Постановление суда № 140784822, 21.10.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1202/26

Провадження № 6/604/59/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянка В.М.,

за участю секретаря Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Підволочиськ заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович, про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2026 року до Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні № 65365841, відкритому на підставі виконавчого напису № 16356, виданого 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 105882336 від 28 вересня 2019 року.

В обґрунтування заявлених вимог представник заявника вказує, що 28 вересня 2019 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір № 105882336.

Зазначає, що 12 березня 2021 року приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна видала виконавчий напис № 16356 про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 12 949,00 грн.

11 травня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 65365841 з примусового виконання виконавчого напису № 16356 від 12.03.2021 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості.

Поряд з цим зазначає, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до боржника за кредитним договором № 105882336.

В подальшому, 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 161025-01-ОФ, відповідно до умов якого заявнику відступлено право грошової вимоги до боржника за кредитним договором № 105882336.

Таким чином, заявник набув право грошової вимоги до боржника в сумі 11 749,00 грн, яка складається з: 4 000,00 грн основна заборгованість; 6 009,00 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 1 740,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Всі нарахування, що відбулись до дати отримання заявником права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо попередніми кредиторами. Станом на день відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Позика» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

Станом на цей час виконавче провадження не завершене та перебуває на примусовому виконанні.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

За таких обставин, на підставі ч. 2 ст. 247, ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає за можливе заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» задовольнити з наступних підстав.

З матеріалів поданої заяви судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Вариводи Дмитра Васильовича перебуває виконавче провадження № 65365841, відкрите на підставі виконавчого напису № 16356, вчиненого 12.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 12 949,00 грн.

Станом на даний час виконавче провадження не завершене та перебуває на примусовому виконанні.

Згідно з Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором № 105882336 від 28.09.2019.

Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу 1 право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Згідно з витягом з Реєстру прав вимог № 58 від 24.12.2019 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за договором № 105882336, укладеним з ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги за договором № 105882336.

Надалі, 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (Договір факторингу 2), в подальшому сторонами договору укладалися Додаткові угоди до Договору факторингу 2, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 2.

За умовами п. 2.1 Договору факторингу 2, ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу 2 право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

Згідно з доданим заявником Реєстром прав вимоги № 3 від 29.01.2021, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 105882336.

Таким чином, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до Боржника за кредитним договором № 105882336.

Потім, за договором факторингу № 161025-01-ОФ від 16 жовтня 2025 року і додатків до нього, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «Позика», до останнього перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 105882336 від 28.09.2019.

Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Заявника Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Заявник стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Згідно з Реєстром Боржників № 1 від 16.10.2025 за Договором факторингу 3, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Заявника перейшло право вимоги до Боржника ОСОБА_1 на загальну суму 11 749,00 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № 1 від 16.10.2025, до Заявника підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постановах від 18.10.2023 року у справі № 905/306/17, від 29.06.2021 року у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі № 5026/886/2012, для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором.

Судом встановлено, що заявником надано належні та допустимі докази на підтвердження факту переходу права вимоги на кожному етапі: договори факторингу, витяги з реєстрів прав вимоги із зазначенням прізвища, імені, по батькові боржника, номера та дати кредитного договору, а також акти прийому-передачі. Зазначені докази є достатніми для встановлення факту набуття ТОВ «ФК «Позика» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 105882336 від 28.09.2019.

Таким чином, заявником підтверджено належними доказами та допустимими доказами, неспростованими боржником, факт набуття ним права вимоги за кредитним договором, а виконавче провадження № 65365841 перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Вариводи Дмитра Васильовича.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження 61-39193св18) та від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10 (провадження № 61-17987св20).

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 та у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-19гцс21, пункти 127-130).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» зазначено, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявник ТОВ «ФК «Позика» є правонаступником первісного стягувача у зобов`язанні, а отже, наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514 ЦК України, статтями 55, 442 ЦПК України, статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження»,

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17 літера Б) у виконавчому провадженні № 65365841, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Вариводою Дмитром Васильовичем на підставі виконавчого напису № 16356 від 12.03.2021, виданого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 105882336 від 28.09.2019 в розмірі 12 949,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.М. Сіянко