, договір № 339 від 23 червня 2021 року набув чинності з 01 лютого 2022 року, з дня набрання чинності відповідного тарифу на поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів) для виконавця послуг КП «Миколаївкомунтранс», відтак цей договір діє з 01 лютого 2022 року по 01 лютого 2032 року.

Таким чином, на підставі вищевикладеного КП «Миколаївкомунтранс» є виконавцем послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення) на території міста Миколаєва.

Між сторонами у справі виникли правовідносини з вивезення побутових відходів, які регулюються законами України «Про відходи» від 05 березня 1998 року, який втратив чинність 09 липня 2023 року, «Про управління відходами», який набрав чинності 09 липня 2023 року, «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з поводження з побутовими відходами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070, які втратили чинність 15 серпня 2023 року, Правилами надання послуги з управління побутовими відходами та типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2023 року № 835, які набрали чинність 15 серпня 2023 року.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Тлумачення частини другої статті 14 ЦК України свідчить, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності), пов`язується з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Положеннями частини першої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до частини 2 статті 7, частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

В силу частини 1 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до положень частин 2-4 статті 35-1 Закону України «Про відходи» власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.

Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами.

Частиною 2 статті 31 Закону України «Про управління відходами» передбачено, що утворювачі побутових відходів зобов`язані, зокрема, укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами.

Згідно із статтею 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Частиною 3 статті 156 ЖК України передбачено, що повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з управління побутовими відходами є адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.

Згідно статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний в тому числі оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про відходи» передбачено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за послуги з поводження з побутовими відходами.

Відповідно до положень частини 2 статті 35-1 Закону України «Про відходи» власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами. Аналогічні обов`язок вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами покладений частиною 2 статті 31 Закону України «Про управління відходами» на утворювачів побутових відходів.

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України. Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на вивіз побутових відходів, за умови отримання ним відповідних послуг, він несе обов`язок щодо оплати відповідної послуги.

Типовий індивідуальний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами, що є публічним договором приєднання, був офіційно оприлюднений на сайті Миколаївської міської ради за посиланням https://mkrada.gov.ua/content/kp-mikolaivkomuntrans.html, набрав чинності 01 лютого 2022 року.

Згідно із пунктом 3 Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до договору), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги тощо або мовчання. Відповідно до Публічної оферти до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами на територіях Центрального, Інгульського та Заводського районів міста Миколаєва нарахування плати за надання послуги з поводження з побутовими відходами (управління побутовими відходами) здійснюється виходячи з кількості осіб, згідно з державною реєстрацією місця проживання у житловому приміщенні.

За такого з урахуванням викладених фактичних обставин справи та правових норм суд дійшов висновку, що позивач як виконавець послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення) в м. Миколаєві має право на отримання оплати витрат за фактично надані послуги з відповідачів як утворювачів побутових відходів, які вважаються такими, що приєдналися до Типового індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами за фактом приєднання споживача до умов договору.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, що склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою в статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладаються законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Матеріалами справи підтверджується, що 05.11.2024 року та 06.01.2025 року ОСОБА_1 звертався до КП з заявою про те, що жодного догвору на вивіз побутового сміття він не підписував, 15 років вже за цією адресою не проживає та не має наміру там проживати, отже вимагав про розірвання договору. Жодного документу до вказаної заяви ним додано не було (в додатках не зазначено) .

12.11.2025 року та 21.01.2025 року КП «Миколаївкомунтранс» йому було надано відповідь з роз`ясненнями порядку оприлюднення типового публічного договру та приєднання споживачів до умов договору , а також порядку підтвердження відсутності споживачів за місцем реєстрації.Так, відповідачеві надано перелік документів, які є підтвердженням непроживання споживача за місцем реєстрації та роз`яснено, що в разі надання вказних документів з переліку буде проведений перерахунок заборгованості та плати за послуги.

До суду ОСОБА_1 надано довідки, видані Коларівською сільською радою Вітовського району від 17.12.2015, від 28.01.2019 року про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , дійсно постійно проживають , але без реєстрації, за адресою АДРЕСА_3 .

