Постановление суда № 140791207, 15.10.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/892/25

У Х В А Л А

іменем України

15.10.2026 м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шпортун С.В.

за участю секретаря судових засідань Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області за участі третіх осіб Фермерського господарства «УКРАЇНА», Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНБУД-КОМПЛЕКТ" про визнання права власності на нерухоме майно,

за участі

представника відповідача Коцюбняк А.Й.

представника третьої особи Коцюбняк В.І.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

У підготовчому судовому засіданні головуючий у справі суддя Шпортун С.В. заявила самовідвід від участі у розгляді цієї справи, мотивуючи тим, що після забезпечення представнику третьої особи ОСОБА_2 права на ознайомлення з матеріалами зазначеної цивільної справи в ході судового засідання 22.07.2026, судом також було вивчено матеріали справи в контексті поставлених останній питань щодо можливості її участі у даній справі та встановлено наступне.

22.07.2026 у справу в якості представника третьої особи вступила адвокат Коцюбняк В.І. (ордер від 21.07.2026 (а.с.102 Т.2), яка займала посаду помічника судді головуючого судді у справі - судді Шпортун С.В. у період з 11.02.2022 по 01.04.2026 та яка була звільнена із займаної посади за п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін.

Дана цивільна справа надійшла у провадження судді Шпортун С.В. 15.05.2025, на що вказує Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.с.89 Т.1).

Також встановлено, що в рамках цієї справи під головуванням судді Шпортун С.В. виносились процесуальні рішення в ході яких головуючий у справі доводив до відома свою правову позицію з вирішення даної справи до відома помічника судді Коцюбняк В.І., в період її роботи на посаді, на яку, в силу посадових обов`язків, покладено підготовку проектів судових рішень.

Нормами ч.1 ст.61 ЦПК України вказують, що не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як зокрема, яка є помічником судді, який розглядає справу.

Разом з цим норми ЦПК України не регулюють вирішення питання участі особи, як працівника апарату суду дотичного до матеріалів цивільної справи після його звільнення з роботи та покладають обов`язок саме на таку особу щодо добросовісної реалізації покладених на неї прав та обов`язків, у даному випадку, як на адвоката, що передбачено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та «Правилами адвокатської етики».

Суд зважає, що право на правову допомогу визначено Основним Законом України Конституцією України, ст.59 якої визначає, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Отож за загальними правилами вибір особою представника адвоката презюмується.

Ураховуючи те, що саме у період перебування на посаді помічника судді особа, яка набула статусу представника третьої особи - ОСОБА_2 була дотична до справи, яка є предметом цього судового розгляду, суддею доводилась позиція щодо форми змісту поданої заяви, а також доданих до неї документів, готувались проекти судових рішень, надавалась оцінка на предмет усунення недоліків позивачем позову (оцінка наданим документам та доводам) та можливість відкриття провадження у справі, надходили ряд інших документів щодо яких висловлювалась правова позиція суддею. За таких обставин мало місце не формальне відкриття провадження у даній справі, на що вказувала представник третьої особи у судовому засіданні, тому суддя вважає, що наявні суб`єктивні та об`єктивні критерії, які ставлять під сумнів безсторонність судді, відтак з метою забезпечення прав усіх учасників цивільного процесу на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, гарантування довіри та авторитету до правосуддя, головуюча у справі заявила самовідвід, оскільки існують інші обставини, які викликають сумнів в її об`єктивності та неупередженості.

У судовому засіданні представник відповідача Коцюбняк А.Й. та представник третьої особи Коцюбняк В.І. своїх мотивів з приводу заяви про самовідвід не висловили.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими. Суд зважає, що із представником позивача заздалегідь було узгоджено дату даного судового засідання.

Інші учасники цивільного процесу в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими, заяв та клопотань до суду не направили.

З огляду на викладене та з метою економії процесуального часу, суд не вбачав підстав для відкладення розгляду питання про самовідвід, тому вирішує його у даному судовому засіданні та виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" N 1402-VIII від 02.06.2016, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі ст.2 ЦПК України (далі - ЦПК).

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 36 ЦПК України законодавцем визначено конкретні підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ст.39 ЦПК).

Головна мета відводу (самовідводу) - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Стаття 15 Кодексу суддівської етики затвердженого на ХІ з`їзді суддів України 22.03.2013 року зазначає, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід (відвід). Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» вказано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення. Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, оскільки «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Велика Палата Верховного в ухвалі від 04.02.2020 р. щодо розгляду заяви про відвід судді у справі №908/137/18 зазначила наступне: «..для правової системи України, а також для того, щоби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникли сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи Велика Палата Верховного Суду задовольняє клопотання про відвід судді-доповідача».

Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові №277/599/15-к 17.09.2019 р. - будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Судом встановлено, що заява про самовідвід головуючого у справі подана після вступу у справу представника третьої особи Коцюбняк В.І.

22.07.2026 відбулось підготовче судове засідання у даній цивільній справі, у якому приймала участь представник третьої особи Коцюбняк В.І., надавши на підтвердження повноважень відповідні документи (ордер від 21.07.2026 (а.с.102 Т.2) та заяву про ознайомлення із матеріалами цивільної справи, у зв`язку із чим просила розгляд відкласти.

