Решение № 140789526, 16.10.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4639/25

Провадження по справі № 2/635/3099/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючої судді Березовської І.В.,

за участі представника позивача Клєпікової І.В.,

прокурора - Сімоненко К.Ю.,

секретар судового засідання Гончарова К.Д.,

учасники справи:

позивач - В иконавчий комітет Височанської селищної ради,

представники позивача - Руденко Тетяна Вікторівна, Клєпікова Ірина Василівна,

відповідач - ОСОБА_1 ,

прокурор - Сімоненко Крістіна Юріївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом В иконавчого комітету Височанської селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Виконавчий комітет Височанської селищної ради пред`явив до суду позов шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_1 , яким просить суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач по справі зареєстрована та проживала до 2018 року в АДРЕСА_1 , на даний час відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області ОСОБА_1 була позбавлена батьківських прав по відношенню до своїх старших двох дітей.

Для уникнення нагляду з боку суб`єктів захисту прав дітей Вовчанського району ОСОБА_1 переїхала до свого співмешканця в сел. Бабаї Харківського району Харківської області, де народила дитину.

При здійсненні нагляду за відповідачем за дотриманням нею цільового використання допомоги наданою Державою при народженні дитини, службою у справа дітей Височанської селищної ради у 2021 році було здійснено виїзд до ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач запевняла представників служби, що змінила спосіб життя, який став підставою для відібрання у неї старших дітей. Служба у справах дітей спостерігала за родиною відповідача та періодично відвідувала її. Волонтери надавали родині допомогу - продукти харчування, підгузки та дитячі речи. У 2024 році у відповідачки народилася ще одна дитина. Родину ОСОБА_1 було взято на соціальний супровід КУ «Центр надання соціальних послуг Височанської селищної ради». Заходами фахівця із соціальної роботи було отримано свідоцтво про народження молодшої дитини. Кожен раз при відвідуванні родини відповідачу робились зауваження з приводу санітарно-гігієнічного стану житла. З ОСОБА_1 неодноразово проводились чисельні профілактичні бесіди, їй надавалась психологічна підтримка, матеріальна допомога та транспортні послуги.

У квітні 2025 року ОСОБА_1 разом зі своїм співмешканцем, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, перекинула дитячу коляску та дитина випала на асфальт обличчям, внаслідок чого було викликано поліцію та повідомлено службу у справах дітей Височанської селищної ради про загрозу життю та здоров`ю дітей.

Діти були знайдені на вулиці брудні та голодні, відповідач чітких пояснень надати не могла, оскільки перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Діти були доставлені до КНП ХОР «ОДКЛ» для надання невідкладної допомоги. За час перебування дітей у лікарні мати жодного разу їх не відвідала та не зверталася до служби у справах дітей Височанської селищної ради щодо участі у їх вихованні.

Комісією було проведено оцінку рівня безпеки дітей та встановлено, що подальше перебування дітей у родині ОСОБА_4 небезпечно для їх життя та здоров`я.

Після медичного обстеження діти були тимчасово влаштовані до прийомної сім`ї.

29 травня 2025 року службою у справах дітей було здійснено виїзд до родини відповідача з метою попередження про належність виконання батьківських обов`язків, а також запрошення на засідання комісії з питань захисту прав дітей при виконавчому комітеті Височанської селищної ради. При відвідуванні родини відповідача було виявлено недотримання санітарно-гігієнічних умов для проживання дітей.

Відповідач по справі не зверталась до служби у справах дітей Височанської селищної ради з приводу її участі у вихованні та утриманні дітей, не цікавилася їх здоров`ям, не проявляла батьківської любові та турботи.

На комісії з питань захисту прав дітей при виконавчому комітеті Височанської селищної ради було розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , відносно її дітей, та було прийнято рішення вважати доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 липня 2025 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2025 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 серпня 2026 року залучено до участі у справі прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області.

