Постановление суда № 140792487, 16.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

16 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/2860/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.10.2026 (вихідний №60-9006/26 від 06.10.2026) на дії державного виконавця у справі

за позовомФонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. КиївдоОСОБА_1 , м. Харків , ОСОБА_2 , м. Харків , ОСОБА_3 , м. Харків , ОСОБА_4 , м. Харків , ОСОБА_5 , м. Харків , ОСОБА_6 , м. Харків , ОСОБА_7 , м. Харків , ОСОБА_8 , м. Харків , ОСОБА_9 , м. Харків , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота", м.Харків, 2) Національний банк України, м. Київпростягнення 618 682 051,50 грн.за участю представників:

від позивача: Серпелінова Н.О.

від інших учасників справи: не з`явилися

від ВДВС: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 у даній справі (суддя Калініченко Н.В.) було відмовлено у задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор ПАТ "Банк Золоті Ворота" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПАТ «Банк Золоті Ворота» та Національний банк України про стягнення коштів в розмірі 618682051,50грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у даній справі вказане рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позов Фонду задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2026 у даній справі постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 скасовано, справу № 922/2860/18 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 у даній справі рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та ухвалено в цій частині нове рішення про закриття провадження у справі, в частині позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор ПАТ "Банк Золоті Ворота" до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у решті рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 залишено без змін. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі - 109 635,55 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 витрати зі сплати судового збору за подання заяви про приєднання до касаційної скарги у розмірі - 3028,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_8 витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі - 1233400,00грн.

Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 у даній справі стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_6 44 760,62 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

08 жовтня 2026 року від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла скарга (вихідний №60-9006/26 від 06.10.2026), в якій він просить визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП №81729786 від 28.09.2026, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кухарським О.М. в порядку примусового виконання Додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду у справі №922/2860/18.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Харківської області від 08.10.2026 №329/2026 призначено повторний автоматизований розподіл даної скарги у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_10 . Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2026 скаргу передано для розгляду судді Калантай М.В.

Ухвалою від 09.10.2026 скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на дії державного виконавця прийнято до розгляду, призначено судове засідання на 16.10.2026.

У судовому засіданні 16.10.2026 представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підтримала доводи, викладені в скарзі, просила суд її задовольнити.

Старший держаний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кухарський О.М., дії якого оскаржуються позивачем, або інший представник даного ВДВС відзиву на скаргу не надали, у призначене судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час і місце засідання повідомлені належним чином.

Інші учасники справи своєї позиції щодо скарги позивача не висловили, своїх представників у судове засідання також не направили. Про дату, час і місце засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на дії державного виконавця, суд встановив наступне.

13.08.2026 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденко Ю.О. відкрито виконавче провадження № 81729786, на підставі судового Наказу №922/2860/18, виданого

16.06.2026 Східним апеляційним господарським судом, яким стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь Комаркова Дмитра Володимировича 44 760,62 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу в судах апеляційної та касаційної інстанції.

28.09.2026 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кухарським О.М. винесена Постанова про арешт коштів боржника ВП № 81729786, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, яка становить 49 436,68 грн.

Згідно зі статтею 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 статті 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подана 08.10.2026, тобто в межах вищевказаного строку.

Звертаючись зі скаргою, позивач (боржник за наказом) зазначає, що Постанова про арешт коштів боржника ВП №81729786 від 28.09.2026 винесена старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кухарським О.М. з порушенням вимог статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», статтей 2, 4 та частини 5 статті 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.

Суд погоджується з доводами скаржника, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії..

Згідно пункту 6 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має прав накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Частинами 1, 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (частина 3 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

За частиною 4 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Водночас, як правомірно зазначає скаржник, відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.

Органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. Взаємодія Фонду з Національним банком України та органами державної влади здійснюється в межах, визначених цим Законом, іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб`єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Статтею 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснення ліквідації банків.

Відповідно до частини 5 статті 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на майно, у тому числі кошти, Фонду не може бути накладений арешт, а також застосовані способи забезпечення позову.

Відтак, наведеним законодавчим положенням заборонено накладати арешт на майно (в тому числі кошти), належні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, незалежно від процедури, в рамках якої передбачалося накладення арешту майна.

Враховуючи викладене, дії старшого державного виконавця Кухарського О.М. щодо винесення Постанови про арешт коштів боржника від 28.09.2026 в рамках виконавчого провадження № 81729786 слід визнати неправомірними, оскільки накладення арешту на кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суперечить прямій забороні, викладеній в частині 5 статті 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вищевказаним вимогам, державний виконавець під час розгляду даної скарги не надав жодного доказу та не навів будь-якого нормативного обґрунтування щодо наявності законних підстав для накладення арешту за оскаржуваною постановою, з урахуванням вищевказаної законодавчої заборони.

За таких обставин, суд вважає доводи скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб обґрунтованими, а скаргу такою, що підлягає задоволенню. .

Відповідно до статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись статтями 234, 240, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.10.2026 (вихідний №60-9006/26 від 06.10.2026) на дії державного виконавця задовольнити.

Скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП №81729786 від 28.09.2026, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кухарським О.М. в порядку примусового виконання Додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду у справі №922/2860/18.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Повна ухвала складена 21.10.2026.

СуддяМ.В. Калантай