Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 202/6958/26
Провадження № 2/202/5475/2026
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
20 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Щербини В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання, -
В С Т А Н О В И В:
14.07.2026 року представник позивача Корабльова А.О., в інтересах КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради звернулася до суду з цим позовом до відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.
Ухвалою судді Індустріального районого суду міста Дніпра від 20.07.2026 року прийнято позовну заяву КП «Теплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.12.2023 року між КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 було укладено Договір №020201 про постачання теплової енергії.
Відповідно до п. 1 вищевказаного договору, споживач теплової енергії зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Згідно п. 40 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом року. Умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його підписання.
За умовами п. 41 договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить письмово іншій стороні про припинення, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Припинення дії договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які залишились невиконаними (п. 42 договору). Оскільки заяв про припинення чи зміну умов Договору не надходило, договір продовжує свою дію та є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
На виконання умов договору, виконавець взяв на себе зобов`язання надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії, а споживач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Відповідно до п.п. 1 п. 3 договору, місцем надання послуг з постачання теплової енергії є: АДРЕСА_1 . Вказаний об`єкт нерухомості з 28.03.2006 року на иправі власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна від 28.03.2006 року, витягом з державного реєстру правочинів 219840 від 28.03.2006, витягом по реєстрацію права власності на нерухоме майно №12853028 від 12.12.2006 та технічним паспортом від 11.01.2008 року.
Відповідно до пунктів 5, 12 договору, облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками вузла комерційного обліку, встановлений за адресою АДРЕСА_2 . Так, облік фактично поставленої теплової енергії відповідачу здійснено за показниками будинкового приладу обліку. Фактичне надання послуги з постачання теплової енергії підтверджується Інформацією про використання теплової енергії будинком по АДРЕСА_2 , згідно архіву приладу обліку за період з 30.11.2023 року. по 21.03.2026 року. В них зафіксовані показники будинкового приладу обліку за адресою надання послуги за заявлений період. Також надано Довідку №234 від 15.06.2026 року та Довідку про розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг по АДРЕСА_1 . Дані відомості відображені також в Актах прийому-передачі теплової енергії.
Наказами КП «Теплоенерго» №896 від 31.12.24 року та №984/1 від 31.12.25 року визначено розмір плати за абонентське обслуговування на одного абонента (абонентський рахунок) на місяць без врахування витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії 27,42 грн. з ПДВ. з 01.01.2025 та 25,96 грн. з ПДВ з 01.01.2026, відповідно. Для оплати поставленої теплової енергії та наданих послуг з абонентського обслуговування Відповідачу направлені відповідні рахунки-фактури на оплату.
Відповідно до п. 23 та п. 24 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт прийомупередачі (в 2х примірниках) теплової енергії по формі Додатку 4.
Умови п. 25 договору визначають, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця після одержання акту прийому-передачі та рахунку від виконавця продовж 5 банківських днів, але не пізніше 25 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Тому датою початку порушення зобов`язання є відповідно кожне 26-те число місяця, наступного за розрахунковим періодом, тобто: за грудень 2023 року - 26.01.2024; за січень 2024 року - 26.02.2024; за лютий 2024 року - 26.03.2024; за березень 2024 року - 26.04.2024; за листопад 2024 року - 26.12.2024; за грудень 2024 року - 27.01.2025 (оскільки 26.01.2025 - вихідний день); за січень 2025 року - 26.02.2025; за лютий 2025 року - 26.03.2025; За березень 2025 року - 28.04.2025 (оскільки 26.04.2025 та 27.04.2025 - вихідні дні); за квітень 2025 року - 26.05.2025; за травень 2025 року - 26.06.2025; за червень 2025 року - 28.07.2025 (оскільки 26.07.2025 та 27.07.2025 - вихідні дні); за липень 2025 року - 26.08.2025; за серпень 2025 року - 26.09.2025; за вересень 2025 року - 27.10.2025 (оскільки 26.10.2025 - вихідний день); за жовтень 2025 року - 26.11.2025; за листопад 2025 року - 26.12.2025; за грудень 2025 року - 26.01.2026; за січень 2026 року - 26.02.2026; за лютий 2026 року - 26.03.2026; за березень 2026 року - 27.04.2026 (оскільки 26.04.2026 - вихідний день); за квітень 2026 року - 26.05.2026; за травень 2026 року - 26.06.2026.
Таким чином, строк виконання вищенаведених помісячних зобов`язань є таким, що настав.
За бажанням соживача оплата послуги може здійснюватися в розрахунковий період шляхом внесення авансових платежів у розмірі обсягу послуги, передбаченою Додатком № 2, за власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує. (п. 26 Договору).
