Постановление суда № 140783774, 20.10.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/16741/26

н/п 2-о/766/649/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

20 жовтня 2026 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) поданої представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_3 (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ); Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ: 04060246, місцезнаходження: Херсонська область, м. Херсон, Бориса Мозолевського, буд.2) про оголошення фізичної особи померлою, -

встановив:

19 жовтня 2026 року представник заявника через канцелярію суду звернувся до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою, у якій просив оголосити померлою (загиблою) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Гола Пристань Голопристанського району Херсонської області Україна, місце проживання якої зареєстроване: АДРЕСА_4 . Днем смерті ОСОБА_3 вважати день загибелі, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місцем смерті ОСОБА_3 вважати м. Херсон Херсонської області, Україна. Встановити, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок загибелі при виконанні обов`язків військової служби, пов`язаних з безпосередньою участю у бойових діях під час захисту Батьківщини, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони України в складі військової частини НОМЕР_3 , у зв`язку з військовою агресією російською федерацією проти України.

Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2026 року передано судді Булах Є.М. 20.10.2026 року.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання(перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням майна.

Враховуючи приписи ст. 305 ЦПК України дана заява підсудна Херсонському міському суду Херсонської області.

Відповідно до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою повинно бути зазначено для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Згідно ч. 4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.

За змістом заяви у якості заінтересованої особи заявником залучено Військова частина НОМЕР_3 , а тому слід обґрунтувати юридичний зв`язок суб`єктивних прав заявника та військової частини при встановленні цього юридичного факту, а також визначити коло заінтересованих осіб відповідно до Закону з урахуванням викладених обставин заявником про відомі йому місце та час смерті особи.

Крім того, Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги(якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).

Відповідно до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

При цьому сукупності юридичних фактів, тобто юридичного складу за яких фізичну особу може бути визнано померлою визначено у ст. 46 ЦК України: відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; сплив двох річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Заявником не зазначено з якою метою у розумінні цілей та завдань Розділу ІV «Окреме провадження» Цивільно-процесуального кодексу України та правової зацікавленості заявника у вирішенні питання про оголошення особи померлою.

При цьому підстави за яких фізичну особу може бути оголошено померлою визначено у ст. 46 ЦК України, за змістом якої фізичну особу може бути оголошено померлою за обставин, на підставі яких можливо б було зробити вірогідне припущення про смерть.

Відповідно до п. 13 Постанови пленуму ВСУ від 31.03.1995 року №3 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 21 ЦК (нині 46 ЦК України), на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.

Викладені ж у заяві обставини свідчать про факт смерті, а не про її вірогідність. У зв`язку з чим заявнику слід визначитися з належним способом захисту своїх прав.

Так у відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків (п.3).

При визначенні кола заінтересованих осіб при встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов`язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту. Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Заінтересовані особи приймають участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів Держави; заінтересованими особами у справах про встановлення юридичного факту для здійснення прав щодо спадкування в залежності від мети встановлення цього факту можуть бути: інші особи, що мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:

- тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов`язки;

-якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.

Тобто, виходячи з обґрунтування заяви, зацікавленими особами у розгляді справи можуть бути інші можливі спадкоємці (зокрема діти, брати, сестри тощо), або органи, у якому заявник буде реалізовувати рішення суду.

Таким чином, заявнику необхідно вказати в заяві заінтересованих осіб, а також передбачені п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України відомості про них: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Вказані відомості необхідні для належного повідомлення заінтересованих осіб.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.46 ЦК України - фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Однак, строки визначені законодавцем ще не спливли, а про обставини неможливості у позасудовому порядку встановити факт загибелі(смерті) військового із посиланням на докази у заяві не зазначено.

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець зазначив дві норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців».

Відповідно, у ситуації, коли внаслідок збройної агресії російської федерації проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставин, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або заявляться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи ( з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених осіб у таких суспільних відносинах.

Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Однак, на території ймовірної загибелі ОСОБА_3 , яку зазначає заявник(м. Херсон), ще не закінчилися активні бойові дії, що є загально відомим фактом..

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Такі правові висновки висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22.

Також, увага заявника, звертається на ту обставину, що відповідно до ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану. За викладених обставин заявником, не надається за можливе встановити неможливість заявника здійснити реєстрацію смерті особи, стосовно якої ставиться питання про оголошення судом особи померлою.

З огляду на викладене заява підлягає залишенню без руху.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Заявнику необхідно усунути вказані недоліки, та надати суду документи та докази, що усувають недоліки заяви, які необхідно подати у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) поданої представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_3 (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ); Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ: 04060246, місцезнаходження: Херсонська область, м. Херсон, Бориса Мозолевського, буд.2) про оголошення фізичної особи померлою - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення заяви без руху направити заявнику/ представнику.

Надати заявнику/ представнику строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М. Булах