Решение № 140792390, 12.10.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.2026м. СумиСправа № 920/924/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/924/26

за позовом Сумський обласний центр зайнятості (майдан Незалежності, буд. 3-1, м. Суми, 40030; код за ЄДРПОУ 03491406),

до відповідача: фізичної особи-підприємця Жученко Людмили Дмитрівни ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Акціонерне товариство Державний ощадний банк України (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код за ЄДРПОУ: 00032129),

про стягнення 150000,00 грн

установив:

24.07.2026 позивач звернувся з позовом, в якому просить:

-стягнути із фізичної особи-підприємця Жученко Людмили Дмитрівни мікрогрант в сумі 150000,00 грн (сто п`ятдесят тисяч 00 коп.) на рахунок Акціонерного товариства Ощадбанк (отримувач: АТ Ощадбанк, код отримувача 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: АТ Ощадбанк, рахунок отримувача: НОМЕР_2 );

-стягнути на користь Сумського обласного центру зайнятості (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 3-1, код ЄДРПОУ 03491406, Державна казначейська служба України м. Київ, IBAN №UA778201720355419111700706385, МФО 820172) 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.) судового збору.

24.07.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/924/26 призначено до розгляду судді Короленко В.Л.

27.07.2026 за електронним запитом суду сформована відповідь з ЄДРПОУ, за якою відповідач Жученко Людмила Дмитрівна, рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрована як фізична особа підприємець з місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 29.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/924/26 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032129, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна,буд.12-Г).

04.08.2026 третя особа надіслала пояснення у справі (вх №4092), за якими просить врахувати дані пояснення при ухваленні рішення та здійснити розгляд справи без участі представника АТ «Державний ощадний банк України».

18.08.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх №4270), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

27.08.2026 позивач подав відповідь на відзив (вх №4451), в якій позивач позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

04.09.2026 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх №4584), просить відмовити у задоволенні позову.

Подані учасниками справи заяви по суті справи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом заяв по суті справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до статті 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи судом ухвалене рішення у даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

13.03.2023 між Акціонерним товариством «Ощадбанк» (далі уповноважений банк) та Державним центром зайнятості (далі ДЦЗ), керуючись Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 року № 738 (зі змінами) (далі - Порядок), укладено договір про взаємодію №2/19-23 (далі договір про взаємодію).

Відповідно до п. 2.1 договору про взаємодію предметом договору є механізм взаємодії ДЦЗ та уповноваженого банку під час надання Мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу відповідно до Порядку за рахунок коштів Фонду.

Згідно з п. 2.2 договору про взаємодію у межах договору про взаємодію ДЦЗ, як головний розпорядник коштів Фонду, здійснює надання Мікрогрантів через Уповноважений банк на підставі рішення ДЦЗ, яке оформлюється Наказом, прийнятим на підставі переліку висновків Уповноваженого банку, сформованого відповідно до Порядку та цього Договору про взаємодію (далі - Перелік висновків).

Відповідно до п. 2.3 договору про взаємодію уповноважений банк відкриває спеціальний рахунок для зарахування коштів на надання Мікрогрантів (далі - спеціальний рахунок), призначений для подальшого перерахування коштів Уповноваженим банком на рахунок отримувача (якщо отримувачем є фізична особа - на рахунок створений ним ММП), відкритий в уповноваженому банку для забезпечення супроводу видаткових операцій отримувача (далі рахунок отримувача).

Умови надання Мікрогрантів та вимоги до отримувачів, визначені у Порядку (п. 3.1 договору про взаємодію).

31.05.2024 фізична особа-підприємець Жученко Людмила Дмитрівна (далі відповідач), звернулась через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» із заявою №GYN054 на отримання гранту на власну справу на умовах Порядку №738.

Відповідно до бізнес-плану відповідача сума запиту на мікрогрант склала 150000,00 грн для розвитку квіткового бізнесу.

Згідно з наказом Державного центру зайнятості від 21.06.2024 №114 ФОП Жученко Л.Д. надано мікрогрант у сумі 150000,00 грн, відповідно до умов Порядку №738. Додатком №1 до зазначеного наказу затверджено перелік заявників, які отримали позитивне рішення комісії та набрали найбільшу сукупну кількість балів в межах установленого ліміту фінансування. У цьому переліку заява ФОП Жученко Л.Д. №GYN054 значиться під порядковим номером 16 із підсумковим скоринговим балом 211.

25.06.2024 відповідачем подано підписану заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту, форма якого затверджена наказом Міністерства економіки України від 06 липня 2022 року №1969.

