Решение № 140790438, 21.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/1126/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу, у якій

позивач ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ ГАВРИК АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ,

відповідач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ХЕВЕН СОФТ",

про стягнення 36 208,99 грн, з яких 35 045,52 грн - основна заборгованість, 774,61 грн - інфляційні втрати, 388,86 грн - 3 % річних,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 36 208,99 грн, з яких 35 045,52 грн - основний борг за послуги, надані згідно з актом приймання-передачі наданих послуг № 1 від 12.03.2026, 774,61 грн - інфляційні втрати, 388,86 грн - 3 % річних.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма судочинства.

Згідно з ухвалою від 28.09.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи як малозначної за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

2.2. Повідомлення про розгляд справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

За приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвалу про відкриття провадження у справі від 28.09.2026 доставлено до електронного кабінету відповідача 28.09.2026 о 13:10, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 30.09.2026. Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.

2.3. Подання заяв по суті спору.

Суд в ухвалі про відкриття провадження встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову, - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали. Цей строк сплив 13.10.2026.

Відповідач у встановлений строк відзив не подав. А тому згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

3. Зміст заяв по суті справи.

3.1. Позовна заява від 31.08.2026 (вх. № 8034/26 від 02.09.2026).

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 12.03.2026, відповідно до якого позивач (виконавець) надав, а відповідач (замовник) прийняв послуги з розробки програмного забезпечення (розробка WordPress-сайту) вартістю 35 045,52 грн, що станом на дату підписання акта становило еквівалент 800 доларів США. Відповідач зобов`язався оплатити послуги протягом 30 робочих днів після підписання акта, проте свого обов`язку не виконав.

Позивач зазначає, що 19.06.2026 та 22.06.2026 направив відповідачу досудові вимоги про оплату послуг, 23.06.2026 - адвокатський запит щодо стану їх розгляду, а також направив досудову вимогу на електронну пошту відповідача, однак відповіді не отримав, а заборгованість залишилась непогашеною.

Вважаючи, що строк оплати сплив 13.04.2026, позивач за період з 13.04.2026 до 25.08.2026 нарахував 774,61 грн інфляційних втрат та 388,86 грн 3 % річних.

Свою позицію позивач обґрунтовує приписами ст. 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 901, 902, 903 ЦК України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 328 грн судового збору та 15 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Відповідач як замовник та позивач як виконавець підписали акт приймання-передачі наданих послуг № 1 (далі - Акт). Акт складений в електронній формі та підписаний кваліфікованими електронними підписами директора відповідача Дічука М. В. 12.03.2026 о 07:15 та позивача 12.03.2026 о 07:33 у сервісі електронного документообігу "Вчасно", що підтверджується відомостями про перевірку електронних підписів, які містяться на Акті.

У тексті Акта зазначено дату "05 березня 2026 року", а у відомостях сервісу "Вчасно" - 06.03.2026. Водночас сторони підписали Акт 12.03.2026, тому суд виходить з того, що Акт підписано 12.03.2026, як про це зазначає і позивач.

Умови Акта у відповідній частині такі.

Виконавець надав, а замовник прийняв послуги з розробки програмного забезпечення, а саме: розробка WordPress-сайту (п. 1).

Загальна вартість наданих послуг за Актом становить 35 045,52 грн без ПДВ, що станом на дату підписання Акта становить еквівалент 800 доларів США згідно з офіційним курсом НБУ (п. 2).

Замовник зобов`язується здійснити оплату за надані послуги в повному обсязі, передбаченому в Акті, протягом 30 (тридцяти) робочих днів після підписання Акта на підставі рахунку, наданого виконавцем (п. 3).

Підписанням Акта замовник підтверджує, що виконавець надав послуги належної якості, та приймає послуги в повному обсязі (п. 4). Замовник підтверджує, що на момент підписання Акта не має претензій щодо обсягу, строків та якості наданих послуг (п. 5).

Акт є підставою для проведення розрахунків між сторонами (п. 6).

4.2. Позивач надав відповідачу послуги з розробки програмного забезпечення вартістю 35 045,52 грн, а відповідач прийняв ці послуги без зауважень щодо їх обсягу, строків та якості, що підтверджується Актом.

4.3. Відповідач повинен був оплатити надані послуги протягом 30 робочих днів після підписання Акта. Доказів оплати послуг відповідач не подав.