Представник позивача Клєпікова І.В. у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити, надавши суду пояснення аналогічні викладеним в позові про позбавлення батьківських прав, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

В судовому засіданні прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області Сімоненко К.Ю. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. При цьому зазначила, що у цій справі до звернення до суду позивачем застосовувалися менш обмежувальні заходи: соціальний супровід, надання допомоги, консультування, профілактична робота, перевірки умов проживання та надання відповідачці можливості виправити ситуацію. Проте зазначені заходи не забезпечили сталої зміни поведінки відповідачки та належного виконання нею батьківських обов`язків. Установлені обставини свідчать не лише про складне матеріальне становище сім`ї, а про тривалу та повторювану поведінку, пов`язану з відсутністю належного догляду і нагляду за малолітніми дітьми, створенням небезпечних умов для їх життя та здоров`я, вживанням алкоголю і відсутністю сталої позитивної динаміки після втручання соціальних служб. Відомості про вживання відповідачкою алкогольних напоїв оцінюються не як самостійна підстава, передбачена п. 4 ч. 1 ст. 164 СК України, оскільки матеріали не містять медичного підтвердження хронічного алкоголізму, а як один із доказів характеру та наслідків неналежного виконання батьківських обов`язків у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України. Правові підходи Верховного Суду виходять із того, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки та свідомого нехтування батьківськими обов`язками, а вирішальним критерієм залишається забезпечення найкращих інтересів дитини. У конкретних обставинах цієї справи сукупність доказів свідчить про стійкий, а не тимчасовий характер невиконання відповідачкою батьківських обов`язків.

З урахуванням системного та тривалого характеру невиконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків, неефективності проведеної із сім`єю соціальної роботи, встановлених випадків створення небезпечних для дітей умов, відсутності сталої позитивної зміни поведінки відповідачки та необхідності забезпечення найкращих інтересів малолітніх дітей прокурор вважає, за можливе позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України одночасно вирішити питання про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання обох малолітніх дітей відповідно до їх фактичного влаштування та вимог сімейного законодавства. Застосування такого заходу за встановлених обставин є необхідним і пропорційним, оскільки попередні заходи соціального впливу та підтримки не забезпечили належного виконання відповідачкою батьківських обов`язків, а подальше формальне збереження за нею батьківських прав не відповідає потребам дітей у безпечному, стабільному та передбачуваному середовищі виховання.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила.

Відповідач відзиву на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, дослідивши надані докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 06 травня 2025 року Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 22 травня 2024 року Височанською селищною радою Харківського району Харківської області).

Відомості про батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені відповідно до частини 1 статті 135 СК України, про що слідує з витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України, сформованих 06 травня 2025 року.

ОСОБА_1 зареєстрована у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа за місцем фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Рішенням виконавчого комітету Височанської селищної ради Харківського району Харківської області №564 від 11 червня 2024 року «Про надання соціальної послуги, соціального супровіду сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які функціонують на території Височанської громади такі як опікунські родини, прийомні сім`ї та дитячі будинки сімейного типу, а також сім`ї в яких діти перебувають у складних життєвих обставинах комунальною установою «Центром надання соціальних послуг Височанської селищної ради» надано соціальну послугу соціального супровіду сімей, осіб які перебувають у складних життєвих обставинах, комунальною установою «Центр надання соціальних послуг Височанської селищної ради»: родина, яка опинилась в складних життєвих обставинах, адреса проживання: АДРЕСА_2 . Мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата прийняття на соціальний супровід 27 травня 2024 року.

Відповідно до акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 20 квітня 2025 року, інспектором РСПП Хачатряном Ш.А. 20 квітня 2025 року о 18 годині 00 хвилин було виявлено дитину чоловічої статі в АДРЕСА_2 . Дитина була вдягнута в брудний одяг, на ній малися подряпини, орієнтовно дитині до 1 року. В подальшому встановлено, що це ОСОБА_3 . Дитину було доставлено до КНП ХОР «ОДКЛ».