Відповідно до преамбули договору про надання мікрогранту (далі договір) цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ «Ощадбанк» Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором. При укладанні цього договору Державний центр зайнятості (далі ДЦЗ) діє на виконання договору про взаємодію, укладеного між Міністерством економіки України, ДЦЗ та АТ «Ощадбанк» (далі - договір про взаємодію), та Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 (далі - Порядок).

Відповідно до розділу ІІ договору на виконання цього договору на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту, прийнятого до його укладання отримувачу відповідно до Порядку та договору про взаємодію надається мікрогрант у розмірі та порядку визначених умовами цього договору.

У пункті 1 розділу IV договору визначено, що використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору.

Згідно з п. 2 розділу IV договору отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача).

Відповідно до п. 3 розділу IV договору отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому.

Для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану (п. 4 розділу IV договору).

Відповідно до п. 7 розділу IV договору для підтвердження цільового використання мікрогранту ДЦЗ через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору мікрогранту або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку. Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади. У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Згідно з п. 2 розділу V договору відповідно до Порядку мікрогрант надається для покриття таких напрямів витрат:

1) придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави);

2) закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов`язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту);

3) послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);

4) орендна плата за нежитлове приміщення (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту);

5) орендна плата за обладнання (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);

6) лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту);

7) використання у підприємницькій діяльності прав інших суб`єктів господарювання (комерційна концесія).

Відповідно до п. 3 розділу V договору конкретні цілі використання коштів мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 2 розділу V цього договору, зазначаються отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат забороняється.

У пунктах 1-2 розділу VI договору визначено, що отримувач має право: 1) на реалізацію бізнес-плану за рахунок коштів мікрогранту відповідно до умов Порядку, цього договору; 2) в процесі реалізації бізнес-плану використовувати кошти мікрогранту в строк визначений пунктом 2 розділу ІV цього договору для покриття напрямків витрат, визначених у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору; 3) звертатись до відповідного регіонального центру зайнятості та Уповноваженого банку для погодження внесення змін до бізнес-плану, у разі виникнення обставин, визначених у пункті 5 розділу IV цього договору.

Отримувач зобов`язується: 1) використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором; 2) виконати обов`язкову умову; 3) не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору; 4) з метою здійснення моніторингу та контролю виконання умов цього договору надавати ДЦЗ (відповідному регіональному, міському, районному, міськрайонному центру зайнятості або відповідній філії регіональних центрів зайнятості, центральним та/або місцевим органам влади (у разі їх залучення)), доступ до місця провадження господарської діяльності отримувача, а також необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створення робочих місць, протягом трьох років з дня укладення договору або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку; 5) повернути до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими відповідно до Порядку податками, зборами (обов`язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невиконання обов`язкової умови; 6) повернути витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця до Уповноваженого банку у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору; 7) самостійно врегульовувати правовідносини з третіми особами, в тому числі в судовому порядку, які виникатимуть в процесі використання коштів мікрогранту та реалізації бізнес-плану; 8) відповідати за виконання будь-яких інших обов`язків, покладених на нього цим договором та Порядком; 9) до виконання умов цього договору не відчужувати обладнання, придбане за кошти мікрогранту (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього Уповноваженим банком відповідно до договору застави); 10) повідомити ДЦЗ щодо повернення суми мікрогранту у разі невиконання обов`язкових умов.

Відповідно до п. 3 розділу IV договору ДЦЗ зобов`язується вжити заходів необхідних для надання коштів мікрогранту у відповідності до умов цього договору та Порядку.

Згідно з п. 4 розділу VI договору ДЦЗ має право: через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача) протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку відповідно до Порядку; вимагати від отримувача необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць тощо; вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами.

Відповідно до п. 7 розділу VII договору у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору, витрачені кошти мікрогранту протягом одного місяця повертаються отримувачем до Уповноваженого банку.

Згідно з п. 8 розділу VII договору у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.

Укладання договору внаслідок приєднання ФОП Жученко Л.Д. до умов договору, шляхом підписання заяви-приєднання, передбачає надання мікрогранту сумою 150000,00 грн, що перераховується на рахунок відповідача № НОМЕР_3 відкритого в АТ «Ощадбанк».

25.06.2024, підписавши заяву-приєднання до договору, відповідач в цілому прийняв зобов`язання отримувача мікрогранту за договором про надання мікрогранту.

26.07.2024 кошти мікрогранту в сумі 150000,00 грн були зараховані на спеціальний рахунок відповідача в АТ «Ощадбанк», що підтверджується відповідним витягом з електронного реєстру мікрогрантів.

