Решение № 140783626, 20.10.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6423/26

2/214/5301/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 жовтня 2026 року Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Малаховської І.Б.,

секретаря судового засідання Постригай А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 214/6423/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 01.04.2023-010000035, за яким утворилася заборгованість у загальному розмірі 6 360,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 3 360,00 грн. - заборгованість за процентами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01 квітня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 01.04.2023-010000035, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 3 000,00 грн. строком на 42 дні, з датою повернення 12 травня 2023 року. Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом за ставками «Економ» у розмірі 2 % та «Стандарт» у розмірі 3 % за кожен день користування кредитом. Позивач зазначає, що відповідачка належним чином не виконала зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 6 360,00 грн, з яких 3 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 3 360,00 грн. - заборгованість за процентами. Проте відповідач належним чином своїх договірних зобов`язань не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість за кожним із зазначених договорів, що стало підставою для звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 17 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін судом повідомлявся належним чином, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк, не подав суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подав до суду відзив на позовну заяву.

У зв`язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 квітня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 01.04.2023-010000035, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 3 000,00 грн. строком на 42 дні, з датою повернення 12 травня 2023 року. Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом за ставками «Економ» у розмірі 2 % та «Стандарт» у розмірі 3 % за кожен день користування кредитом. Позивач зазначає, що відповідачка належним чином не виконала зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 6 360,00 грн., з яких 3 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 3 360,00 грн. - заборгованість за процентами.

Доказів на спростування факту укладення вказаних договорів та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог статті 634 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що 01 квітня 2023 року ОСОБА_1 в електронній формі уклала кредитний договір, підписавши з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку на отримання кредиту, чим підтвердила акцепт умов Договору. На виконання його умов відповідачка отримала на свій рахунок кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн. При цьому кожну сторінку відповідних документів було підписано зазначеним одноразовим ідентифікатором.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За положеннями ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

У зв`язку порушеннями зобов`язань за кредитними договорами відповідач має заборгованості за кредитним договором № 01.04.2023-010000035, за яким утворилася заборгованість у загальному розмірі 6 360,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 3 360,00 грн. - заборгованість за процентами.

Жодних доказів на підтвердження сплати заборгованості за кредитними договорами або спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано. Враховуючи, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами та не погасила заборгованість, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з платіжного доручення, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., а також понесено витрати, пов`язані з надсиланням відповідачці копії позовної заяви в паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 123,78 грн. Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в загальному розмірі 2 786,18 грн., з яких 2 662,40 грн. - судовий збір та 123,78 грн. - витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму заборгованості за кредитним договором № 01.04.2023-010000035, за яким утворилася заборгованість у загальному розмірі 6 360,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 3 360,00 грн. - заборгованість за процентами.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати в загальному розмірі 2 786,18 грн., з яких 2 662,40 грн. - судовий збір та 123,78 грн.- витрати, пов`язані з надсиланням копії позовної заяви.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833; МФО 305299; рахунок IBAN НОМЕР_1 );

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.Б.Малаховська