Решение № 140783864, 15.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1129/26

Єдиний унікальний № 742/610/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду, через систему «Електронний суд», з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 09.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг №2109930718665 «Стандартний», відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у розмірі 5700,00 грн, строком на 16 днів. Тип кредиту кредит. Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка: при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (а) Договору 730% річних (або 732% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік); при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (б) Договору 1302,36% річних (або 1306% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік); при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (в) Договору 1711,7% річних (або 1769,68% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік); при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (г) Договору 2735,45% річних (або 2743,05% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік). Загальні витрати за кредитом: 1824,00 грн (сума процентів по договору)+798,00 грн (комісія) (Комісія не нараховується та не підлягає стягненню з позичальника у разі, якщо позичальник повертає суму кредиту та сплачує нараховані проценти у термін (день, дату), зазначений у договорі. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі): 5700,00 грн (тіло кредиту)+1824,00 грн (% по договору)+798,00 грн (комісія) (Комісія не нараховується та не підлягає стягненню з позичальника у разі, якщо позичальник повертає суму кредиту та сплачує нараховані проценти у термін (день, дату), зазначені у договорі. Реальна річна процентна ставка: при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (а) Договору 730% річних (або 732% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік); при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (б) Договору 1302,36% річних (або 1306% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік); при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (в) Договору 1711,7% річних (або 1769,68% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік); при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (г) Договору 2735,45% річних (або 2743,05% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік). Пеня: у розмірі 1% від неповернутої частини суми кредиту та/або відсотків за кредитом за кожен день прострочення повернення (перевищення строку повернення) заборгованості. Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до Графіку платежів. Кредитний договір був укладений в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором L4 направленого на мобільний номер позичальника НОМЕР_1 .

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти на суму 5700,00 грн. Згідно з умовами Договору позичальник зобов`язаний у встановлений кредитним договором строк, повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Договором. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

В подальшому, 01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором №2109930718665 від 09.04.2021 до відповідача ОСОБА_1 .

Також, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір факторингу №10-01/2023 відповідно до ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором №2109930718665 від 09.04.2021 до відповідача ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2109930718665 від 09.04.2021 у розмірі 101541,51 грн, з яких: 5700,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 95841,51 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Проте, враховуючи принципи розумності, співмірності і пропорційності представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість у розмір 45144,00 грн, з яких: 5700,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 39444,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, а також понесені судові витрати по справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено судове засідання, яке було відкладено на 15.10.2026.

10.02.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про надання доказів та неможливість подання відзиву, в якій вона просила зобов`язати позивача надати до суду належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, та врахувати неможливість подання відповідачем мотивованого відзиву до моменту надання таких доказів, оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт укладення кредитного договору саме з особою, зазначено, як відповідач; факт отримання грошових коштів; розмір заявленої заборгованості; правові підстави виникнення зобов`язань та право вимоги позивача (а.с.69-70).