Відповідач, не виконувала покладені на неї вказаним договором обов`язки, рахунки та акти прийому-передачі послуги своєчасно не отримувала та оплату за надані їй послуги не проводила, у зв`язку із чим виникла заборгованість за період з грудня 2023 року по травень 2026 року.
Для подальшого досудового врегулювання спору, незважаючи на невиконання ОСОБА_1 умов договору позивачем з метою сприяння дотриманню договірних умов сторонами, 11.06.2026 здійснилось направлення на адресу відповідача, зазначену в договорі, цінного листа з описом-вкладення із долученням до нього наступних документів: акт звірки взаємних розрахунків від 06.06.2026 року, досудова вимога. Підтвердженням надсилання вищевказаних документів є опис-вкладення, накладна Укрпошта стандарт №0505638983235, список «Реєстр (юридичні особи)» згрупованих відправлень та фіскальний чек «Укрпошти» №ПН215600426655 від 11.06.2026. Також відповідачеві щомісячно направлялись акти прийому-передачі послуги та рахунки для оплати спожитої послуги на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак вони відповідачем не повернуті. Заперечень щодо відомостей, викладених в рахунках, актах прийому-передачі послуги від відповідача не надходило.
Таким чином, позивачем вживались додаткові заходи із повідомлення відповідача про наявну в нього заборгованість та пропонувалось таку заборгованість сплатити. Отже, має місце порушення строків виконання зобов`язання, визначеного договором, що є підставою для нарахування відповідачеві пені у розмірі передбаченому договором, 3% річних та інфляційних збитків.
Щодо нарахування інфляційних збитків та відсотків річних представник позивача зазначає наступне.
Позивач не нараховував неустойку (пені), інфляційні збитки та проценти річних за період з 24.02.2022 по 30.12.2023, тоді як в інші періоди обмеження для нарахування інфляційних збитків та 3 % річних - відсутні.
Щодо нарахування пені представник позивача зазначає, що останній має право нараховувати та пред`являти до стягнення пеню за зобов`язання, порушені після 30.07.2023.
У зв`язку з наведеним, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 7 677,64 грн., з котрих: заборгованість за теплопостачання в сумі 5 789,38 грн.; 458,84 грн. - заборгованість за абонентське обслуговування; 254,07 грн. - 3% річних; 866,23 грн. - інфляційні втрати; 309,12 грн. - пеня, а також судові витрати у розмірі 2684,00 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з`явилась. Через систему «Електронний суд» подала заяву, в котрій просила провести розгляд справи без її участі. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, відзиву на позов не надала. На адресу суду повернулися конверти із рекомендованими повідомленнями із судовими повістками із позначками «адресат відсутній».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин, враховуючи, що судом судові повістки про виклик відповідача у судове засідання направлялися за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача, однак на адресу суду повернулися поштові конверти із відмітками «адресат відсутній», а іншої адреси відповідач суду не повідомила, суд вважає відповідача належним чином повідомленою та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 08.12.2023 року між Комунальним підприємством «Теплоенерго» Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 було укладено Договір №020201 про надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , котре на підставі Договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна від 28.03.2006 року належить відповідачеві (а.с.23-24). Отже, відповідач є абонентом позивача та має особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1 вищевказаного договору, споживач теплової енергії зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Згідно п. 40 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом року. Умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його підписання.
За умовами п. 41 договору, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить письмово іншій стороні про припинення, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Припинення дії договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які залишились невиконаними (п. 42 договору). Оскільки заяв про припинення чи зміну умов Договору не надходило, договір продовжує свою дію та є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
На виконання умов договору, виконавець взяв на себе зобов`язання надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії, а споживач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Відповідно до п.п. 1 п. 3 договору, місцем надання послуг з постачання теплової енергії є: АДРЕСА_1 . Вказаний об`єкт нерухомості з 28.03.2006 року на праві власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна від 28.03.2006 року, витягом з державного реєстру правочинів 219840 від 28.03.2006, витягом по реєстрацію права власності на нерухоме майно №12853028 від 12.12.2006 та технічним паспортом від 11.01.2008 року.
Відповідно до пунктів 5, 12 договору, облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками вузла комерційного обліку, встановлений за адресою АДРЕСА_2 . Так, облік фактично поставленої теплової енергії відповідачу здійснено за показниками будинкового приладу обліку. Фактичне надання послуги з постачання теплової енергії підтверджується Інформацією про використання теплової енергії будинком по АДРЕСА_2 , згідно архіву приладу обліку за період з 30.11.2023 року. по 21.03.2026 року. В них зафіксовані показники будинкового приладу обліку за адресою надання послуги за заявлений період. Також надано Довідку №234 від 15.06.2026 року та Довідку про розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг по АДРЕСА_1 . Дані відомості відображені також в Актах прийому-передачі теплової енергії.
