Решение № 140787566, 21.10.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3334/26

Номер провадження 2/541/2297/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 жовтня 2026 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О. А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23 листопада 2024 року о 18 год 40 хв у місті Миргороді по вулиці Гоголя, 102, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , та автомобіля марки «VOLVO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

За наслідками дорожньо-транспортної пригоди її учасники оформили повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), у якому відповідач зазначений як особа, винна у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

На момент настання дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси щодо автомобіля марки «VOLVO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , були застраховані у ПрАТ «Страхова група «ТАС» за договором добровільного страхування наземного транспорту «ЄВРОКАСКО 5 ЗІРОК» № FO-01779129 від 29 березня 2024 року.

Після настання страхового випадку страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання події від 27 листопада 2024 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 2 грудня 2024 року.

За результатами розгляду заяви та на підставі акта огляду транспортного засобу від 27 листопада 2024 року, рахунку на оплату № B0000000630 від 28 листопада 2024 року, страхового акта № 29039/13/924 від 9 грудня 2024 року та розрахунку суми страхового відшкодування позивач здійснив страхову виплату в розмірі 52 738 грн 89 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 36616 від 10 грудня 2024 року.

Позивач також зазначає, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно з відповіддю Моторного (транспортного) страхового бюро України № 8-15-016/20620 від 20 серпня 2025 року відомості про страховий сертифікат «Зелена картка» щодо автомобіля марки «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відсутні.

Посилаючись на положення статей 993, 1166, 1187 Цивільного кодексу України та статті 108 Закону України «Про страхування», позивач просить стягнути з відповідача 52 738 грн 89 коп. виплаченого страхового відшкодування та 3 328 грн 00 коп. судового збору.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19 жовтня 2026 року від представника позивача адвоката Сечка Сергія Володимировича надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Судову кореспонденцію йому направлено за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення відповідачем не отримано. Також суд повідомляв відповідача шляхом надіслання повідомлення на його номер мобільного телефону, який зазначений у документа при оформлення дорожньо-транспортної пригоди.

Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не подав. Інших заяв чи клопотань, які перешкоджали б розгляду справи, від нього не надходило.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

За змістом статей 76, 77, 78, 79, 80 та 89 ЦПК України суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, на підставі належних, допустимих і достовірних доказів, оцінюючи їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності.

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне правило закріплене статтею 108 Закону України «Про страхування», відповідно до якої до страховика, який здійснив страхову виплату за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, унаслідок здійснення страхової виплати за договором майнового страхування до страховика переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, у межах фактично понесених витрат. Такий перехід права вимоги має похідний характер і не створює для страховика більшого обсягу прав, ніж мав потерпілий.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана, зокрема, з використанням транспортних засобів, яка створює підвищену небезпеку для особи, що цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до частини п`ятої статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та «VOLVO», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Обставини дорожньо-транспортної пригоди зафіксовані у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколі), в якому відповідача зазначено як особу, винну в її скоєнні.

Зазначені обставини узгоджуються з іншими матеріалами справи та підтверджують настання події, внаслідок якої автомобілю «VOLVO» було завдано пошкоджень.

Наявність договору добровільного страхування наземного транспорту № FO-01779129 від 29 березня 2024 року підтверджує існування договірних відносин між позивачем та страхувальником щодо страхування відповідних майнових інтересів.

Акт огляду транспортного засобу від 27 листопада 2024 року та рахунок на оплату № B0000000630 від 28 листопада 2024 року є документами, на підставі яких визначалися пошкодження транспортного засобу та витрати на їх усунення.

Страховий акт № 29039/13/924 від 9 грудня 2024 року підтверджує прийняття позивачем рішення про здійснення страхової виплати, а платіжна інструкція № 36616 від 10 грудня 2024 року факт перерахування коштів у розмірі 52 738 грн 89 коп.

Таким чином, надані позивачем докази в сукупності підтверджують факт настання страхового випадку, розмір здійсненої страхової виплати та фактичне понесення позивачем витрат у заявленому розмірі.

Згідно з відповіддю Моторного (транспортного) страхового бюро України № 8-15-016/20620 від 20 серпня 2025 року відсутні відомості про страховий сертифікат «Зелена картка» щодо транспортного засобу марки «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Водночас відсутність страхового покриття цивільно-правової відповідальності сама по собі не є достатньою підставою для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування шкоди. Визначальними є встановлення відповідальності цієї особи за заподіяну шкоду, наявність передбачених законом підстав для переходу права вимоги до страховика та підтвердження розміру фактичних витрат.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд виходить із того, що позивач здійснив страхову виплату за договором майнового страхування та набув право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у межах фактичних витрат.

Відповідач доказів на спростування наведених позивачем обставин, доказів відсутності своєї відповідальності за завдану шкоду або доказів відшкодування відповідних витрат не подав.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення 52 738 грн 89 коп. виплаченого страхового відшкодування є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328 грн 00 коп., що підтверджується відповідним платіжним документом.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 258259, 263265, 273, 280282 ЦПК України, статтями 993, 1166, 1187 ЦК України, статтею 108 Закону України «Про страхування», суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243, місцезнаходження: 03117, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 65) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 52 738 (п`ятдесят дві тисячі сімсот тридцять вісім) гривень 89 копійок та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок, а всього 56 066 (п`ятдесят шість тисяч шістдесят шість) гривень 89 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі складення повного рішення пізніше з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя: О. А. Городівський