Також до суду ОСОБА_1 надано довідку, видану виконкомом Мішко-Погорілівської сільської ради Вітовського району від 28.01.2025 року про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 фактично проживають без реєстрації за адресою АДРЕСА_3 .

Також до суду ОСОБА_1 надано довідку, видану виконкомом Мішко-Погорілівської сільської ради Вітовського району від 14.01.2026 року про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 фактично проживають без реєстрації з 15.01.2022 року за адресою АДРЕСА_3 .

Суд критично ставиться до наданих доказів, адже ці довідки не підтверджують факт саме постійного проживання відповідачів за вказаною адресою в с.Ясна Поляна. Також всі ці довідки містять різні дати початку проживання, не узгоджуються між собою, та навіть з наданими відповідачем поясненнями в судовому засіданні.

Щодо наданого відповідачем Акту , складеного сусідами про те, що ОСОБА_1 постійно з 2015 року проживає в АДРЕСА_3 то суд не може прийняти його до уваги як належний та допустимий доказ, оскільки підписи осіб ніким не завірені, доказів того, що оці особи також постійно проживають за сусідніми адресами в с.Ясна Поляна також суду не надано.

Крім того, відповідачем надано довідку КП «Добробут- плюс» , згідно якої послуга по вивезенню твердих побутових відходів мешканцями с.Ясна Поляна Мішково-погорілівської сільської громади станом на 05 березня 2026 року не надається.

Доказів того, що відповідачі ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 за будь-якою адресою проживання сплачують за послуги вивезення ТПВ суду не надано. Як і не надано доказів , що за спірний період (2022-2025 роки) ці послуги в с.Ясна Поляна не надавалися.

За такого, щодо доводів відповідачів про безпідставне нарахування заборгованості на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з посиланням на їх непроживання в будинку по АДРЕСА_1 , суд їх не приймає, виходячи з того, що у разі відсутності користувача комунальних послуг за місцем проживання, нормативно-правовими актами, зокрема, підпунктом 6 пункту 12 Типового індивідуального договору про надання послуги з управління побутовими відходами, передбачено право споживача на несплату вартості послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження такої відсутності. Тобто для реалізації цього права споживач має звернутися до виконавця послуги із доказами своєї відсутності у житловому приміщенні, але вчинення таких відповідачем не доведено.

Також матеріалами справи підтверджується, що відповідачка ОСОБА_4 з 31.03.2022 року взята на облік як внутрішньо переміщена особа в м.Львів, а відповідач ОСОБА_2 29.03.2022 року виїхав з межі України і з того часу в Україну не повертався.

Стосовно доводів відповідачів щодо відсутності між ними та позивачем договору на управління побутовими відходами, з урахуванням наведених вище приписів закону, які регулюють правовідносини з надання житлово-комунальних послуг, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17, скасовуючи судові рішення про відмову у стягненні боргу за надані комунальні послуги та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, Верховний Суд зазначив, що надавач послуг опублікував в газеті у якості пропозиції (оферти) для підписання споживачами публічний договір про надання комунальних послуг, а тому з огляду на те, що відповідач протягом місяця з дня публікації не направив свою письмову відмову укласти договір, то він вважається таким, що прийняв пропозицію позивача про укладення договору. При цьому Верховний Суд керувався тим, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про надання послуг або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року № 751/3840/15-ц.

Таким чином, з урахуванням вказаних вище вимог закону та усталеної практики Верховного Суду, відсутність укладеного із надавачем послуг договору у письмовому вигляді не звільняє відповідача від обов`язку оплачувати надані йому і спожиті ним послуги.

З урахуванням наведених вище приписів закону, які регулюють правовідносини з надання житлово-комунальних послуг, суд доходить висновку, що незважаючи на те, що між позивачем та власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , або уповноваженою власником особою, не був підписаний договір про вивіз побутових відходів (з управління побутовими відходами), таке не звільняє зареєстрованих разом з власником у житловому приміщенні осіб від сплати вартості наданих позивачем послуг, оскільки власник будинку вважається таким, що уклав публічний договір приєднання про надання відповідної комунальної послуги, оскільки відсутні докази, що протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник вчинив дії щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. Тому посилання у відзиві на неукладання договору з позивачем щодо надання відповідних послуг не приймається судом.