04.03.2026 представник позивача подав до суду заперечення на заяву (про надання доказів та неможливість подання відзиву), в якій просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі посилаючись на наступне. Щодо факту укладення кредитного договору. 09.04.2021 між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та Відповідачем укладено Договір №2109930718665. Згідно п. 1.1. Договору, за цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Відповідно до п. 1.9. Договору, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік. Згідно п. 1.4. Договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2,00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5700,00 грн. П.п. 1.5., 1.6. Договору, Згідно п.п. 1.5., 1.6. Договору у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. П. 4.1. Договору, невід?ємною частиною цього договору є «ПРАВИЛА НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ, У ТОМУ ЧИСЛІ НА УМОВАХ ФІНАНСОВОГО КРЕДИТУ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" (далі - «правила»). Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті: smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua. П. 4.3. Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. П. 4.4. Договору, підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п. 4.3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст. 639 та ст. 1055 Цивільного кодексу України цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. П. 4.9. Договору, Позичальник підтверджує, що: отримав від товариства до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, у тому числі інформацію, що міститься у ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; отримав підписаний сторонами екземпляр договору, графік платежів, паспорт кредиту; ознайомлений з умовами Закону України «Про захист прав споживачів», повідомленням суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані та правилами. П. 4.14. Договору, додатками до Договору с: заява-анкета, графік платежів, паспорт кредиту. Невід`ємними частинами договору є Правила та повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані. П. 4.15. Договору, сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг". Договір ідентифікатором. підписано електронним підписом одноразовим. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором. Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Щодо факту перерахування грошових коштів. На виконання умов укладеного договору, позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника. У відповідності до п. 4.1 Договору, невід`ємною частиною цього договору є «ПРАВИЛА НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ, У ТОМУ ЧИСЛІ НА УМОВАХ ФІНАНСОВОГО КРЕДИТУ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ". Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті: smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua. У відповідності до п.п. 2.9.4 Правил про надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», під час реєстрації, з метою ідентифікації особи Позичальника як власника банківського рахунку, Товариство здійснює верифікацію зазначених при реєстрації реквізитів банківської картки. Верифікація і додавання карти здійснюється за допомогою сторонньої платіжної системи WayForPay (https://wayforpay.com/), на сторінці якої Клієнт вносить номер карти, CVV, термін дії, телефон, адресу електронної пошти. Враховуючи, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства. Тобто, верифікація картки і надіслання кредитних коштів здійснюється ТОВ «Вей Фор Пей» за дорученням первісного кредитора. Дана обставина підтверджується листом від ТОВ «Фінансова компанія «Вей фор пей», відповідно до якого: Номер картки: НОМЕР_2 , Власник картки (емітент) банк: JSC OSCHADBANK, Категорія картки: MasterCard, Час запиту: 09.04.2021 11:45:27, Сума: 5 700, Валюта: UAN. При цьому, перерахування коштів здійснювалось на картковий рахунок Відповідача, зазначений ним при укладенні кредитного договору. У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків. З наведених вище положень укладеного між сторонами договору та норм чинного законодавства України слід звернути увагу суду на те, що надані Позивачем докази перерахування грошових коштів є належним та допустимим доказом, що підтверджує факт перерахування позикодавцем грошових коштів Відповідачу, оскільки правовідносини виникли, в тому числі, з урахуванням вищезазначених норм законодавства, зокрема, і з використанням платіжних інструментів. Щодо надання виписок з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій по такому рахунку, то позивач об`єктивно позбавлений можливості їх надати, оскільки не є банком в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність", а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії". Звертаємо увагу, що ні первісний кредитор, ні Позивач не є банками та на них не розповсюджується дія ЗУ «Про банки та банківську діяльність». Разом з тим, Кредитор є небанківською фінансовою установою, діяльність яких регулюється спеціальним законодавством для осіб, які надають небанківські фінансові послуги. Зокрема, небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів. Отже, твердження Відповідача не заслуговують на увагу. Відповідно до п. 1 п. 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття таємниці надавача платіжних послуг, затверджених Постановою Правління Національного банку України 14.07.2022 №147 (далі Правила), таємницею надавача платіжних послуг є: відомості про платіжні рахунки користувача. Згідно з п. 4 Правил, надавач платіжних послуг зобов`язаний забезпечувати зберігання та захист інформації, яка містить таємницю надавача платіжних послуг, з метою недопущення її незаконного розкриття. Звертаємо увагу, що ні первісний кредитор, ні Позивач не є банками та на них не розповсюджується дія ЗУ «Про банки та банківську діяльність». Разом з тим, Кредитор є небанківською фінансовою установою, діяльність яких регулюється спеціальним законодавством для осіб, які надають небанківські фінансові послуги. Позивач не володіє інформацією щодо повного номера банківської картки Відповідача, оскільки такі відомості становлять банківську таємницю. Саме з цієї причини зазначені реквізити не відображені в повному обсязі в листі.