У судовому засіданні судом ставилось на обговорення учасників цивільного процесу питання щодо участі у справі як представника третьої особи - адвоката Коцюбняк В.І., утім остання повідомила, що правові підстави для її усунення від участі у справі відсутні, оскільки вона лише готувала ухвалу про відкриття провадження у справі, яка є формальною.

Після судового засідання, вивченням матеріалів цивільної справи, головуючим було встановлено, що дана цивільна справа надійшла у провадження судді Шпортун С.В. 15.05.2025, на що вказує до Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.с.89 Т.1).

Згідно матеріалів цивільної справи встановлено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд не обмежився лише виготовлення відповідного процесуального документа (ухвали про відкриття провадження у справі), у такій справі було винесено ухвалу 19.05.2025 про залишення без руху, суд давав оцінку наведеним у справі обставинам та доказам, перевіряючи позов та додані до нього матеріали на відповідність вимогам ст.175, 177 ЦПК України. На виконання вимог ухвали суду від 19.05.2025 про залишення без руху стороною позивача надавались ряд заяв, зокрема: заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків, заява про усунення недоліків; долучались докази (висновок про вартість майна та документи на підтвердження повноважень особи, яка їх склала, платіжна інструкція про доплату судового збору, тощо); клопотання про витребування додаткових доказів щодо яких сторона мала складнощі та які містили нотаріальну таємницю. За результатами вивчення наданих стороною позивача заяв та документів надавалась судом оцінка на предмет усунення зазначених судом в ухвалі від 19.05.2025 недоліків та ухвалою суду від 01.07.2025 було відкрито провадження у справі, а також цією ухвалою вирішувались ініційовані представником позивача клопотання.

22.07.2025 Турбівською селищною радою Вінницького району Вінницької області було подано відзив на позовну заяву із доказами на підтвердження їх позиції.

Відповідно до доданих у справі документів (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань а.с.224 Т.1) представником Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області являється ОСОБА_3 , яка приходиться рідною матір`ю ОСОБА_2

23.07.2025, 23.09.2025 представник позивача надав відповідь на відзив Турбівської селищної ради та відповідно ФГ «Україна», який надійшов представнику через систему Електронний суд, у якому висловив свої аргументи та заперечення стосовно відзиву.

На виконання вимог ухвали суду від 01.07.2025 нотаріальною установою надавались відповіді щодо запитуваних документів.

За клопотанням представника позивача від 22.02.2026 витребовувались матеріали господарської справи №902/147/15, які долучено до справи та долучались додаткові докази отримані від арбітражного керуючого Тихончук Л.Х., за клопотанням представника відповідача долучались Витяги з Державного реєстру речових прав.

22.07.2026 у справу в якості представника третьої особи вступила адвокат Коцюбняк В.І. (ордер від 21.07.2026 (а.с.102 Т.2), яка займала посаду помічника судді головуючого судді у справі - судді Шпортун С.В. у період з 11.02.2022 по 01.04.2026 та яка була звільнена із займаної посади за п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін.

Відповідно до Посадової інструкції помічника судді місцевого загального суду, до завдань та обов`язків помічника судді входить, окрім іншого вивчення матеріалів справи, підбір законодавства та матеріалів судової практики, необхідних для розгляду конкретної судової справи. Попередня підготовка судових справ до розгляду, за дорученням судді помічник готує проекти запитів, листів, іншої документації, пов`язаної із розглядом конкретної справи. Контролює надходження та приєднання до судової справи відповідних матеріалів. Здійснює контроль за підготовкою судових засідань, які проводяться під головуванням судді, контролює своєчасність повідомлення про день та час проведення судового засідання осіб, які беруть участь у справі.

Отож основним обов`язком помічника судді є вивчення матеріалів справи, підбір законодавства та матеріалів судової практики для розгляду конкретної судової справи та на основі цього підготовка проектів судових рішень.

Зібрані у справі докази та обсяг проведеної підготовчої роботи для розгляду цієї справи свідчить про те, що головуючий у справі вчиняв ряд процесуальних дій та виносив рішення, що потребували підготовки проектів та доведення позиції головуючого судді до помічника, отож це не була формальна робота щодо опрацювання шаблону документа про відкриття провадження у справі, а свідчить про значний обсяг роботи.

З огляду на викладене, перевіривши наведені у заяві про самовідвід головуючої у справі судді Шпортун С.В. доводи, суд дійшов висновку, що вони знайшли своє підтвердження належними доказами, обставини зазначені у заяві можуть викликати сумнів у «розумного спостерігача» та недовіру до судової влади, оскільки дають підставу передбачати, що на рішення можуть вплинути сторонні чинники, тоді як «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу, що за встановлених вище обставин ставить подальший процес та ухвалення рішення під головуванням судді Шпортун С.В. під сумнів.

Отож суд дійшов висновку про наявність інших обставин, які виключають участь судді при розгляді даної справи та є підставою для самовідводу судді, тому задовольняє заяву, а матеріали цивільної справи слід передати до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями цього ж суду у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 36 - 37, ст. 39-41, ст. 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву головуючого судді Шпортун С.В. у цивільній справі №136/892/25 про самовідвід, - задовольнити.

Матеріали цивільної справи №136/892/25 передати до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя С. В. Шпортун