Постановление суда № 140791941, 21.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"21" жовтня 2026 р.Справа № 916/4258/26Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 4364/26 від 16.10.2026), у справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський комбікормовий завод № 1 (65047, Одеська обл., м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, 39И, каб. 503/8, код ЄДРПОУ 35697597)

про стягнення дивідендів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський комбікормовий завод № 1 про стягнення дивідендів за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, визначивши їхню суму, відповідно до висновку експерта.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2026 справу № 916/4258/26 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з такого.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України Про судовий збір № 3674-V-І. При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3328 грн, позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 3328 грн, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 1164800 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22.

Згідно зі ч. ч. 1-2 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Ватаном Ісмаїлом не було зазначено суми дивідендів, яку він просить стягнути з відповідача. Водночас позивач вказав, що їх розмір буде визначений відповідно до висновку експерта.

Суд зазначає, що провадження у справі не може бути відкрито за відсутності доказів сплати судового збору у зв`язку з неможливістю визначення його розміру. В такому випадку слід керуватися ч. 2 ст. 163 ГПК України, визначаючи його попередній розмір.

У поданій до суду позовній заяві позивач вказує, що предметом спору є виплата дивідендів та визначення їх розміру. На думку ОСОБА_3 виплата дивідендів за зазначений період, відповідно до фінансової звітності товариства, складає за 2020 рік - 18557700 грн; за 2021 рік звітність не була надана; за 2022 рік 12898100 грн; за 2023 рік 6296700 грн; за 2024 рік 10682800 грн; за 2025 рік 11641000 грн. Таким чином, загальний розмір прибутку за 2020-2025 роки становить 60076300,00 грн.

Також ОСОБА_2 зазначає, що з 2020 року йому належало 50% статутного капіталу товариства, а, отже, сума, яку товариство могло виплатити в якості дивідендів, має складати не менше 30038150,00 грн. З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що попередня ціна цього позову становить 30038150,00 грн.

Отже, за пред`явлення даного позову, який містить одну позовну вимогу майнового характеру, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 360457,80 грн (30038150,00 грн * 1,5 % * 0,8 = 360457,80 грн).

Водночас на підтвердження сплати судового збору позивачем надано квитанцію про сплату № 8520-3469-8748-4301 від 08.09.2026 .

Проте відповідно до довідки начальника статистичного відділу, згідно з реєстру підтверджень оплат із Казначейства, судовий збір у розмірі 2662,40 грн від ОСОБА_2 , сплачений згідно з платіжною інструкцією № 8520-3469-8748-4301 від 08 вересня 2026 року був зарахований на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області, однак вказана платіжна інструкція обліковується в матеріалах справи №916/3422/26.

Таким чином, за висновком суду, квитанція № 8520-3469-8748-4301 від 08.09.2026 не є належним доказом сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн за подання цієї позовної заяви (вх. № 4364/26 від 16.10.2026).

Крім того, ОСОБА_4 було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до одержання висновку експерта. В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що він є пенсіонером та не працює.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В порушення вимог процесуального закону, який покладає на позивача обов`язок доведення існування обставин, з якими Закону України Про судовий збір пов`язує можливість відстрочення сплати судового збору, позивачем не було надано суду жодного доказу.

Суд зазначає, що наявність статусу пенсіонера та відсутність офіційного працевлаштування не виключає наявність у позивача іншого джерела доходу (від передання майна в оренду або отримання процентів за депозитом тощо). Таким чином, наведені позивачем обставини не можуть бути достатніми для відстрочення сплати судового збору, що є підставою для відмови у задоволенні заявленого позивачем клопотання.

У разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову (абз. 2 ч. 7 ст. 162 ГПК України).

Згідно з ч. 7 ст. 164 ГПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

В порушення вимог ст. 164 ГПК України позивачем не було зазначено реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг, інформацію про його відсутність, бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі відсутності рахунку; не надано довідки про наявність рахунку у випадку його відкриття.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В порушення вимог ст. 162 ГПК України позовна заява ОСОБА_3 не містить відомостей про зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 2 ст. 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте на підтвердження наведених по тексту позовної заяви обставин щодо розміру прибутку відповідача позивачем не було надано фінансову звітність, на яку є посилання; не надано рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 27 від 13.02.2020; не надано рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 20/05/2026 від 20.05.2026, тощо.

Недотримання приписів ст. 162, ст. 164 ГПК України має наслідком застосування положень ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, вищевказані судом недоліки позовної заяви в силу приписів ст.ст. 164, 172, 174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (Вх. № 4364/26 від 16.10.2026) залишити без руху.

2. Позивачу, у строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, необхідно усунути виявлені недоліки позовної заяви та надати докази сплати судового збору у розмірі 360457,80 грн.

3. Повідомити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Ухвалу підписано 21.10.2026.

Суддя Нікітенко С.В.