Наказами КП «Теплоенерго» №896 від 31.12.24 року та №984/1 від 31.12.25 року визначено розмір плати за абонентське обслуговування на одного абонента (абонентський рахунок) на місяць без врахування витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії 27,42 грн. з ПДВ. з 01.01.2025 та 25,96 грн. з ПДВ з 01.01.2026, відповідно. Для оплати поставленої теплової енергії та наданих послуг з абонентського обслуговування Відповідачу направлені відповідні рахунки-фактури на оплату.
Відповідно до п. 23 та п. 24 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт прийомупередачі (в 2х примірниках) теплової енергії по формі Додатку 4.
Умови п. 25 договору визначають, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця після одержання акту прийому-передачі та рахунку від виконавця продовж 5 банківських днів, але не пізніше 25 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Тому датою початку порушення зобов`язання є відповідно кожне 26-те число місяця, наступного за розрахунковим періодом, тобто: за грудень 2023 року - 26.01.2024; за січень 2024 року - 26.02.2024; за лютий 2024 року - 26.03.2024; за березень 2024 року - 26.04.2024; за листопад 2024 року - 26.12.2024; за грудень 2024 року - 27.01.2025 (оскільки 26.01.2025 - вихідний день); за січень 2025 року - 26.02.2025; за лютий 2025 року - 26.03.2025; За березень 2025 року - 28.04.2025 (оскільки 26.04.2025 та 27.04.2025 - вихідні дні); за квітень 2025 року - 26.05.2025; за травень 2025 року - 26.06.2025; за червень 2025 року - 28.07.2025 (оскільки 26.07.2025 та 27.07.2025 - вихідні дні); за липень 2025 року - 26.08.2025; за серпень 2025 року - 26.09.2025; за вересень 2025 року - 27.10.2025 (оскільки 26.10.2025 - вихідний день); за жовтень 2025 року - 26.11.2025; за листопад 2025 року - 26.12.2025; за грудень 2025 року - 26.01.2026; за січень 2026 року - 26.02.2026; за лютий 2026 року - 26.03.2026; за березень 2026 року - 27.04.2026 (оскільки 26.04.2026 - вихідний день); за квітень 2026 року - 26.05.2026; за травень 2026 року - 26.06.2026.
Таким чином, строк виконання вищенаведених помісячних зобов`язань є таким, що настав.
За бажанням соживача оплата послуги може здійснюватися в розрахунковий період шляхом внесення авансових платежів у розмірі обсягу послуги, передбаченою Додатком № 2, за власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує. (п. 26 Договору).
Відповідач, не виконувала покладені на неї вказаним договором обов`язки, рахунки та акти прийому-передачі послуги своєчасно не отримувала та оплату за надані їй послуги не проводила, у зв`язку із чим виникла заборгованість за період з грудня 2023 року по травень 2026 року.
Для подальшого досудового врегулювання спору, незважаючи на невиконання ОСОБА_1 умов договору позивачем з метою сприяння дотриманню договірних умов сторонами, 11.06.2026 КП «Теплоенерго» ДМР на адресу відповідача, зазначену в договорі, було направлено цінний лист з описом-вкладення із долученням до нього наступних документів: акт звірки взаємних розрахунків від 06.06.2026 року, досудова вимога. Підтвердженням надсилання вищевказаних документів є опис-вкладення, накладна Укрпошта стандарт №0505638983235, список «Реєстр (юридичні особи)» згрупованих відправлень та фіскальний чек «Укрпошти» №ПН215600426655 від 11.06.2026. Також відповідачеві щомісячно направлялись акти прийому-передачі послуги та рахунки для оплати спожитої послуги на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак вони відповідачем не повернуті. Заперечень щодо відомостей, викладених в рахунках, актах прийому-передачі послуги від відповідача не надходило.
Таким чином, позивачем вживались додаткові заходи із повідомлення відповідача про наявну в нього заборгованість та пропонувалось таку заборгованість сплатити. Отже, має місце порушення строків виконання зобов`язання, визначеного договором, що є підставою для нарахування відповідачеві пені у розмірі передбаченому договором, 3% річних та інфляційних збитків.
Судом також встановлено, що згідно розгорнутого розрахунку суми позову, розрахунку суми інфляційних збитків та розрахунку суми пені, заборгованість ОСОБА_1 перед КП «Теплоенерго» ДМР становить 7 677,64 грн., з котрих: 5 789,38 грн. - заборгованість за теплопостачання за період з грудня 2023 року по березень 2026 року включно; 458,84 грн. - заборгованість за абонентське обслуговування за період з січня 2025 року по травень 2026 року; 254,07 грн. - 3% річних за період з грудня 2023 року по травень 2026 року; 866,23 грн. - інфляційні втрати за період з грудня 2023 року по квітень 2026 року; 309,12 грн. - пеня, нарахована за період з грудня 2023 року по травень 2026 року (а.с.68-73).
