Решение № 140789531, 19.10.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4709/26

Провадження № 2/635/5916/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Лук`яненко С.А.,

секретар судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

П О С Т А Н О В И В:

АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101750773444826 від 24.06.2025 року в розмірі 109813,27 грн. станом на 13.05.2026 року та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2662,40 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.06.2025 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Акцент-Банк» кредитний договір № АВН0СТ155101750773444826 щодо надання кредиту у розмірі 100 000,00 грн строком на 24 місяці зі сплатою процентів у розмірі 55 % щорічно.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов договору. Відповідно до п.12 Заяви, у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу.

Відповідач у порушення умов кредитного договору зобов`язання за вказаним договором не виконав, в зв`язку з чим заборгованість за кредитним договором станом на 13.05.2026 року складає 109813,27 грн., яка складається з: 87127,36 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 20775,521 - заборгованість за процентами; 0,00 комісія, 1910,70 грн. - пеня.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19.05.2026 року відкрито провадження по справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання та викликано сторін по справі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.08.2026 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі, на адресу суду надав відзив на позовну заяву в якій зазначив, що проти заявлених позовних вимог заперечує, вказавши наступне. Копія позовної заяви та судові повідомлення у цій справі надсилались на адресу: АДРЕСА_1 , за якою він фактично не проживає та не є взагалі офіційно незареєстрованим за вказаною адресою, внаслідок цього останній не мав своєчасної можливості дізнатися про подання позову, ознайомитися зі змістом позову та підготувати заперечення у встановлений строк. Також відповідач зазначив, що не працює та не має доходу протягом останніх 2 років. Попри це він позбавлений можливості оформити державну соціальну допомогу (як безробітна/малозабезпечена особа), оскільки має статус фізичної особи-підприємця (ФОП) з нульовою декларацією доходу, що формально виключає його з переліку осіб, які мають право на таку допомогу, незважаючи на фактичну відсутність будь-яких надходжень. З огляду на викладене просить суд врахувати його фактичне майнове становище та, у разі задоволення позовних вимог, вирішити питання про розстрочення виконання рішення відповідно до ст. 435 ЦПК України.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, суд, за письмовою згодою представника позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Беручі до уваги, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази по справі, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 24.06.2025 року ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством «Акцент-Банк» Кредитний договір № АВН0СТ155101750773444826 щодо надання кредиту в розмірі 100 000,00 грн.

У заяві про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101741522088751 від 09.03.2025 року зазначено, що до укладання цієї угоди відповідач ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms та до укладання цієї угоди ознайомлений з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об`ємі у відповідності до ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ця Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір.

Відповідно до Заяви тип кредиту - строковий, сума кредиту 100 000,00 грн, строк кредитування 24 місяці, процентна ставка фіксована - 55 % на рік, розмір щомісячного платежу становить 7003,12 грн. Дана інформація також зазначена і в паспорті споживчого кредиту «Швидка готівка».

Відповідно до паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочення, при цьому пеня за не виконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу.

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

Згідно з меморіальним ордером № TR.47108844.57075.65455 від 24.06.2025 року ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 100 000,00 грн., згідно кредитного договору № ABH0CT155101750773444826 від 24.06.2025 року.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 13.05.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № ABH0CT155101750773444826 від 24.06.2025 року складає 109 813,27 грн, з яких: 87127,36 грн - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 20775,21 грн. - заборгованість за процентами; 1910,70 грн. пеня; 0,00 грн. - комісія.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Згідно з положеннями ст.639ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 2 ст.1050ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За правилами, встановленими статтями 526,530,611,629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку, Паспорт споживчого кредиту Швидка готівка, Заяву про надання послуги Швидка готівка № ABH0CT155101750773444826 від 24.06.2025 року, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, розрахунок заборгованості за договором № ABH0CT155101750773444826 від 24.06.2025 року,меморіальний ордер TR.47108844.57075.65455 від 24.06.2025 року, виписку по кредиту відповідача ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача нараховану заборгованість по договору № ABH0CT155101750773444826 від 24.06.2025 року станом на 13.05.2026 року в розмірі 107902,57 грн, яка складається з: 87127,36 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 20775,21 грн загальний залишок заборгованості за процентами.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1910,70 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 12 Заявки кредитного договору № ABH0CT155101750773444826 від 24.06.2025 року визначено, що у випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

В той же час, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК Українита доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від12.06.2024 у справі№ 910/10901/23.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23(провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником пені у розмірі 0,07% від суми простроченої заборгованості, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов`язання, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 1910,70 грн. слід відмовити.

Також суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності доходу та неможливість одноразового погашення заборгованості, адже відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше прямо не встановлено законом або договором.

Зокрема, у постанові ВС від 10 грудня 2025 року у справі № 916/4003/24 суд наголосив, що навіть тривала дія форс-мажорних обставин не продовжує автоматично строк повернення кредиту та не звільняє позичальника від обов`язку повернути отримані кошти, якщо інше не передбачено договором або законом. Форс-мажор може мати значення лише для питання відповідальності за прострочення виконання.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 суд наголосив, що стаття 617 ЦК України передбачає звільнення саме від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від виконання самого зобов`язання. Верховний Суд окремо звернув увагу, що відсутність у боржника необхідних коштів прямо не визнається випадком або непереборною силою в розумінні цієї норми.

Втрата роботи або наслідки війни не звільняють від повернення кредиту, однак законодавство передбачає певні гарантії для позичальників.

Так, пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлює, що під час воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення позичальник звільняється від відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов`язання. У цей період не підлягають нарахуванню та стягненню штрафи, пеня та інші санкції, а нараховані з 24 лютого 2022 року штрафні платежі підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Водночас такі гарантії не означають списання самого боргу. Позичальник, як і раніше, зобов`язаний повернути основну суму кредиту, а передбачені законом пільги стосуються переважно відповідальності за прострочення його погашення. Чинне законодавство та практика Верховного Суду виходять із того, що воєнний стан, форс-мажор або погіршення фінансового становища не припиняють кредитного зобов`язання і не звільняють від повернення основної суми боргу.

За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101750773444826 від 24.06.2025 року в сумі 107902,57 грн., з яких: 87124,36 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 20775,21 грн. загальний залишок заборгованості за процентами.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Питання щодо розстрочення виконання рішення суду може бути вирішено судом як при винесені рішення, так і при вирішенні процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та інших органів (посадових осіб), що врегульовані розділом VI ЦПК України, за клопотанням сторони.

Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч.1 ст.435 ЦПК України та ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Сторонами виконавчого провадження, відповідно до ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», є стягувач та боржник. Таким чином, заява про розстрочення виконання рішення суду є заявою, яка подається до суду на стадії виконання судового рішення після набрання ним законної сили.

Згідно ч.1 ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду, по якому заявник просить вирішити питання розстрочки його виконання, на даний час не набрало законної сили і, відповідно, сторони не набули статусу стягувача та боржника, а тому на даній стадії (набрання рішенням законної сили) питання щодо виконання рішення суду не може вирішуватися.

Враховуючи, що заява про розстрочення виконання рішення суду є заявою, яка може бути подана на стадії виконання судового рішення, і питання щодо розстрочення виконання рішення в порядку ст.435 ЦПК України може бути вирішено лише після набрання рішенням законної сили на стадії виконавчого провадження, то заявлене клопотання є передчасним.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 2400,90 грн., виходячи з розрахунку: 107902,57 гривень (розмір задоволених позовних вимог) х 100% / 109813,27 гривень (розмір заявлених позовних вимог) = 98,3%; 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) х 98,3% / 100% = 2400,90 грн.

Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦКУкраїни, ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101750773444826 від 24.06.2025 у розмірі 107902 (сто сім тисяч дев`ятсот дві) гривні 57 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень 90 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство «Акцент - Банк», код ЄДРПОУ 49074, місцезнаходження: м.Дніпро, вул. Батумська, б.11.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , останнє зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , іншої адреси відповідач не повідомив.

Суддя С.А.Лук`яненко