Позивач у позові зауважив, що моніторинг та контроль за виконанням умов договору покладено на Державний центр зайнятості та здійснюються через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абз. 3 п. 20 Порядку № 738.

Позивач заначив, що протягом строку реалізації проєкту Конотопською філією Сумського обласного центру зайнятості здійснювались планові перевірки дотримання умов договору мікрогранту.

Відповідно до матеріалів справи заступником начальника Кролевецького відділу Конотопської філії Сумського ОЦЗ Чорненко Галиною Михайлівною проведено перевірку/огляд дотримання договору мікрогранту/гранту. Перевірка проведена за період з 25.06.2024 по 16.12.2024. За результатами перевірки 16.12.2024 складено акт №1 перевірки/огляду дотримання договору мікрогранту/гранту.

У розділі 2 вищезазначеного акту «Виконання обов`язкової умови договору мікрогранту/гранту» містить інформацію про те, що 15.08.2024 року відповідачкою було прийнято на роботу продавцем непродовольчих товарів Лазебник Ларису Анатоліївну, рнокпп НОМЕР_4 . За висновок по даному розділу: «Порушення: не виявлено».

Загальний висновок за результатами перевірки: «Перевіркою встановлено: отримувач коштів використав кошти мікрогранту у відповідності до бізес-плану. Використання коштів мікрогранту здійснено за цільовим призначенням, яке підтверджено відповідними документами первинного бухгалтерського обліку».

19.11.2025 заступником начальника Кролевецького відділу Конотопської філії Сумського ОЦЗ Чорненко Галиною Михайлівною проведено чергову перевірку/огляд дотримання договору мікрогранту/гранту. Перевірка проведена за період з 16.12.2024 по 19.11.2025.

За результатами перевірки 19.11.2025 складено акт №2 перевірки/огляду дотримання договору мікрогранту/гранту.

За розділом 2 вищезазначеного акту «Виконання обов`язкової умови договору мікрогранту/гранту» містить ідентичну акту № 1 інформацію про те, що 15.08.2024 відповідачем прийнято на роботу продавцем непродовольчих товарів ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_4 . Висновок за даним розділом: «Порушення: не виявлено».

Загальний висновок за результатами перевірки: «Перевіркою встановлено: отримувач коштів використав кошти мікрогранту у відповідності до бізес-плану. Використання коштів мікрогранту здійснено за цільовим призначенням, яке підтверджено відповідними документами первинного бухгалтерського обліку».

10.03.2026 консультантом роботодавця Кролевецького відділу Конотопської філії Сумського ОЦЗ Чорненко Галиною Михайлівною проводилась позапланова перевірка/огляд дотримання договору мікрогранту/гранту. Перевірка проводилась за період з 27.06.2024 по 09.03.2026.

За результатами позапланової перевірки 10.03.2026 складено акт перевірки/огляду дотримання договору мікрогранту/гранту (позапланова перевірка).

В розділі 2 вищезазначеного акту «Виконання обов`язкової умови договору мікрогранту/гранту» зазначено: що «Шляхом проведення детальної звірки засобами ЄІАС, було встановлено, що громадянка ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ФОП Жученко Л.Д. до моменту отримання мікрогранту та була повторно працевлаштована вже після отримання грантових коштів, менше ніж через 180 календарних днів, що суперечить вимогам Порядку.».

Загальний висновок за результатами перевірки: «Перевіркою встановлено: отримувачем мікрогранту ФОП Жученко Людмила Дмитрівна (рнокпп НОМЕР_1 ), унікальний номер заяви GYN054, було порушено вимогу п. 20 Порядку, а саме, працівник найманий на умовах грантової програми, ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 ) перебувала у трудових відносинах з отримувачем мікрогранту протягом 180 календарних днів, що предують дню її працевлаштування. Враховуючи вище вказане кошти мікрогранту підлягають поверненню.».

У акті №3 від 10.03.2026 відповідачем надані пояснення, що отримувач мікрогранту з порушеннями не згоден; за період з 27.06.2024 по 09.03.2026 позивачем будо здійснено дві перевірки 16.12.2024 та 19.11.2025, за якими порушень не виявлено; кошти мікрогранту використані за цільовим призначенням (придбання обладнання); заборгованості зі сплати податків немає.

27.03.2026 відповідно до наказу Сумського обласного центру зайнятості №35 «Про повернення повної суми мікрогранту» ухвалено рішення про повернення 150000,00 грн мікрогранту, використаних не за цільовим призначенням, виплаченого ФОП Жученко Л.Д..

31.03.2026 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №05.2/531 із зазначенням підстав та реквізитів для повернення коштів мікрогранту.

30.04.2026 відповідач надав позивачу відповідь на претензію, за якою зауважив про безпідставність вимог щодо повернення 150000,00 грн мікрогранту.

З огляду на зазначене позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 150000,00 грн коштів мікрогранту.

Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У частині 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У частині 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У частині 1 статті 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до матеріалів справи між сторонами спору укладено договір про надання мікрогранту, порядок надання якого регулюється Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку цей Порядок визначає:

-умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - мікрогрант);

-механізм використання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу та коштів, передбачених Мінекономіки за бюджетною програмою Надання грантів для створення або розвитку бізнесу для надання безповоротної державної допомоги отримувачу у формі мікрогранту.

Пунктами 4 та 5 Порядку встановлено розмір мікрогранту, що може бути наданий, та напрями витрат, на покриття яких видаються мікрогранти, в т.ч.: мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат: придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); матеріалів, товарів та послуг, пов`язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту).

Відповідно до абз 2 п. 7 Порядку виплата мікрогрантів отримувачам за рішеннями про надання мікрогрантів, прийнятими Державним центром зайнятості у попередньому бюджетному періоді, за якими в установленому порядку зареєстрована кредиторська заборгованість, здійснюється Мінекономіки у поточному бюджетному періоді за рахунок джерел, передбачених абзацом сьомим (у межах обсягу бюджетних асигнувань за відповідним напрямом) пункту 1 цього Порядку.

Заяву на отримання мікрогранту подають отримувачі (п. 8 Порядку).

Згідно з абз. 1-5 п. 9 Порядку заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.

Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У заяві обов`язково зазначається уповноважений банк на вибір отримувача.

Невід`ємним додатком до заяви є бізнес-план, який формується отримувачем відповідно до Положення про бізнес-плани, що подаються для отримання фінансової державної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2025 р. № 1527 Деякі питання подання бізнес-планів для отримання фінансової державної підтримки.

Заяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються.

Мінекономіки встановлює кінцеві строки подання заяв у межах календарного року, про що інформує Державний центр зайнятості.

Відповідно до абз. 4 п. 12 Порядку мікрогрант надається у безготівковій формі.

Згідно з абз. 1-8 п. 20 Порядку для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання.

У договорі мікрогранту обов`язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отримувачем отриманих коштів. Умови укладеного договору мікрогранту є незмінними в частині виконання обов`язкових вимог, які діяли на момент укладення договору, крім випадків, визначених цим Порядком.

Обов`язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п`ятим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.

Для виконання обов`язкової умови не може бути працевлаштована особа, яка перебувала у трудових відносинах з отримувачем мікрогранту протягом 180 календарних днів, що передують дню її працевлаштування відповідно до вимог цього Порядку, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацом другим пункту 4 цього Порядку.

Для виконання отримувачем обов`язкової умови договору щодо працевлаштування міський, районний, міськрайонний центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості (далі - центр зайнятості) за місцем укладення договору мікрогранту інформує суб`єкта господарювання про можливість укомплектування робочих місць особами з числа зареєстрованих безробітних. Центр зайнятості та суб`єкт господарювання вживають спільних заходів для добору працівників із числа зареєстрованих безробітних.

За відсутності у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на робочі місця, створені суб`єктом господарювання, комплектування таких робочих місць здійснюється суб`єктом господарювання самостійно.

У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу третього цього пункту, до закінчення 24-місячного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця у межах зазначеного строку працевлаштовуються інші особи. Суб`єкт господарювання протягом п`яти календарних днів після звільнення працівника, працевлаштованого на умовах цього Порядку, повідомляє відповідному центру зайнятості про наявність або відсутність наміру комплектування ним робочого місця особами з числа зареєстрованих безробітних. За наявності такого наміру у роботодавця та у разі відсутності протягом п`яти днів з дня отримання такого повідомлення у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на умовах цього Порядку, комплектування таких робочих місць здійснюється суб`єктом господарювання самостійно.

У разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Відповідно до абз. 1, 3, 6, 9, 10 п. 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.

У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.

Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства. У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пункту 20 цього Порядку і цього пункту сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.

У поданому відзиві на позов відповідач зазначив, що в абз. 5 п. 20 Порядку зазначено, що для виконання отримувачем обов`язкової умови договору щодо працевлаштування міський, районний, міськрайонний центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості (далі - центр зайнятості) за місцем укладення договору мікрогранту інформує суб`єкта господарювання про можливість укомплектування робочих місць особами з числа зареєстрованих безробітних. Центр зайнятості та суб`єкт господарювання вживають спільних заходів для добору працівників із числа зареєстрованих безробітних.