4.4. 19.06.2026 та 22.06.2026 позивач і Адвокатське об`єднання "Захист" в інтересах позивача направили відповідачу досудові вимоги про сплату 35 045,52 грн, а 23.06.2026 - адвокатський запит, що підтверджується фіскальними чеками АТ "Укрпошта" від 19.06.2026, 22.06.2026 та 23.06.2026. Відповідач на вимоги не відповів, заборгованість не сплатив.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних) і він підписаний його сторонами, зокрема з використанням електронного підпису.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України). Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Акт підписаний обома сторонами кваліфікованими електронними підписами та містить погоджені сторонами умови про предмет (послуги з розробки програмного забезпечення), ціну послуг і строк їх оплати. Тому суд дійшов висновку, що сторони уклали в письмовій (електронній) формі договір, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

5.2. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

5.3. Згідно з п. 3 Акта відповідач зобов`язався оплатити послуги протягом 30 робочих днів після підписання Акта. Відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Отже, перебіг строку оплати почався 13.03.2026.

Визначаючи кількість робочих днів, суд враховує, що в період дії воєнного стану норми ст. 73 КЗпП України щодо святкових і неробочих днів не застосовуються (ч. 6 ст. 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"). Тридцятим робочим днем після підписання Акта є 23.04.2026. Отже, відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання з 24.04.2026.

Позивач помилково визначив початок прострочення з 13.04.2026, фактично обчисливши строк оплати у календарних, а не в робочих днях, як це передбачено п. 3 Акта.

Те, що позивач не надав відповідачу рахунку на оплату, не впливає на перебіг строку оплати. Рахунок не є первинним документом і має інформаційний характер; його ненадання не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє замовника від обов`язку оплатити прийняті послуги у визначений строк (висновок щодо застосування ст. 212, 530, 613 ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19).

5.4. Відповідач прийняв послуги без зауважень, проте не оплатив їх вартість у строк, встановлений п. 3 Акта, та на час розгляду справи. Доказів оплати 35 045,52 грн відповідач не подав, доводів позивача не спростував. Тому вимога про стягнення 35 045,52 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

5.5. Як передбачено в ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У мотивувальній частині уточненої позовної заяви позивач наводить також суми інфляційних втрат 917,99 грн і 882,07 грн, проте в прохальній частині просить стягнути 774,61 грн інфляційних втрат, тому суд розглядає вимогу саме в цьому розмірі.

5.5.1. Позивач, враховуючи умови п. 3 Акта, нарахував 3 % річних за період з 13.04.2026 до 25.08.2026 в розмірі 388,86 грн. Суд здійснив перерахунок з урахуванням початку прострочення 24.04.2026 та в межах визначеного позивачем кінцевого строку нарахування (25.08.2026) і визначив, що їх розмір становить 357,18 грн.

[Період прострочення № 1]: 24.04.2026 - 25.08.2026.

[Сума заборгованості] = 35045.52 грн.

[Кількість днів прострочення] = 124.

[Сума санкції] = 35045.52*3/100/365*124 = 357,18 грн.

[Разом 3 % річних] = 357,18 грн.

Отже, обґрунтованими є 3 % річних у розмірі 357,18 грн.

5.5.2. Позивач, враховуючи умови п. 3 Акта, нарахував інфляційні втрати за період з 13.04.2026 до 25.08.2026 в розмірі 774,61 грн. Суд здійснив перерахунок з урахуванням початку прострочення 24.04.2026 та в межах визначеного позивачем кінцевого строку нарахування (25.08.2026) і визначив, що їх розмір становить 421,46 грн.

[Період прострочення № 1]: 24.04.2026 - 25.08.2026.

[Сума заборгованості] = 35045.52 грн.

Час прострочення у неповному місяці (квітень 2026 року) менше або дорівнює половині місяця, тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується (див. Постанову ВС від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19 (№ в ЄДРСР 93263303)).

[Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення]: травень 2026 року - 100,9 %; червень 2026 року - 99,9 %; липень 2026 року - 100,3 %; серпень 2026 року - 100,1 %.

[Сукупний індекс інфляції] = 1,009 * 0,999 * 1,003 * 1,001 = 1,012026.

[Інфляційне нарахування] = 35045.52 * 1,012026 - 35045.52 = 421,46 грн.

[Сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції] = 35 466,98 грн.

[Разом інфляційних втрат] = 421,46 грн.

Отже, обґрунтованими є інфляційні втрати в розмірі 421,46 грн.

6. Висновки суду.

6.1. З урахуванням викладеного суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 35 824,16 грн, з яких 35 045,52 грн - основний борг, 421,46 грн - інфляційні втрати, 357,18 грн - 3 % річних.

У стягненні 384,83 грн, з яких 353,15 грн інфляційні втрати та 31,68 грн 3 % річних, належить відмовити.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 31.08.2026 (код документа 8426-0479-5851-1908).

7.2. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи часткове задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає судовий збір в розмірі 3 292,63 грн (3 328,00 грн х (35 824,16 грн / (35 824,16 + 384,83) грн)).

