Решение № 140789816, 21.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026Справа № 904/3750/26За позовом: Фізичної особи- підприємця Маміна Дмитра Володимировича, м. Харків

До: Товариства з обмеженою відповідальністю Дис Групп, м. Самар

Про: стягнення 31 522,38грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

ФОП Мамін Д.В. (позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Дис Групп» (відповідач) про стягнення 31 522,38грн. ( в т.ч. : 29 420,00 грн. помилково перерахованих коштів , 1901,68 грн. - інфляційних витрат та 200,70грн. - 3% річних).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.26р. позовну заяву залишено без руху , запропоновано позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви. 30.06.26р. до господарського суду від позивача надійшла заява з усуненими недоліками. Ухвалою суду від 01.07.26р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ТОВ «Дис Групп» ( відповідач ) своїм правом на надання відзиву на позов не скористався. Копія ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.26р. у справі №904/3750/26, направлена на адресу відповідача , повернулася до суду з відміткою пошти «відсутній адресат».

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП Мамін Д.В. відповідно до платіжної інструкції № CD940386 від 29.07.25р. перерахував 37 420,00 грн. на банківський рахунок ТОВ «Дис Групп» з призначенням платежу «Оплата за пакети зг. рах. № 28.07.25р. від 28 липня 2025 р.» За твердженням позивача ці кошти були ним перераховані на користь відповідача помилково , за відсутності будь-яких домовленостей .

За твердженням позивача , ТОВ «Дис Групп» 13.10.25р. повернув на користь ФОП Маміна Д.В. частину коштів в розмірі 8 000,00 грн. платіжною інструкцією № 289,отже залишок неповернутих коштів становить 29 420,00 грн.

Позивач також зазначає, що 10.02.26р. направив відповідачу вимогу про повернення коштів, однак відповіді не отримав. У зв`язку з невиконанням вимоги позивач просить стягнути залишок коштів, інфляційні втрати та три проценти річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

При цьому, згідно зі статтею 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Судом установлено, що між сторонами було в спрощений спосіб укладено договір поставки шляхом виставлення відповідачем відповідного рахунку на оплату та оплатою позивачем цього рахунку тобто виникли договірні правовідносини з поставки товару, В подальшому відповідач не поставив позивачу обумовлений товар та повернув 8 000,00 грн., унаслідок чого неповернута сума попередньої оплати становить 29 420,00 грн. Доказів поставки товару на зазначену суму або повернення відповідних коштів матеріали справи не містять.

Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зазначена норма передбачає альтернативні способи захисту прав покупця, вибір між якими залежить від волевиявлення покупця. У цій справі позивач реалізував право на повернення попередньої оплати шляхом пред`явлення відповідачу відповідної вимоги, а згодом звернення до суду з позовом про стягнення неповернутої суми.

За таких обставин правовою підставою вимоги про стягнення 29 420,00 грн є положення частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку з нормами, що регулюють виконання договірних зобов`язань.

Застосування статті 1212 Цивільного кодексу України для обґрунтування зазначеної вимоги в цьому випадку не є необхідним, оскільки спір виник у межах договірних правовідносин, а обов`язок повернути попередню оплату передбачений спеціальною нормою цивільного законодавства. Сам факт неповернення коштів не змінює договірної природи спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про можливість застосування частини другої статті 625 Цивільного кодексу України до грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати за непоставлений товар. Отже, за наявності прострочення виконання такого зобов`язання кредитор має право вимагати інфляційні втрати та три проценти річних за відповідний період.

Для визначення обґрунтованості заявлених сум суд перевіряє період нарахування, суму заборгованості, дату виникнення прострочення та арифметичну правильність розрахунків позивача.

За умови підтвердження зазначених обставин матеріалами справи вимоги про стягнення 1 901,68 грн. - інфляційних втрат та 200,70 грн. - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 29 420,00 грн. - попередньої оплати, 1 901,68 грн. - інфляційних втрат та 200,70 грн. 3% річних .

На підставі вищевикладеного , керуючись ст.ст. 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дис Групп» (51200, м. Самар. пл. Героїв, б. 12 ; код ЄДРПОУ 45069544 ) на користь позивача - Фізичної особи-підприємця Маміна Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ): 29 420,00 грн. заборгованості , 1901,68грн. - інфляційних витрат, 200,70грн. - 3% річних та 2 662,40 грн. судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 21.10.26р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.