Суд враховує, що саме КП «Миколаївкомунтранс» на території міста Миколаєва, як вже було зазначено у цій постанові, пройшовши конкурсну процедуру, 23 червня 2021 року КП «Миколаївкомунтранс» уклало з Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради договір № 339 на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Центрального району міста Миколаєва, який набув чинності з 01 лютого 2022 року, а тому є єдиним належним виконавцем послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення) на території міста Миколаєва.

За наявної кількості зареєстрованих осіб за вказаною адресою з 01.02.2022 року плата нараховувалася на 4-х осіб, згідно інформації з Реєстру територіальної громади м. Миколаєва щодо кількості зареєстрованих осіб в житловому приміщенні.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 була облікована як внутрішньо переміщена особи в Управлінні соціального захисту населення міста Львова з 31.03.2022 року , отже за період лютий-березень 2022 року позивачем правомірно нарахована заборгованості за надані послуги з урахування місця реєстрації та проживання. З 01.04.2022 року позивачем самостіно переахована заборгованість за вказаною адресою без нарахування на цього споживача.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 виїхав за межі України з 29.03.2022 року, отже за період лютий-березень 2022 року позивачем правомірно нарахована заборгованості за надані послуги з урахування місця реєстрації та проживання. З 01.04.2022 року позивачем самостіно переахована заборгованість за вказаною адресою без нарахування на цього споживача.

Згідно вимог ст.ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

З урахуванням наведених вище приписів закону, які регулюють правовідносини з надання житлово-комунальних послуг, суд доходить висновку, що незважаючи на те, що між позивачем та власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , або уповноваженою власником особою, не був підписаний договір про вивіз побутових відходів (з управління побутовими відходами), таке не звільняє зареєстрованих разом з власником у житловому приміщенні осіб від сплати вартості наданих позивачем послуг, оскільки власник будинку вважається таким, що уклав публічний договір приєднання про надання відповідної комунальної послуги, оскільки відсутні докази, що протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник вчинив дії щодо відключення (відмови) від комунальної послуги.

Суд враховує, що нарахування заборгованості за спірний період спочатку провадилося на 4-тьох зареєстрованих осіб виходячи з того, що у разі відсутності користувача комунальних послуг за місцем проживання, нормативно-правовими актами, зокрема, підпунктом 6 пункту 12 Типового індивідуального договору про надання послуги з управління побутовими відходами, передбачено право споживача на несплату вартості послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження такої відсутності. Тобто для реалізації цього права споживач має звернутися до виконавця послуги із доказами своєї відсутності у житловому приміщенні, але вчинення таких відповідачами не вчинено взагалі, а позивачем зроблено перерахунок заборгованості виключно на підставі наданих ідповдіачем до суду доказів в березні 2026 року.

Беручи до уваги те, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є споживачами послуг з управління побутовими відходами за адресою: АДРЕСА_1 за весь спірний період, та враховуючи неналежне виконання ними зобов`язань щодо сплати за надані послуги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з цих відповідачів на користь позивача необхідно стягнути в солідарному порядку заборгованість за надані послуги з управління побутовими відходами за вищевказаною адресою у розмірі 4445 грн 25 коп- за період з 01.04.2022 року по 30.04.2025 року, а за період з 01.02.2022 року по 31.03.2022 року з усіх чотирьох відповідачів в солідарному порядку на суму заборгованості 189 грн 68 коп

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів пропорційно до задволених позовнивх виомг на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд -,

У Х В А Л И В:

Позов Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Миколаїкомунтранс» заборгованість за надані послуги з управління побутовими відходами в розмірі 189 грн 68 коп.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Миколаїкомунтранс» заборгованість за надані послуги з управління побутовими відходами в розмірі 4445 грн 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Миколаїкомунтранс» (код ЄДРПОУ 32459822) судовий збір у розмірі по 1514 грн з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішенян складено 21.10.2026 року

Суддя О.А. Гуденко