7.3. Позивач просить стягнути з відповідача 15 500 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням "Захист" (далі - АО "Захист") за договорами про надання адвокатських послуг № 23/48842 від 16.06.2026 та № 23/50174 від 31.07.2026.

На підтвердження витрат позивач подав: акт виконаних робіт від 31.08.2026 за договором № 23/48842 від 16.06.2026 на 9 000 грн; акт виконаних робіт від 31.08.2026 за договором № 23/50174 від 31.07.2026 на 6 500 грн; ордер на надання правничої допомоги серії ВН № 1750707 від 31.08.2026; платіжні інструкції від 16.06.2026 № E151-OC5A-H8KM-765E на 9 000 грн, від 31.07.2026 № 874T-2B39-CB45-KAB1 на 6 000 грн та від 31.08.2026 № HBA4-8HCX-C42C-TTPO на 500 грн. Самих договорів про надання адвокатських послуг позивач не подав.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката, несуть сторони. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, сплаченої або такої, що підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу сторона повинна подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін (п. 1, 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру. Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (додаткова постанова Верховного Суду від 14.04.2026 у справі № 910/90/25 з посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та постанову Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Оцінивши подані позивачем докази, суд зазначає таке.

Щодо витрат за договором № 23/48842 від 16.06.2026 у розмірі 9 000 грн. Згідно з актом виконаних робіт від 31.08.2026 за цим договором АО "Захист" надало позивачу первісну консультацію, здійснило аналіз судової практики, збір доказів, підготувало та направило відповідачу досудові вимоги і адвокатський запит, а також скарги до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та до Управління захисту прав споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області. Наведені послуги надані до звернення до суду, стосуються досудового врегулювання спору та звернень до контролюючих органів і не пов`язані з розглядом цієї справи судом. Обов`язкового досудового порядку врегулювання спорів цієї категорії закон не встановлює. Ордера на надання правничої допомоги за цим договором позивач не подав. Тому витрати в розмірі 9 000 грн не підлягають розподілу як судові витрати.

Щодо витрат за договором № 23/50174 від 31.07.2026 у розмірі 6 500 грн. Хоча договору позивач не подав, ордер серії ВН № 1750707 від 31.08.2026 підтверджує, що правнича допомога позивачу в Господарському суді Івано-Франківської області надається адвокатом Зачепіло З. Я. АО "Захист" на підставі договору про надання правничої допомоги № 23/50174 від 31.07.2026. Акт виконаних робіт від 31.08.2026, підписаний АО "Захист" та позивачем, містить погоджений сторонами перелік наданих послуг та їх вартість, а саме: первісна консультація - 500 грн; аналіз судової практики - 1 000 грн; збір доказів по справі - 1 000 грн; підготовка процесуальних документів (підготовка та направлення позовної заяви до суду) - 4 000 грн; представництво клієнта в суді першої інстанції (вартість не визначена). Оплату 6 500 грн підтверджують платіжні інструкції від 31.07.2026 на 6 000 грн та від 31.08.2026 на 500 грн.

Водночас первісна консультація, аналіз судової практики та збір доказів є складовими єдиного процесу підготовки позовної заяви, охоплюються послугою з її підготовки і окремого відшкодування не потребують. Вартість представництва клієнта в суді першої інстанції в акті не визначена, а справу суд розглядав у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, без проведення судових засідань.

Враховуючи, що справа є малозначною, не є складною, обсяг доказів у ній незначний, суд вважає, що реальними і необхідними є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн, пов`язані з підготовкою та поданням позовної заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, стягненню з відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 957,49 грн (4 000 грн х (35 824,16 грн / (35 824,16 + 384,83) грн)).

Керуючись ст. 2, 86, 123, 126, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хевен Софт" (76000, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, місто Івано-Франківськ, вулиця Коновальця Євгена, будинок 229, офіс 1, ідентифікаційний код 46058952) на користь Фізичної особи - підприємця Гаврика Андрія Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , р/р НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299) 35 824,16 грн (тридцять п`ять тисяч вісімсот двадцять чотири гривні шістнадцять копійок), з яких 35 045,52 грн - основний борг, 421,46 грн - інфляційні втрати, 357,18 грн - 3 % річних, а також 7 250,12 (сім тисяч двісті п`ятдесят гривень дванадцять копійок) судових витрат, з яких 3 292,63 грн судовий збір, 3 957,49 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Відмовити в позові в частині стягнення 384,83 грн, з яких 353,15 грн інфляційні втрати та 31,68 грн 3 % річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.10.2026.

Суддя О. В. Малєєва