Щодо розрахунків заборгованостей. Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. У розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Відповідно до Постанови Верховного Суду від 07.06.2023 року по справі №234/3840/15 визначено, що непогодження (незгода) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Незгода Відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій «контррозрахунок». Відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов`язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору, в тому числі шляхом проведення та надання власного контррозрахунку. Таким чином, Відповідачем не були зроблені арифметичні розрахунки суми заборгованості належним чином та у відповідності до всіх визначених та погоджених сторонами умов договору. Сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору . Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Великої Палати ВС від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Таким чином, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору. Звертаю особливу увагу суду, що в матеріалах справи відсутні будь які докази на підтвердження належного виконання умов договору та контр розрахунок заборгованості, здійснений Відповідачем. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених Кредитором розрахунків. Відповідно до правового висновку викладеного в Постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 по справі №756/6038/20, незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства. Укладений між сторонами Договір відповідає вимогам чинного законодавства та вільному волевиявленню сторін; Позичальник був ознайомлений з умовами Договору, висловив своє волевиявлення шляхом підписання Договору, що свідчить про прийняття ним таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Свобода договору закріплена у статтях 6 і 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Щодо права вимоги Позивача. 01.12.2021 було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ "Служба миттєвого кредитування" відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2109930718665. Відповідно до п.6.1.4 Договору факторингу, право вимоги переходить до Фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників (Додаток №2) який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно переданого Права вимоги. Звертаємо увагу, що ТОВ «Коллект Центр» не є стороною договору, а оплата за отримане фінансування не стосується підтвердження факту переходу права вимоги. В будь-якому разі, на підтвердження оплати за Договором факторингу, в матеріалах справи міститься платіжне доручення №307600018 від 03.12.2021. В подальшому, 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2109930718665. Відповідно до п.5.2 Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 №10-01/2023, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток 4). Пунктом 7.2 Договору встановлено, що ціна договору сплачується новим кредитором кредитору протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору. Отже відповідно до умов договору: право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (п. 5.2 Договору); оплата відступленого права вимоги відбувається із значним відтермінуванням 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору (п. 7. 2.); Перехід прав вимоги підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним між сторонами актом прийому-передачі Реєстру Боржників та самим реєстром боржників. Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від ТОВ "Служба миттєвого кредитування" до ТОВ «Вердикт Капітал» та, в свою чергу, від ТОВ «Вердикт Капітал» до Позивача прав вимоги за кредитним договором, укладеним з Відповідачем. Усі вищезазначені договори факторингу та договори про відступлення прав вимоги, а також відповідні акти приймання-передачі Реєстрів Боржників, які підтверджують належний та правомірний перехід прав вимоги, наявні в матеріалах справи, оскільки були належним чином додані до позовної заяви ТОВ «Коллект Центр». З огляду на це, твердження Відповідача про відсутність підтвердження переходу права вимоги є безпідставними та не заслуговують на увагу суду.

Щодо поданих доказів. Позивач вже надав суду все необхідні копії документів, що є достатніми доказами існування відповідних правовідносин між сторонами. Законодавство не містить вимоги щодо обов`язкового подання саме оригіналів таких документів, якщо їхню дійсність не було обґрунтовано спростовано іншою стороною. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав жодних доказів того, що надані суду копії документів не відповідають оригіналам або є сфальсифікованими. Згідно з ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. Витребування оригіналів договорів тощо у цій ситуації не має правового обґрунтування та фактично спрямоване на затягування розгляду справи. З огляду на вищенаведене, заява Відповідача про витребування доказів є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Надані суду копії документів є достатніми доказами правомірності вимог Позивача, а відсутність оригіналів не впливає на можливість встановлення дійсності та правомірності правовідносин. Крім того, дослідження судом оригіналів договорів не є необхідним для повного і всебічного розгляду справи з огляду на наступне. У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/2024/20. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Частиною 4 статті 95 ЦПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Отже, Цивільним процесуальним кодексом України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма частини 4 статті 95 ЦПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України «Про стандартизацію». Звернення учасників справи до суду з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет є альтернативою звернення до суду з паперовими документами та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником. Усі документи, що надійшли до суду через підсистему «Електронний суд», вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису. Про це зазначив у своїй постанові від 11 вересня 2024 року Верховний Суд по справі №591/6212/23. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (стаття 43 ЦПК). Відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом. Згідно з пунктом 3 розділу XI Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 особи за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проекти (створюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), підписують та подають до суду і органів системи правосуддя електронні запити, скарги, пропозиції та інші непроцесуальні звернення, що стосуються діяльності таких органів, а також отримують відповідь на них. За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 розділу II Положення, електронний документ оригінал електронного документа з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. Для проекту будь якого електронного документа, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування, забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням електронного цифрового підпису автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документа. З моменту переведення документа у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту, визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу XI Положення). Тобто надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Відповідно до пункту 14 розділу XI Положення всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розміщуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду, їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства. Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення). Відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та, відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі. З 22 грудня 2018 року отримані місцевими судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. Верховний Суд зазначив, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Ураховуючи викладене, Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду, справу передав до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Тобто, ТОВ «Коллект Центр» було подано належним чином докази укладення кредитного договору та набутого за ним права грошової вимоги, а тому, сумніви щодо їх достовірності відсутні, протилежного Відповідачем не доведено. Крім того доводи Відповідача про «неможливість підготувати мотивований відзив» з огляду на нібито відсутність матеріалів/доказів у справі є безпідставними та спростовуються належними доказами, наявними в матеріалах провадження. По-перше, Позивачем було належним чином надіслано Відповідачу копію позовної заяви з усіма додатками засобами поштового зв`язку «Укрпошта», що підтверджується доказами направлення (квитанції/накладні, опис вкладення, трек номер та інші підтверджуючі документи), які подані Позивачем до суду. Отже, Відповідач не позбавлений можливості ознайомитися зі змістом позовних вимог та доданих доказів, а посилання на відсутність такої можливості мають формальний характер. По-друге, Відповідач має об`єктивну можливість ознайомитися з матеріалами справи та процесуальними документами в електронній формі через підсистему «Електронний суд» (ЄСІТС), зокрема з позовною заявою та додатками, а також іншими документами, що подані сторонами. Відповідно, навіть за умови небажання/ неможливості отримати паперові копії, Відповідач не позбавлений доступу до матеріалів справи та може реалізувати своє процесуальне право на подання відзиву у встановлений судом строк. По-третє, сама по собі незгода Відповідача з належністю або допустимістю окремих доказів не є підставою для висновку про відсутність доказів у справі та не звільняє Відповідача від обов`язку подати відзив і викласти заперечення по суті заявлених вимог, а також надати докази на їх підтвердження (за наявності). Процесуальний закон передбачає можливість ставити під сумнів докази та заявляти відповідні клопотання в межах розгляду справи, однак не допускає використання таких заяв як способу уникнення подання відзиву чи затягування розгляду. З огляду на наведене, твердження Відповідача про відсутність можливості належним чином ознайомитися зі змістом та підставами позовних вимог є необґрунтованими, а подана заява фактично спрямована на затягування розгляду справи та зловживання процесуальними правами. Звертаю особливу увагу, що спір виник внаслідок протиправної поведінки Відповідача, пов`язаної з тривалим невиконанням умов договору (а.с.74-81). Окрім цього, представником позивача було подано клопотання про витребування доказів (а.с.95-97).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, згідно з поданою заявою просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.156).