Відповідно до акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного комісією 20 квітня 2025 року, слідує, що останній має зовнішні ознаки недогляду чи занедбаності, а саме: низький рівень гігієни дитини у зв`язку з недоглядом та занедбаністю, поруч з дитиною відчувається неприємний запах, одяг дитини не відповідає віку та сезону, дитина одягнута в брудний одяг. Дитина була залишена під наглядом осіб з наявними ознаками алкогольного чи наркотичного сп`яніння, перебування під дією психоактивних речовин, вираженого психічного розладу. Під час опитування особи, з якою перебувала дитина спостерігається наявність небезпечної поведінки або ознак психічних та поведінкових розладів, зокрема внаслідок вживання: алкогольних речовин, які проявляються в нападах агресії та погрозах. Наявні ознаки незабезпечення дитини: належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, доглядом, який відповідає віку та сезону. Висновок щодо рівня безпеки дитини - дуже небезпечно.

Відповідно до акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного комісією 20 квітня 2025 року, слідує, що останній має зовнішні ознаки недогляду чи занедбаності, а саме: низький рівень гігієни дитини у зв`язку з недоглядом та занедбаністю, поруч з дитиною відчувається неприємний запах, одяг дитини не відповідає віку та сезону. Дитина була залишена під наглядом осіб з наявними ознаками алкогольного чи наркотичного сп`яніння, перебування під дією психоактивних речовин, вираженого психічного розладу. Під час опитування особи, з якою перебувала дитина спостерігається наявність небезпечної поведінки або ознак психічних та поведінкових розладів, зокрема внаслідок вживання: алкогольних речовин, які проявляються в нападах агресії та погрозах. Наявні ознаки незабезпечення дитини: належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, доглядом, який відповідає віку та сезону. Помешкання, в якому проживає дитина, не пристосоване для її проживання: перебуває в антисанітарному стані. Висновок щодо рівня безпеки дитини - дуже небезпечно.

Наказом служби у справах дітей Височанської селищної ради №19-СЖО від 30 квітня 2025 року «Про взяття на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виявлені за адресою: АДРЕСА_2 .

Службою у справах дітей Височанської селищної ради був здійснений виїзд за місцем проживання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтвердженням тому є акт обстеження умов проживання від 06 травня 2025 року.

Відповідно до акту обстеження від 06 травня 2025 року житловий будинок складається з 2 кімнат, в будинку наявне електропостачання, опалення - піч буржуйка. Воду беруть у сусідів. Не дотримано санітарних умов. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: дитяче ліжко, одяг, коляска, у кімнаті брудно. Старші діти проживають в ДвСТ, молодші на тимчасовому влаштуванні.

Рішенням виконавчого комітету Височанської селищної ради Харківського району Харківської області №297 від 13 травня 2025 року «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» надано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виявлений в АДРЕСА_2 статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішенням виконавчого комітету Височанської селищної ради Харківського району Харківської області №298 від 13 травня 2025 року «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» надано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виявлений в АДРЕСА_2 статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Наказом служби у справах дітей Височанської селищної ради №31-СЖО від 25 червня 2025 року «Про зняття з обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» знято з обліку дітей, які перебували у складних життєвих обставинах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з влаштуванням дітей опіку.

Розпорядженням Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області №1296-од від 02 грудня 2025 року влаштовано з 02 грудня 2025 року до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (набув юридичний статус «дитина, позбавлена батьківського піклування» відповідно до рішення виконавчого комітету Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 13 травня 2025 року №297), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (набув юридичний статус «дитина, позбавлена батьківського піклування» відповідно до рішення виконавчого комітету Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 13 травня 2025 року №298). Відповідно до пункту 19 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року №564 покладено персональну відповідальність за життя, здоров`я, фізичний і психічний розвиток дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на батьків - вихователів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про охорону дитинства" діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").

У ч. 7, 8 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

При цьому положення вказаної Конвенції, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частинами першою, другою, третьої та четвертою статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК України (статті 164-167).

Пунктом 2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилається на те, що підставою для позбавлення батьківських прав відповідача є ухилення її від виконання обов`язків по вихованню дітей.