У запереченнях відповідач звертає увагу суду, що за абз. 6 п. 20 Порядку передбачено, що за відсутності у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на робочі місця, створені суб`єктом господарювання, комплектування таких робочих місць здійснюється суб`єктом господарювання самостійно. Відповідач наголошує, що даний пункт Порядку не містить жодних обмежень щодо працевлаштування (наприклад заборона працевлаштування особи, яка перебувала у трудових відносинах з отримувачем мікрогранту протягом 180 календарних днів, що передують дню її працевлаштування).

Відповідач зауважив, що попередньо Лазебник Лариса Анатоліївна перебувала з ФОП Жученко Л.Д. у трудових відносинах, а після звільнення з роботи перебувала на обліку в центрі зайнятості. Інформація про її попереднє місце роботи та тривалість перебування у трудових відносинах з відповідачем була доступна центру зайнятості на момент вирішення питання про її повторне працевлаштування. Можливість повторного працевлаштування Лазебник Лариси Анатолівни виникла лише після отримання мікрогранту, укладення договору оренди нежитлового приміщення та закупівлі обладнання. Фактично відповідачем було створено нове робоче місце.

Відповідач просить врахувати, що прийнята ним на роботу ОСОБА_1 є особою з інвалідністю. В той час, коли для осіб, які не можуть на рівних конкурувати на ринку праці (наприклад, люди з інвалідністю, особи передпенсійного віку), держава впроваджує додаткові заходи сприяння зайнятості, Сумський обласний центр зайнятості вимагає від відповідача повернення повної суми мікрогранту за працевлаштування такої особи.

Позивач посилається на абз. 8 п. 20 Порядку в якому зазначено, що у разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Але, як вже було зазначено вище, у даному випадку вимога щодо створення робочого місця протягом шести місяців з дня зарахування коштів була виконана.

Позивач був добре обізнаний, що на створене робоче місце прийнято особу, що попередньо перебувала з відповідачкою у трудових відносинах. Обізнаність позивача підтверджується тим, що наймана особа перебувала на обліку в ЦЗ, про трудові відносини з даною особою йдеться в Актах перевірки/огляду дотримання договору мікрогранту/гранту від 16.12.2024 № 1 та від 19.11.2025 № 2.

Відповідач наголошує, що термін для виконання відповідачем обов`язкової умови щодо створення робочого місця протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок станом на 19.11.2025 закінчився і актом перевірки/огляду дотримання договору мікрогранту/гранту від 19.11.2025 № 2 підтверджено використання коштів мікрогранту у відповідності до бізес-плану, за цільовим призначенням.

Суд погоджується з відповідачем, що саме з боку позивача мало місце порушення вимог Порядку, а саме: позивач не довів факт виконання ним абз. 5 п. 20 Порядку, яким визначено, що для виконання отримувачем обов`язкової умови договору щодо працевлаштування саме міський, районний, міськрайонний центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості (далі - центр зайнятості) за місцем укладення договору мікрогранту інформує суб`єкта господарювання про можливість укомплектування робочих місць особами з числа зареєстрованих безробітних. Центр зайнятості та суб`єкт господарювання вживають спільних заходів для добору працівників із числа зареєстрованих безробітних.

Доказів відповідного інформування відповідача позивач суду не подав. Як і доказів того, що відповідач порушив вимоги Правил в цій частині та не працевлаштував особу з числа осіб, зареєстрованих як безробітні, та рекомендованих центром зайнятості.

Суд погоджується з відповідачем, що на підставі абз. 6 п. 20 Правил за відсутності у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на робочі місця, створені суб`єктом господарювання, комплектування таких робочих місць здійснюється суб`єктом господарювання самостійно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів факту порушення відповідачем вимог Порядку та відсутні підстави для повернення отриманого відповідачем мікрогранту.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до матеріалів справи позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову. Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову.

При ухваленні рішення у справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до платіжної інструкції від 21.07.2026 №6388 позивачем при зверненні до суду сплачено 2662,40 грн судового збору.

У статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати позивача суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення складено та підписано 21.10.2026 у зв`язку із пошкодженням будівлі суду внаслідок завданого 26.09.2026 авіаудару та тимчасовим призупиненням роботи суду з 28.09.2026 по 12.10.2026 та у зв`язку із відпусткою судді Короленко В.Л.

СуддяВ.Л. Короленко