Відповідач у судове засідання також не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином (а.с.158). Своїм правом на надання пояснень у судовому засіданні не скористалась, про причини неявки не повідомляла. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідач повідомлялася про розгляд справи належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на адресу її зареєстрованого місця проживання, проте поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній», що в силу положень п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається належним повідомленням про розгляд справи. Підстав для відкладення, нового повідомлення, немає.

Крім того, про судове засідання відповідач повідомлялася через оголошення на сайті Судової влади України (а.с.153).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 09.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг №2109930718665 «Стандартний», відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у розмірі 5700,00 грн, шляхом безготівкового переказу на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , строком на 16 днів. Тип кредиту кредит. Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка: при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (а) Договору 730% річних (або 732% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік); при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (б) Договору 1302,36% річних (або 1306% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік); при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (в) Договору 1711,7% річних (або 1769,68% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік); при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (г) Договору 2735,45% річних (або 2743,05% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік). Загальні витрати за кредитом: 1824,00 грн (сума процентів по договору)+798,00 грн (комісія) (Комісія не нараховується та не підлягає стягненню з позичальника у разі, якщо позичальник повертає суму кредиту та сплачує нараховані проценти у термін (день, дату), зазначений у договорі. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі): 5700,00 грн (тіло кредиту)+1824,00 грн (% по договору)+798,00 грн (комісія) (Комісія не нараховується та не підлягає стягненню з позичальника у разі, якщо позичальник повертає суму кредиту та сплачує нараховані проценти у термін (день, дату), зазначені у договорі. Реальна річна процентна ставка: при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (а) Договору 730% річних (або 732% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік); при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (б) Договору 1302,36% річних (або 1306% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік); при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (в) Договору 1711,7% річних (або 1769,68% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік); при нарахуванні відсотків згідно з п.п.1.4 (г) Договору 2735,45% річних (або 2743,05% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік). Пеня: у розмірі 1% від неповернутої частини суми кредиту та/або відсотків за кредитом за кожен день прострочення повернення (перевищення строку повернення) заборгованості. Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до Графіку платежів. Кредитний договір був укладений в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором L4 направленого на мобільний номер позичальника НОМЕР_1 (а.с.22-23), що також підтверджується копією Додатку № 1 до Кредитного договору №2109930718665 від 09.04.2021 (Заява-Анкета) (а.с.39), копією Додатку №2 до Кредитного договору №2109930718665 від 09.04.2021 (Графік платежів) (а.с.51), копією Паспорта споживчого кредиту (а.с.52-52 зворот), копією Інформації щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладення електронного договору, вчинених товариством та Заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій (а.с.53-53 зворот), а також копією Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (а.с.54-55).