В пункті 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Надані представником позивача докази свідчать про те, що застосування менш радикальних заходів, зокрема таких, як соціальний супровід, надання допомоги, консультування, профілактична робота, перевірка умов проживання та інших не забезпечили сталої зміни поведінки відповідачки та належного виконання нею батьківських обов`язків. Поведінка відповідача свідчить про свідоме стійке небажання змінювати свою поведінку по відношенню до своїх малолітніх дітей. Відповідачка так і не створила належні умови для виховання дітей, не подолала складні обставини у житті, наразі не виконує належно свої батьківські обов`язки, не цікавиться життям та здоров`ям дітей, що свідчить про її небажання займатися вихованням дітей.

Доводи позивача про те, що відповідач життям та здоров`ям дітей не цікавиться, не спілкується з ними та не проявляє турботи, тобто фактично усунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дітей, відповідачем під час судового розгляду жодним чином не спростовані.

Існування обставин, які перешкоджають участі відповідача у матеріальному утриманні та вихованні дитини, судом не встановлено.

Крім того, в судове засідання відповідач не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подавала, свої заперечення щодо позбавлення її батьківських прав не висловлювала, що додатково свідчить про відсутність у неї намірів налагодити зв`язок з дітьми та байдуже ставлення до їх долі.

Отже, свої батьківські обов`язки, без поважних причин, відповідач не виконує, тривалий час діти перебувають в дитячому будинку сімейного типу, де дбають про їх розвиток, здоров`я та благополуччя в цілому. Держава зробила належні і достатні зусилля для забезпечення дотримання права відповідача на підтримання контактів з дітьми, здійснюючи соціальний супровід сім`ї, тим самим забезпечила право відповідача на повагу до їх приватного та сімейного життя.

Частиною 4 ст. 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів зокрема щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Службою у справах дітей Височанської селищної ради наданий висновок №324/01-36 від 05 вересня 2025 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Врахувавши конкретні обставини справи, «якнайкращі інтереси дитини», а також те, що відповідач свідомо самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, суд дійшов висновку про застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав, оскільки вона злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Матеріали справи не містять доказів того, що їй перешкоджали у спілкуванні з дітьми. На переконання суду, позбавлення батьківських прав призведе до безумовного покращення життя малолітніх дітей.

При цьому суд вважає необхідним роз`яснити відповідачу, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (частини перша та четверта статті 169 СК України).

У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

З аналізу змісту вказаних правових норм вбачається, що будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

За ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 193 СК України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Судом встановлено, що матір малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальної допомоги на їх утримання не надає.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що вона офіційно працевлаштована, має постійний, регулярний дохід, а також відомості щодо наявності на її утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків. Докази, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати малолітніх дітей в матеріалах справи відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні зазначила, що не вважає за доцільне стягувати з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей.

Прокурор у судовому засіданні наполягала на одночасному вирішенні питання про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання обох малолітніх дітей відповідно до їх фактичного влаштування та вимог сімейного законодавства

Зваживши на викладене та взявши до уваги те, що 3 ст. 166 СК України, є імперативною і не допускає ситуації за якої з особи, котру позбавлено батьківських прав не стягувались би аліменти їх слід стягувати з відповідача на користь дітей.

Відтак, враховуючи всі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 червня 2025 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття. При цьому, аліменти слід перераховувати на особисті рахунки дітей у відділенні Державного ощадного банку України, зобов`язавши законного представника дітей відкрити особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду та надати його реквізити відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Судові витрати слід розподілити в порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Виконавчого комітету Височанської селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав- задовольнити повністю.

ОСОБА_1 позбавити батьківських прав відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути аліменти з ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 червня 2025 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, шляхом їх перерахування на окремі особисті рахунки дітей у відділенні АТ "Державний ощадний банк України".

Зобов`язати законного представника кожної дитини в місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду відкрити на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , окремі особисті рахунки у відділенні АТ "Державний ощадний банк України" та надати їх реквізити ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) гривень 92 (дев`яносто дві) копійки в дохід держави.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Височанської селищної ради в особі виконавчого органу Служби у справах дітей Височанської селищної ради, код ЄДРПОУ 43956718, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, сел. Високий, вул. Бульварна, буд. 18.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Суддя І.В. Березовська