№ 140786780, 21.10.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1588/26

Провадження №3/283/423/2026

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2026 року м. Малин

Суддя Малинського районного суду Житомирської області Хомич В.М., розглянувши справу, що надійшла з Відділення поліції №1 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

28 червня 2026 року о 06 год 40 хв ОСОБА_1 керував автомобілем «Рено Меган», д.р.н. НОМЕР_2 по вулиці Грушевського, 1-в в м. Малині Житомирської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився поліцейським на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу алкотестеру «Drager 6820» (прилад ARSM-0879), внаслідок застосування якого було встановлено результат 0.80 ‰.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД за №171185 від 28.06.2026 у ОСОБА_1 документи на керування транспортними засобами працівниками поліції не вилучалися, тимчасовий дозвіл не видавався. Також, відносно ОСОБА_1 працівниками поліції складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7454565 від 28.06.2026 за ч.2 ст.126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Войдевич О.А. не з`явилися, у клопотанні про закриття адміністративного провадження захисник Войдевич О.А. просила проводити розгляд справи без її участі та ОСОБА_1 .

Захисник особи, відносно якої складено протокол адвокат Войдевич О.А., звернулася до суду із клопотанням, в якому просила провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за п.1 ст.247 КУпАП з тих підстав, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та мобілізований за власним бажанням і станом на день складання протоколу та по теперішній час виконує обов`язки військової служби, військова служба у ОСОБА_1 не є призупиненою, працівники патрульної поліції не мали права діяти на підставі ст.266 КУпАП, тому огляд на стан алкогольного сп`яніння є недійсним. Із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не повним, не безперервним та переривається. Надані до суду відеозаписи взагалі не фіксують будь-яке порушення з боку ОСОБА_1 вимог ПДР, які стали підставою для ніби то зупинки транспортного засобу та в подальшому складання адміністративного протоколу. Матеріали справи, складені відносно ОСОБА_1 , мають розбіжності в часі.

З матеріалів справи вбачається, що газоаналізатор Drager «Alcotest 6820» серійний номер ARSM-0879, за допомогою якого проводився огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, востаннє проходив перевірку калібровки 24.10.2025, тобто з порушенням встановленого в інструкції шестимісячного строку.

До матеріалів справи не долучено жодного документу, який би свідчив про те, що дійсно поліцейський, який проводив огляд на стан сп`яніння та в подальшому оформлював документи щодо ОСОБА_1 являється уповноваженою на те особою та має спеціальне звання; працівниками поліції порушено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У разі визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП просила не застосовувати до нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки як вбачається з матеріалів справи та зі складеної постанови й не заперечується ОСОБА_1 прав на керування відповідної категорії він не отримував та не має.

Досліджені судом письмові, електронні докази та встановлені судом обставини

Під час розгляду справи судом були досліджені докази, які додані до протоколу на підтверження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №171185 від 28.06.2026;

- результат перевірки за допомогою приладу «Драгер», де зазначено рівень алкоголю в крові 0,80 проміле;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія до КНП «Малинська міська лікарня» ММР від 28.06.2026;

- наявним в матеріалах справи в опечатаному конверті оптичним носієм інформації DVD-диском, на якому містяться відеозаписи керування ОСОБА_1 транспортним засобом та процедури перевірки документів та проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомоібля.

З метою перевірки доводів захисника, судом було витребувано у органу поліції технічну документацію на газоаналізатор.

Так, до суду було надано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П51 QМ 1659 103 25, виданого 24.10.2025 ДП «Київоблстандартметрологія», згідно з яким газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Alcotest 6820 зав. №ARSM-0879, виробник Drager Safety AG&Co.KGaA, Німеччина, за результатами повірки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія. Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі. Методика повірки; свідоцтво чинне до 24.10.2026.

Вище наведені докази на переконання суду є належними, допустимими та достовірними.

Норми права, застосовані судом

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Положеннями абзацу п`ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Положеннями ч. 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Порядок проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі Порядок).

Відповідно до п.п. 6, 7 Інструкції, огляд водія на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі-спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до до ч. 1 ст. 15 КУпАП що військовослужбовці, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, несуть відповідальність на загальних підставах.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП встановлено, що огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Як було встановлено з відеозаписів, доданих до протоколу, ОСОБА_1 28.06.2026, під час складання відносно нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, не виконував обов`язки військової служби, не перебував на території розташування військової частини, а тому доводи захисника щодо порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння та складання протоколу не уповноваженою особою ВСП, як це передбачено ст. 266-1 КУпАП, - є помилковим.

З досліджених доказів, що додані до протоколу на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , судом не встановлено порушень прав ОСОБА_1 зі сторони поліцейських та процедури проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння.

На доводи захисника про те, що надані до суду відеозаписи взагалі не фіксують будь-яке порушення з боку ОСОБА_1 правил ПДР, які стали підставою для нібито зупинки транспортного засобу та в подальшому складання протоколу, суд зауважує наступне.

З відеозапису, доданого до протоколу, судом встановлено, що працівниками поліції здійснювалася перевірка документів ОСОБА_1 , який керував автомобілем, що не має державної реєстрації в Україні. Саме під час такої перевірки було з`ясовано, що ОСОБА_1 керував ТЗ без відповідного посвідчення водія та з ознаками алкогольного сп`яніння. У зв`язку з чим в подальшому працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, на який останній погодився, як не заперечував і його результати.

На доводи захисника про те, що газоаналізатор, яким проведено огляд ОСОБА_2 , не міг бути застосований для огляду, оскільки не пройшов технічне обслуговування (перевірка калібровки) протягом шести місяців, що передували його використанню, суд зазначає.

Частиною 2 ст. 8 Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається - 1 рік. Тобто, технічні засоби, що використовуються органами національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік.

Так, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П51 QМ 1659 103 25, що видане 24.10.2025 ДП «Київоблстандартметрологія», газоаналізатор Alcotest 6820 зав. №ARSM-0879, пройшов повірку 25.10.2025, визнаний таким, що відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія. Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі. Методика повірки; повірка дійсна до 24.10.2026. При цьому даним документом засвідчується, що було встановлено похибку приладу при діапазонах вимірювання: від 0,00 ‰ до 0,4 ‰ - ± 0,04 ‰, від 0,4 ‰ до 5 ‰ - ± 10%.

Суд зауважує, що з врахуванням результатів огляду ОСОБА_1 (0,8‰) та похибки (± 10%), виявлений у ОСОБА_2 вміст алкоголю перевищує нормативно допустиме значення.

Таким чином, доводи захисника про допущені працівниками поліції порушення прав її підзахисного та процедури проведення огляду на висновки суду не впливають, оскільки, не спростовують доказів, поданих на підтвердження винуватості ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення визначає своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчиненено і особа, яка притягається до відповідальності, є винною у вчиненні цього правопорушення.

Докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

На підставі викладено, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, під час судового розгляду справи не встановлено.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає види стягнень, які накладаються на водіїв та інших осіб.

Поняття "водій" визначено у п. 1.10 ПДР України: водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Отже, як встановлено судом, ОСОБА_1 не має посвідчення водія та керував транспортним засобом «Рено Меган», д.р.н. НОМЕР_2 в порушення вимог ст. 126 КУпАП, тобто, в розумінні ПДР України ОСОБА_1 не є водієм.

При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень. Підстав для застосування стягнення у виді позбавлення права на керування транспортними засобами немає, оскільки згідно із санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП до інших осіб (не водіїв - в розумінні ПДР України), такий вид стягнення не застосовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ч.1 ст. 130, ст.ст.221, 283, п.1 ч.1 ст.284, ст.ст.285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягувач: Малинський районний суд Житомирської області, код ЄДРПОУ 02896147, місце знаходження: 11601, Житомирська область, Коростенський район, місто Малин, площа Соборна, 8.

Штраф належить стягнути на наступний рахунок:

UA368999980313060149000006001, отримувач коштів: ГУК у Житомир обл/Житомир обл/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Судовий збір належить стягнути на наступний рахунок:

UA908999980313111256000026001, отримувач коштів:ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, в установу банку України не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу та судового збору у вказаний термін, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для організації примусового виконання в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у випадку примусового виконання даної постанови, з правопорушника підлягає стягненню штраф, визначений даною постановою, у подвійному розмірі - 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Житомирського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту її винесення.

Суддя В. М. Хомич