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» належним чином виконало свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку та розмірі передбаченому умовами кредитного договору, що підтверджується копією Довідки від 29.12.2025 ТОВ «ФК «Вей Фор Пей», на підставі укладеного договору про організацію переказів грошових коштів між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «ФК «Вей Фор Пей»,09.04.2021 об 11 год.45 хв. на картковий рахунок № НОМЕР_2 , емітент картки JSC OSCHADBANK, категорія картки НОМЕР_3 , було здійснено переказ грошових коштів у сумі 5700,00 грн, номер договору згідно інформації від кредитора: 2109930718665 (а.с.56).

Як вбачається з інформації №46/12-11/99734/2026/БТ від 20.07.2026 наданої АТ «Ощадбанк», на ім`я ОСОБА_2 в банку була емітована банківська платіжна картка № НОМЕР_4 (а.с.116, 121,122). Відповідно до виписки по картці № НОМЕР_4 за період з 09.04.2021 по 16.04.2021 на вказану картку були зараховані грошові кошти в розмірі 5700,00 грн (а.с.117-118,123,124-125), що також підтверджується копією Меморіального ордеру №7226805326 (#697226805326) від 11.04.2021 на суму 5700,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору №2109930718665 від 09.04.2021 сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 10.01.2023 становить 101541,51 грн, з яких: 5700,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 95841,51 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с.8-8 зворот, 10).

Проте, враховуючи принципи розумності, співмірності і пропорційності представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість у розмір 45144,00 грн, з яких: 5700,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 39444,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги

Також із матеріалів справи встановлено, що 01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором №2109930718665 від 09.04.2021 до відповідача ОСОБА_1 (а.с.12-14), що також підтверджується копією Додатків №1,2,3,4,5,6,7 до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 (а.с.14-16,18,19), копією Реєстру Боржників до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 (а.с.20-21) та копією платіжного доручення №307600018 від 03.12.2021 на суму 5335543,12 грн (а.с.17).

Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2109930718665 від 09.04.2021 складає 45144,00 грн, з яких: 5700,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 39444,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с.25).

В подальшому, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір факторингу №10-01/2023 відповідно до ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором №2109930718665 від 09.04.2021 до відповідача ОСОБА_1 (а.с.26-28 зворот), що також підтверджується копією Додатків №1,2,3,4,5 до договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 (а.с.28 зворот-31, 33, 34) копією Реєстру боржників до договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 (а.с.35-37).

Окрім цього, 28.02.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» підписали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.32-32 зворот).

Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2109930718665 від 09.04.2021 складає 101541,51 грн, з яких: 5700,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 95841,51 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с.38).

Всупереч умовам кредитного договору, ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Після відступлення прав вимоги до відповідача, позивач враховуючи принципи розумності, співмірності і пропорційності просив стягнути з відповідача заборгованість у розмір 45144,00 грн, з яких: 5700,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 39444,00 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги

Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №2109930718665 від 09.04.2021 був укладений в електронній формі, та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора L4 направленого на мобільний номер позичальника НОМЕР_1 .

Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст.1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В силу ч.1 ст.1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вказаними вище Договором у добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 за час розгляду справи в суді не надано.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст.617 ЦК України.

Враховуючи, що до теперішнього часу ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором №2109930718665 від 09.04.2021 не виконала, заборгованість не сплатила, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат.

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1. п.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу.

Згідно ч.1 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно п.1, 2 ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 01.07.2024 між ТОВ «Коллект центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістаснс» укладено договір про надання правничої допомоги №01-07/2024 (а.с.46-47).

Згідно поданого прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» про види послуг та їх ціну (а.с.48-48 зворот), копії заявки на надання юридичної допомоги (а.с.47), копії Акту про надання юридичної допомоги (а.с.47 зворот) адвокатом надані послуги загальною вартістю 16000,00 грн.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи викладене, зважаючи на що позов про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадоволено судом у повному обсязі, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 16000,00 грн підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.509, 525, 526, 536, 610, 611, 625, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ - 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул.Мечнікова, буд.3 офіс 306) заборгованість за кредитним договором №2109930718665 від 09.04.2021 в розмірі 45144 (сорок п`ять тисяч сто сорок чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ - 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул.Мечнікова, буд.3 офіс 306) судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна карга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА