Решение № 140786394, 21.10.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/856/26

Провадження № 2/162/630/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Цибень О.В.,

за участю секретаря судового засідання Будько І.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Від представника позивача через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до Любешівського районного суду Волинської області 24.09.2026 надійшов вказаний позов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.05.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та відповідачем було укладено електронний Кредитний договір № 32998, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 7000 гривень строком на 730 днів (до 01.05.2027), шляхом переказу най ого платіжну картку № НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% за 1 день. Кредитний договір був підписаний 01.05.2025 року о 11:45:35 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором «151905» в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua.

Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 10 днів, що відображено в Додатку № 1 до Кредитного договору (далі по тексту Графік платежів). Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Таким чином, у межах строку кредитування Відповідач зобов`язаний сплачувати Позивачу проценти періодичними платежами кожні 10 днів. Починаючи з 11.05.2025, Відповідач має обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги Позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язань не сплачує її. Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом починаючи з 01.05.2025, порушує умови Кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов`язань. Позивач звертає стягнення на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 01.05.2025 до 24.08.2026 року. Позивач не вимагає та не пред`являє вимоги дострокового повернення суми кредиту відповідно до п. 2.1.2, 2.1.6, 4.7 Кредитного договору, ч.2 ст. 1050 ЦК України, ч.4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування». У зв`язку з порушеннями зобов`язань, заборгованість Відповідача за Кредитним договором станом на 27.08.2026 становить: 33600 гривень - за процентами за користування кредитом за період з 01.05.2025 по 24.08.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1 % за кожен день користування кредитом (365% річних) та 4000 гривень - штраф за порушення умов Кредитного договору. На підставі викладеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент» вказану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Ухвалою судді від 25.09.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Представник позивача у позовній заяві просить розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Між ТОВ «Фінансова компанія «Процент» та відповідачем 01.05.2025 укладено кредитний договір № 32998, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором «151905». Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит на таких умовах: сума кредиту 7000 гривень; строк, на який надається кредит, 730 днів. Процентна ставка за користування Кредитом становить - 1.0% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365.00%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та застосовується у межах строку визначеного в п. 1.3. Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Товариство переказує суми Кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить Позичальникові. Переказ суми Кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс (фінансову установу, що здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків) або іншим способом.

Відповідно до п. 2.1.2., 4.7 товариство має право вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом у разі порушення умов цього Договору. У разі порушення Позичальником строків сплати нарахованих процентів на строк більше ніж на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення Кредиту, строк повернення якого ще не настав, в повному обсязі.

Також відповідач підписав 01.05.2025 одноразовим ідентифікатором «237967» Паспорт споживчого кредиту.

Перерахування коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 у розмірі 7000 гривень 01.05.2025 на виконання вказаного договору підтверджується копією листа платіжного провайдера ТОВ «Пейтек» № 20260825-60 від 25.08.2026.

Отримання відповідачем кредитних коштів 01.05.2025 у розмірі 7000 гривень на належну йому банківську картку № НОМЕР_2 підтверджується наданою АТ «Універсал банк» інформацією.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1-8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отож, відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами кредитування та отримав кредитні кошти шляхом їх переказу позивачем на банківський картковий рахунок.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов`язання за договором № 32998 від 01.05.2025, у зв`язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість, яка згідно з розрахунком станом на 27.08.2026 становить 33600 гривень - за процентами за користування кредитом за період з 01.05.2025 по 24.08.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1 % за кожен день користування кредитом (365% річних) та 4000 гривень - штраф за порушення умов Кредитного договору..

Стороною відповідача не спростовано факту отримання відповідачем від позивача кредитних коштів у розмірі 7000 гривень, а також не спростовано (не надано свого розрахунку) заборгованості за кредитним договором, доказів повного чи часткового виконання кредитних зобов`язань суду не надано.

Суд приймає до уваги нарахування відсотків відповідно до вказаного у договорі графіку платежів, яке здійснене у розмірах процентних ставок, погоджених у договорі.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по штрафах суд зауважує таке.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а в подальшому його дія неодноразово продовжувалася. Дія воєнного стану в Україні наразі триває.

Оскільки штрафні санкції нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку їх сплати.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 33600 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представником позивача також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

На підтвердження заявленого позивачем розміру витрат з надання професійної правничої допомоги в 10000 гривень надано договір про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024, довіреність від 31.12.2025, акт приймання-передачі наданих послуг № 166 від 29.05.2026 та витяг з реєстру № 1 до нього від 29.05.2026, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 155 від 29.05.2026.

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні, без участі представника позивача.

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, суд вважає, що наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, у сумі 4000 гривень, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

На підставі ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором № 32998 від 01.05.2025 у загальному розмірі 33600 (тридцять три тисячі шістсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» 1879,34 гривень (одна тисяча вісімсот сімдесят дев`ять гривень 34 копій) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Іншу частину вимог залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної Заочне рішення може бути переглянуте Любешівським районним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (адреса: м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 4; код ЄДРПОУ 41466388).

Представник позивача: Руденко Костянтин Васильович (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