Решение № 140791402, 20.10.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1897/26

Провадження № 2/147/937/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Задверняк Т. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2026 року через систему «Електронний суд» в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. надійшла позовна заява, подана представником позивача Морозової А. Д. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стислий виклад позиції позивача.

03.05.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1390-0606, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 1000,00 грн строком на 365 днів.

На підтвердження укладення кредитного договору позивач посилається на документи, відповідно до яких відповідач пройшов процедуру оформлення кредиту через вебсайт ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», отримав доступ до особистого кабінету, самостійно зазначив реквізити банківської картки для отримання кредитних коштів та підписав кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора С7737. Після підписання договору його примірник, Правила та інші супутні документи були направлені на електронну адресу відповідача та стали доступними в особистому кабінеті.

Позивач зазначає, що кредитні кошти були перераховані відповідачу через АТ КБ «ПриватБанк» із використанням системи платежів LiqPay на картковий рахунок, реквізити якого відповідач зазначив в особистому кабінеті. На підтвердження факту видачі кредиту позивачем надано довідку про перерахування суми кредиту та квитанцію про перерахування коштів, що, на думку позивача, підтверджує належне виконання ним своїх зобов`язань за кредитним договором.

Позивач також зазначає, що відповідач, отримавши кредитні кошти, не скористався правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від нього без пояснення причин.

Водночас відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, у зв`язку з чим кредитні кошти в повному обсязі не повернув та не виконав інші грошові зобов`язання за договором.

Станом на 06.05.2026, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 1390-0606 від 03.05.2024 становить 6442,50 грн, яка складається з:

-простроченої заборгованості за кредитом 1000,00 грн;

-простроченої заборгованості за нарахованими процентами 5292,50 грн;

-простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту 150,00 грн.

Водночас позивач зазначає, що застосував до відповідача програму лояльності, передбачивши часткове списання заборгованості за нарахованими процентами та комісією в загальному розмірі 1442,50 грн за умови погашення відповідачем решти заборгованості в сумі 5000,00 грн.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5000,00 грн, з яких 1000,00 грн заборгованість за кредитом та 4000,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, а також судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Суд, з огляду на подання позивачем документів в електронній формі та їх значний обсяг, враховуючи зміст Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами), з метою процесуальної економії, вважає за можливе розглядати (формувати та зберігати) справу у змішаній формі.

Так, відповідно до п.122 Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Ухвалою суду від 25 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання свого представника не направив, водночас разом з позовом клопотав про проведення розгляду справи без участі представника позивача у разі неявки відповідача, позовні вимоги підтримує та заперечень проти заочного розгляду справи не висловлює.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому ЦПК України. Відзиву на позовну заяву, клопотань чи інших письмових пояснень від відповідача до суду не надходило, як і повідомлення про іншу адресу проживання.

У встановлений ч. 7 ст.178 ЦПК України строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 03.05.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1390-0606.

Відповідно до умов договору, його укладення відбулося в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом підтвердження відповідачем свого волевиявлення за допомогою одноразового ідентифікатора С7737, який був наданий для підписання кредитного договору № 1390-0606 від 03.05.2024. Кредитний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача становлять єдиний договір та визначають його істотні умови.

Згідно з умовами кредитного договору кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 1000,00 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період 21 день; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту; знижена та стандартна процентні ставки 1,45 % на день.

Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та, відповідно до умов кредитного договору, не змінюється протягом усього строку користування кредитом.

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується документами про перерахування коштів на картковий рахунок відповідача за допомогою АТ КБ «ПриватБанк» із використанням платіжного сервісу LiqPay.

Водночас відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав. Отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від нього, а в подальшому не виконав у повному обсязі свої грошові зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Станом на 06.05.2026, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 1390-0606 від 03.05.2024 становить 6442,50 грн та складається із: заборгованості за кредитом 1000,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами 5292,50 грн; заборгованості за комісією 150,00 грн.

Водночас позивач зазначає, що в межах програми лояльності погодився пробачити відповідачу частину заборгованості в розмірі 1442,50 грн за умови сплати ним 5000,00 грн, з яких 1000,00 грн становить заборгованість за кредитом, а 4000,00 грн заборгованість за нарахованими процентами. Саме зазначену суму позивач просить стягнути з відповідача.

Таким чином, між сторонами виникли цивільні правовідносини, що випливають із кредитного договору, за якими позивач виконав свій обов`язок щодо надання кредитних коштів, а відповідач у подальшому не виконав належним чином своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Частиною другою ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Разом з тим особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначаються Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір може бути зроблена, зокрема, шляхом розміщення пропозиції у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах, а прийняття такої пропозиції може бути здійснено шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що кредитний договір № 1390-0606 від 03.05.2024 укладено сторонами в електронній формі із використанням одноразового ідентифікатора С7737, що відповідає наведеним вимогам законодавства щодо форми та порядку укладення електронного правочину.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 виникли договірні правовідносини на підставі укладеного в електронній формі кредитного договору, який за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Водночас сторонами погоджено істотні умови кредитування, зокрема розмір кредиту, строк кредитування, процентні ставки, порядок нарахування та сплати процентів, а також інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до ст. 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Отже, у відповідача як позичальника виник обов`язок повернути отримані кредитні кошти у встановлений договором строк, а також сплатити проценти та інші передбачені договором платежі.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 1000,00 грн, що підтверджується документами щодо перерахування коштів на картковий рахунок відповідача за допомогою АТ КБ «ПриватБанк» із використанням платіжного сервісу LiqPay.

Водночас матеріали справи не містять відомостей про здійснення відповідачем часткового погашення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим відповідний висновок про визнання нею зобов`язань шляхом здійснення платежів не може бути покладений в основу судового рішення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, отримавши кредитні кошти, відповідач був зобов`язаний виконувати умови кредитного договору належним чином, однак свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведені положення закону, суд при вирішенні спору має встановити наявність або відсутність обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та надати оцінку наданим доказам у їх сукупності.

Згідно з розрахунком позивача, станом на 06.05.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 1390-0606 від 03.05.2024 становить 6442,50 грн та складається із: заборгованості за кредитом 1000,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами 5292,50 грн; заборгованості за комісією 150,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить із того, що наданий позивачем розрахунок заборгованості підлягає оцінці у сукупності з кредитним договором, документами щодо перерахування кредитних коштів та іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Водночас суд враховує, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 5000,00 грн заборгованості за кредитним договором, з яких 1000,00 грн становить заборгованість за кредитом, а 4000,00 грн заборгованість за нарахованими процентами. Крім цього, позивач зазначає про погодження в межах програми лояльності прощення частини заборгованості в розмірі 1442,50 грн за умови сплати відповідачем зазначеної суми.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено укладення між сторонами кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та виникнення заборгованості за договором. Водночас доказів належного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, повернення кредиту та сплати процентів у заявленому розмірі матеріали справи не містять.

Оскільки позивач просить стягнути лише 5000,00 грн заборгованості, з яких 1000,00 грн заборгованість за кредитом, а 4000,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1390-0606 від 03.05.2024 у розмірі 5000,00 грн є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають повному задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст. 273, 274-279, 280-281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1390-0606 від 03.05.2024 в розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Роз`яснити сторонам у справі, що відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів у порядку, передбаченому ст. 352, 354, 355 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до ст. 289 ЦПК України, якщо після закінчення строків, встановлених цим Кодексом, воно не було переглянуте чи оскаржене або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ - 38548598, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, місто Київ, 01133, (рахунок ІВAN НОМЕР_1 UAH, Банк АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Суддя О. Г. Борейко