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно п. 35 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» № 830 від 21 серпня 2019 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, але відповідач несвоєчасно оплачує спожиті комунальні послуги.
Згідно ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Приписами ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 13 ЦК України, а саме цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Таким чином, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 виникли відносини, що породжують права та обов`язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач ними користується.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до вимог ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як передбачено ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази, які заявник повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається, як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність або відсутність підстав для задоволення заяви чи відмови у її задоволенні,- повинні бути виключно належними та допустимими.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання відповідачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.
Тобто, докази, які відповідач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилаюєся, як на підставу невизнання позовних вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, повинні бути виключно належними та допустимими.
В порушення ст. ст. 67, 68 ЖК України відповідач ОСОБА_1 не здійснювала оплату за надану позивачем теплову енергію і абонентське обслуговування та має заборгованість перед позитвачем, котра відповідно до наданого позивачем розрахунку, становить 5 789,38 грн. заборгованісості за теплопостачання за період з грудня 2023 року по березень 2026 року включно та 458,84 грн. заборгованості за абонентське обслуговування за період з січня 2025 року по травень 2026 року.
Враховуючи встановлені обставини фактичного споживання послуг позивача, за відсутності доказів на спростування таких обставин і недоведеність зворотного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог стосовно заборгованості за надані послуги та наявність підстав для захисту прав позивача і присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 5 789,38 грн. заборгованості за теплопостачання за період з грудня 2023 року по березень 2026 року включно та 458,84 грн. заборгованості за абонентське обслуговування за період з січня 2025 року по травень 2026 року.
Щодо решти заявлених вимог суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України №1405 від 29.12.2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», що набрала чинності 30.12.2023 року, було скасовано заборону на нарахування пені, штрафів, інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг для населення (ст. 625 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України , боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з юридичної природи правовідносин, що виникли між сторонами, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.
Розрахунок розміру інфляційних нарахувань здійснюється наступним чином: (інфляційні нарахування за попередній місяць + сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць) х індекс інфляції / 100 - (інфляційні нарахування за попередній місяць + сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць). Якщо індекс інфляції за місяць менше 100%, показник інфляційних витрат за даний місяць не нараховується.
3 % річних нараховуються наступним чином: (сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць) х 3 х (кількість прострочених днів) 365 днів /100.
Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат проведені на заборгованість, яка виникла виключно з грудня 2023 року.
Відповідачу надавались послуги з теплопостачання, але вона не в повному об`ємі вносила плату за користування зазначеними послугами, тобто прострочила виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого за особовим рахунком № НОМЕР_1 утворилася заборгованість за постачання теплової енергії та абонентське обслуговування, що підлягає стягненню з відповідача з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за період з грудня 2023 року до травня 2026 року.
Отже, у зв`язку з не виконанням обов`язків щодо сплати спожитих послуг, боржнику нараховано 3% річних за період з грудня 2023 року по травень 2026 року в розмірі 254,07 грн. та інфляційні втрати за період з грудня 2023 року по квітень 2026 року в розмірі 866,23 грн., котрі слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з грудня 2023 року по травень 2026 року в сумі 309,12 грн. суд зазначає наступне.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов`язок споживач оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а також, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
Згідно ст. 550 ЦК України, передбачено право кредитора га стягнення неустойки з боржника у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язання.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі пору4шення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, згідно п.34 Договору №020201 про надання послуги з постачання теплової енергії від 08.12.2023 року, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі не більше 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
У зв`язку з наведеним, за період з грудня 2023 року по травень 2026 року ОСОБА_1 нараховано пеню в розмірі 309,12 грн., котра також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (а.с. 68 - зворотня сторона).
Враховуючи викладене, розгорнутий розрахунок суми позову, розрахунок суми інфляційних збитків та розрахунок суми пені, надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «Теплоенерго» ДМР до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений КП «Теплоенерго ДМР судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» (ЄДРПОУ 32688148, 49091, м.Дніпро, пр.Слобожанський, буд.29) заборгованість у розмірі 7 677 (сім тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 64 коп., з котрих: 5 789,38 грн. - заборгованість за теплопостачання за період з грудня 2023 року по березень 2026 року включно; 458,84 грн. - заборгованість за абонентське обслуговування за період з січня 2025 року по травень 2026 року; 254,07 грн. - 3% річних за період з грудня 2023 року по травень 2026 року; 866,23 грн. - інфляційні втрати за період з грудня 2023 року по квітень 2026 року; 309,12 грн. - пеня, нарахована за період з грудня 2023 року по травень 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» судові витрати по справі в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя Бєльченко Л.А.
Судебное решение № 140783319, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська было принято 20.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные данные.
то решение относится к делу № 202/6958/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: